Tribuna/Футбол/Блоги/Апельсинова кава/Важке життя Гіоане: батько зник безвісти, мікроінсульт на зборах «Динамо», в 30 завершив кар’єру

Важке життя Гіоане: батько зник безвісти, мікроінсульт на зборах «Динамо», в 30 завершив кар’єру

Тібі вивчив португальську мову за ніч і говорив з богом

Автор — Ірина Козюпа
28 января 2021, 09:36
30
Важке життя Гіоане: батько зник безвісти, мікроінсульт на зборах «Динамо», в 30 завершив кар’єру

Тібі вивчив португальську мову за ніч і говорив з богом.

Тіберіу Гіоане у 25 років переніс мікроінсульт на зборах «Динамо». Через серйозні проблеми зі здоров’ям румунський легіонер на два роки випав з великого футболу, але зміг повернутися на поле. Загалом провів у Києві 10 сезонів своєї кар’єри.

Працював з Луческу і Лобановським, чотири рази став чемпіоном України з «Динамо»

Тіберіу було 18 років, коли його помітив головний тренер «Рапіда» Мірча Луческу у матчі проти «Брашова». Команда Гіоане програла, але він отримав запрошення від столичного гранда.

«Йшов сильний дощ, ми вийшли на тренування, і я побачив Мірчу Луческу, який представив мене іншим гравцям. Всі дивилися на мене, а тренер стояв поруч і говорив, що я буду грати за першу команду. З Луческу ми і до, і після ігор регулярно спілкувалися. Він мене так завжди хвалив, що я сам себе так ніколи не хвалив – приємно було».

Але в «Рапіді» півзахисник затримався не на довго. Замість Луческу прийшов новий тренер, який не надто довіряв молодим футболістам. У 2001 році Гіоане перейшов у «Динамо» Валерія Лобановського. Це була одна з перших хвиль приходу легіонерів у команду.

«Він знайшов мене в Румунії. Під його керівництвом я нереально прогресував – у русі та техніці. Я впевнений, якби він був живий, зробив би з нас команду рівня півфіналу-фіналу Ліги чемпіонів.

Лобановський умів тримати нас всіх у напрузі. Приїжджаєш на матч і не знаєш, будеш у складі чи навіть у заявку не потрапиш. А коли перший раз тренувався, мені здавалося, що я тут і на день не залишуся. Всі навколо – на голову сильніші, а я взагалі, як зайва людина. Після тренувань так втомлювався, що хвилин 20 просто лежав в номері на підлозі. Важко було, але впорався.

Я любив Лобановського, а не боявся. Він весь час вимагав, вимагав і вимагав від нас. Одного разу я не витримав: «Таке враження, що завжди граю погано. Ви можете мене хоча б раз похвалити, щоб я відчув, що приношу якусь користь?» Минуло ще 4-5 матчів і Лобановський викликав на розмову. «Так тримати», – сказав мені. Я був дуже щасливий, що почув від нього комплімент на свою адресу».

Тібі провів у «Динамо» 10 років, за які чотири рази став чемпіоном України і тричі виграв Кубок. Але його найбільша перемога – він поборов важку хворобу і продовжив грати за першу команду киян, хоча міг взагалі зав’язати з футболом.

Батько зник безвісти, футболіст пережив мікроінсульт на зборах, працював з психологом

У дитинстві футболіст пережив велику сімейну трагедію, що переросла у психологічну травму. Його батько працював далекобійником і зник безвісти в Австрії, коли хлопцеві було 10 років. Пошуками чоловіка займався навіть Інтерпол, але ніхто так і не знайшов ні його, ні машини. Син дуже близько і гостро пережив втрату батька – вважав, що люди, які займалися пошуками, зробили недостатньо. 

