«В команді зараз всі хочуть і говорять українською». Перше велике інтерв’ю Йовичевича в «Шахтарі»

Поговорила Ірина Козюпа.

БлогParimatch
2 серпня, 14:44
35
«В команді зараз всі хочуть і говорять українською». Перше велике інтерв’ю Йовичевича в «Шахтарі»

Ігор Йовичевич – головний ньюзмейкер українського футболу просто зараз. Перехід хорвата з «Дніпра-1» у «Шахтар» обговорюється уже декілька тижнів, а на самого тренера чекає серйозний виклик – побудувати нову команду з українців фактично з нуля. 

Ірина Козюпа зустрілася з Ігорем у Нідерландах, де команда готувалася до нового сезону і проводила благодійні матчі в рамках Shakhtar Global Tour for Peace.

Клуб та його титульний партнер Parimatch Ukraine ведуть активну інформаційну боротьбу та беруть участь в благодійних ініціативах заради перемоги України у війні. Бренд вже перерахував понад 180 мільйонів гривень здебільшого на ЗСУ, а команда Parimatch Ukraine кожного дня працює заради допомоги нашим військовим виборювати те, що силою не відібрати – перемогу вільної нації.

***

Йовичевич – один з небагатьох тренерів і взагалі людей у нашому футболі, які добре розуміють роботу журналістів. Повірте, не часто почуєш такі слова перед інтерв’ю. 

«Дякую, що приїхали. Я знаю, що подорож була важкою, але ви побували на нашому матчі з «Аяксом», який дуже важливий для нас з точки зору підготовки. Дуже це ціную. Повага. Мінімум, що можу зробити – відповісти на ваші запитання», - говорить Ігор чудовою українською. 

«Джурасек вчить українську. Помітив, що в команді зараз всі хочуть і говорять українською»

– Ви знаєте, що вже встигли ввійти в історію «Шахтаря», як перший україномовний тренер команди за часів незалежності?

Читав про це і дуже цим пишаюся. Я вже давно розмовляю українською, хоча й недосконало. Мій акцент, можливо, відрізняється від вашої вимови. Але намагаюсь удосконалити свої знання - читаю книжки, газети, портали і слухаю інших людей. Відчуваю, що треба ще додати. Кожен день ти можеш навчитися чомусь новому. Коли починаєш думати, що все знаєш, то це перший крок до невдачі. Цей принцип працює, як у житті, так і в футболі. 

– Після матчу з «Аяксом» говорила з трьома гравцями «Шахтаря» у мікст-зоні і всі відповідали українською. Яка зараз робоча мова у команді?

– Моя робоча мова – українська. Джурасек зараз теж вчить українську. А з Лассіною Траоре спілкуємось англійською. Але я помітив, що зараз всі хочуть і говорять українською. Мені це подобається - і так ми ще краще розуміємо один одного.

– Мудрик теж говорив, що взаємозв’язок на полі набагато кращий, тому що молодь «Шахтаря» давно разом і добре розуміють один одного.

– Це оптимальний шанс для футболістів, які мріяли грати в «Шахтарі» ще кілька років назад, але концентрація талановитих бразильців не дозволяла їм цього зробити. Це зміна поколінь, зміна політики та вектору клубу, яка може піти йому на користь. Так, це важкий шлях. Але сподіваюсь, що буде підтримка вболівальників і трохи терпіння, щоб пережити це. 

Ще кілька місяців тому було невідомо, чи будемо ми взагалі грати у футбол. Після російської агресії ми переживали вдома в Хорватії. Я вже 20 років маю контакт з українцями - з 2003 року, коли грав за «Карпати». У мене тут багато друзів. Ми можемо сказати, що відчуваємо себе як українці. Моє повернення – це доказ того, що я шаную Україну. Я не пішов в Емірати за гроші і не пішов у «Шахтар» за гроші. Я повернувся в Україну. Просто спортивний принцип рухав вперед, не гроші.

