Литовець пішов на шоу «Хто хоче стати мільйонером», щоб заробити на тренерські курси. Працював з Пластуном у Болгарії і читав лекції у Києві
Тепер Валдас Дамбраускас тренує «Хайдук», що грає проти «Шахтаря».
Тепер Валдас Дамбраускас тренує «Хайдук», що грає проти «Шахтаря».
«Stop WAR», – написав литовський тренер «Хайдука» Валдас Дамбраускас у своєму інстаграмі ще 2 березня. Додав хештег «Слава Україні» і запостив фото вболівальників команди, які під час одного з матчів розтягнули на трибунах банер «Торсида з українським народом».
Першого травня «Шахтар» зіграє з «Хайдуком» благодійний матч у рамках «Shakhtar Global Tour for Peace».
«Гра пройде під гаслом «Футбол заради миру». Мета – зібрати кошти на допомогу дітям, які постраждали через війну. Раніше наш клуб надав свої тренувальні майданчики тренерам, персоналу та понад 80 українським дітям, які зараз перебувають у Спліті. Ми особливо раді, що вони знову зможуть спостерігати за своїми гравцями першої команди під час цього матчу», – повідомив офіційний сайт «Хайдука» і запропонував своїм вболівальникам купити квитки на зустріч з гірниками.
Під час гри зверніть увагу на симпатичного головного тренера хорватської команди. Історія Дамбраускаса варта окремого посту на Tribuna.com.
Ніколи не грали у футбол на професійному рівні
Валдас належить до того типу тренерів, які ніколи не грали у футбол на професійному рівні. В його рідному містечку Пакруоїс на 5 тисяч мешканців не було футбольної команди. Та і загалом у Литві традиційно більше люблять баскетбол. Але легенда каже, що Дамбраускас у свої 13 років вирішив стати футбольним тренером.
«В юності я не міг займатися футболом – тільки легкою атлетикою, шахами чи баскетболом. Пізніше в нас організували клуб, який виступав у третій литовській лізі». 17-річний Валдас почав грати за «Пакруоїс» – виступав на позиції нападника. Він розумів, що топ-футболістом навіть в межах Литви не стане, тому грав у своє задоволення до 25 років. А тоді ризикнув і круто змінив своє життя.
Дружина Дамбраускаса Інгрід хотіла навчатися в Англії, але грошей на переїзд у молодої сім’ї не було. Спочатку пара поїхала до Норвегії, щоб заробити необхідні кошти. Також Валдас продав свій автомобіль.
«Мене дуже сильно вразила футбольна культура Норвегії. На той час багато норвезьких футболістів грали в АПЛ і кожен норвежець вболівав за певну команду з Англії. Мене вразила їхня підтримка. Плюс, у Норвегії я вперше зустрів друковану пресу, журнали, де було дуже багато матеріалів про прем’єр-лігу, її клуби і традиції», – розповів литовець в інтерв’ю Sport Arena.
Взяв участь у литовській версії «Хто хоче стати мільйонером»
В біографії Валдаса не бракує яскравих фактів. У 2002-му брав участь у литовській версії «Хто хоче стати мільйонером», щоб заробити гроші. Виграти мільйон не вийшло – Дамбраускас згорів на запитанні: «В якій країні виходить більшість щоденних газет». Правильна відповідь – в Японії. Участь у шоу принесла йому трохи більше тисячі євро. Тепер це вірусна історія про одного з найкращих тренерів країн Балтії.
Того ж року литовець переїхав до Англії. Спочатку виживав, як міг – працював листоношею, розносив газети, був торговцем, маляром і навіть вихователем у дитячому садку.
«Литва ще не була в Євросоюзі, тому виїхати до Англії було не так просто. Записався на курси англійської мови та відправився туди, як студент. Спочатку поїхав на кілька місяців. Думав: якщо зможу зачепитися, то обов’язково піду на тренерські курси. Вийшло, що лишився в Англії майже на дев’ять років. Як і всі емігранти, працював на різних роботах. Бувало, що на трьох-чотирьох одночасно».
Валдас реалізував свій план – закінчив тренерські курси. Литовець починав волонтером у системі Sunday League, де тренував дітей. Згодом працював в академіях «Фулгема», «Манчестер Юнайтед» та «Брентфорда».
«Мені завжди здавалося, що директор академії ненавидить мене, хоча сам запросив до «Брентфорда». Я «отримував» від нього найбільше. На третьому-четвертому місяці ходив, як зомбі. Вже думав, шо не витримаю. Але в певний момент він сказав: «Знаєш, твоє сьогоднішнє тренування було топ, у цьому клубі ніколи раніше такого не бачив». Тоді я вибачив йому все».
