Втрата Ярмоленка – критична для «Динамо». Все відкочується до весни 2023-го
Андрій домінував в УПЛ в креативі.
«Динамо» як мінімум до кінця першого кола УПЛ втратило Андрія Ярмоленка – 33-річний вінгер вимушено переніс операцію на зв’язці коліна, яка турбувала його вже протягом довгого періоду часу. Для київської команди це сильний удар по амбіціях повернути собі чемпіонство, про яке говорять абсолютно всі – від гравців запасу до Мірчі Луческу.
Зробити це без фактора Ярмоленка буде надзвичайно складно. Та навіть втриматися у лідерах до моменту повернення Андрія, ймовірно, теж (але не неможливо).
Саме він був рушійною силою у внутрішньому «конфлікті» клубу – захист проти атаки. Однак якщо обійтись без цих жартів, то ситуація для «Динамо» справді виглядає погано.
«Динамо» вистачило одного матчу, щоб показати, чого вартує без Ярмоленка
«Динамо» в УПЛ провело 7 матчів – 5 перемог та 2 поразки. Ярмоленко взяв участь у шести, пропустивши лише останню гру з «Поліссям» (2:3). Здавалося б, однієї зустрічі надто мало, щоб робити висновки про вплив відсутності Андрія.
Проте у випадку з киянами цього достатньо. Малюнок гри тільки підтвердив побоювання, які були ще давніше.
Тим паче матч з «Поліссям» не є вирваним з контексту, а навпаки підсилює його – динамівці ж з 57-ї хвилини залишилися у більшості, а з 70-ї були вимушені атакувати та відіграватися з 2:3.
Отже, що чекає на «Динамо» без свого найкращого гравця.
Команда гірше працюватиме з м’ячем у фінальній третині – зменшиться кількість ударів та моментів
Навряд у киян виникнуть труднощі, щоб надалі грати першим номером – суперники в УПЛ не перешкоджають цьому, а навпаки заохочують.
Але найбільші проблеми з’являться тоді, коли динамівці отримуватимуть м’яч у фінальній третині проти низького блоку. Ярмоленко знав, як з цим боротися – як знаходити партнерів нестандартними передачами поміж лініями, як помічати правильний рух Віталія Буяльського, як самому створити собі момент. Зараз креативу стане менше.
У першому ж матчі без Андрія «Динамо» показало антирекордні для себе показники точних пасів у карний та глибоких передач у сезоні – 10 та 11 відповідно. До цього з Ярмоленком такі метрики не падали нижче рівня 14 та 16. Компенсувати це – нікому.
Назар Волошин, Беніто, Владислав Кабаєв та Олександр Караваєв на усіх виконали 7 ключових передач у сезоні, один їхній 33-річний одноклубник – самотужки 11 (у Буяльського – 10).
Далі проста логіка, тут навіть не потрібно детальної аналітики – рідше отримуючи м’яч у небезпечних зонах, динамівці менше битимуть. Що і трапилося з «Поліссям» – знову власний антирекорд розіграшу УПЛ. Вкотре нагадаємо, що це був матч, у якому з 15-ї по 51-шу хвилину потрібно було забити, щоб знову вийти вперед у рахунку, а з 70-ї у більшості – щоб врятувати хоча б одне очко.
Команда втратить якість моментів, які все ж вдасться створити
Є інший варіант – «Динамо» битиме багато, можливо, навіть не опуститься нижче заданого раніше ліміту у 18 спроб за матч. Тільки їхня якість очевидно стане нижчою. Пасова гра Ярмоленка не лише напряму приводила до моментів, а й створювала можливість для комбінацій у чужому карному, виводячи партнерів на простір.
Тепер доведеться вдаватися до банального, щоб імітувати тиск на ворота суперника – дальні постріли, удари з незручних позицій тощо.
Звідки такий песимізм? А кияни вирішили довго не тягнути та вже з «Полісся» його підтвердити. Середня дистанція ударів – 22,6 метра (черговий антирекорд сезону). Хоча у 6 попередніх турах взагалі всього одного разу перетнули позначку у 18 метрів. Доволі показово.
Команда матиме менше контролю над перебігом матчу
Не те щоб і з Ярмоленком його було багато. Однак хоча б епізодична солідність простежувалася – Андрій міг притримати м’яч, правильно розвернути атаку, підказати менш досвідченим партнерам.
