Український біатлон помирає – 100 млн з бюджету не врятують

На біатлон у бюджеті України на 2025 рік закладено 108,9 млн грн – найбільше серед усіх видів спорту. Вид отримав збільшення фінансування на 30 млн після абсолютного провалу на Кубку світу в минулому сезоні.

Вочевидь, це пов'язано зі зимовою Олімпіадою-2026 – бюджет збільшили під неї. Але по чемпіонату світу-2025, головному турніру року для збірної та федерації, виникає запитання – нам ті Ігри взагалі треба?

Україна втретє поспіль не здобула жодної медалі на чемпіонаті світу з біатлону. Це на фоні скандалу з сервісом лиж (ми гірші за Гренландію) і медійною роботою федерації, за яку просто соромно (навіть не опублікували результати гонок у вихідні).

Що не так зі спортивною складовою

За весь чемпіонат світу в збірної України була лише одна вдала гонка – в жіночій індивідувалці з нулями Юлія Джима стала 5-ю, а Христина Дмитренко – 11-ю.

Також із позитиву – добре на ЧС дебютував 21-річний Віталій Мандзин, який у всіх гонках був в очках, кваліфікувався до масстарту та провів непоганий етап в чоловічій естафеті.

А от проблем було чимало.

Хвороби та травми. Здається, кожен важливий турнір для збірної України не проходить без цього. Зараз маємо:

– Джима захворіла напередодні ЧС, тому пропустила змішану естафету. Головний тренер Зоц казав про температуру в 38 градусів. Втім, 34-річна Юлія все одно стала найкращою в складі збірної.

– Підручний впав напередодні ЧС та травмувався – Дмитро втратив кондиції, які мав на Кубку світу в цьому році. До цього він був єдиним спортсменом збірної, який міг конкурувати ходом з лідерами.

– Під час ЧС з'явилася інформація, що Ірині Петренко діагностували астму.

До того Микола Зоц казав: «Як кажуть лікарі, головне – встановити діагноз, а лікувати вже легше. У неї є значні проблеми зі здоровʼям, виявляються більше або в горах, на висоті, або за сильного морозу.

З такими проблемами спортсмени бігають. Але треба буде працювати, бо якщо їх не усунемо, не буде результату. Розраховувати на [Петренко] не можемо – проблеми зі здоровʼям не дозволять показати максимум».

А ще до того, у 2021 році (!!!) Урош Велепець казав: «Ірина Петренко знову почала кашляти, ми її відправимо додому. Навіть нашому лікарю незрозуміло: нормальне тренування, на наступний день – кашель з самого ранку і цілу ніч не спить. Треба зробити обстеження і сказати, що треба робити: або відпочити, або лікувати. Будемо дивитися».

Тут два варіанти – некомпетентні або лікарі збірної, або тренери, які вже в котре везуть на ЧС хвору спортсменку, яка показує 70-те місце в спринті. І на яку розраховують в естафетах.

***

Неконкурентний хід та жахливий сервіс лиж. Сухий факт – навіть за ідеальної стрільби українки не можуть взяти медалі в індивідуалці. Про спринт не говоримо. Як і про колишню велич у жіночих естафетах, бо Україна – 13-та за лижним ходом в естафеті на ЧС з 16 команд, що змогли фінішувати. Нас з колом штрафу обійшли Словенія, Польща та Естонія. Це провал, не треба замилювати очі. Без швидкості в сучасному біатлоні результатів не буде.

У чоловіків ситуація краща – 7-мі в естафеті за ходом. Ми бачили хорошу швидкість Мандзина в переслідуванні (13-те місце), без травми Підручний біг близько до лідерів.

Але й тут ми впираємося в іншу критичну проблему – провальний сервіс лиж. Україна показала свій найгірший результат в історії (20-ті) в сингл-мікстах на ЧС з найкращою стрільбою в гонці. Ходом Дудченко та Джима програли Гренландії, де біатлоном займається одна родина ентузіастів. І все одно в них лижі готові краще за Україну.

Після гонки Дудченко відверто розніс сервіс – сказав, що з такими лижами навіть на ЧУ неможливо змагатися. Сергій Семенов, чинний сервісмен збірної, відповів у стилі «будем розбиратися».

Провали в сервісі бувають у всіх збірних – навіть Норвегії. Але це ок, коли помилки виправляються. Цього не відбулося в збірній Україні – вже після масстарту Віталій Мандзин був максимально відвертим.