– Ви справді добре розумієте, що ми зараз переживаємо в Україні, адже теж пройшли через війну в рідній Хорватії. Що ми можемо взяти з хорватського досвіду. 

– Було б краще взагалі не брати цей досвід – тобто, щоб не було війни. Дійсно, у Хорватії війна тривала чотири роки. Спочатку футболу не було, потім грали на територіях, де не велися бойові дії. Але за технологіями це дві різні війни - зараз в Україні зовсім інша війна. Тоді такої зброї і ракет не існувало. Читав, що порівнюють воєнний стан в наших країнах щодо гри у футбол. Але їх неможливо порівняти.

Зараз тривога йде по всій Україні, ти не можеш ніде почувати себе безпечно. Може бути тимчасово спокійно, але тривога лунає і в Києві, і на заході України. У Хорватії грали у футбол на території, де 4 роки не було ніяких бойових дій. 

Подивимось, як це буде з точки зору безпеки, переїздів, як встигнути з однієї точки до іншої, щоб прибути на матч. Якщо гра у п’ятницю в Ужгороді, то як у вівторок, наприклад, дістатися до Лісабону? А якщо буде сирена, то нам доведеться догравати матч наступного дня? Не знаю, як ми по часу можемо це встигнути. Це буде велике організаційне питання, як це зробити.

«Вимагаємо від українських футболістів стати лідерами і взяти відповідальність у свої руки, щоб вони були кістяком нового «Шахтаря»

– Ви ще під час свого першого виступу перед командою видали потужну промову: «Шолом, включити лампочку і копати. Бо ми шахтарі». Вас вже можна називати гірником?

– У першу чергу, я професіонал. Як спортивний фахівець, ти вибираєш не серцем, а за спортивним принципом. Ніколи не знаєш, в якому напрямку життя буде тебе рухати, і треба бути готовим, щоб зловити момент. А до того мусиш дуже багато працювати, щоб відповісти на ті виклики, які ставлять перед тобою вболівальники та керівництво. 

Фанати «Шахтаря» вимагатимуть хорошу гру і результат. Я свідомий того, що зараз ми повністю міняємо вектор команди та орієнтуємося на українських футболістів. Тут велика концентрація таланту. Тільки, можливо, трохи бракує часу, щоб ми були ще більш конкурентоздатними в УПЛ та Лізі чемпіонів. Для мене це справді дуже великий виклик.

– 10 клубних вихованців і повністю український стартовий склад в матчі з «Аяксом» - свідомий вибір чи так вийшло?

– Так вийшло - навіть не подумав про це. Я ніколи не дивлюся на вік футболіста. У мене був досвід, коли молоді вихованці клубу, яким по 17 років, грали у вищій лізі разом зі старшими. Обираю гравця по інтелекту, дивлюсь чи підходить він під цю модель гри, чи відповідає характеристикам на ту чи іншу позицію, чи сприймає вимоги тренера, як він прогресує і як себе поводить. Але в паспорт я не заглядаю, інакше грали б всі старші та досвідчені футболісти. 

У кожній команді має бути баланс. Ми не думали над цим, що на «Аякс» вийшли майже всі вихованці клубу. Але, повторюсь, це повна зміна вектора клубу. Це вперше у новітній історії «Шахтаря» команда залишилась без стількох іноземних футболістів. 

Тепер українські гравці можуть проявити себе як лідери. Останнім часом багато з них набирались досвіду в орендах. Тепер ми вимагаємо від них стати лідерами і взяти відповідальність у свої руки, щоб вони були кістяком нового «Шахтаря».

– Ваші перші враження від роботи з командою.

– Перші два тижні ми знайомимось з футболістами, а вони з нами, нашими вимогами, термінологією та жестами. Проходимо процес адаптації, а це дуже важко. Не можна просто натиснути кнопочку і все відразу налагодиться. Це неможливо. 

Час є наш союзник, але водночас ми знаємо, що з нас вимагатимуть і нам не прощатимуть результати, які не відповідатимуть статусу клубу. Докладаємо максимум зусиль, працюємо швидко і самовіддано. Перші два тижні я і мій тренерський штаб робили певну діагностику футболістів - хто може на цю мить відповідати вимогам у стресовій ситуації. 

