Поки що не команда, а набір індивідуальностей. Репортаж з матчу Шахтар – Генк

20 500 вболівальників – стільки зібрав матч Шахтаря і Генка на НСК «Олімпійському». Гірники невпевнено провели перший матч, хоча і здобули перемогу на виїзді з рахунком 1:2. Матч в Києві мав показати, чи по силам команді Де Дзербі потрапити до групового етапу Ліги чемпіонів. Відповідь: поки що ні, ніж так.

Візуально охорони і нацгвардії здавалося більше, ніж вболівальників – саме такою була картинка за 30 хвилин до початку матчу Шахтар – Генк.

Донеччани реально «відскочили» в Бельгії. Незрозумілий пенальті в бік господаріву, жовта замість червоної захиснику нашої команди і фінальні 1:2 з надією на домашній матч.

«Олімпійський» поступово заповнюється, а на полі команди розігрують м'яч. З перших хвилин трибуни женуть гірників вперед. Але поки домінують бельгійці. Вони кілька разів здобувають право на кутовий, але поки що біля наших воріт не виникає суттєвої «пожежі».

Поступово українці беруть гру під свій контроль, тримаючи м'яч. Всередині першого тайму це дає свої плоди. Додо обійшов половину Генку – відпаусував на Тете – той на Траоре – 1:0.

Як на мене, Ласіна – MVP цього матчу: він забив перший гол, вдало розганяв атаки своїм підігруванням партнерам і вигравав повітря в захисників суперника. Схоже, що Траоре один з небагатьох гравців Шахтаря, хто дійсно розуміє що від нього хоче Де Дзербі.

На 37 хвилині сталася вимушена заміна: на Педріньо жорстко сфолили і замість нього вийшов Судаков. На жаль, Георгію не вдалося влитися в гру – він декілька разів втратив м'яч з аутом на користь суперника і блідо виглядав в атаці. Тому тренер зробив зворотню заміну і на 67 хвилині на полі з'явився Євген Коноплянка.

Було видно, що українець поки що немає тієї швидкості, що була раніше. Але подібно колишньому партнеру по ФК Дніпро Селезньову, Євген заробив на собі кілька фолів. І навіть одного разу намагався виконати «фірмову Конопляночку», зміщуючись в центр і перекладаючи м'яч під праву ногу, але захисник швидко розкусив цей задум.

Насторожує лише те, що у Педріньо можлива травма, Коноплянка поки набирає кондиції, а Судаков ще не до кінця готовий ментально. Тому для Дзербі буде над чим подумати щодо лівого вінгера.

На 64 хвилині Онуачу мав зрівнювати рахунок – нас врятувала поперечина. Футболіст відірвався від Майкона і пробивав головою, але не зміг забити. Але через 10 хвилин забив Маркос Антоніо. Знову Додо, який цього разу робив простріл. В штрафному майданчику бельгійців стало незрозуміло хто з ким грає. Врешті-решт Маркос Антоніо заштовхав м'яч в ворота – і це 2:0.

Перемога ніби була в кармані. Вона там і залишилася. Але Генк забив гол престижу на 90-ій хвилині. І вкотре ткнув носом Де Дзербі в проблему оборони гірників.

Простріл зліва – Марлон не встигає і його ніхто не страхує. Дессерс «розстрілює» Трубіна. Нам просто пощастило, що залишалися лічені хвилини до кінця поєдинку. Що ж тоді чекати в матчі з Монако?

Найцікавіше, що вболівальники навколо не особливо засмутилися. Їм реально байдуже на гол бельгійців. Потрібно віддати їм належне в двох моментах. Перший – красива хвиля між секторами.

Другий – пресинг захисника Лукумі, який наприкінці першого тайму ніби як отримав по ногам. Але коли до нього підійшов футболіст Шахтаря, щоб підняти, то різко вскочив і почав щось доводити. Арбістр показав жовту Лукумі, але стадіон не забув його симуляцію і гудів щоразу, коли в того був м'яч.

То що на сьогодні має Шахтар Де Дзербі?

– Жахливу оборону з частими провалами після кутових. Бельгійці сьогодні мали забивати так кілька голів.

– Непоганий розіграш для початку атак, починаючи зі своєї штрафної. Кілька швидких дотиків – Трубін – захисник – опорник і м'яч уже в Траоре. Це вдавалося сьогодні.

– Вдала «гра в стіночку». Це один з елементів при побудові атаки. Сьогодні він давав додаткову динаміку і варіанти для просування м'яча.

– Підключення Матвієнка. Поки що не зовсім зрозуміле. Сьогодні Микола місцями був як Мессі – накручував суперника в його штрафній. Але поки що не вистачає завершальної стадії.

– І багато індивідуальної роботи. Додо протягнув м'яч – гол. Траоре замкнув – гол. Тете обіграв – гострий момент і т.д.

Сьогодні Шахтар 3 рази «вивалювався» 5 в 3, 4 в 4 і 5 в 4 до воріт бельгійців. І жодного разу не створив там реальної загрози. Марнував свої моменти.

Де Дзербі після матчу скаже, що це «поки що не справжня команда». Що ж, містер Роберто, з нетерпінням чекаємо на оригінал.