«Ти думаєш, чи є сенс далі їхати, чи немає сенсу далі їхати. Ти на кожну ногу виходиш і цей поштовх просто як по піску їдеш. У мене немає коментарів насправді, тому що тяжко претендувати на якісь вищі місця, якщо така ситуація.

Я думаю, що це проблема не в розбалансованості, а у відповідальності до роботи. Якщо зараз сервіс ще знаходиться в кабіні, а не їде вже додому, тоді їм можна буде щось сказати. А якщо ні, я думаю, це показник того, яке ставлення до роботи.

Коли віддаєш всі сили на гонці, ти біжиш, ти стараєшся показати кращий результат. А такий фактор, як лижі, на рівні Кубка світу відіграє більш ніж 50 відсотків всього результату. І коли до цього аспекту ставитися безвідповідально і без якихось амбіцій… Не знаю, чи є сенс і далі просто щось показувати, на щось краще сподіватися, якщо такі ситуації відбуваються.

Можна помітити тенденцію, що вчора, коли в нас були хороші лижі, ми могли боротися на рівні з кращими командами. Коли індивідуальні старти, коли стається така ситуація… Я думаю, що можна було побачити це й у гонці в дівчат. Просто не знаю, чи є сенс тоді змагатися, якщо стається така ситуація», – сказав Віталій, натякнувши на безвідповідальність сервісної команди.

Проблема з якістю лиж тягнеться давно – ми запитували про це у президента федерації біатлону України Івана Крулька в інтерв'ю за підсумками минулого сезону.

Він відповів, що Україна не може конкурувати з топзбірними за якістю структур, засобів для змащення, парафінів. Також в України немає фінансової можливості для купівлі спеціального траку для підготовки лиж, що є в топових команд. «До того ж наш сервіс каже, що він, можливо, їм не дуже потрібен. Бо потребує обслуговування, а це ще додаткові витрати. Ми маємо обмежений бюджет, стоїть задача, щоб максимально ефективно розподілити витрати», – казав Крулько.

І заявив, що він особисто займається варіантами пошуку покращення якості сервісу: «А я працюю над тим, щоб знаходити тих, хто здатен це робити [структури, парафіни]. Тому ми будемо їх шукати, все прекрасно розуміємо. Ми долучаємо Сергія Семенова, сподіваємось, що він зможе все залучити до нашої національної команди, що є найбільш сучасним у сфері підготовки лиж. Його завдання – досліджувати ринок засобів змащення лиж, вести постійні переговори».

Вже перед стартом цього сезону сайт biathlon.com.ua знову запитав в Крулька про сервіс. Президент федерації заявив, що посилив українську команду спеціалістами.

«Перш за все, думаю, вболівальникам буде цікаво, що ми посилили на початку сезону нашу сервіс-команду: до нас повернувся словенський фахівець Лах Габер, який все літо працював з найкращими виробниками порошків, змащень, тестував лижі.

Він працює дуже системно, потужно – те, чого нам дуже не вистачало останніми роками. І я сподіваюсь, що результатом його праці стане інший рівень лиж під час зимового сезону, що насправді дуже важливо.

Підготовка лиж має відповідати рівню топ-команд, тоді ми зможемо за щось боротись. Думаю, нам вдалося залучити до команди одного з кращих фахівців у цій справі», – сказав Крулько.

Результат – абсолютний провал на ЧС.

Що не так із медійною складовою

В біатлону в Україні – дуже велика фанатська база. Якщо спрощувати, вид здобув свою популярність завдяки доступним трансляціям і вкрай крутим результатам «золотої четвірки».

Поки цього багажу вистачає – вид залишається в топі за переглядами в Україні. Але так просто не може бути вічно.

Сучасний спорт конкурує зі сотнями видів контенту. Міжнародна федерація біатлону це розуміє – в них прекрасні соцмережі з мільйонними переглядами на коротких відео, свій застосунок з результатами та статистикою спортсменів. Доступні трансляції по всьому світу. Цікаві історії про яскравих спортсменів на офіційному сайті.

Цікаво, що медійкою в IBU займаються зокрема й українці. Марія Осолодкіна є медіаменеджеркою Кубка світу.

Привітання доньки Підручного з нагородою найкращому спортсмену етапу – ідеальний приклад якісного та вірусного контенту.

І коли IBU генерує реально багато крутих інфоприводів про збірну України на весь світ, федерація біатлону України не робить тупо нічого.

У своєму офіційному інстаграмі федерація заявляє в описі профілю: «Зробимо біатлон спортом номер один в країні разом». Такі амбіції виглядають просто смішно на фоні контенту сторінки.

