Комбінований склад найсильніших гравців «Сіті» та «Реала»: з Луніним та потужною атакою, але без КДБ
Зібрали команду мрії із двох найсильніших команд світу.
17 квітня «Манчестер Сіті» прийме «Реала» у рамках другого матчу чвертьфіналу ЛЧ. Ще після жеребкування ця пара підносилася як «достроковий фінал» – і цілком справедливо. Саме команди Пепа та Анчелотті є чинними чемпіонами своїх країн, саме ці колективи є останніми двома переможцями Ліги чемпіонів, саме у їхніх складах зібрані футболісти, які можуть посилити будь-яку команду світу.
Вже сьогодні хтось із них вилетить, і ніхто не знає, коли наступного разу зустрінуться між собою «Сіті» та «Реал» та чи будуть вони на той момент такими ж могутніми. Тому ми вирішили ловити момент – зробили комбінований склад із футболістів цих двох команд-гігантів за схемою 4-2-3-1.
Відразу зазначимо, що при виборі між кандидатами на позицію враховувалася форма у поточному сезоні, а не протягом усієї кар'єри. Тому ми й не розглядали кандидатури, наприклад, Тібо Куртуа чи Давіда Алаби, які вже довгий час травмовані.
Що вийшло.
Воротар – Андрій Лунін («Реал»)
Конкурент – Едерсон («Манчестер Сіті»)
Ось і перший приклад, як поточна форма, а не загальні здобутки за роки, вплинули на вибір. Звичайно, Едерсон – воротар топ-рівня, який вже не перший рік стабільно перебуває у топ-5 кіперів світу. Однак нинішній сезон точно не стане якимось незабутнім для нього. Едерсон пропускає в середньому майже по голу за матч, а відсоток сейвів, наприклад, в АПЛ становить 68,9, що є лише 13-м результатом у лізі.
У Луніна зовсім інша ситуація. Так, гол, пропущений зі штрафного на початку матчу в Мадриді, на жаль, надовго запам'ятається багатьом уболівальникам. Однак, якщо дивитися на сезон українця в цілому, то він проводить його чудово. Перший у Ла Лізі за відсотком відбитих ударів (80,8% – у жодного воротаря АПЛ немає такого показника), виграна конкуренція у більш зіркового партнера (Кепи) та загалом помітний прогрес у грі та впевненості.
За виступи саме цього сезону Андрій точно більше заслуговує потрапити в символічну команду найсильніших серед гравців «Реала» і «Сіті».
Лівий захисник – Йошко Гвардіол («Манчестер Сіті»)
Конкурент – Ферлан Менді («Реал»)
Коли було оголошено, що Йошко Гвардіол став гравцем «Манчестер Сіті», це розцінювалося як посилення центру захисту «містян». Однак зараз, коли за вікном уже квітень, хорват сприймається як лівий захисник у системі Пепа. Йошко не вперше грає у цій ролі, схоже було у його останньому сезоні за загребське «Динамо» (2020/21), але потім він приєднався до «Лейпцига» і з того часу більше асоціювався з грою в центрі. Пеп використовує Гвардіола і в ролі центрбека, але набагато рідше, адже там і є кому грати, та й хорват цілком непогано проявляє на фланзі. Останнім часом це навіть почало приносити плоди – за 5 днів минулого тижня Йошко оформив 2+1 за системою гол+пас. Солідно.
Ферлан Менді – непоганий захисник, але йому і загалом, і цього сезону не вистачає стабільності, щоб можна було говорити про якусь серйозну конкуренцію при виборі кандидата на це місце для нашого матеріалу. Він навіть Франа Гарсію поки що в запас залізно не посадив.
Центральні захисники – Рубен Діаш та Мануель Аканджі («Манчестер Сіті»)
Конкуренти – Джон Стоунз, Натан Аке («Манчестер Сіті»), Начо Фернандес та Антоніо Рюдіґер («Реал»)
У центр захисту поставимо пару з Манчестера, хоч Антоніо Рюдіґер близький до того, щоб витіснити когось із них. На жаль, цього сезону «Реал» має великі проблеми з гравцями цієї позиції, тому серед кандидатів лише німець і Начо. Едер Мілітао тільки нещодавно відновився, Давід Алаба добре грав у першій половині сезону, але взимку серйозно травмувався, Орельєна Чуамені, якого періодично Анчелотті використовує в ролі центрбека, ми все ж таки сприймаємо більше як гравця середини поля.
Не сказати, що цей сезон Рубен Діаш і Мануель Аканджі проводять без помилок, але все ж таки вони виглядають переконливіше на тлі решти претендентів на потрапляння в нашу команду. Хоча Аке міг би замінити будь-кого з цих двох, а якби Джон Стоунз рідше травмувався і частіше грав би на позиції саме центрального захисника цього сезону (майже половину ігор провів у ролі опорника чи правого захисника), то й він мав би шанс бути в основі комбінованої збірної.
Правий захисник – Дані Карвахаль («Реал»)
Конкурент – Кайл Вокер («Манчестер Сіті»)
Ось тут уже складніше. Кайл Вокер хоч і травмований, але до середини березня грав повністю практично всі матчі у складі «Сіті». Англієць, якому вже 33 роки, класно вписується в будь-яку схему Пепа – як при грі з трьома захисниками, так і при грі з четвіркою ззаду.
Однак Дані Карвахаль ще кращий. Так, Анчелотті не так часто вигадує своїм захисникам нові розстановки, проте зі своєю роллю Дані у будь-якому випадку справляється чудово. Він встигає не лише закривати суперників біля своїх воріт, а ще й класно підключається до атак – 5+4 цього сезону. Таке складно переплюнути.
