Від Дунайської Стреди до Банської-Бистриці. Від Іньєсти до Брушко

У вересні 2019-го року, трохи більше, ніж за 9 місяців до розіграшу турніру у Північній Ірландії, УЕФА оголосила, що наступні два турніри відбудуться у Румунії та Словаччині. Але не так сталося, як гадалося. Через коронавірус приймати турнір довелося лише одному сусіду України по кордону. Розіграш у Північній Ірландії декілька раз намагалися перенести, але у жовтні 2020-го було оголешно, що він не відбудеться взагалі, те саме сталося і з Румунією у лютому 2021-го. Cтатус господаря — можливість для Словаччини потрапити на турнір вперше з 2002 року. Тоді він проходив у Норвегії, підопічні Петера Полака зайняли історичне для країни 3-е місце. На груповому етапі вони здолали господарів (5:1), Чехію (5:2) та поступилися у 3-му турі Іспанії (1:3) на чолі з Фернандо Торресом та Андресом Іньєстою. За тодішнім регламентом переможці двох груп грали між собою у фіналі, другі ж місця — за бронзу. Іспанія виграла усі свої матчі, тож грала з Німеччиною (1:0), а Cловаччина — з Ірландією (2:1).

Це — чи не найкращий результат для усіх молодіжних збірних Словаччини, якщо не враховувати прохід у півфінал чемпіонату Европи U-17 у 2013 році, де гри за 3-е місце у випадку поразки не передбачалося. Мабуть, найбільш відома широкому загалу фігура тієї збірної — Марек Чех, який пограв за «Cпарту», «Порту», «ВБА», «Трабзонспор», «Болонью», «Боавішту» та «Комо». Але був в складі тієї команди гравець на ім'я Томаш Брушко. Саме він зрівняв рахунок на 56-й хвилині матчу за 3-е місце.

На той турнір Брушко приїхав у статусі гравця київського «Динамо», але треба зазначити, що за першу команду жодного матчу він так і не зіграв. Брушко — перший і поки останній словацький легіонер в історії клубу, саме легіонер, бо етнічним словаком можна вважати Михайла Комана, який після народження у Словаччині переїхав до СРСР у 6 років. Але повернемося до Брушко. Гравець належав клубу з 2001-го по 2005-й рік, більшу частину цього періоду він провів у орендах — «Ворскла», «Слован», «Уніон». З «Динамо» його пов'язують лише ігри за «Динамо-2» та «Динамо-3». До головної збірної виклику так і не отримав, хоча грав на батьківщині з 2005-го по 2014-й рік.

Будемо сподіватися, що цьогорічний турнір відкриє нам більше гравців калібру Торреса та Іньєста, ніж калібру Томаша Брушко та Марека Чеха.

Зрозуміло, що найбільшу увагу привертають гравці збірних Італії, Франції та Англії. Не дивно, бо у останньої пари — 18 перемог на двох (Франція — 10, Англія — 8), якщо враховувати всі титули з моменту заснування турніру у 1948 році, коли він називався просто FIFA Youth Tournament. Італія перемагала лише тричі, останній раз — у 2003 році, але встигла засвітити на турнірі гравців калібру Буффона, Пірло, Тотті, К’єлліні та інших. Якщо рахувати з моменту останнього переформатування турніру в 2002 році, то Франція перемагала востаннє у 2017 році, Англія — у 2005, 2010 та 2016 роках. Лідером у рейтингу є молодь Іспанії, чиї 8 перемог з 11 прийшлися на період з 2002-го по 2019-й. Але в цьому році Іспанія не бере участі в фінальній стадії, бо зайняла 2-е місце у 7-й групі елітранду кваліфікації, пропустивши вперед збірну Австрії. Не секрет, що головна мета перегляду молодіжних турнірів — спроба віднайти майбутню зірку. Мені важко концентрувати увагу на тактичних деталях гри молоді, тому частіше я просто фокусуюсь на певному гравцеві, який сподобався найбільше. Такий підхід не має нічого спільного з поняттям скаутингу, це просто персональний спосіб отримання задоволення від футболу. Якщо це наша спільна риса — пропоную перелік тих, за ким в теорії буде цікаво поспостерігати на цьому турнірі. Я трохи із запізненням публікую цей текст, перший тур вже зіграний, але знайдіть в собі сили передивитися перші 4 матчі, якщо слідкуєте лише за результатами.

Більшість прізвищ — найчастіше згадувані у твітері серед моїх підписок. Мені б хотілося мати змогу слідкувати за молоддю умовної Румунії, але можливостей для цього небагато, на відміну від місцевих глядачів. Інша невелика частка імен — гравці, яких я сам раніше бачив на різних молодіжних турнірах, або які траплялися мені у новинах в контексті інтересу великих клубів.

