Ми Знаємо Скільки Ви Заробили. Частина II

Сезон 2011/2012 став рекордним для “Бундесліги” - 18 клубів змогли заробити понад 2 млрд євро. Ця цифра подвоїлася всього за 10 років! Не поступалась темпами старшій сестрі “Бундесліга 2”. ЇЇ 7% росту, як і у вищому дивізіоні, дали новий рекорд у вигляді майже чотирьох сотень мільйонів євро доходу. Головним рушієм стали збори в matchday, які виросли на 44,8 % порівняно з попереднім роком. “Делойт”, виключивши трансфери, нарахував 1,9 млрд євро.  Німці, натомість, врахували всі статті доходів у своєму звіті. Надалі на це потрібно зважати.

В першій “Бундеслізі” за підсумками сезону позитивні фінансові показники отримали 14 із 18 клубів. У порівнянні з 2009/2010 сезоном ця цифра подвоїлася. Дефіцит, який в 2010 році становив 78 млн євро, за 2 сезони був покритий доходом у вигляді 108 млн євро. Якщо рахувати без сплати відсотків, податків та амортизації (популярний показник E_BIDTA; про нього у “Гроші та Стратегія” - http://blog.isport.ua/svejk/football/65663.html), отримаємо 645,5 млн євро. Але ми знаємо наскільки нереалістично цей показник відображає фінансову ситуацію футбольних клубів. Середній показник дохідності клубів становив 116 млн євро. Відповідно до витрачених коштів на заробітні плати усі клуби розбивають на три групи. По цих групах дохід коливається від 60,339 до 187,128 млн євро.

Комерція, трансляції та matchday займають близько 80% з 2 млрд доходів. З сезону 2008/2009 усі статті доходів ліги невпинно збільшувалися. Коливання стосуються лише трансферів, але зрозуміло що купівлі і продажі не можуть постійно мати однакову динаміку.  У другій “Бундеслізі”  розподіл джерел доходів аналогічний до першої. Але на відміну від неї тут не має сталої тенденції -від сезону до сезону  відбуваються коливання всіх показників. По цих групах доходи клубів не мали надто великого розриву - від 15,106 до 30,022 млн євро.

Комерція, трансляції та matchday займають близько 80% з 2 млрд доходів. З сезону 2008/2009 усі статті доходів ліги невпинно збільшувалися. Коливання стосуються лише трансферів, але зрозуміло що купівлі і продажі не можуть постійно мати однакову динаміку.  У другій “Бундеслізі”  розподіл джерел доходів аналогічний до першої. Але на відміну від неї тут не має сталої тенденції -від сезону до сезону  відбуваються коливання всіх показників. По цих групах доходи клубів не мали надто великого розриву - від 15,106 до 30,022 млн євро.

У витратах клубів “Бундесліги 2” заробітні плати та ліцензування гравців потягнули на 141 млн євро. Клуби витрачали від 13,908 до 31,807 млн євро. Дуже привертає увагу те, що найбільше зросла одна стаття витрат. Але двадцяти одно відсоткове збільшення видатків на розвиток дитячого футболу та пошук молодих талантів є інвестицією в майбутнє і повинен принести дивіденди через роки. У клубів першого дивізіону ці витрати також зросли. В сезоні 2011/2012 вони склали 77 млн євро. Цей показник є однією з візитівок німецьких клубів.

З урахуванням витрат друга ліга показала 18,8 млн євро дефіциту. Але вперше з 2007 року 10 з 18 клубів закінчили рік з позитивним фінансовим результатом. І це має висхідну тенденцію. Мінус мінусом, але ситуація іде вгору. Без урахування сплати відсотків, податків та амортизації загальний прибуток становить 9,6 млн євро. З усіх витрат німецького професійного футболу 800 млн євро становлять податки та соціальні виплати.

Якщо заглибитися в середину економічної сутності клубів, помітно що вдале ведення справ також відзначилося на балансі - активи за рік зросли на 92,5 млн євро. Це пов'язано зі зростом фінансових активів, збільшенням вартості гравців та появою нових виконавців. Футболісти в балансі ідуть як активи. Ці дві складові, фінансові активи та гравці,  разом  займають близько половини від усього капіталу. Всі клуби, які були зобов'язанні виправити негативне становище з капіталом, виконали зобов'язання. Це стосується і друголігових команд. За чотири роки власний капітал клубів зріс до 779 млн євро. Причиною цього є розрахунок по всіх зобов’язаннях.