Центральні півзахисники – Феде Вальверде («Реал») та Родрі («Манчестер Сіті»)
Конкуренти – Матео Ковачич («Манчестер Сіті»), Лука Модрич, Едуардо Камавінґа, Тоні Кроос, Орельєн Чуамені («Реал»)
Ось тут найскладніше було вибрати, адже на лише дві позиції аж 7 реальних претендентів. Але когось відсіяти все ж таки довелося, тому вибачте, Матео, Лука, Едуардо, Тоні та Орельєн.
Навряд чи можна поставити під сумнів місце Родрі у цій команді. Іспанський півзахисник – гравець, без якого важко уявити нинішній «Сіті». Команд Пепа з Родрі і без нього – майже два різні колективи. З іспанцем на полі «містяни» не програють уже більше року – і це не просто збіг.
Феде Вальверде був близький до того, щоб поступитися своїм місцем ветерану Тоні Кроосу, але все ж залишити уругвайця в запасі було б злочином. Для цього навіть довелося трохи змінити йому позицію – адже він зазвичай грає правого центрального півзахисника. Але тут трохи схитруємо, щоб все ж таки не позбавити цю команду такого гравця, як Феде. У нього, до речі, 2+8 цього сезону, а ще він завжди готовий підстрахувати, зігравши на правому фланзі атаки чи півзахисту.
Атакуючий півзахисник – Джуд Беллінґем («Реал»)
Конкурент – Кевін де Брюйне («Манчестер Сіті»)
Одна з головних битв цього матеріалу, якщо дивитися на імена, проте трохи менш інтригуюча, якщо дивитися на весь сезон. Віддамо місце у команді Джуду – навіть не дивлячись на невеликий спад у грі талановитого англійця останнім часом. Все-таки він проводить чудовий сезон, встигаючи приносити користь «Реалу» у всіх турнірах.
Кевін де Брюйне шикарно повернувся після травми, оформивши вже 18 результативних дій у 17 матчах за «Манчестер Сіті». Однак Пеп поки що боїться сильно перевантажувати найкреативнішого гравця своєї команди, через що навесні бельгієць потрапляє до стартового складу далеко не в кожному матчі. Хоча за загальними заслугами у футболі, звичайно ж, Джуд поки що поступається Кевіну.
Лівий вінгер – Вінісіус Жуніор («Реал»)
Конкуренти – Джек Ґріліш, Жеремі Доку («Манчестер Сіті»)
Ось тут цікавий момент. Усі ми звикли до того, що Вінісіус – лівий вінгер, який розриває фланги суперників. Однак цього сезону бразилець спробував себе в дещо іншій ролі, граючи одного з форвардів у дуеті з Родріго чи Хоселу. Це приносить свої плоди у вигляді 18+10 у системі «гол+пас», але ми все ж таки за звичкою вважатимемо Віні лівим вінгером хоча б для нашого матеріалу.
Хоча це і виглядає дещо несправедливо по відношенню до Джека Ґріліша та Жеремі Доку, які цього сезону грають точно на цій позиції. Однак, якщо бути чесними, Джек трохи здав у порівнянні з минулим роком, а Жеремі поки що лише закінчує процес адаптації у ролі гравця великого клубу.
Правий вінгер – Філ Фоден («Манчестер Сіті»)
Конкуренти – Родріго («Реал»), Бернарду Сілва («Манчестер Сіті»)
Цього сезону Філ більше сяє на позиції атакуючого півзахисника, але його просто не можна було проігнорувати при складанні подібної команди з огляду на те, в якій формі він зараз знаходиться. 23-річний англієць вже оформив 22+10, хоча з них лише 5+4 у ролі правого вінгера. Як і у випадку з Вінісусом, доведеться трохи схитрувати, щоб не втратити справді топового гравця для цієї віртуальної команди. Філ уже здійснив прорив, далі буде лише цікавіше.
Родріго у списку конкурентів – чисто номінально, оскільки цього сезону у нього лише 3 матчі на позиції, на якій ми звикли його бачити. Бернарду Сілва частіше за своїх конкурентів грав на позиції правого вінгера у цьому сезоні, але португальцю просто не пощастило з тим, що ми не можемо викинути з цієї команди неперевершеного Фодена.
Центрфорвард – Ерлінґ Голанд («Манчестер Сіті»)
Конкуренти – Хоселу («Реал»), Хуліан Альварес («Манчестер Сіті»)
Була думка спровокувати – не поставити Голанда у ролі центрфорварда. Тоді був би більш клікабельний заголовок, а норвежець отримав би ще одну порцію критики за те, що він, негідник, перестав забивати більше 1 за матч у середньому. Але все ж таки треба дотримуватися якихось рамок адекватності.
Ерлінґ хоч і губиться у великих матчах, але все ще є одним із найкращих бомбардирів сучасності. Про його рівень говорить той факт, що сезон, у якому він має 31+6 у 38 матчах, називають спадом у кар'єрі норвежця.
Хоселу – давайте просто за нього порадіємо. Рік тому він боровся за виживання з «Еспаньйолом», а тепер його прізвище у матеріалі, присвяченому матчу чвертьфіналу ЛЧ. А за Альвареса трохи прикро – Хуліан проводить класний сезон, але Пеп використовує його на такій кількості позицій, що просто немає можливості сказати, що він залізно претендує на те, щоб перемогти свого конкурента хоча б на одній із них.
***
Чи згодні з таким складом комбінованої команди? Пишіть у коментарях.
Фото: Joshua Smith/Global Look Press, Daisuke Nakashima/Global Look Press
