Дивовижний євросезон «Айнтрахта»: у плей-оф не були фаворитами жодного разу, ледь не вилетіли в 1/8-й
Перемогу присвятили легенді клубу.
«Айнтрахт» – переможці ЛЄ! Команда Олівера Гласнера зробила цього сезону очевидну ставку на єврокубки – і добилася свого.
Ставка була занадто очевидною: в Кубку Німеччини вилетіли вже в першому раунді від 3-лігового «Вальдгофа», в Бундеслізі зайняли лише 11 місце. Причому там у 2022 році вони виграли лише тричі – в Лізі Європи за цей же період було 4 перемоги в основний час.
Згадаємо шлях команди до омріяного трофея.
• Груповий етап: «Олімпіакос», «Фенербахче», «Антверпен». Єдина стадія, де німці були фаворитами. Хоча у першому ж матчі із турецьким клубом зіграли внічию, яка була за щастя – пощастило, що добивання пенальті зробив гравець, який вбіг ще до удару. Утім, далі були три перемоги підряд і фактично гарантоване перше місце.
• 1/8: «Бетіс». Стадія, на якій німцям було найважче – команда Пеллегріні була на ходу і впевнено виглядала не лише в ЛЄ, а й в Ла Лізі (ішли 3-ми). Тож невеликими фаворитами були саме вони.
У Севільї «Айнтрахт» виграв 2:1, що давало переконливу перевагу, однак у матчі-відповіді «Бетіс» на 90-й вирівняв ситуацію. Ще минулого сезону це б вплинуло приблизно ніяк і команда Гласнера б пройшла за виїзними голами, однак тут довелося грати екстратайми. І хто зна, як завершилася б серія пенальті, якби Руй Сілва не вирішив вийти з воріт, а Гідо Родрігес зрізати м’яч у власні ворота (на 04:09).
• 1/4: «Барселона». З усіма своїми проблемами каталонці виглядали явними фаворитами – після приходу Хаві мали безпрограшну серію з січня, а ЛЄ була їхньою єдиною можливістю бодай якось реабілітуватися за провалений сезон.
Однак перше команда Гласнера приспустила їх сподівання вже у першому матчі вдома, вирвавши нічию 1:1 у меншості. Здавалося, на «Камп Ноу» за підтримки своїх «Барселона» виконає свою задачу. Однак у підсумку команда Хаві певний час горіла 0:3, а відігруватися побігла, коли було вже занадто пізно – остаточний рахунок 2:3 Депай з пенальті встановив на 90+11-й!
З підтримкою своїх теж не склалося: на стадіон приїхав 30-тисячний натовп німецьких фанатів, які перетворили матч на фактично домашній. Дійшло навіть до міні-конфлікту всередині клубу та виправдань керівництва.
• 1/2: «Вест Гем». «Молотобійці» пройшли на своєму шляху «Ліон» та головну команду турніру «Севілью», тож виглядали незначними, але фаворитами. Сам факт того, що це команда з АПЛ, також грав певну роль – ринкова вартість англійців, за даними Transfermarkt, переважала суперника утричі.
Однак попри яскраве передматчеве шоу, вже у Лондоні «Айнтрахт» призупинив сподівання «Вест Гема» на фінал. Кнауфф відзначився вже на 1-й хвилині, а остаточний рахунок 2:1 встановив Камада.
Здавалося, що у матчі-відповіді лондонці усе одно все перевернуть: до цього вони також не виграли жодного першого матчу, а от у другому вигравали 2:0 та 3:0. Однак тенденцію зламав Аарон Кресвелл, який вилучився вже на 19-й хвилині. «Айнтрахт» забив єдиний гол, щоб зафіксувати перемогу, і забронював путівку до Севільї. І подарував нам знову хайлайти із фанатами.
• Фінал: «Рейнджерс». Навряд у цій парі когось можна було назвати фаворитом: обидві команди у фіналі відверто не чекали, обидві команди мали однакові шанси на перемогу. Власне, перемога у серії пенальті це й довела.
Під час цього переможного шляху сталася й трагедія для клубу: по ходу кампанії 10 березня, наступного дня після перемоги над «Бетісом» у першому матчі, помер легенда клубу Юрген Грабовскі. Він усю кар’єру грав за «Айнтрахт», з яким під завершення кар’єри виграв останній євротрофей клубу – Кубок УЄФА 1979/80.
«З Юргеном. Для Юргена», – команда і вболівальники присвятили цю перемогу йому.
І щоб зрозуміти, наскільки, як виявляється, «Айнтрахт» домінував у ЛЄ: вони лише друга команда в історії, яка забила у кожному матчі (після «Челсі 2018/19) та лише третя з тих, хто починав на груповому етапі, яка жодного разу не програла (ще той же «Челсі» 2018/19 та «Вільярреал» 2020/21). Вони точно заслужили цю перемогу.
Фото: UEFA