Активи клубів другої “Бундесліги” знизились. Це пов'язано зі зменшенням вартості гравців та зменшенням відсотка фінансових активів. У клубів другої ліги третій рік поспіль негативний капітал (борги перевищують  вартість майна) у розмірі 30,8 млн євро. Але цей показник зменшується.

Навіть протягом найважчих кризових років, в той час коли економіка суттєво гальмує, а в деяких країнах валиться на очах, європейський футбольний ринок зріст на 4,8 млрд євро. Тому немає причин сумніватися в продовженні цієї тенденції.

Свій внесок повинні зробити як європейські багатії, так і менш розвинені ліги. Реорганізація ЛЧ дала для них можливість отримати додаткові доходи за участь в кваліфікаціях та у самому турнірі. Для маленьких клубів та чемпіонатів ці суми є значними. Проте, швидше за все, більша частина нового доходу буде сформована за рахунок чемпіонатів “Великої п'ятірки”. Причина не лише у все тій же ЛЧ (німці порахували  що новий розподіл коштів у турнір принесе ледь не 20% доходів деяким клубам), а у фінансовому фейр-плей, який спонукав переглянути підходи до ведення бізнесу. В 2013 році італійці розробили документ, що регулює фінансову діяльність клубів. Також крок в сторону оздоровлення власної футбольної економіки зробили найприбутковіші англійці та німці.

Завдяки сильному централізованому контролю над власниками та фінансовою моделлю управління клубів, німці мають фінансово найздоровіший чемпіонат у Європі. Такі заходи обмежують можливість вливати величезні грошові кошти ззовні, зменшуючи можливість нарощування боргів через великі кредити від власників. Крім того, у них існують обмеження щодо максимальних витрат на заробітну плату. На додачу до цього в влітку 2010 року була узгоджена додаткова процедура ліцензування безпосередньо під час сезону, а також сформовано методи, які повинні вирішити проблеми з капіталом. Як показав аналіз сезону, все це подіяло в досить короткий термін.

Англійці, розуміючи що їх величезні доходи нівелюються таким ж великими витратами, спільним рішенням наблизились до вирішення цього питання. В основному це стосується великих витрат на заробітну плату, які отримають “стелю” у відповідності до доходів. Було вирішено питання з інвестиціями власників - вони почнуть відображатися у власному капіталі. Ці заходи покликані робити виваженні витрати клубами, також врегулювати фінансові вливання від власників, що призупинить швидкий ріст витрат, зростання негативного капіталу. Справа в тому, що з сезону 2013/2014 витрати, в основному вартість трансферів і заробітних плат,  повинні була б стрибнути на вищий рівень.  Це пов'язано з новою фантастичною телевізійною угодою “Прем'єр-Ліги” та телевізійників зі Sky і BT. Трьох річний контракт від цих компаній принесе 3,682 млрд євро. Номінально доходи зростуть на 1,525 млдр євро, але британці порахували що справжній ріст становитиме 70%. “Делойт” вказує: додатковий дохід клубів в середньому становитиме 30,5 млн євро. Тому новий контроль допоможе значно підняти прибутковість ліги.

З цього сезону  нову телевізійну угоду  отримають і німці. Вони почнуть заробляти трішки більше семиста мільйонів євро за сезон.  Раніше за цим показником фінансово найуспішніший чемпіонат Європи посідав... останнє місце серед “Великої п'ятірки”. Медійна угода збільшить частку від ТВ надходжень у доходах і похитне встановлену рівновагу. Але все одно “Бундесліга” залишиться найменш залежним чемпіонатом від одного джереладоходів. У німців гарно розподілені ризики. Тому зменшення одного показника сильно не відіб'ється на загальних результатах. А ось в інших чемпіонатів можуть бути суттєві проблеми при зменшені надходжень від головного джерела доходів.