Cловаччина: Філіп Балаж, Адам Грдіна — Ніколас Шикула, Якуб Лука, Себастьян Коша, Марек Уйлакі, Самуел Копасек, Шимон Мічуда — Домінік Шнайдер, Адам Гажи, Артур Гайдош, Мате Солгай, Мартін Оравец, Маріо Зауер, Габріел Галабрін, Домінік Голли — Тімотей Ямбор, Мартін Мішовіч, Віктор Сляцкі, Адам Грігер За ким слідкувати персонально — Себастьян Коша (#6), Маріо Зауер (#20), Тімотей Ямбор (#10)

Румунія: Роберт Попа, Александру Борбей — Грігораш Пантя, Габріел Денуляса, Ботонд Гергей, Серджіу Пирвулеску, Дан Сирбу, Андрей Коубіс, — Деніс Раду, Едуард Редеслевеску, Андрей Панделе, Рареш Іліе, Резван Тенасе, Енес Салі, Ауреліан Чучулете, Штефан Бодиштяну, Ніколас Попеску, Дору Андрей — Андреас Кіріцою, Лука Андронаке, Енес Салі.

За ким слідкувати персонально — Рареш Іліе (#10), Енес Салі (#18), Штефан Бодиштяну (#11)

Італія: Cебастьяно Депланш, Джоеле Дзаккі —Ріккардо Стіванелло, Ріккардо Турріккья, Діего Коппола, Даніеле Гіларді, Алессандро Фонтанароза, Габріеле Мулацці —Самуель Джоване, Джованні Фаббіан, Чезаре Казадеі, Фабіо Міретті, Філіппо Терраччано, Джакомо Фатіканті, Якопо Фаццині, Дуччо Інноченті —Джузеппе Амброзіно, Марко Насті, Томмазо Бальданці, Крістіан Вольпато

За ким слідкувати персонально — Фабіо Міретті (#10), Марко Насті (#11), Крістіан Вольпато (#23), Діего Коппола (#4)

Франция: Тімоте Ло - Тюталя, Ян Льенар — Баньї Зукру, Жауен Аджам, Ісмаель Дукуре, Сулейман Туре, Жордан Варела, Браян Перейра, Усман Камара — Мартен Адлен, Уоррен Бондо, Лум Чауна, Анді Діуф, Флоран Да Сілва, Абдулла Ба —Алан Віржиньюс, Салім Бен - Сегір, Ламін Сіссе, Тайрік Арконт, Анж - Йоан Бонні

За ким слідкувати персонально — Сулейман Туре (#5), Браян Перейра (#19), Уоррен Бондо (#8), Флоран Да Сілва (#15)

Англія: Метью Кокс, Тед Шерман - Лоу — Брук Нортон - Каффі, Каллум Дойл, Ронні Едвардс, Джарел Куонса, Деніел Оегоке, Люк Чемберс, Башир Хамфріс —Тімоті Іроегбунам, Карні Чуквуемека, Арон Ремзі, Харві Вейл, Алекс Скотт, Семюел Айлінг - Джуніор, Джеймі Біно - Гіттенс — Алфі Девайн, Дейн Скарлетт, Ліам Делап, Деніел Джеббісон

За ким слідкувати персонально — Карні Чуквуемека (#8), Джеймі Біно - Гіттенс (#18), Дейн Скарлетт (#9)

Ізраїль: Ліор Глікліх, Томер Зарфаті — Томер Ілай, Ор Ісраелов, Став Лемкін, Шон Едрі, Рой Ревіво, Ілай Фейнгольд — Ель - Ям Канцепольскі, Ілай Мадмун, Оскар Глух, Рой Наві, Тай Абед Кассус, Ноам Мухе — Нехорай Їфрах, Орель Байе, Ідан Горно, Ахмад Ібрахім, Дор Тургеман, Ариель Лугассі, Ахмед Сальман

За ким слідкувати персонально — Оскар Глух (#10), Тай Абед Кассус (#15)

Сербія: Огнен Лукіч, Марко Чопіч — Урош Лазіч, Неманія Крсмановіч, Стефан Лековіч, Андрей Джуріч, Нікола Кнежевіч, Нікола Станковіч, Міхайло Іліч, Боян Ковачевіч — Нікола Петковіч, Владімір Мілетіч, Джордже Гордіч, Даріо Гргіч, Ігор Міладіновіч — Марко Лазетіч, Огнен Айдар, Петар Ратков, Нікола Йоіч, Неманія Мотіка

За ким слідкувати персонально — Марко Лазетіч (#9), Неманія Мотіка (#10), Петар Ратков (#21)

Австрія: Еліас Шерф, Патрік Мозер — Самуель Мішиц, Леонкардо Івкіч, Лукас Валльнер, Джастін Оморегі, Леопольд Кверфельд, Ніко Візінгер, Паскаль Фалльманн — Ервін Оміч, Домінік Вайксельбраун, Адіс Яшич, Юсуф Демір, Флоріан Вустінгер, Беньямін Канурич, Сандро Шендль, Онурхан Бабушджу, Ніколас Фератшніг — Юстін Форшт, Якоб Кнольмюлер

За ким слідкувати персонально — Юсуф Демір (#10), Джастін Оморегі (#13), Лукас Валльнер (#5), Адіс Яшич (#8)

Cлідкувати за розкладом та часом початку матчів можна на сайті УЕФА або в розділі «Матчи» на Трибуні.

Весь турнір на території України транслює «Суспільне».

Трансляції доступні на сайті та ютуб-каналі «Суспільне Спорт», а також на сайтах регіональних філій бродкастера.