Головна проблема Беллінґема та як продовжити розвиток. Колонка Філіппа Лама
Чому йому треба було перейти у такий клуб як «Реал».
Колишній чемпіон світу та турнірний директор Євро-2024 Філіпп Лам аналізує футбольні теми та обговорює їхнє стратегічне значення для суспільства, економіки та політики.
Серія колонок «Погляди футболіста» записана журналістом видання Zeit Online Олівером Фрічем та публікується в різних європейських країнах як вітальний жест усьому континенту. В Україні їх можна читати ексклюзивно на сайті Tribuna.com.
Цей текст був опублікований на початку травня – а сьогодні «Боруссія» Дортмунд оголосила, що досягла домовленості про деталі продажу Джуда Беллінґема у «Реал» за 103 мільйони євро + бонуси.
***
Джуд Беллінґем – найцікавіший футболіст Бундесліги і досконалий півзахисник. Він може йти в обіграш, чудово грає в пас, б’є по воротам та має гольове чуття. У нього винятковий прийом м’яча, який він нещодавно продемонстрував, коли відкрив рахункок у матчі з франкфуртським «Айнтрахтом». Він фізично сильний і безстрашний, виграє єдиноборства, повертає м'яч своїй команді. Він показує характер на полі, чекає поєдинки із сильними суперниками та бере на себе відповідальність у важливих іграх – як у клубі, так і в національній збірній.
Він демонструє свої навички у кожній грі, в тому числі – у зустрічі із «Баварією», яка закінчилась поразкою 2:4 на початку квітня. Я не зрозумів критики на його адресу після матчу. Коли Джуда немає у складі, як, наприклад, у матчі з «Лейпцигом» в Кубку («Дортмунд» програв та вилетів), у команди набагато менше енергії. «Боруссія» не може дозволити собі грати без нього.
Виступи Беллінґема напружують уяву, тому що одного дня він може стати гравцем світового класу. Йому лише 19, але він дуже розвинений. У 16 років він зарекомендував себе в Чемпіоншипі у Англії, тепер він є цінним ресурсом у своєму третьому сезоні в Німеччині. На нього розраховує Ґарет Саутґейт, на чемпіонаті світу в Катарі він був у стартовому складі Англії на кожен матч.
Відзнакою видатних гравців є те, що вони правильно користуються своїм талантом у молодому віці. Я не можу пригадати футболіста світового класу за останні тридцять років, який би не виділявся таким чином у 20 років. Якщо ви заявляєте про себе на високому рівні в такому молодому віці, ви налаштовуєте себе на майбутнє. Беллінґем має все необхідне, щоб взяти на себе передову роль у будь-якій найкращій команді Європи протягом наступних десяти чи п’ятнадцяти років.
Беллінґем вже заявив про себе. Але для того, щоб він повністю реалізував свій потенціал, щось має незабаром відбутися. Бо я бачу одну небезпеку: він ще не визначив свою роль. Він ще не сформував стиль, з яким люди його ототожнюють. Поки що неясно, як він розуміє свою позицію.
Джуд іноді бере на себе занадто багато завдань у Дортмунді – йому доводиться грати у занадто великому просторі, а потім у нього просто закінчуються сили для найнеобхіднішого. Від цього страждає його гра – чіткість володіння м’ячем та стратегічна оборонна поведінка, коли м'яч знаходиться у суперників. Коли «Дортмунд» зіграв 3:3 зі «Штутгартом», на останніх хвилинах він знаходився десь попереду, у той час як його партнери по команді захищалися у власному штрафному майданчику. «Боруссія» пропустила гол на останніх секундах.
Центральним захисникам або ж центрфорвардам, таким як Ерлінґ Голанд і Карім Бензема, у цьому плані трохи легше. Їхнє завдання зрозуміліше. Беллінґем – півзахисник, який потребує глибокого розуміння того, які сильні сторони є у суперника та як вони їх використовують. Центр цієї командної гри – місце, де потрібно виконувати найтяжчі завдання. Три футболісти, що грають на позиціях «шістки», «вісімки» та «десятки», повинні правильно розподілити зобов'язання, щоб створити правильний баланс між обороною та атакою. Каземіро, Луці Модричу та Тоні Кроосу це чудово вдавалося протягом багатьох років у «Реалі».
Характерна риса футболістів світового класу – стабільність виступів на високому рівні. Кроос – чудовий приклад. Його передачі, контроль м'яча та бачення поля безпомилкові. Вбігання у глибину та асисти Кевіна Де Брюйне також унікальне явище. І він все ще розвивається, тому що Пеп Гвардіола нині дозволяє йому діяти із центру поля більше, ніж рік або два тому.
Логічний наступний крок Беллінґема – стати частиною такого складу. Щоб досягти найвищих цілей, кожному футболісту повинен допомагати чуйний тренер, який може дати відповіді на важливі запитання: «Що я бачу у футболісті?», «Що він може принести команді?», «Коли я надаю перевагу молоді над досвідом?». Надзвичайно досвідчений Карло Анчелотті знайшов би правильні відповіді. Іноді на цьому останньому етапі допомагають також партнери по команді.
У Дортмунді Беллінґем знайшов усе, що для нього важливо. Він може щотижня грати у складі амбітної команди, яка виступає у топ-чемпіонаті. Вони його поважають і потребують. І, звичайно ж, він може там і залишитися. «Боруссія» складає конкуренцію «Баварії», виграє Кубок Німеччини час від часу, постійно грає у Лізі чемпіонів. Клуб представляє Рурський регіон Німеччини. Недивно, що «Жовта стіна», те фантастичне футбольне місце, ідентифікує себе із Джудом та його футболом. Він сам виріс у Бірмінґемі, де панує робітничий клас.
Але для того, щоб Беллінґем на довгий час залишився у Дортмунді, «Боруссії» потрібно перестати бути трампліном для молодих талантів. Коли Голанд перейшов до «чорно-жовтих», було зрозуміло, що він скоро залишить клуб. Мануель Аканджі зарекомендував себе для прем'єр-ліги у Дортмунді, а у «Ман Сіті» навчився стратегічному захисту. Беллінґема також пов'язують з іншими клубами.
Бундесліга – економічно сильний чемпіонат, що привертає увагу всього світу та є привабливою сценою для талановитих футболістів, які використовують її задля просування вперед. Але великі команди з'являються лише з ядром футболістів, які роками є частиною колективу та формують ідентичність клубу. У «Дортмунді» так було з 2008-го, коли Юрген Клопп став головним тренером. Тоді вони двічі ставали чемпіонами – у 2011-му та 2012-му.
Проте у Німеччині майже в усіх клубах відступають від такої стратегії – ще й не завжди через необхідність, а добровільно. Ось чому Бундесліга втрачає позиції. Схоже на тему для ще одної колонки.
Фото: Marcel ter Bals/Global Look Press, Lars Baron/REUTERS, Helios de la Rubia/Real Madrid, PA
