26-й блог
Блог

Харків’янину зламали ногу на найбруднішому ЧС. У 34 він помер від саркоми в місці перелому

Форварда, який сфолив на ньому, виключили зі збірної.

ЧС-1962 часто називають одним з найбрудніших в історії. Щоб розуміти, наскільки жорстким вiн був, один факт – за перші два дні турніру 34 футболіста отримали травми різної тяжкості. На тому ж турнірі було зіграно матч, який вважають одним з найганебніших в історії мундіалiв – між Чилі і Італією. Можливо, ви чули про «Битву при Сантьяго». У тієї гри навіть є своя сторінка на вікіпедії, хоча зазвичай футбольнi поєдинки удостоюються такої честі через інші, більш приємні причини.

Якщо коротко: італійські кореспонденти, які висвітлювали турнір прямо з Чилі, написали купу бруду про країну, яка відновлювалася після потужного землетрусу, чим викликали злість місцевих жителів (і чилійських футболістів). На полі почалася вiйна з самого початку. Ще в першому таймі суддя Кен Астон видалив двох італійців за грубу гру, при чому один з гравців не хотів залишати поле – довелося виводити за допомогою поліції. Гравці жорстко били один одного, стрибали ногами в голову, через що траплялися постійні сутички (в таких випадках знову доводилося кликати поліцію).

Ще один важливий момент: жовті і червоні картки з’явилися на ЧС тільки в 1970 році. Завдяки тому самому судді Астону, якому прийшла ідея, коли він чекав сигнал світлофора. До цього гравці рубали один одного, видалення були усними і тільки за дуже грубі фоли.

Один з таких фолів зламав кар’єру українському захисникові Едуарду Дубинському. Через сім років після тієї травми він помер.

Дубинського травмували в одному з найжорсткіших матчів того ЧС. Суддя ніяк не покарав порушника

Едуард Дубинський

Едуард народився в 1935 році в сім’ї євреїв в Харкові. Був вихованцем харківського «Локомотива», не зiгравши там і десяти офіційних матчів, був покликаний на службу в армію. Як це часто бувало, йому надали ігрову практику в армійському клубі. У його випадку – київському ЦСКА (тоді – ОБО, Окружний Будинок Офіцерів).

Клуб грав у першій лізі, Едуард пробув там рік, але потім перевівся до одноклубникiв зі Свердловська, які грали в вишці. Звідти вже потрапив в московський ЦСКА, де швидко став основним на позиції правого захисника. У 1961 році дебютував у збірній СРСР, а через рік вирушив на чемпіонат світу в Чилі.

Фатальним для Дубинського став перший же матч у групі – проти Югославії. Було відразу пару причин прогнозувати, що ця гра буде жорсткою. Перше – всього два роки тому ці команди рубалися в фіналі Євро, склади майже наполовину були такими ж (хоча Дубинського ще не було в збірній). Друге – не минуло й десяти років з моменту закінчення політичного конфлікту між країнами. 

СРСР повів в рахунку на початку другого тайму. До цього Єркович вдарив кулаком в обличчя Нетто, югославу Матушу зламали ніс, Понєдєльніку так били по гомілкостопу, що йому довелося покинути поле на кілька хвилин, щоб отримати допомогу лікарів. А Метревелі розсікли брову (наклали 12 швів). 

Травма Метревелі

Югослави не соромилися не тільки відверто ламати суперників, а й грубити суддям. Схоже, в якийсь момент головний реферi – німець Альберт Душ – втратив контроль.

Начальник збірної СРСР на тому турнірі Андрій Старостін згадував: «Суддя потрапив у складне становище, був момент, коли він, забувши про свій престиж, кинувся бігти від темпераментних югославських футболістів в надії знайти захист у бокового. До честі суддівської бригади, вона витримала психічну атаку югославських футболістів і необґрунтованого пенальті в ворота Яшина не призначила».

Кульмінацією вседозволеності став момент на 83-й хвилині за мінімальної переваги радянської команди. Форвард Мухамед Муіч жорстко сфолив проти Дубинського. Едуард готувався виносити м’яч подалі від свого штрафного майданчику, боснієць пішов в жорсткий та невиправданий підкат (зробив «накладку»), який зламав українцеві великогомілкову і малогомілкову кістки. Кажуть, Дубинський навіть на деякий час втратив свідомість. Але суддя не побачив нічого жорсткого в фолі. 

Яшин і Каневський виносять Дубинського за межі поля

Так як замін тоді не було, а українця винесли на носилках зі стадіону, радянська збірна залишилася в меншості. Це не допомогло Югославії – через дві хвилини Понєдєльнік подвоїв рахунок. Дубинського відвезли в місцеву лікарню, де надали першу медичну допомогу. Після матчу югославська делегація відвідала його, принесла вибачення.

