«Динамо» мало свій фарм-клуб в Європі: грали 5 легіонерів, Алієв відмовився їхати, а Кравця не відпустили
Нінкович і Бетао вийшли з «Евіаном» у фінал Кубка Франції.
Нінкович і Бетао вийшли з «Евіаном» у фінал Кубка Франції.
Заводити фарм-клуби в інших чемпіонатах доволі поширена практика. Наприклад, європейські гранди мають свої команди-побратими у бельгійській, нідерландській чи балканських лігах, куди відсилають прокачуватися своїх молодих гравців.
У «Динамо» свого часу були такі особливі стосунки з французьким «Евіаном», де грали п’ятеро легіонерів киян.
Французький вектор
На початку 2010-х «Динамо» активно працювало на французькому ринку. Шахір Бельгазуані («Гренобль»), Ісмаель Бангура («Ле-Ман»), Пап Діакате («Нансі»), Лукман Аруна («Монако»), Браун Ідейє («Сошо») переїхали у Київ саме з Франції. Але з часом кияни почали працювати не тільки на імпорт, але й на експорт.
Тісною вийшла співпраця зі скромним «Евіаном». «Динамо» намагалось розвантажити роздутий склад і зарплатну відомість, а також дати ігрову практику гравцям, на яких не розраховували тренери. А савойці хотіли підсилитися, не витрачаючи на нових футболістів всі гроші світу. У 2011 році вони виграли Лігу 2 і тепер боролися в еліті французького футболу за своє місце під сонцем.
«Евіан» представляє департамент Верхня Савоя на сході Франції і знаходиться практично на самому кордоні зі Швейцарією (35 км до Женеви). Клуб базувався у курортному місті Тонон-ле-Бен (10 км від місця виробництва мінеральної води «Евіан»). А домашні матчі проводив на арені «Парк де Спор» в Ансі, оскільки власний стадіон не відповідав вимогам чемпіонату Франції.
Команда провела чотири сезони у Лізі 1, дійшла до фіналу Кубка Франції у 2012 році, а згодом почалося падіння. 2016-го «Евіан» припинив своє існування через фінансові проблеми. Але вже з наступного року почалося відродження савойців з аматорського рівня.
Нінкович і Бетао грали у фіналі Кубка Франції
Мілош Нінкович
Восени 2012-го «Динамо» очолив Олег Блохін. Новий тренер задумав оновити склад, тому деяким футболістам довелося шукати собі нове місце роботи. Одним з них якраз і став схильний до травм Мілош Нінкович. 28-річний півзахисник у січні 2013 року перейшов на правах оренди в «Евіан», який рятувався від вильоту з Ліги 1. Угода була розрахована на півроку.
Савойці втрималися у вищі лізі, а також дійшли до фіналу Кубка Франції, де програли «Бордо» – 2:3. Мілош вийшов у стартовому складі і відіграв годину на «Стад де Франс». Після закінчення оренди залишив Францію і Київ, підписав контракт з «Црвеною Звєздою», хоча тренер «Евіана» просив його залишитися. Але серб хотів виконати дитячу мрію і зіграти за улюблену команду своєї сім’ї.
«З Україною я закінчив. Крім «Динамо» не зможу грати за жодну іншу українську команду. А ось у Франції я б залишився. Чемпіонат хороший, на кожному матчі повний стадіон», – говорив Нінкович.
Ще один важливий нюанс того часу – суворі французькі податки. Чим вища зарплатня, тим більше треба віддавати державі.
«Я і Бетао цього не відчуваємо. Так «Динамо» з «Евіаном» за умовами домовилися. Але в інших гравців півзарплати йшло на податки – і це дуже важко. Думаю, ті футболісти з французького чемпіонату, які грали або грають зараз в «Динамо», через це і покинули Лігу 1. В Україні слабкіший чемпіонат, але преміальні дуже хороші. Ну і, звичайно, «Динамо» – великий клуб. Та й потрапити в ЛЧ – стимул», – пояснював Мілош у 2013-му.
Зрештою, після «Црвени Звєзди» він знову опинився в «Евіані». Савойці пропонували йому трирічний контракт, але футболіст підписав угоду на один рік.
«Не встиг приїхати, як пошкодив гомілкостоп у простій ситуації – 10 днів пропустив. Тільки одужав і почав грати, як підхопив застуду – лікувався тиждень. Начебто нічого серйозного, а неприємно», – говорив футболіст, який під час свого другого приходу у клуб не зіграв і 20 матчів.
Після «Евіана» поїхав підкорювати Австралію, де грає і досі.
Бетао
З бразильським захисником ситуація виглядала трохи по-іншому. Він перейшов в «Евіан» на правах вільного агента.
«Дружина Бетао очікувала дитину і футболіст хотів бути ближче до своєї сім’ї, яка перебувала у Бразилії. Він запропонував варіант, що займеться пошуком нового клубу самостійно і я, знаючи Бетао як людину порядну, дав слово, що відпущу його безкоштовно.