Матч з «Аяксом» - це був сценарій на максимальному рівні, де мусиш себе показати не тільки тактично, технічно, але й психологічно. Чи зможеш витримати стрес і водночас бути емоційно стабільним проти такого суперника - для нас це був дуже інформативний матч. Загалом ми добре себе показали, але є ще моменти, де ми можемо попрацювати, щоб бути кращими. 

12 днів роботи перед матчем з командою, яка зараз вже буде починати чемпіонат, купує футболістів за суму понад 30 мільйонів євро і має набагато більший бюджет - треба бути реалістами. Але ми все одно виглядали гідно. 

«Шахтар», щоб грати в УПЛ і в Лізі чемпіонів, повинен мати внутрішню конкуренцію - два рівноцінні футболісти на кожну позицію. Це дає тренеру варіативність у виборі схем та в підготовці до матчів. Самі знаєте, що календар до 5 листопада буде дуже насичений. Коли почнеться чемпіонат, ми будемо грати по три матчі на тиждень - субота, вівторок, п’ятниця. Так що повинні бути два рівноцінні склади.

Зараз аналітичний зал – це те місце, де ми проводимо найбільше часу. Робимо аналіз матчів і самих футболістів. Даємо їм інформацію, щоб вони відчули - ми хочемо прогресувати разом з ними і вони через наші вимоги можуть стати ще кращими. Футбол складається з мікродеталей: як зайняти позицію, як зіграти на випередження, як знайти простір. Маленькі дрібниці можуть зробити нас кращими, бо зараз ми поступаємося у зрілості. Думаю, що за віком у нас наймолодша команда в УПЛ. 

А якщо тобі не вистачає потужності, ти маєш бути розумним, щоб зайняти позицію і мати більше простору. А коли маєш більше простору, ти отримуєш більше часу на роздуми, і тому м’яч може рухатися краще. Так що працюємо в цьому напрямку. І проводимо селекцію футболістів, що можуть виконати завдання, які я ставлю перед ними.

– Коректно сказати, що зараз ви починаєте все з нуля?

– Так, я починаю з нуля, але не футболісти. У них є талант і навченість. Коли у футболіста є інтелект, то він набагато краще сприймає інформацію. Сподіваюсь, що ми будемо разом прогресувати. Час 100% піде нам на користь. Але все одно ми мусимо працювати швидко, бо незабаром починається чемпіонат і Ліга чемпіонів. Ми мусимо одразу бути конкурентоздатними. Буде важко, і ми це знаємо. Але я попросив їх зростати швидко – не біологічно, а зловити цей момент зрілості. 

Для нас кожен день – це як мініатюра життя. Хочу, щоб у гравців був такий менталітет. Кожен день має йти нам на користь в праці, в здобуті нової інформації, в особистому самовдосконаленні. Ту мотивацію і свій голод до перемог хочу прищепити їм, щоб вони об’єдналися і показали команду міць.

– Над чим зараз працюєте з командою?

– Багато футболістів 5 місяців не грали у футбол. Ви знаєте ситуацію з гравцями «Маріуполя», які були в оренді у Туреччині і не грали за «Шахтар» у благодійних матчах. Ми зараз хочемо підвести всіх на один функціональний рівень, а потім вимагати від них максимум. Є футболісти, які просто не тренувались, а ми вже граємо такі матчі, як зараз. Тому в перші 25 хвилин спарингу з «Фортуною» був мандраж, через що було важко зловити темп гри. Але я їх розумів. 

Навіть вчора я вийшов на «Йоган Кройф Арену», а там була атмосфера Ліги чемпіонів. Я їм казав, що через місяць буде так само, але вже не 36 тисяч глядачів на трибунах, а 60 тисяч вболівальників. Тому ми мусимо зростати одразу - кожен день ловити момент. І мандраж нам допоможе у цьому. 

