Гроші та Стратегія
У цій статті спроба показати, що не лише європейські гранди можуть мати спортивні успіхи разом з хорошими фінансовими результатами. Враховуючи наближення фінансового фейр-плей, для українських клубів це питання дуже актуальне.
УПЛ - новий етап розвитку українського футболу, який повинен перетворити збиткову лігу на вдалий бізнес-проект. Минулорічний сезон, як жоден інший, яскраво продемонстрував, що від зміни вивіски сама сутність особливо не змінилася - стільки проблемних клубів досі не було. Реформа ліги не просто заклик до інвесторів та спонсорів вкладати кошти в чемпіонат - це, перш за все, сигнал клубам до ведення раціональнішого та ефективнішого способу діяльності, продуманої стратегії.
Орієнтиром руху виступила англійська прм'єр-ліга, багато експертів звертали увагу на російський чемпіонат. Але доцільніше звернути увагу на бундеслігу, де навіть другий дивізіон оперує хорошими фінансовими показниками. Після реформування німецький футбол почав давати результат: успіхи сильної та перспективної збірної, що ідуть паралельно з розвитком найприбутковішого чемпіонату, який поступово перетворюється на найцікавіший та найсильніший в Європі. Саме німецькі клуби можуть з найменшим острахом дивитися на фінансовий фейр-плей, адже вони навчилися жити за власні кошти, при цьому не втрачаючи в спортивному аспекті.
Але розглядаючи бундеслігу, як приклад чудового бізнес-проекту, не потрібно забувати про загальні тенденції і відділяти її від них - німецька економіка є однією з найпотужніших у світі і тією силою, яка тягне весь Євросоюз. Звісно, в таких умовах легше вибудувати успішний проект, який керується усіма законами економіки та бізнесу, на відміну від України - де, складається враження, діють будь які закони окрім законів ринку.
Враховуючи це, спробуємо відшукати інші приклади ведення футбольного бізнесу, які давали б не лише хороший спортивний результат, а і були б підкріпленні фінансовими досягненнями.
Звернемо свій погляд на іншу частину Європи - захід. Економіка Португалії одна з найслабших в ЄС,а нині взагалі перебуває в глибокій кризі. Це не могло не відобразитися на португальському футболі. І в той час, доки в багатьох клубів є проблеми, Жоржі Нуну Пінту да Кошта може спокійно сказати: “Ми бачимо історію на власні очі - ФК Порту переживає найкраще десятиліття за всі сто років португальського футболу.”
ФК Порту
Кубок УЄФА, Ліга Чемпіонів, Міжконтинентальний кубок, Ліга Європи, вісім чемпіонств, п'ять кубків Португалії та сім суперкубків за 10 років - такий успіх не міг обійтися без вмілого керівництва клубом та впевненості у власній фінансовій спроможності створити команду-переможця. Саме про фінанси ми і поговоримо.
Основними статтями доходів будь-якого футбольного клубу, а особливо успішного, повинні виступати квитки (атрибутика), телебачення, спонсорство та реклама.
*Щорічна фінансова звітність охоплює період з 1 липня до 30 червня. Все те що було зароблене чи витрачене в 2012 році після 30 червня буде враховане у звіт за 2012/2013 сезон
У Порту ці джерела доходів становлять лише третину, максимум половину від загальної суми доходів. Кожна окремо взята із цих статей не перевищує(або мінімально перевищує) надходження від УЄФА, що показує життєву важливість для ФК успішного виступу в єврокубках – саме в ЛЧ, адже ЛЄ не є настільки прибутковою. Перемога в цьому турнірі в сезоні 2010/2011 принесла менші доходи ніж третє місце в груповому турнірі ЛЧ з вильотом в першому раунді плей-оф ЛЄ наступного сезону.
Окрім згаданих, є ще такі статті як “корпоративні заходи” та “інші доходи”. Перші включають в себе оплату послуг за користування корпоративними клієнтами місць та спеціальних лож на стадіоні. Ці кошти не повністю використовуються клубом, так як частина витрачається на розрахунки по будівництву стадіону з компанією EuroAntas.
До інших входять доходи отримані від участі в інших турнірах(внутрішні турніри, передсезонні комерційні турніри), а також кошти які отримують компанії, що входять до групи Порту. Їх шість: безпосередньо клуб, а також Porto commercial; Porto estadio; Porto seguro; Porto multimedia; Dragon tour. Тут різноманіття доходів велике: від організацій заходів на Драгао до екскурсій. Потрібно зазначити, що великий показник цієї статті у сезонні 2011/2012 пов’язаний з коштами по АВБ, які компенсувало Челсі.
