Вельс - Україна, чи такі страшні дракони ?

Ще три - чотири роки тому Валлійці були б в такому матчі просто беззаперечними фаворитами, особливо після пів-фіналу Евро 2016 де вони програли тодішньому тріумфатору ( Португалії), а на своєму шляху обійшли Угорщину і Бельгію. Наразі команда виглядає значно скромніше і невіть за своїми мірками вони спустились на 30-40% у своїй впевненості та очікуваннях. На Евро вони розгромно вилетіли від Данії, а в кваліфікації до ЧС дивом не пропустили Чехів і лише завдяки мировим проти Бельгії та Чехії зараз грають з Україною. По при перемогу над Австрією назвати її впевненою важко, адже гра була рівна, а ініціатива і володіння за Австрійцями, які лише за власної провини не змогли покарати господарів. На данному етапі у Драконів нині лише один матч і то була поразка від Поляків, які до речі переживають зміну поколінь.

Лідери Вельсу наразі також не ті, а постійну практику має лише Джеймс, а турнірного досвіду збірної йому доки бракує. Той же Гарет Бейл ( як би він чудово не грав за збірну і не жив саме національною командою) не має практики в цьому році а за Мадрид провів лише 283 хвилини. Дуже важко майже рік не граючи, демонструвати хоть якісь показники, можливо саме тому ми не бачили Вождя на матчі проти Польщі. Той же Аарон Ремзі ( лідер центру і креативник команди) в сезоні провів на 100 хв більше Гарета і найголовніше провалив найвідповідальніший момент Рейнджерс в сезоні. Лідер захисту Джо Родон ( молодий і талановитий) провів за Шпор лише 87 хв в сезоні. Для цих гравців потрібна форма, щоб грати і саме в цьому плані можуть виникнути проблеми.

Грати першим номером вони звісно не будуть, адже це не входить до стилістики команди, їхня стихія це швидкісні контр-атаки, де буде бігти Джеймс. А от чи буде кому його гідно підтримати ? Це питання до Гарета, який у свої 32 вже більше гольфіст ніж бомбардир і ті часи коли він сам пробігав з м'ячем все поле, давно в минулому. Навіть на стадії кваліфікації видно, що команда має успіх коли грає від захисту, проти топів та вважає нічійний результат ,як пермога. А от з рівними та слабшими бувають проблеми коли треба ламати хід гри, а за мирову не похвалять.

Збірна України зробила справжній подвиг проти Шотландії, а в першому таймі вони і зовсім не давали шансів господарям. Високій прессинг і інтенсивний футбол дали команді Петракова перевагу 2-0 і при тому цілком справедливо. Інша справа, що в останні 20 хвилин, ще й після пропущенного голу вони почали панікувати і можливо навіть півсвідомо напросились на 2-2. Але вдача обрала Україну і після супер-моменту з виходом Мудрика, вони все ж реалізовали контр-напад Довбика. Зважаючи на те, що левова частка гравців збірної не має практики і пів року не грають на клубному рівні то це варто всіх овацій та диферамбів. Звичайно, що на 65+ хвилині трішки підвела фізика і потрібні заміни трішки це вирівняли.

Вразила підготовка та профессіоналізм Ярмоленка ( який далеко не хлопчик) ,Яремчука та Зінченка, тут наші Легіонери справді гідно відповіли всім критикам. Довбик хоч і біг важкувато, проте тренування та фізичні вправи можуть трішки його взбадьорити, а з його зростом йому блискавична швидкість і не потрібна. Особливо вразив Мудрик, якщо його трансфер до Байєра не зірветься то з нього зроблять нового Бейли, адже швидкість цього хлопця на м'ячі просто вражає, а він ще й помітно краще став його контролювати. До того ж Україна з квітня місяця в розташуванні Петракова і вони провели ряд товариських матчів, де вони й награвали зв'язки та розбирали схеми гри і свою тактику. Суперник сьогодні схожий на Шотландію і стиль гри в старо-британській манері вже вивчено, том упроблем і новинок не варто очікувати.

Вболіваємо за збірну і підтримаємо нашу команду !!