«Я нічого не чув про батька останні 30 років. Він просто зник. І навіть сьогодні я не знаю – живий він чи мертвий. Нікому немає діла до чужих проблем. Це жорстока правда. Всі люди на землі однакові. Сподівався, що стану відомим і зможу трохи змінити стан справ у цій історії. Я хотів отримати будь-яку інформацію. Але у мене були тільки божевільні чутки. Ніхто нічого не знав», – розповідав Гіоане минулого року в інтерв’ю румунській пресі.

З часом додалися проблеми зі сном та постійний стрес від футболу. Всі ці проблеми накопичувалися, поки у 2005 році організм футболіста не витримав і дав збій. «Динамо» якраз проводило збори у Португалії.

«У мене трапилася перевантаження. Також я тоді мав проблеми зі сном. Таке у мене бувало з юності – ще з часів «Рапіда». Я міг не спати по три ночі поспіль перед грою. Але я не міг відмовитися від участі в матчі, навіть якщо був не в найкращій формі», – пояснив сам Гіоане у недавньому інтерв’ю.

Спочатку лікарі підозрювали гостре порушення мозкового кровообігу –  інсульт. Футболіста відправили у німецьку лікарню, де йому провели детальне обстеження. За висновком медиків, Гіоане переніс «сильний стрес, пов’язаний з сімейними обставинами, але ніяких патологічних захворювань у нього не виявлено».

Півзахисник повернувся до тренувань і навіть зіграв кілька матчів у чемпіонаті України, але згодом відправився додому для відновлення душевних і психологічних сил.

«Гіоане вирішив взяти паузу у футбольній кар’єрі – і ми не мали права йому відмовити. Ми постійно зідзвонюємося, і я сподіваюся, що скоро він повернеться в «Динамо». Хоча з Румунії надходять не втішні для нас звістки – хлопець несподівано взявся тренувати якусь дитячу команду. Наш контракт з Тіберіу розрахований ще на кілька років», – говорив тоді президент «Динамо» Ігор Суркіс.

Зрештою, у футболіста діагностували мікро-церебральний тромбоз. Іншими словами – мікроінсульт. Після зборів Тібі мучили постійні рецидиви. Один з останніх трапився після матчу «Динамо» з «Туном». Швидка забрала Гіоане в аеропорту Бориспіль практично з борта чартеру, яким команда повернулася зі Швейцарії після вильоту у кваліфікації Ліги чемпіонів. Півзахисник не грав і весь матч мучився, що нічим не може допомогти своїй команді. 

«Постійно думав, а як би ми зіграли, якби я вийшов на поле? Переживав страшно – ось і результат».

Тоді лікарі почали говорити, що це може поставити хрест на кар’єрі футболіста. Але клуб не залишив свого гравця сам на сам з бідою. Ігор Суркіс знайшов для Тібі лікарів, які повернули його до нормального життя. Президент «Динамо» навіть звертався до свого батька-невропатолога з 60-річним стажем. Саме він порекомендував лікаря, який взявся за лікування Гіоане.

«Тіберіу був для мене і всієї нашої команди психологів не пацієнтом і, боронь Боже, не клієнтом, а підопічним, який пережив важке потрясіння і який потребував професійної допомоги. Великим плюсом в нашій роботі стало те, що трагедія, яка наклала відбиток на його загальний стан, не зламала стрижень особистості. Ми прийшли до висновку, що йому необхідна в основному психотерапевтична допомога.

Ми займалися проблемою Гіоане не день і не два, проводили в бесідах по дві-три години. Підкреслю: до нього застосовувалася виключно терапія, спрямована на виховання впевненості у собі. Переживання, перенесені Тіберіу, звичайно ж, нікуди не зникнуть, але вони знайшли свого роду раціональну оболонку. Важливо, що він усвідомив необхідність ставити перед собою нові цілі. Значну роль зіграло і його повернення в колектив.

Перш ніж дозволити гравцеві повернутися до повноцінних тренувань, ми провели його комплексне обстеження в декількох спеціалізованих німецьких клініках. І у всіх випадках відповідь була однозначною: патології не виявлено. Абсолютну гарантію дати можуть тільки небеса, але виключно з наукової точки зору Тіберіу може тренуватися і брати участь в матчах без всяких обмежень», – говорив лікар футболіста Олександр Кваснєвський 2007-го – через два роки після тих самих зборів у Португалії.