Українець повернувся на поле, але через сім років помер від саркоми. Муїча виключили зі збірної назавжди

Едуард Дубинський (зліва) та югославський форвард Йосип Скоблар

Дубинський відновлювався рік. Повернувся на поле, але не на рівень, який демонстрував до травми. Хоча навіть викликався в збірну на пару матчів. У 1964 покинув московський ЦСКА. Сезон пограв в Угорщині, потім стільки ж в одеському СКА і липецькому «Металурзі».

Травма все ще сильно турбувала. Через шість років після матчу в Чилі йому поставили страшний діагноз – саркома (злоякісна пухлина) через погане загоєння рани в місці перелому. Нова операція не допомогла, довелося ампутувати праву ногу. Всього через рік після цього, коли Дубинський був уже в інвалідному візку, він все ж помер. Правому захисникові було 34 роки.

Що ж сталося з Муїчем? Деякі джерела стверджують, що його дії проти Дубинського були настільки жахливими, що про видалення Мухамеда просили його ж партнери по команді. Гравця виключили зі збірної за необґрунтовану жорстокість відразу після тієї гри. Більше за Югославію він не зіграв жодної хвилини. Хоча, за однією з версій, він сам відмовився грати за національну команду, тому що той епізод був шокуючим і для нього.

Мухамед Муїч

Як можна було пояснити таку агресивну поведінку форварда? Кажуть, що на початку того матчу Муїч в одному з епізодів отримав поріз на щиколотці, тому до останніх хвилин бігав з метою помститися кривдникам.

Травма, яку боснієць (до речі, перший представник свого народу, який став капітаном Югославії) завдав українцю, стала чорною міткою в описі біографії Мухамеда майже на всіх ресурсах в інтернеті. Незважаючи на високу результативність, сезон у французькому «Бордо», срібло Олімпіади та Євро, Муїч залишився в історії як людина, що завдала суперникові смертельної травми.

Та травма справді могла стати причиною смерті?

Стверджувати, що саме та травма стала причиною утворення саркоми, не можна. Суперечки серед фахівців тривають й досі. Хтось вважає, абсолютно точно – так. Хтось каже, що частково – чилійська медицина тоді була на дуже низькому рівні, першу допомогу надали неякісно. Треті стверджують, що саркома не могла утворитися через травму шестирічної давності. Мовляв, люди звикли шукати причини таких захворювань в травмах минулого. 

На жаль, причини розвитку пухлин кісток досі достатньо не вивчені. Часто таке трапляється саме після травм (переломiв), хоча деякі вважають, що вони всього лише привертають увагу до вже існуючої пухлини. За такої версії – конкретно сам перелом не є причиною саркоми, але сильно сприяє її розвитку.

Зараз неможливо визначити, що було у Дубинського до і після травми. Наскільки якісною була перша медична допомога в Південній Америці, наскільки успішною була операція і відновлення у Москві.

Італійського форварда освистували в Італії після матчу проти СРСР і епізоду з Дубинським

Едзіо Паскутті

Як ми вже писали вище, Дубинський повернувся в збірну СРСР після страшної травми. У 1963 році він зіграв в товарняку з угорцями і відбірковому матчі на Євро-1964 проти Італії (фінальний турнір тоді складався з півфіналів і фіналу). У тій грі Дубинський повинен був стримувати потужного форварда «Болоньї» Едзіо Паскутті.

На початку матчу Едуард жорстко сфолив проти партнера Едзіо по нападу – Анджело Сормані. Польський суддя промовчав. Сормані ж довелося на кілька хвилин залишити поле, щоб отримати допомогу лікарів. Італійці були в меншості, а Понєдєльнік у цей час відкрив рахунок.

В середині тайму Дубинський жорстко зіграв вже проти самого Паскутті. Італієць підбіг до українця, щоб помститися. Відреагував занадто жорстко, розпочав емоційно з’ясовувати стосунки. Далі версія італійців: Едзіо імітував удар Дубинському в груди, але насправді не торкався його. Рефері побачив цей момент – Паскутті було видалено. Радянська збірна перемогла 2:0, у матчі-відповіді 1:1.

Після того випадку італійського форварда, нібито, виключили зі збірної. Але він повернувся, грав за «скуадру» ще чотири роки. Ставлення до нього в Італії в цiлому сильно зіпсувалося. Хоча деякі журналісти захищали його, звинувачуючи в симуляції Дубинського, але фанати з тих пір постійно освистували Паскутті, навiть дали прізвисько «один легкий удар» (так він пояснював той епізод), вважаючи його головним винуватцем поразки. Едзіо навіть доводилося виходити на матчі з берушами у вухах. Але до кінця життя він стверджував, що не чіпав Дубинського.

Єдиний український чемпіон Європи і капітан «Динамо» працював вантажником на пенсії

Лобановский-футболист был не идеальным, а настоящим: лез в обводку, отлынивал в обороне и лучше всех исполнял угловые

В 60-х английский судья якобы раздал 23 желтых карточки – даже лайнсмену и парню, который уже был в больнице

Фото: Sport Strana; Memorias del Fútbol; footballinussr

Комментарии

Возможно, ваш комментарий – оскорбительный. Будьте вежливы и соблюдайте правила
  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...