Єдиний нормальний контент з ЧС (наголошую, головного турніру року) – це колаби з відео, які закинув на сторінки федерації IBU. У федерації нема ні фото з турніру для медіа, ні якихось ексклюзивів від спортсменів. Лише жахливі за якістю картинки з результатами.

Але й це не все – жоден з офіційних каналів комунікації федерації не запостив навіть результати збірної України в класичних естафетах та масстартах. Припускаю, бо вони відбулися в неділю та суботу, а це вихідні. І це просто тотальний сором.

При цьому на ЧС була українська знімальна група «Суспільного», фотограф з України. Схоже, федерації чхати.

А головним турніром для неї були змагання Універсіади – там і президент федерації наживо був, і фото з відео. Бо ж маємо медалі на турнірі, який ігнорують топові збірні!

Іронічно також виглядає сайт федерації, згідно з яким, виявляється, у нас вже 9 золотих медалей у сезоні. Перемога!

І це системна проблема українського біатлону, який живе у задзеркаллі сучасних тенденцій у теплій ванні держбюджету та навіть не старається.

Олена Підгрушна під час ЧС заявила: «Закінчуючи кар’єру, я просто виходжу у світ, де мене ніхто не чекає, де я нікому не потрібна». Олімпійська чемпіонка, яка свого часу також була заступницею Міністра молоді та спорту України (про це теж не варто забувати), рознесла українській біатлон по всіх фронтах – від відсутності інфраструктури до грошей та медійки. За її словами, український біатлон – це такий собі колос на глиняних ногах.

«Особистих спонсорів у мене ніколи не було. Усі спонсори проходили через федерацію, тобто прямі контракти були лише з федерацією.

Нас одягали, нам щось давали, але це далеко не ті суми, які ми мали б отримувати свого часу за досягнуті спортивні результати.

Просити тренера чи лікаря [допомагати з соцмережами]? Можна один-два рази на рік. Ніхто не буде знімати тебе щодня. Щоб якось просувати себе, у команді має бути додаткова людина, яка б цим займалася. Тоді б наші соцмережі були більш розкрученими, і був цікавий контент. І, можливо, тоді біатлон став би привабливішим для тієї ж молоді, про яку ми говорили раніше.

Але цього немає. Немає, бо немає коштів. Знову впираємося в фінанси та спонсорство», – сказала Підгрушна.

Перед ЧС ми порахували підписників в інстаграм у світових топів біатлону та українців. Цифри в нашої збірної – показові.

Але звалювати всю відповідальність на федерацію теж не варто – окрім Підручного та, можливо, Мандзина, усім українським біатлоністам просто байдуже на свій бренд.

Зате в Анни Кривонос є час та амбіція сперечатися із вболівальниками в коментарях про свої російськомовні тіктоки.

Срачами з фанатами свого часу займалися сестри Семеренко, сестри Меркушини з «я змагаюся для себе, а не для вболівальників».

Легенди збірної України завершують кар'єру непоміченими або й взагалі з допінговими новинами – привіт Сергію Седнєву та Віті Семеренко.

І на цьому тлі знову приводжу слова Івана Крулька з минулорічного інтерв'ю:

«Коли маєш конкретний бюджет, мусиш його розумно розподілити. Не вбухати все в одне, а потім все інше залишиться без уваги. Ми мусимо на все звертати увагу. Тому що тут другорядних речей не існує.

Якщо ми не вкладемо сьогодні інвестицію в діток 10-12 років та не надамо їм можливість для тренування, через 10 років у нас не буде кому виступати на міжнародній арені.

Зараз нам треба знайти дітей, надати їм мотивацію, чому саме біатлон. Розповісти, що вони тут можуть досягти, забезпечити їх всіх необхідним. І тоді, через 10 років, з цього молодого хлопчика чи дівчинки може вирости олімпійський чемпіон».

То про яку мотивацію для молоді йдеться, якщо українські зірки світового масштабу не можуть знайти себе після завершення кар'єри? Про яку мотивацію йдеться, якщо забезпечити сервіс лиж на ЧС на рівні з Гренландією федерація не може?

І тому доволі цинічно чути про бюджет, коли він є найбільшим серед усіх видів спорту в Україні.

Український біатлон помре, як і десятки інших видів спорту в Україні, якщо не почне бодай щось робити системно. І тут навіть 600 млн не врятують ситуацію.

Чим вразив ЧС з біатлону: провал сервісменів України, рекорд Йоганнеса Бо та домінування Франції

Фото: Dmytro Yevenko/biathlon.com.ua, фейсбук Івана Крулька