У першому матчі за основу «Динамо» після повернення Тібі забив і віддав гольову передачу на Реброва. Кияни тоді розтрощили «Зорю» – 4:0, а футболіст присвятив гол рідній сестрі, яка святкувала день народження: «Мірена, я зробив це на твою честь». Румун не грав за «Динамо» 596 днів.

Гіоане виступав за киян до 2011 року, повернув собі місце у стартову складі, на деякі матчі виходив з капітанською пов’язкою, його знову почали запрошувати у збірну Румунії. Але вже у 30 років Тібі завершив кар’єру гравця. Ультрас «Динамо» красиво попрощалися з легіонером банером «Veni, vidi, vici» («Прийшов, побачив, переміг»). Це відсилка до татуювання на руці гравця.

Вивчив португальську мову за ніч, говорив з богом

При мікроінсульті у людини можуть виникати такі характерні симптоми – погіршення пам’яті, зміна характеру, порушення мови та координації, розлади психіки, поведінки та інші речі.

Тренери і гравці «Динамо» розповідали, що Гіоане за ніч вивчив португальську мову, а також поводив себе нетипово.

Артем Мілевський

«Нам про це розповідав екс-адміністратор «Динамо» Олександр Чубаров. Це було взимку на зборах в Португалії, ми жили в звичайному готелі. Йожеф Сабо тоді тренером був.

Увечері Чубаров стукає в кімнату Гіоане. Він відкриває двері і каже: «На коліна». Чубаров падає на коліна і відповідає: «Тібі, що трапилося?». Щось його переклинило, стояв і набивав м’яч в номері. Потім він португальську мову вивчив за ніч.

Серйозно його тоді переклинило, відвезли в лікарню. Всі дуже злякалися. Не знаю, як він вивчив мову. У нього були хвилі, потім начебто відпустило. Але коли їхали на матч з «Вільярреалом», його знову щось заклинило в автобусі. Він повинен був грати у стартовому складі, але пацани показали, що йому не можна. Він почав з богом розмовляти в автобусі».

Йожеф Сабо

«На зборі чудова людина і футболіст Тіберіу Гіоане прокинувся вранці і вільно заговорив португальською. Хоча напередодні не знав ще жодного слова.

У нас у всіх очі на лоба полізли. А Гіоане попросив молитовник, відкрив і почав читати вголос. У готелі були португальці – він з ними запросто базікав. Якби це сталося не на моїх очах – я б не повірив».

Сергій Корніленко

«У Києві цю історію досі переказують пошепки. Найцікавіше – це все правда. Я в 2004-му застав Гіоане. Розкішний футболіст. Міг грати на будь-якій позиції. Після того випадку почав забивати у кожному матчі».

Ігор Суркіс

«У Тіберіу пропав батько, хлопець не міг жити з цією думкою – хотів дізнатися, що з ним сталося. Я можу його зрозуміти. Як міг, намагався допомогти знайти його батька. Але, на жаль, правоохоронні органи Румунії та Інтерпол, куди зверталося «Динамо», ніяких результатів не дали.

Батько Гіоане працював на фурі, возив вантажі з Австрії, зник. У 90-ті це було часто-густо. Футболіст прийшов в «Динамо» з цією проблемою. Але з часом вона у нього загострилася. Це хвороба душі».

Зараз Тібі насолоджується життям, багато читає, виховує сина, а з вересня минулого року тренує клуб 4-го дивізіону Румунії.

«Моє сьогоднішнє життя набагато красивіше, тому що я можу проводити більше часу зі своєю сім’єю, у мене більше вільного часу. Але я теж сумую і за моментами на полі».

Лучшее в блогах
Больше интересных постов

Другие посты блога

Все посты