Українці у фіналах Ліги чемпіонів: вирішальні пенальті Шевченка та ейфорія Тимощука
Згадуємо топ-історії.
Згадуємо топ-історії.
Сьогодні «Манчестер Сіті» Олександра Зінченка зіграє у фіналі Ліги чемпіонів проти «Челсі». Згадуємо історії з українським слідом у вирішальних матчах за цей трофей.
Андрій Шевченко – перший українець, який виграв Лігу чемпіонів
Забив вирішальний пенальті Буффону, привіз кубок до Києва
Ліга чемпіонів-2003. «Мілан» – «Ювентус» 0:0 (3:2, пен)
Це був тріумф Шевченка в Лізі чемпіонів. Його «Мілан» зустрічався на «Олд Траффорд» з «Ювентусом». Справа дійшла до серії пенальті. І саме українець реалізував вирішальний удар у ворота Буффона.
Це був шостий кубок Ліги чемпіонів для «Мілана», а Шевченко став першим футболістом з України, який зміг підняти над головою цей трофей. І згодом Андрій привіз його в Київ. Зізнався, що це не тільки його особиста перемога, але й досягнення для всієї країни. Відразу з аеропорту відправився до пам’ятника Валерію Лобановському, щоб вшанувати його пам’ять.
«Він був для мене більше учителем, ніж батьком. Раніше я слухав його з розкритим ротом, прислухаючись до кожного слова. Він мав величезний вплив на мене. Лобановський був дуже дисциплінованою і розумною людиною. Його цікавило все.
Лобановський помер, коли я виграв Лігу чемпіонів. Я знав, як багато перемога в цьому змаганні означала для нього. Мій тріумф був його тріумфом – хотів поділитися цим досягненням з ним», – пояснив згодом Шевченко свій вчинок.
Наступного року Андрій отримав «Золотий м’яч».
Ліга чемпіонів-2005. «Ліверпуль» – «Мілан» 3:3 (3:2, пен)
А цей фінал Ліги чемпіонів став справжнім жахом для Шевченка та раною, яка досі кровоточить. «Ліверпуль» створив у Стамбулі фантастичне диво, а для українця воно обернулося сльозами розпачу. Цього разу він не зміг реалізувати вирішальний пенальті у ворота Єжи Дудека.
«Писали, що між першим і другим таймом ми почали святкувати. Це брехня. Навпаки, Паоло Мальдіні був першим, хто сказав, що «Ліверпуль» не здасться, навіть якщо вони програють 0:3. Ми повторили ці слова один одному.
Наступні три місяці я прокидався ночами з криком. Іноді я все ще думаю про той матч. Багато з моїх товаришів по команді ніколи не хотіли знову дивитися цю гру, в той час як я знаю її напам’ять. У «Ліверпуля» був один шанс з 100, і вони не здалися. Треба віддати їм належне» – сказав Шевченко буквально цього року.
Ліга чемпіонів-2008. «Манчестер Юнайтед» – «Челсі» 1:1 (6:5, пен)
Вдруге Андрій так і не зміг виграти Лігу чемпіонів. Його «Челсі» дійшов до фіналу, де програв «МЮ» в серії пенальті. Але тоді українець провів всю гру у запасі. Він не був тим футболістом, який робить погоду на полі. Але сьогодні він вболіватиме саме за свою екс-команду.
«Вболіватиму і за Зінченка, і за «Челсі». Ви мене в таке становище поставили, що навіть важко відповісти. Внічию, на жаль, вони зіграти не зможуть. «Челсі» – це близький клуб для мене. Всі три команди, в яких я грав – у моєму серці. Тому, все-таки, буду вболівати за «Челсі», – сказав головний тренер збірної України.
Три фінали Тимощука з «Баварією»
З «Інтером» весь матч просидів у запасі, проти «Челсі» зіграв 120 хвилин
Ліга чемпіонів-2010. «Інтер» – «Баварія» 2:0
В Анатолія була мрія – перемога у Лізі чемпіонів. Саме цього трофею не вистачало для його колекції. Його перший фінал пройшов у 2010 році. Тоді «Баварія» зустрічалася з «Інтером» і програла 0:2. Тимощук весь матч провів у запасі. Але все найцікавіше було ще попереду.
Ліга чемпіонів-2012. «Челсі» – «Баварія» – 1:1 (4:3, пен)
За два роки українець отримав другий шанс. Тепер «Баварія» мала зіграти у фіналі проти «Челсі» на своєму стадіоні в Мюнхені. Анатолій вийшов на гру у стартовому складі і відіграв весь матч не на своїй рідній позиції. Тимощук зіграв у центрі захисту разом з Жеромом Боатенгом і мав стримати Дрогба.
