Хоакін, Буффон та ще шість учасників ЧС-2002, які досі грають
Їх залишилось мало.
ЧС у Японії та Кореї запам’ятався магічною збірною Бразилії, чудернацькою зачіскою Роналдо та дуже спірними суддівськими рішеннями, від яких постраждали Італія та Іспанія. Південна Корея та Туреччина у півфіналах – ну коли ще ми побачимо таке?
Важко повірити, але через 20 років є гравці із того чемпіонату, що продовжують свою кар'єру. Один із таких – Хоакін Санчес, який цього тижня нагадав про себе, ставши найстаршим автором голу у Лізі Європи. Згадаймо і інших.
Бартолом'ю Огбече (37 років, «Хайдарабад», Індія)
На момент старту турніру форварду було 17 років, він виступав за «ПСЖ». На ЧС-2002 гравець виходив двічі, але голів не забивав, натомість європейська кар’єра у нападника вийшла досить насиченою. Окрім того, що нігерієць поїздив по орендах у Франції, в його активі виступи за іспанські «Алавес» та «Вальядолід», а найкраще він проявив себе у «Кадісі», де в сезоні 2009/10 забив 9 голів у Прімері, а його партнером по нападу був легендарний Дієго Трістан.
У середині десятих Баратолом'ю запалював в чемпіонаті Нідерландів, де пограв за «Камбур» та «Віллем ІІ», а потім поїхав в Індію, де грає й досі. Якщо ви думаєте, що ветеран перебуває там лише в якості весільного генерала, то глибоко помиляєтесь. У минулому сезоні із 17-ма голами він став найкращим бомбардиром місцевої Суперліги.
Сіндзі Оно (42 роки, «Хоккайдо», Японія)
Японія – країна довгожителів, в тому числі і футбольних. Оно – єдиний із цього списку, хто виходив на поле ще на ЧС-1998, де зіграв проти Ямайки. Півзахисник був одним із лідерів збірної на домашньому ЧС, відіграв усі чотири поєдинки, але голів не забивав.
На той час про Оно вже добре знали у Європі, адже він зумів закріпитися у складі «Фейєноорда». За кілька тижнів до початку мундіалю японець грав у фіналі КУЄФА, де роттердамський клуб переміг «Боруссію» Д. Востаннє в Європі Сіндзі виступав ще у 2009-му за «Бохум», але завершувати з футболом півзахисник точно не планував. Погравши трохи в Австралії, Оно продовжує бігати у першому дивізіоні чемпіонату Японії за клуб із Саппоро.
Ідрісс Камені (38 років, «Санта-Колома», Андорра)
У 2002-му юний Ідрісс, якому було 18 років, не зіграв жодного поєдинку і вважався третім голкіпером своєї збірної. Хоча ще за два роки до того Камені став наймолодшим в історії переможцем футбольного турніру Олімпіади – у 16 років і 208 днів, чим перевершив попереднє досягнення нігерійця Селестіна Бабаяро. Камені стояв у воротах олімпійської збірної Камеруну, яка обіграла у фіналі в серії пенальті зіркову Іспанію з Хаві, Пуйолем, Марченою та Раулем Тамудо.
У 2004-му він перейшов із французького клубу «Гавр» до «Еспаньйола», там Камені став легендою клубу. З каталонською командою він виграв Кубок Іспанії в сезоні 2005/06, а через рік був визнаний найкращим кіпером Африки. Після вояжу у Туреччину та чемпіонат Джибуті (!) футболіст опинився цього літа у Андоррі, в клубі, який наче натякає своєю назвою на чесноти колишнього власника «Дніпра».
Дзюніті Інамото (42 роки, «Накатсу», Японія)
9 червня 2002 року цей гравець зумів зробити те, що не може зробити уся російська опозиція останні 20 років. Саме його гол у ворота команди РФ спровокував масштабні сутички та погроми на Манежній площі, коли запалали не лише шини, але й автомобілі.
На тому турнірі він забив два голи, а пізніше перейшов до лондонського «Арсеналу». Арсен Венгер випускав японця лише у матчах ЛЧ, в АПЛ за «канонірів» він так і не дебютував, зате пограв в Англії за «Фулгем», «ВБА» та «Кардіфф». Також Інамото має два сезони в Німеччині у складі «Айнтрахта». З 2010-го грає вдома, зараз виступає у команді п’ятого дивізіону.
