Як змінювався рівень українських клубів з 2014-го, якщо враховувати тільки результати
Для цього є спеціальний рейтинг.
«Ми були успішні в результатах, кадровій політиці, скаутингу та в зароблянні грошей, навіть в складній ситуації. Ми залишили Донецьк у 2014 році. Потім у нас був ковід.
Ми грали по всій Україні. Ми думали, що це були найгірші часи, і ми досягли дна. Але тепер ми ще глибше. Кожен день ми в режимі виживання», – сказав Сергій Палкін у своєму нещодавньому інтерв’ю The Athletic.
Якщо ж дивитися на рейтинг Elo, то це напівправда: «Шахтар» справді став слабшим 2014-го, однак початок війни тоді вивільнив місце для нових сил в українському футболі.
Що за рейтинг
Рейтинг Elo – система визначення рівня команд, яка свого часу набрала популярність завдяки шахам. Його футбольна версія також враховує фактор домашнього/виїзних матчів.
Загалом, команди отримують/втрачають очки в рейтингу кожен матч, фактично обмінюючись ними – переможений віддає очки переможцю. При цьому кількість очок вираховується кожен раз окремо із врахуванням сили команд. Тобто, якщо у якогось клубу ймовірність виграти 20% і він це робить, він отримає у 4 рази більше очок, ніж втратив би у разі програшу. Наприклад, за поразку «Шерифу» в ЛЧ «Шахтар» втратив одразу 18,4 очка, а от за поразку «Реалу» – лише 9,4.
Нічия у рейтингу вважається наполовину перемогою, наполовину поразкою. Також при обрахунку враховується різниця голів у матчі, а також свіжість результатів – останні матчі враховуються із більшим коефіцієнтом, тоді як давні мають мікроскопічний вплив.
Головна проблема рейтингу – він базується виключно на результатах, не враховуючи якість і рівень гри команд.
Як змінився український футбол у 2014-му
До 2014-го зростання було фактично у всіх українських клубів. Після вторгнення РФ клуби поділилися на дві категорії: ті, які втратили у якості (чи зникли) і ті, які зайняли їхні місця. Ця взаємозамінність допустима, оскільки абсолютна більшість матчів українських клубів відбувається саме у внутрішньому чемпіонаті.
«Шахтар» і справді дещо втратив у 2014-му, здавалося, виходив на попередній рівень, однак так і не зміг цього зробити. Хоча тримався добре.
«Металіст» зростав до 2014-го, однак потім зник майже одразу – навіть нема що показувати.
«Сталь» щороку падала все нижче, аж поки не припинила існування.
Напевно, найбільш болюча ситуація у «Чорноморця»: симпатична команда Григорчука 2014-го якраз досягла свого піка, й далі падала так само стрімко, як і здіймалася.
«Маріуполь» тоді уперше за довгий час вилетів з УПЛ, однак невдовзі зміг оговтатися й повернутися на попередній рівень – ще один доказ, що «Шахтар» поступово відновлювався.
«Карпати» стабільно тримали свій рівень, попри усі проблеми, і померли набагато пізніше, ніж того всі очікували.
Були й клуби, які з початком війни покращили результати. «Динамо» очікувано зайняло чемпіонську нішу «Шахтаря» і потім здало суто з футбольних причин.
«Зоря» узагалі вийшла на свій історичний пік, ставши на кілька років головною третьою силою українського футболу.
«Ворскла» теж дещо покращила свої результати, але тільки на кілька років:
«Олександрія» повернулася до еліти вже після 2014-го й одразу стала міцним середняком.
Найцікавіша ситуація у «Дніпра»/«Дніпра-1», які у рейтингу вважаються одним клубом: команда стрімко зростала 2014-го і, напевно, залишалася б там, якби її власником був не Коломойський. «Дніпро-1» також поступово зростав і міг би боротися за звання третьої сили, якби не війна.
І наостанок порівняння змін рейтингу у топ-5 клубів минулого сезону, які представлятимуть Україну в єврокубках:
«Агенти намагаються вкрасти гравців». Палкін – про трансфери, гроші у футболі та наступний сезон УПЛ
Фото: «Шахтар»
