Мудрик близький до «Брентфорда»: найбільш данський клуб АПЛ, повернув Еріксена у футбол та базується на статистиці
Українець може стати найдорожчим придбанням в історії.
Протягом останніх тижнів наново активізувалися чутки про перехід лівого вінгера «Шахтаря» (і, найімовірніше, збірної) Михайла Мудрика до «Брентфорда». Уперше спроба «бджіл» підписати українця була ще взимку, однак сума в 12-15 млн не задовольнила донеччан, що публічно підтвердив гендиректор клубу Сергій Палкін.
Війна РФ проти України і вимушена зупинка чемпіонату знову активізували чутки про переїзд Михайла до Західного Лондона. З головного: була інформація про 20 мільйонів євро, що трансфер оформлять протягом тижня (щоправда, тиждень вже минув), що українець вже їде до «Брентфорда» (агент спростував це, а Михайло оформив дубль із «Лехією»), а клуб цікавиться ще й Матвієнком та Ярмолюком.
19 квітня з’явився також інсайд про «Мілан», однак «Брентфорд», схоже, залишається кандидатом номер 1. Тож приглянемося до потенційного клубу українця ближче.
«Брентфорд» – нетиповий клуб АПЛ: лише 6 сезонів на вищому рівні, підтримують Україну, надзвичайне єднання з вболівальниками
Навряд чи багато пересічних вболівальників чули про «Брентфорд» до цього сезону. Востаннє на найвищому рівні до цього вони грали ще у 1935-39 та 1946-47 роках – фактично 5 сезонів поспіль, бо Друга світова зробила вимушену паузу у майже 7 років. У свій перший же сезон вони встановили досі найкращий результат у лізі – 5 місце, однак вже у перший повоєнний сезон вилетіли з передостаннього місця.
Повернення «бджолам» довелося чекати аж до 2021-го – тоді вони зайняли третє місце у чемпіоншипі та виграли у плей-оф спочатку у «Борнмута», а потім у фіналі й у «Свонсі».
До речі, прізвисько «бджоли» виникло майже випадково: згідно з версією книги A-Z of Bees – a Brentford Encyclopedia, у 1890-х студенти місцевого коледжу, вболіваючи за свого товариша-футболіста, кричали «buck up B’s» (за першою літерою назви). Місцеві ж газети почули «bees» (бджоли) і вирішили, що то прізвисько клубу.
Взагалі, у «Брентфорда» надзвичайне єднання з уболівальниками. Наприклад, коли у першому турі АПЛ вони сенсаційно переграли «Арсенал», головний тренер Томас Франк зробив коло пошани по стадіону і відсвяткував її з хлопцем Вуді, хворим на синдром Дауна.
Також клуб, наприклад, відмовився від традиції щороку змінювати домашню форму – так роблять майже усі клуби АПЛ, зокрема, задля збільшення прибутків. У «Брентфорді» пояснили, що таким чином справді хочуть зекономити вболівальникам кошти та сприяти екології – адже ті, хто потенційно купив би ще одну форму, відмовляться від чергової одиниці одягу.
Клуб разом з уболівальниками доволі потужно висловився на підтримку України. Перед домашнім матчем із «Бернлі» гравці вийшли у футболках із синьо-жовтою бджолою «Bee together» та влаштували невеликий флешмоб на трибунах. Футболки, увесь дохід з яких ішов організації DEC (кампанія з допомоги Україні, з якою співпрацює, зокрема, «Евертон»), виявилися настільки популярними, що клубу довелося випускати додаткову партію.
Ініціативи йдуть і від вболівальників клубу: екс-депутатка від Консервативної партії та вболівальниця «Брентфорда» Мері Маклеод була серед 12-х британців, які на початку березня самотужки привезли до України 6 машин швидкої допомоги із медичною гуманітарною допомогою.
Увесь клуб повернутий на статистиці. Власник спочатку випробував модель клубу в «Мідтьюлланді», тепер «Брентфорд» – найбільш данський клуб АПЛ
Надважливим чинником у нинішніх успіхах «Брентфорда» є бачення його власника Меттью Бенгема, який повноцінно володіє клубом з 2014 року. Він помішаний на статистиці: починав зі ставок, надаючи клієнтам аналіз найвигідніших котирувань та результатів. Однак перед тим, як узятися серйозно за англійський клуб, випробував раціонально-статистичний підхід у данському «Мідтьюлланді».
Туди він привів екс-гравця академії клубу Расмуса Анкерсена, який поділяв таке бачення. Той своєю чергою визначив кілька ключових показників для оцінки матчів та найняв цілий штаб аналітиків, які прораховували буквально усе. У клубі навіть знали, коли найкраще проводити заміни, і на яких позиціях вони найефективніші (наприклад, нападників краще намагатися не замінювати).
У підсумку клуб тричі виграв чемпіонат та тричі виходив до групового етапу єврокубків. Двічі в ЛЄ (у 2015-16 вийшли в 1/16 і програли «МЮ», цьогоріч пройшли в ЛК і програли ПАОК) та одного разу в ЛЧ, де зуміли зачепитися за нічию з «Ліверпулем».
У 2015-му Анкерсен вже почав вибудовувати систему і в самому «Брентфорді». Формують окрему «таблицю справедливості» (підрахунки, де була б команда, якби не непередбачувані ігрові обставини типу травм чи аномальної реалізації/недореалізації), вираховують позиції з найбільшою ймовірністю забити гол, продовжують експериментувати із використанням статистики при виконанні стандартів.