Беручи звітність ФК Шахтар з сезону 2008/2009 (можна було б почати з сезону уведення в експлуатацію Донбас-Арени, з якою з'явилося більше можливостей для комерційної діяльності, - 2009/2010, але візьмемо цей рік для порівняння), можемо порівняти дохідність нашого чемпіона з португальським.
Навіть в порівнянні з кризовою Португалією доходи українського ФК виглядають просто мізерними. Помітно наскільки важливим є вдалий виступ в єврокубках.
Доходами,які отримують ці клуби, можуть похизуватися деякі ФК англійського чемпіоншипу, особливо це стосується зборів від квитків та телевізійних прав. Так, у Халла та Бернлі в цьому сезоні по 6,7 млн євро за трансляції, а в Блекберна та Болтона по 18,13 млн євро. Про Прем'єр Лігу і годі згадувати: в Евертона більшу частину з 94,22 млн євро доходів у 2012 році складають трансляції - 61,78 млн. Квитки становлять19,68 млн євро.
Найбільшу частину витрат клубу складають розрахунки з персоналом (з/п). Не зважаючи на це, рекомендацій від УЄФА щодо не перевищення цієї статті 70% від доходів дотримуються.
В статтю “послуги” входять всі витрати, які стосуються обслуговування компаній цілої групи. До останньої статті входять різноманітні збори, штрафи, виплати пов'язані з правами на гравців.
Доходи та витрати розглядалися без урахування трансферів гравців. Але без цієї складової картина не виглядатиме повною. І якщо дохід від продажу гравців можна рахувати окремо, так як він не є постійним, то витрати на гравців потрібно враховувати обов’язково. Це пояснюється тим, що у фінансовій звітності вони відображаються у вигляді амортизаційних відрахувань. Футболісти виступають активами свого клубу, а активи поступово втрачають свою вартість, тому і прийнято зараховувати купівлі гравців до витрат клубу у вигляді амортизації. Амортизація ніби відображає минулі витрати на гравців.
Наприклад: 18 млн, які витратило Порту підписавши на 4 роки захисника Даніло, розподіляться таким чином:
Щорічні амортизаційні відрахування 4,5 млн євро. За пів сезона по 2,25. Навіть якщо клуб перерахував усі кошту одразу, в звітності це буде відображатися саме так – відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерської звітності. Звичайно, не всі можуть дотримуватися цього, навіть всупереч власному законодавству. Ніби клуб Флорентіно Переса використовує прискорену амортизацію (списує одразу), роблячи позитивнішим показник EBIDTA (до нього повернемося в кінці). Таким чином можна нарощувати борги, отримувати нові кредити.
Амортизаційні відрахування ФК Порту протягом цього періоду становлять:
Помітно сталу тенденцію показника до зростання. Разом з амортизацією клуб несе значні витрати, які не покриваються доходами. Тому щорічний результат від операційної діяльності буде збитковим:
Тепер на трансферну політику можна поглянути з дещо іншого боку - це не просто бажання заробити, а ніщо інше як необхідність покривати великі фінансові витрати. Купівля молодих та перспективних гравців з подальшим їхнім прогресом (яким пов’язаний з умілим керівництвом та використанням) дає можливість досягати високих спортивних результатів і водночас покрити великі витрати. Ця стратегія виглядає доволі ризикованою, але враховуючи налагоджений механізм роботи, поки що дає хороші результати.
Отже, разом з коштами від трансферів отримаємо наступне:
Зароблені суми оподатковуються, зменшуються і на виході отримуємо доволі смішні та маленькі цифри. Наприклад: у 2010 році це близько 100 тис євро, а в 2009 5 млн євро.
Нажаль, порівняти з витратами наших клубів не вийде, адже навіть дохідну частину не всі показують, що й казати про іншу складову операційної діяльності. Щось підказує, що там сумніше картина ніж у португальців. Хоча, все буває: Чорноморець у 2011 році зазначив прибуток в розмірі 1,15 млн грн! Досягнення, як не крути=)
Щодо EBIDTA – доволі популярний показник фінансової звітності, який показує прибутки не враховуючи амортизацію, вирахування за відсотками та сплату податків. Він може бути доволі корисним для компаній котрі роблять одиничні витрати протягом декількох років, адже плануючи взяти кредит, для прикладу, можна показати загальну ситуацію без витрати на обладнання, яке оновлюється раз в 5, 10, 15 років. Але аналізуючи діяльність ФК повноцінно опиратися на цей показник не можна, адже гравці купуються щорічно і відповідно амортизаційні витрати постійно додаються – як відкидати цю складову, яка є однією з основних в діяльності клубів?!
