«Мій приклад передали в спадок»: як Підгрушна підтримує переможців юнацького ЧЄ Тарасюків

17-річний Тарас Тарасюк разом з 20-річною сестрою Тетяною Тарасюк нещодавно виграли золото в одиночній змішаній естафеті на юніорському ЧЄ з біатлону в Фінляндії.

Золото на цих змаганнях не підкорювалося Україні шість років. А також ця медаль Тарасюків стала першою в історії України на юніорському Євро в сингл-міксті.

Тарас та Тетяна родом з Копичинців, що на Тернопільщині. Цікаво, що родина Тарасюків є дуже біатлонною – сестра Ірина також виступає в цьому виді, батько Василь та мама Людмила є тренерами.

«Давай я попрошу, щоб мій приклад з моєї змагальної зброї йому передали в спадок»

Людмила Сагайдак мала біатлонну юніорську карʼєру та виступала в той період, коли свої перші робила майбутня олімпійська чемпіонка Олена Підгрушна.

«Знаю сім’ю Тарасюків, тому що з їхньою мамою бігала, починала свою кар’єру. Вона ще тоді виступала, якраз потрапила в національну збірну, якось одразу завагітніла – і, по суті, вже на цьому закінчила спорт. Зараз у неї п’ятеро дітей – і вже троє з них займаються біатлоном», – каже Олена.

Підгрушна сильно вболіває за успіхи Тарасюків – і з цим повʼязана цікава історія: «Моя кар’єра завершилася, а у Тараса Тарасюка тільки починалася. Я спілкувалася з його батьком, і він казав, що у нього погана зброя, приклад. Я кажу: «Так давай я попрошу, щоб мій приклад з моєї змагальної зброї йому передали в спадок».

«Якщо зловиш зараз зірочку – я перша, хто тобі надає по шапці»

Олена міркує, чи допомагає, коли батьки спортсмени, чи це навпаки складніше, бо створює більше тиску на молодого спортсмена.

«Звісно, допомагає, тому що з жодним чужим дядьком – тобто тренером чи тренеркою – ти так не поспілкуєшся, як зі своїм батьком, – каже Підгрушна. – І батько тебе бачить так само наскрізь, не дасть тобі профілонити, завжди знайде правильні слова.

Але також я прихильник того, що якщо тренер батько чи мама, обов’язково має бути ще один тренер, тому що не завжди рідний може так достукатися, як може щось зі сторони сказати чужий.

Інколи, особливо у підлітковому віці, коли батьки вже не авторитет зовсім, то тоді, звісно, краще, щоб чужа людина – маю на увазі, не рідна. Вона скаже ті ж самі слова, навіть те ж саме тренування, те саме пояснення – але це буде трошки по-іншому, і скоріше зможе достукатися до цієї дитини, ніж рідний батько чи мама. Інколи й такі бувають.

Я також казала і Василю Тарасюку, і Людмилі Сагайдак: «Якщо у ваших дітей виникають якісь запитання – ви їм можете так і сказати: якщо ви щось боїтеся запитати у нас – то можете подзвонити Олені».

Тоді олімпійська чемпіонка дала свій номер і минулого року спілкувалася з Тетяною Тарасюк: «Мені дуже сподобалася ця дитина і те, як вона цього року виступає. Також її підтримувала, вітала по телефону. Думаю, що в неї велике майбутнє. Але я їй сказала: «Якщо зловиш зараз зірочку – я перша, хто тобі надає по шапці».

Звісно, цього не буде, тому що там справді класна сім’я, класні батьки, в них дуже гарне виховання. Це ті діти, які вміють працювати і не бояться ні болю, ні роботи – маю на увазі, страждань на тренуваннях заради результату».

Вперше за 6 років: на честь перемоги українських біатлоністів на юніорському ЧЄ пролунав гімн

Фото: ФБУ, інстаграми Олени Підгрушної, Тетяни Тарасюк та Тараса Тарсюка