Цей матч потім назвуть одним з найдраматичніших в історії Ліги чемпіонів. «Баварія» переважала суперника протягом усієї гри, але основний час завершився внічию – 1:1. Додаткові 30 хвилин теж нічого не вирішили. А в серії пенальті переміг «Челсі» – 3:4. Преса і вболівальники ще довго гуділи після фіналу. Тимощуку дісталося за те, що він торкнувся трофею, коли виходив на поле перед початком матчу. Такий жест вважають поганою прикметою. Особливо, коли твоя команда програє.
Також українця звинувачували в тому, шо він начебто відмовився пробивати післяматчевий пенальті. За інформацією німецької преси таких гравців було троє – Тимощук, Кроос та Роббен. Але за рік емоції та настрій в «Баварії» були зовсім іншими.
На поле не виходив, але першим пішов за медаллю
Ліга чемпіонів-2013. «Баварія» – «Боруссія» Д 2:1
Це вже була третя спроба Тимощука підкорити Лігу чемпіонів. Цього разу «Баварія» зустрічалася з «Боруссією» Дортмунд на «Вемблі» і перемогла 2:1. Українець весь матч просидів у запасі, зате відірвався на повну під час нагородження та святкування.
Загалом, у тій Лізі чемпіонів в Анатолія було 4 виходи на поле – один повний матч проти БАТЕ і ще сумарно 48 хвилин у зустрічах проти «Лілля», «Арсеналу» і «Барселони». Не дивлячись на скромний внесок у завоювання цього трофею, наш футболіст святкував найемоційніше. Анатолій пов’язав на себе прапор України, за медаллю пішов першим з гравців відразу за Юппом Гайнкесом, весь час тримався поряд з лідерами команди і багато позував фотографам з кубком.
«Нарешті я завоював цей трофей – єдиний, якого не вистачало в моїй європейській кар’єрі. Незабутні відчуття. Лігу чемпіонів виграють одиниці. Тому я радий, що мені з командою вдалось досягнути цієї вершини», – сказав після матчу Тимощук про здійснення своєї мрії.
Це був його останній сезон у «Баварії».
Бонус: Демченко був частиною «Аякса», який виграв Лігу чемпіонів, але на турнір його не заявляли
В уродженця Запоріжжя Андрія Демченка є фото з кубком Ліги чемпіонів у формі «Аякса». Але навіть Вікіпедія не вказує цей трофей у переліку його досягнень. Вся справа у тому, що футболіст приєднався до команди у зимове трансферне вікно сезону 1994/1995. Тоді за правилами УЄФА клуб не міг заявити гравця в єврокубки, адже восени він зіграв один матч за ЦСКА проти «Ференцвароша» у Кубку Кубків.
Тому на іграх зіркового «Аякса» в Лізі чемпіонів Демченко був лише вболівальником на трибунах. У фіналі команда Луї ван Гала з ван дер Саром, братами де Бурами, Клюйвертом, Райкардом, Зеєдорфом, Літманеном та іншими зірками перемогла «Мілан» – 1:0. На командному фото з кубком Демченко радіє перемозі у цивільному костюмі.
«Це було повне божевілля! Ми повернулися в Амстердам після фіналу, на площі зібралося близько 200 тисяч людей. Спочатку їхали автобусом по місту з кубком, потім парад продовжився на човні водними каналами Амстердама.
Я потрапив у команду на самому її піку, тому це все було схоже на якийсь нескінченний карнавал. Чемпіонство, Кубок Нідерландів, Ліга чемпіонів, Міжконтинентальний трофей. Я грав за дубль ЦСКА, заробляв гроші, а через кілька місяців потрапив у найкращу команду світу, стояв на прийомі у королеви Нідерландів і отримував державну нагороду», – згадував Демченко про перші місяці в «Аяксі».
Демченко – перший зліва у костюмі
Того ж року він стане володарем Суперкубка УЄФА та Міжконтинентального кубка. Цього разу 19-річний футболіст вже був у заявці на матчі, проти «Сарагоси» в Суперкубку навіть виходив на поле. Втім, кар’єри в «Аяксі» не вийшло – всього п’ять матчів за 3,5 роки контракту. А далі був запорізький «Металург».
«Спочатку тренери були задоволені Андрієм. А потім футбол у нього відійшов на другий план. Комерцією зайнявся – приїжджали люди з України, а він допомагав їм у купівлі уживаних автомобілів. З кожного мав відсоток. Навіщо йому основний склад. Демченко взагалі був дивним хлопцем. Жив мрією відкрити у Запоріжжі більярдну. Тож чи до футболу йому було?» – говорив агент футболіста Костянтин Сарсанія.
Сам Демченко пізніше розповідав, що не зміг заграти через проблеми з адаптацією, мовний бар’єр та високу конкуренцію у команді.
Фото: uefa.com, Sport Arena