Валдас потрапив у команду дев’ятої ліги англійського футболу, з якою досяг найкращих результатів в її скромній історії. За це навіть отримав індивідуальну тренерську нагороду. Далі було повернення в Литву.
Став першим литовським тренером в історії Хорватії
Великий футбол для Дамбраускаса почався з маленьких команд – Валдас став селекціонером у збірних Литви U-17 та U-19. Там його роботу помітив титулований литовський тренер Валдас Урбонас і запросив стати своїм помічником в «Екранасі».
«Я став його заступником, відео-аналітиком та тренером резервної команди. Ми виграли два чемпіонати, Кубок і грали в Європі, але потім Урбонас пішов через фінансові проблеми клубу. Більшість гравців теж залишили «Екранас». В такій ситуації резервна команда стала основною, а мене призначили головним тренером. Навіть з наймолодшою командою у лізі ми показували хороші результати і грали у привабливий футбол. Але мені довелося піти до закінчення сезону. Пізніше клуб збанкрутував», – згадував Валдас.
Довго без роботи перспективний тренер не сидів – його покликали у «Жальгіріс», з яким він виграв сім титулів: два чемпіонства, два суперкубки та три кубки. Третій сезон не допрацював через провальний фініш і втрату чемпіонства.
З латвійським РФШ Дамбраускас відразу завоював бронзові медалі. Це перші нагороди в історії клубу. У наступному сезоні результат покращився – срібні медалі. А тоді прилетіло запрошення в хорватську «Горицю». Валдас став першим литовським тренером в історії Хорватії.
«Я приїхав, зіграв три матчі, а тоді чемпіонат перервався через пандемію коронавірусу. Ми не грали три місяці, а потім у Загребі стався сильний землетрус. Це був жахливий досвід», – згадував литовець.
В Болгарії працював з Пластуном
У болгарському «Лудогорці» Дамбраускас виграв чемпіонство і працював з українцем Ігорем Пластуном, який повернувся в команду з Бельгії. Зараз литовець тренує «Хайдук», з яким йде на другому місці у чемпіонаті Хорватії.
Дамбраускас, як і будь-який тренер зі скромним ігровим бекграундом, не уник порівнянь з Жозе Моурінью. Вдома його називають литовським Моурінью.
«Жозе сильно вплинув на мене як на тренера. Він завжди був моїм орієнтиром у футболі. Моя заповітна мрія – це колись зустрітися з командою Моурінью та обіграти португальця. 20 років тому з мене сміялися люди, коли я прийшов на передачу, і після неї вирішив вчитися футболу.
10 років тому мені казали, що я ніколи не стану тренером серйозної команди. Я не звертаю уваги на всі ці розмови, а продовжую рухатись уперед. У футболі немає нічого неможливого. Головне вірити в себе, розвиватися та знати, чого ти хочеш досягти», – мотивує Дамбраускас.
Прочитав 19 книг за місяць ізоляції
Валдас більше схожий на університетського викладача, ніж на тренера. Щось у цьому є – литовець великий фанат читання. Якось він зізнався, що прочитав 19 книг за місяць ізоляції. А всього на рік він прочитує близько 50 книг.
«Я читаю кожен день. Вважаю за краще читати, ніж дивитися щось. Це мій спосіб життя. Старший син Лукас теж приходить на матчі з книжкою. Люблю класичну літературу, кримінальну фантастику, фантастику. А одна з моїх улюблених книг — «Одинадцять кілець» легендарного баскетбольного тренера Філа Джексона. Найбільше мені подобається його підхід. Тактичне розуміння, техніка чи навчання не є найважливішими речами у футболі», – вважає 45-річний тренер.
Дамбраускас, як і кожен литовець, не може жити без баскетболу. Він знає все про «Жальгіріс» середини 80-х. Ще одна спортивна любов тренера – шахи. Валдас навіть жартує, що в своєму житті грав більше в шахи, ніж у футбол. Навіть брав участь у чемпіонаті Литви зі швидких шахів.
«У шахах ви покладаєтесь тільки на себе, але у футболі у вас є команда з гравцями. Я б не порівнював їх. Шахи допомагали мені, але не в тактиці, а у сфері емоційного контролю. Особливо після перемог і поразок, коли не можна впадати в депресію чи літати надто високо».
***
У 2018-му Вальдас побував у Києві з лекцією, яку організувала компанія Key Sport Studio. Дамбраускас розповідав про підготовку молодих талантів і світ англійського дитячо-юнацького футболу.
«Професія футбольного тренера – це шлях розвитку, який ніколи не закінчується. Ти маєш іти ним. Зупинившись, нібито ти чогось досяг, ти відкочуєшся назад», – говорить литовець.
Фото: офіційний сайт «Лудогорця», інстаграм Валдаса Дамбраускаса