Роке Санта Крус (41 рік, «Лібертад», Парагвай)
Щоб зрозуміти, наскільки довга кар’єра у Санта Круса, треба пам’ятати, що він ставав найкращим гравцем Парагваю ще у минулому тисячолітті. У 1999-му Роке разом із Роналдінью був головним відкриттям турніру Копа Америка, де забив три голи. Проявив себе настільки блискуче, що його одразу запросила до себе «Баварія». На ЧС-2002 він, щоправда, відзначився лише один раз.
У Мюнхені Роке провів 8 сезонів, хоча і їздив по орендах та мучився із травмами. Оренда в «Блекберн» стала для нього настільки успішною, що новоприбулі шейхи із «Сіті» віддали за парагвайця 17,5 млн. Після декількох сезонів в Іспанії та Мексиці Санта Крус повернувся додому догравати, але життя закрутилося так, що він знову став топ-форвардом на батьківщині, а нещодавно зі скандалом перейшов із «Олімпії» у стан її головного конкурента – «Лібертад». Зараз він разом з ще одним ветераном Оскаром Кардосо утворює зубодробильну пару форвардів. Роке, наприклад, забиває ось такі голи.
Хоакін Санчес (41 рік, «Бетіс», Іспанія)
На ЧС-2002 Хоакін їхав у ролі наймолодшого гравця «Фурії Рохи» та однієї з головних надій іспанського футболу. У чвертьфіналі проти Південної Кореї він замінив Рауля, який не міг грати через травму, і став ледь не найкращим гравцем матчу. Але на полі також був суддя Гамаль Гандур, який скасував два чистих голи іспанців. На 92-й хвилині саме Хоакін вирізав чудовий пас на Мор'єнтеса, який забив гол, але єгипетські арбітри вирішили, що м’яч вийшов за бокову лінію. А далі була серія пенальті, де юний Хоакін припустився вирішальної помилки.
В тому ж році Хоакін отримав приз найкращому молодому гравцю Іспанії, але усі титули національної збірної, які вона зібрала із 2008-го, пройшли повз нього. Він не виступає за збірну із 2007 року, але перед Євро-2020 Хоакін записав Луїсу Енріке відеозвернення із басейну, де сорокарічний гравець дякує, що коуч не викликав його на турнір. Хоча на його статус легенди це ніяк не вплинуло, адже він продовжує забивати круті голи за рідний «Бетіс».
Джанлуїджі Буффон (44 роки, «Парма», Італія)
У 2002-му Джіджі вже вважався суперзіркою, але це був перший великий турнір, на який він поїхав у ролі основного кіпера. На ЧС-1998 він був лише запасним, а всі матчі відіграв Джанлука Пальюка. Євро-2000 Буффон взагалі пропустив через травму.
В 1/8-й Італія грала проти Південної Кореї, суддівство того матчу теж стало скандальним. Рефері поєдинку призначили еквадорського наркокур'єра, який поховав Італію. Звісно, мала місце недооцінка суперника, але суддя Морено не зарахував гол Томаззі, не поставив декілька пенальті у ворота корейців та видалив Франческо Тотті. Буффон у тому поєдинку відбив пенальті на самому початку матчу, але далі протистояти еквадорцю було неможливо.
Уся подальша кар’єра Джіджі відбувалася на наших очах, як і сатисфакція на ЧС-2006 у Німеччині. У цьому сезоні він вже встиг відіграти 5 ігор у Серії Б.
Златан Ібрагімовіч (40 років, «Мілан», Італія)
В це важко повірити, але були часи, коли Ібра не мав гарантованого місця в основі збірної Швеції. На ЧС-2002 в нападі запалювали Хенрік Ларссон (3 голи) і Маркус Ольбак. Проте юний талант вийшов на заміну в 1/8-й проти Сенегалу, навіть міг декілька разів забити, однак в додатковий час перемогу святкували африканці.
Після того швед зіграв за збірну 120 матчів, побив купу рекордів, забив шалений гол у ворота англійців, йшов і знову повертався. Зараз Златан оговтується після травми і поки не планує зав'язувати з футболом