Кутові вони часто використовують не для того, щоб забити, а щоб спровокувати суперника на фол – адже, всупереч загальному переконанню, ймовірність другого набагато вища.
Трансферна політика клубу буде дуже знайомою будь-кому, хто грає в Football Manager: клуб бере гравців для того, щоб їх «допрацювати» та продати за більш привабливою ціною. Так, наприклад, сталося з Оллі Воткінсом (придбали в «Ексетері» за 7 млн, продали «Астон Віллі» за 34) та Саїдом Бенрамою (придбали в «Ніцці» за 1,7 млн, продали «Вест Гему» за 23). Наступним таким майже точно стане найкращий бомбардир клубу в АПЛ Айван Тоні, якого придбали в «Пітерборо» за 5,6 млн євро. Хоча клуб повністю відмовився від цієї політики у перший сезон після підвищення – ставка була зроблена, щоб у першу чергу закріпитися (і вона спрацювала). На щастя, накопичені гроші за попередні роки були.
Хоч Анкерсен вже і залишив клуб у 2020-му, його вплив на «Брентфорд» надзвичайно помітний. Клуб нині очолює Томас Франк, який до переїзду до Англії працював із юнацькими збірними Данії (якраз із нинішнім поколінням) та «Брондбю», який за три роки повернув до статусу однієї з найпотужніших сил країни. Також вплив дуже помітний і на селекції клубу: прямо зараз там грають данці Йонас Льоссль, Мадс Соренсен, Занка, Мадс Расмуссен, Крістіан Норгар, Матіас Єнсен.
І, звісно ж, Крістіан Еріксен.
Історія сезону – підписання Еріксена: не лише як жест доброї волі, а й суттєва знахідка для клубу
Повернення данця до великого футболу у «Брентфорді» після клінічної смерті на Євро-2020 та простою через необхідність відновлення та регламент Серії А – безумовно, одна із найсильніших футбольних історій 2022-го. Хоч ним цікавився і, наприклад, його екс-клуб «Тоттенгем» (Конте публічно це підтримав), і ряд інших клубів, Еріксен поїхав до Західного Лондона.
Причин було кілька. По-перше, давнє знайомство із Франком – той працював із ним ще у збірних U17-U19 і добре знає ігрові якості. По-друге, небажання надто ризикувати – у «Тоттенгемі» він би прямо зараз був під тиском за боротьбу за ЛЧ, у «Аяксі» боровся б за чемпіонство. «Бджоли» на момент його приходу доволі комфортно йшли у середині турнірної таблиці, а головною задачею було уникнути боротьби за виживання.
Це справді було важливо: клуб на той момент був у затяжній безвиграшній серії, і завдяки данцю її вдалося виправити. Франк зробив те, що не вдалося Конте в «Інтері» – якісно адаптував його до схеми 3-5-2, змістивши глибше і трохи лівіше. У підсумку, він став ключовим елементом у атаці: залежно від ситуації, дозволяє або забігти в атаку захисникові на своєму фланзі, або переводить м’яч в атаку на протилежний, або ж сам просуває його у центрі поля.
Він також став одним з основних виконавців кутових та штрафних, які вимагають саме подачі. Так, наприклад, Еріксен оформив переможний асист на останніх секундах матчу з «Вотфордом».
Перші 4 матчі після приходу Еріксена «Брентфорд» не зміг виграти, однак з наступних шести виграв 5. Вперше за сезон виграв два матчі підряд, а потім – виграв підряд три, і, хто знає, може продовжити серію і з «Тоттенгемом».
Перспективи Мудрика: головний конкурент по позиції – малорезультативний Вісса, беруть за природний талант
Якщо ж говорити про потенційні перспективи українця Мудрика у клубі, то варто у першу чергу зрозуміти, як саме грає Франк. Данець майже 50% ігрового часу в сезоні грав за схемою 3-5-2 з Тоні та Мбеумою/Каньосом/Вісса на вістрі (перший – єдиний номінальний форвард у клубі), а за лівий фланг у півзахисті зазвичай відповідали вже вищезгаданий Еріксен та номінальний захисник Ріко Генрі.
Однак після поразки «Арсеналу» данець почав експериментувати (і успішно), усе частіше звертаючись до атакувальної моделі 4-3-3 із Вісса на лівому фланзі атаки. Хоча і як центрфорвард, і як вінгер конголезець не вражає своєю результативністю от взагалі: лише 5 голів та 0 асистів в АПЛ за 25 зіграних матчів – хоч це і другий показник у клубі.
На лівому фланзі Франк використовував і номінально правого вінгера Каньоса – важлвивй минулого сезону в чемпіоншипі Фосу так і не призвичаївся до рівня АПЛ, зігравши аж один матч. Тобто шанси поборотися за місце у команді в українця точно будуть.
Ми вже розбирали сильні та слабкі сторони українця, які цікавлять «Брентфорд», як і інші клуби топ-ліг. Ключове – у нього є ті якості, яким уже важко навчити дорослого гравця. Це наштовхує на думку, що Мудрик майже ідеально вписується у трансферну політику «бджіл»: узяти талановитого гравця атаки, допрацювати й продати далі дорожче.
Однак сума з інсайдів у 20 мільйонів євро майже напевно вимагатиме також від нього результату «тут і зараз» – якщо трансфер відбудеться, то Мудрик стане найдорожчим придбанням в історії клубу.
А поки стежимо за продовженням саги й тихенько починаємо заздалегідь замовляти червоно-білі футболки.
Фото: Getty Images, «Брентфорд»