Для розуміння ситуації просто варто порівняти прибуток від операційної діяльності з EBIDTA:
Показник занадто далекий від справжньої реальності. Але клуби використовують його, таким чином намагаючись залучати все нові і нові кредити, при цьому збільшуючи власні борги...Та й в очах преси з вболівальниками позитивний показник виглядатиме краще ніж оголошені мінуси за підсумками річної діяльності.
Не лише португальський клуб може похизуватися непоганими-хорошими результатами фінансової діяльності поєднаними з європейськими амбіціями та досягненнями, при цьому виступаючи не в топ-чемпіонаті.
ПФК ЦСКА
Протягом декількох років московський клуб є самоокупним чи наближається до цього показника згідно з опублікованими фінансовими звітами. Звичайно, важко довіряти звітності клубів колишнього СРСР через непрозорість, але враховуючи бажання керівництва ПФК в майбутньому вийти на біржу, можна розраховувати на реальність(чи наближення до реальності) показників ЦСКА, так як відкритість є необхідною.
На жаль, в основному звітність ЦСКА подається у вигляді запланованого бюджету. За словами президента клубу реальні цифри особливо не відрізняються від планів.
Як бачимо, московський клуб не відображає окремо трансфери, а також надходження від УЄФА. Цікаво, яким чином планують надходження від трансферів... Телебачення та спонсорство приносять більшу частину доходів для клубу – гарний результат, на кшталт структури доходів розвинених клубів. Додайте відкриття нового стадіону в 2015 році, який принесе збільшення комерційних доходів, і картина стане ще привабливішою.
*У 2009 закладено близько 9 млн євро на трансфери
До інших витрат відносять податки, витрати на ДЮСШ, адміністративні витрати та витрати на організацію тренувального процесу. Найбільшу частку серед витрат займають витрати на персонал, але вимоги УЄФА зберігаються.
Приклад ЦСКА цікавий тим, що при вмілому та грамотному використанні бюджету їм вдається не лише отримувати хороші фінансові показники, а й не втрачати в спортивній частині. Послідовна побудова стратегії клубу дозволяє бути конкурентними в сильному чемпіонаті де є достатньо команда з потужнішими фінансовими ресурсами і при цьому показувати непогані результати в Європі. Якщо порівняти співвідношення витрат та досягнень у єврокубках московського клубу з витратами та досягненнями наших командам, то ефективність ЦСКА буде в рази вищою - виграш єврокубка та два виходи в плей-оф ЛЧ потягнули значно менші витрати ніж аналогічний показник нашого чемпіона, що й казати про віддачу мільйонів київського та дніпропетровського клубів...
Стратегія, яка базується на власних вихованцях, місцевих футболістах, які розбавлені якісними легіонерами, підібраними дуже точною селекцію, виявляється достатньо ефективною. “Як би ЦСКА мав гроші на супер зірок вони все одно б не поїхали в Росію. У нас інша система. Ми купуємо молодих гравців, які приходять на декілька років і дають хороші спортивні результати, плюс виховуємо власних гравців.” - Є. Гінер.
Можна витрачати мільйони, жити одним днем не думаючи про завтра і очікувати на результат тут і тепер. Але як показує практика - це дорога в нікуди. Не один клуб постраждав від власної безпечності та відсутності стратегії на роки. Хтось зникнув, когось підтримали, хтось продовжує жити на межі. Тому, щоб не залишитись десь в історії, а впевнено дивитися в майбутнє, необхідно системно підходити до свого розвитку. І як показують приклади португальского та російського клубів, навіть при не найкращих умовах розвитку можна досягати результатів, головне дотримуватися вірно обраної, прорахованої та чітко сформульованої стратегії. Адже не всі можуть “розкидатися грошима, як арахісом.” І тут мова йде навіть не про прибутковість, а про елементарну можливість жити за власні кошти. Це ніби рух по колу:"клуб зможе більше заробляти, відповідно, ми зможемо купувати кращих футболістів з більшими заробітними платами, витрати збільшаться. Чим більше заробляєш, тим більше витрачаєш.” - Є. Гінер.