Для “Серії А” та “Ліги 1” телебачення є ледь не ключовим джерелом доходів, особливо це стосується провідних клубів. Італійці встигли випробувати колективну і індивідуальну систему продажу телеправ. Зараз у них загальний пул: індивідуальний продаж телеправ призвів до величезних розривів у доходахпівнічних та південних клубів. Проте розподіл медійних коштів в Італії  залишається доволі дивним: разом зі звичними факторами він включає історичний та кількість вболівальників. Саме тому у 2012/2013 чемпіон заробив 95,1 млн євро, а остання “Пескара” 21,4 млн євро.

В “Ла Лізі” продаж телеправ  індивідуальний. Це є причиною поділу на “Барсу” з “Реалом” та всіх останніх. В найближчі три роки ситуація повинна виправитися. За словами виконавчого директора “Ла Ліги” Франциско Роки клуби підписали угоду щодо перерозподілу доходів. Найголовніше що погодилися два гранди (фігурує цифра від 34% до 42 % для цих команд). Цікаво наскільки загальний пул вдарить по них. Адже якщо перевести втрату 25-40 умовних мільйонів на гравці, то протягом останніх сезонів - це мінус Фабрегас, Вілья, Маскерано, Коентрао, Алонсо, Бензема. Проте шановний кабаль'єро цю проблему вбачає не основою. Франциско вважає, що іспанці повинні брати в приклад систему парашутних виплат англійців. Це ті кошти, які отримують команди що вилетіли, а також частина іншихклубів з нижчого дивізіону. Вони можуть допомогти розвиватися маленьким колективам, для них ці мільйони можуть бути значним імпульсом. Наприклад: для більшості клубів “Чемпіоншипу” дохід вимірюється 20,74 млн євро, а для отримувачів додаткових виплат -  35,38 млн євро.

Ще однією проблемою “Ла Ліги” є заповнюваність. За різними оцінками стадіони використовуються на 80% потужності. Такі ж проблеми мають італійський та французький чемпіонати.  І якщо іспанці можуть особливо не хвилюватися (доходи з цього джерела непогані і в них іде ріст показника відвідуваності), то для французів і італійців ситуація катастрофічна - навіть провідні клуби мають дуже маленький заробіток в матчдей, а загалом тенденція в лігах низхідна.

Щоправда у французів  інтерес до чемпіонату  повинен піднятися: наближення Євро-2016, яке оновить інфраструктуру, повинне дати поштовх ситуації в іншу сторону. Ще однією причиною є поява нового багатія в лізі.

Англійці та німці свої можливості по заповненню стадіонів майже вичерпали. З сезону 2006/2007  відвідуваність “Прем'єр-Ліги”  залишається однаковою. Ситуація змінюється за рахунок появи в лізі команд із більшими стадіонами. Наприклад: в “Бундеслізі” двадцяти чотирьох тисячний “Мілернтор” “Cанкт-Паулі” був замінений на п'ятдесяти тисячну арену. Лише нові стадіони чи збільшення нинішніх зможуть принести суттєве збільшення доходів.  Ще одним варіантом є збільшення вартості квитків. Але в Англії вони і так сягають неймовірних цін, натомість німці намагаються залишати квитки недорогими. Улі Хенесс пояснював це тим, що вболівальники не дійні корови щоб обдирати їх до останнього євроценту.

Щодо французького чемпіонату, то залишається проблемним і відкритим питання податків. Бажання президента країни увести сімдесяти п'яти відсоткове оподаткування доходів від один млн євро торкнеться і футбольних клубів. Відповідно до заяви ФФЛ клуби будуть платити додатково 82 млн євро, що відкине їх назад.

З сезону 2013/2014 багатьом європейським клубам доведеться змінити спосіб ведення економічної діяльності. Нові фінансові правила створенні для зупинки необґрунтованого росту витрат на трансфери та заробітну плату гравців. В основному цей процес відбувається за рахунок зовнішніх грошових вливань. Функціонування футбольних клубів за власні фінансові ресурси може не лише дати можливість новим командам піднятися на вершину, а перш за все звернути їхню увагу на інший шлях розвитку - виховання молодих гравців. Саме те, за рахунок чого нині домінують німці та іспанці. Клубам не варто забувати: “турбуючись” про гру, чиновники з “УЄФА” пильно слідкують за ними. Прикро, що інколи від їхньої “турботи” і уваги страждають не ті. Запитайте у “Мальорки”!

twitter.com/Svejk_