Мабуть, після рівня зарплати в «Динамо» те, що запропонували в Бразилії, не відповідало очікуванням гравця. Нам надійшла пропозиція від «Евіана», а з цим клубом у нас налагоджені конструктивні стосунки. Звісно, це не Бразилія, але все одно, ближче до неї, ніж з України», – пояснював цей трансфер Ігор Суркіс.
Батео, як і Нінкович, відіграв за «Евіан» півроку і став фіналістом Кубка Франції (провів на полі весь матч). І так само, як Мілош, пізніше знову повернувся у французький клуб, провівши за нього один сезон.
«Я завжди говорив, що моя історія в «Евіані» ще не закінчена. Вона почалася два роки тому, а тепер продовжиться. Команда має амбіції щодо повернення в Лігу 1, а я хочу їй у цьому допомогти», – говорив бразилець.
Після Франції повернувся грати у рідну Бразилію.
Марко Рубен, Факундо Бертольйо, Андрес Ескобар
У сезоні 2013/14 «Динамо» відправило в «Евіан» відразу трьох своїх легіонерів – аргентинців Марко Рубена, Факундо Бертольйо та колумбійця Андреса Ескобара. Всі троє ніяк не могли знайти себе в київському клубі.
Бертольйо перед тим виступав в оренді за «Греміо», а влітку півзахисник провів збори з «Динамо», але не вразив Блохіна. Ескобар зіграв за киян всього одну гру у Кубку України і виступав на правах оренди в Колумбії. Буквально через кілька днів стало відомо, що динамівська колонія в «Евіані» поповниться ще й Марко Рубеном. Він так і не зміг закріпитися в основному складі киян. За словами Блохіна, аргентинський форвард просто не підходив під його тактичні схеми.
«Я хотів грати у Франції, тому що цей чемпіонат, мені добре знайомий. У мене було кілька пропозицій, але нічого конкретного. Тому, як тільки з’явився варіант з «Евіаном» я проконсультувався з Факундо Бертольйо, а також Бетао, який розповів багато хорошого про клуб. Після цього прийняв пропозицію савойців. Для мене важливо, що деякі гравці і співробітники клубу говорять іспанською мовою. Я шукав хороший клуб, де б я міг регулярно грати», – говорив Рубен.
Але нова команда не стала трампліном для динамівських футболістів - їх супроводжували травми, у них не було постійної ігрової практики і, відповідно, особистих результатів. Після сезону в «Евіані» ніхто з цієї трійці так і не заграв в «Динамо» і футболісти продовжили їздити по орендах до кінця своїх контрактів з українським клубом.
Кравця не відпустили, Алієв відмовився їхати у Францію, а Парцванія не пройшов перегляд
З українськими гравцями в «Евіана» теж не склалося. Савойці разом з Бетао та Нінковичем хотіли орендувати Артема Кравця. Форвард тоді не проходив в основний склад киян, але в останній момент його не відпустили.
«Особливо важко було з приходом Олега Володимировича. Він не говорив, але було видно, що на мене не розраховує. Я хотів піти в «Евіан», просив про це президента, але в останній момент вирішили, що я поїду на збори з «Динамо», – розповідав форвард.
На початку 2013 року Артем пройшов перші за чотири роки повноцінні зимові збори. Кравця залишили у команді через участь основного форварда киян Брауна Ідеє у Кубку африканських націй. Після його повернення українця відправили грати за дубль.
З Олександром Алієвим була інша ситуація – він сам не хотів залишати «Динамо». Його не влаштували фінансові умови в «Евіані».
«Я підтримую форму, граю в «Динамо-2». Що мені залишається робити? Я не прихильник того, щоб президент просив тренера випускати футболіста у першій команді. Це, я вважаю, неправильно.
Та не слухайте ви цієї маячні. Ніякого «Евіана» не було. Почали писати ще й про БАТЕ. Нічого конкретного не було, я серйозно кажу. От і все. У мене контракт з «Динамо». Якщо буде якась пропозиція, вигідне для мене, звичайно, я її буду розглядати, адже хочу грати. Але зараз нічого немає. У мене є контракт і я його чесно відпрацьовую», – говорив тоді Алієв.
Ще за іншим сценарієм розвивалася ситуація з молодим Темуром Парцванією. Захисник хотів виступати за «Евіан», але начебто не зміг пройти перегляд. Мова йшла про оренду на сезон.
«На перегляді у Франції був тиждень. Мені сказали, що я залишаюся в «Евіані», мовляв, президенти клубів вирішують це питання між собою. Але наступного ранку зателефонували і повідомили, що мені потрібно летіти в Україну», – пояснював пізніше Парцванія.
Хоча в іншому своєму інтерв’ю футболіст озвучив трохи іншу версію.
«Мої оглядини у Франції пройшли непогано. У команді до мене дуже добре ставилися, підтримували. Втім, агент запропонував варіант з Німеччиною, і я погодився. Якщо тренер «Санкт-Паулі» буде задоволений мною, то, ймовірно, запропонують контракт».
В підсумку, Темур опинився в оренді у запорізькому «Металурзі», а потім підписав контракт з «Волинню».
Фото: «Динамо», «Евіан», Le Dauphine