Тому й володіння здавалося якимось спокійнішим та, найголовніше, тривалішим. У Житомирі «Динамо» втретє у кампанії видало цифру у 0,14 секунди у середньому на одне тримання м’яча. У те, що без Ярмоленка регулярно повторюватимуться 0,16-0,17 та 0,20, які були у трьох інших іграх – слабо віриться.
Що стосується кількості передач у середньому на одне володіння, то з «Поліссям» – 3,88. Ще один антирекорд.
Команда менше тиснутиме на суперника
Ярмоленко у ролі вінгера примудрявся виконувати майже 16% усіх передач команди вперед. Та ускладнював життя захисникам суперників
Тепер Буяльський ризикує знову опинитися в ізоляції – той же Микола Шапаренко, який міг би просувати м’яч, після хрестів вилетів через нову травму, тож незрозуміло, коли буде повністю готовий допомогти капітану. А потенційне просідання ще й у креативних метриках Віталія (єдиний нормальний «конкурент» для Андрія) виглядає не просто катастрофою, а крахом для сьогоднішнього «Динамо».
Наступне підтвердження унікальності функцій лідера – виявляється, без Ярмоленка кияни навіть гірше пресингують. Після його травми кількість повернень м’яча впала одразу на 5 одиниць від звичного доробку.
Андрія часто безпідставно критикують за інертність на фланзі у фазах гри без м’яча, хоча він не сильно просідає за кількістю тих же єдиноборств у захисті.
Команда втратить найсильнішого індивідуально вінгера УПЛ
Вплив на командну гру – це, звісно, добре, але для досягнення результату потрібні також прояви високої індивідуальної майстерності.
Ярмоленко навіть у свої 33 показував майстер-клас до травми та за ефективністю випереджав інших вінгерів УПЛ.
Втрата Ярмоленка підсвітила кадрову діру «Динамо»
«Динамо» влітку досить пасивно поводилося на ринку. З підписань – якраз один тільки Ярмоленко, з повернень в основну команду – Володимир Бражко та Крістіан Біловар.
Якась масштабна перебудова не здавалася необхідною – кияни мали кадровий потенціал, з яким не соромно розраховувати на золото у такій УПЛ. За винятком центру оборони, де підсилення було критично необхідним (і його Луческу не отримав).
Втім, така думка про кадровий запас проіснувала недовго – до моменту масових трансферів на вихід. Річ у глибині складу, точніше, у її відсутності на певних позиціях, що підсвітила травма Ярмоленка.
У розпорядженні Мірчі тепер є один профільний вінгер з сильною лівою ногою – Беніто. І його переведення на рідний фланг створює ефект доміно.
Якщо нігерієць замінить Андрія, то зникає друга опція у центрі нападу, де його почав використовувати тренерський штаб. І Владислав Ванат залишиться без конкуренції. Ідентична ситуація з Караваєвим – його використання у півзахисті залишає «Динамо» без другого правого фулбека.
Потенційне вирішення проблеми – Волошин, у якого є досвід гри справа. Але він не інвертований вінгер та правша, що змушує трохи видозмінювати усю структуру.
Без Ярмоленка «Динамо» не виглядає значно сильнішим зразка весни цього року
Відсутність Андрія відкочує усе на 6-7 місяців назад, адже лінія атаки у наступних матчах теоретично нічим не відрізнятиметься від версії весни 2023-го. Чи бажає «Динамо» повертатися до тих часів – питання риторичне.
В інших ланках змін або не було, або вони поки не є настільки глобальними (хіба що молодь набралася досвіду).
Навіть фактор Шапаренка наразі сумнівний, бо все як навесні – незрозуміло, наскільки швидко він набере свої оптимальні кондиції. Старт сезону у хавбека точно не був надуспішним.
Виходить, що це фактично та сама команда, яка програвала «Інгульцю». Можливо, навіть слабша, враховуючи регрес усіх центрбеків.
Усі сподівання на те, що Луческу врахував помилки минулого та знайде, як на 5-7 матчів мінімізувати шкоду від травми Ярмоленка. Якщо «Динамо» безболісно пройде цей етап, то навесні з Андрієм знову опиниться серед фаворитів на титул – у цьому можна не сумніватись.
Фото: «Динамо», інфографіка Tribuna.com