Не треба соромитися говорити, що ти трохи боїшся. Головне, щоб ти не був скутий від страху, як в перші 25 хвилин проти «Фортуни», а щоб перетворив цей страх у енергію, яка дає тобі мотивацію. Ось чого я прошу від них. У нас молоді пацани, які не мають досвіду Ліги чемпіонів, крім 3-4 футболістів: Кривцова, Пятова, Матвієнка, Степаненка. Але для решти це новий виклик і нові емоції. Тому я прошу працювати над менталітетом, бо технічна навченість дійсно є.

– В який футбол гратиме «Шахтар» під вашим керівництвом і який план Б? Чи можете, наприклад, зіграти в Лізі чемпіонів від оборони?

– Хочу, щоб моя команда контролювала всі 4 фази гри. Я не можу дати гравцям завдання і сказати вболівальникам, що ми будемо грати тільки через контроль м’яча. Прийде така команда, як «Аякс», яка тебе просто затискає, і ти муситимеш оборонятися в зоні 1 і чекати свій шанс на контратаку. Якщо в суперника є проблеми в обороні, можна відійти від тактичної схеми та скористатися простором. 

Коли у нас немає м’яча, ми маємо стати у високому пресингу, знати, як розташовуватись у позиційній обороні, як низько оборонятися. А з м’ячем маємо бути відважними та сміливими. Проти «Аякса» ми показали той малюнок гри, в якому грає моя команда. Завжди можна вибити м’яч вперед, але не хочеться. Хочеться, щоб навіть у випадку помилки ми грали у футбол та користувалися простором. Навіть незіграна команда створювала на полі ті ситуації, які ми відпрацьовували на тренуваннях. І це найбільша радість для тренера, коли робота на тренуваннях втілюється у матчі на такому рівні. 

Тому я наголошую: атакувальний футбол, але розумний. І треба читати ситуацію. Наприклад, ми хочемо грати через контроль м’яча, але не потрапляєш у гру, гра не клеїться, а команда суперника зловила свій момент. Ти мусиш знати, як оборонятися, хто опускається у лінію 5, знати референтні точки, хто на кого виходить в обороні, щоб організація гри була видима. 

Ви знаєте, як грали мої команди - «Карпати» та «Дніпро-1». Це агресивний, атакувальний футбол. Треба намагатись бути протагоністом і весь час ловити ініціативу.

– Чи зможуть молоді гравці замінити легіонерів?

– Іншого виходу немає - зростай швидко і бери відповідальність у свої руки і ноги. Іноземців немає, а українські гравці довго працювали заради цього моменту. Всі, хто зараз тут, хотіли грати в «Шахтарі» і минулого року, але через політику клубу та легіонерів вони не могли знайти свій шанс. Тому зараз у них є велика можливість проявити себе. У них шалена мотивація. 

Гра в обороні – це щоденна робота, організація та дисципліна. Але атака – це талант. В атаці має бути талант, креативність та навіть імпровізація: дриблінг, прихований пас, удари у дев’ятку. Я не можу контролювати їхні дії. Це все їхній талант. Але в мене нульова толерантність до імпровізації в обороні.

Яка роль тренера в тому, що зробив Міша Мудрик проти «Аякса» на «Йоган Кройф Арені»? Це чисто його талант. Ти біжиш за центр поля, витримуєш єдиноборство, бо суперник хоче зробити фол, ще робиш два «велосипеди» і забиваєш такий гол. Так можуть одиниці. Тому він коштує грошей і багато клубів стежать за ним. Але Міші потрібна команда, щоб грала за нього. Ми свідомі того, кого ми маємо в команді. І дуже щасливі, що він з нами. 

– У вас репутація тренера, який вміє працювати з молодими гравцями. Наприклад, у «Дніпрі-1» ви розкрили Піхальонка і він отримав виклик у збірну. Як у вас це виходить?

– Пишаюсь, що футболісти «Дніпра-1» зросли у вартості. Ми можемо бути горді – і я, і клуб, і всі разом. Обожнюю Піхальонка за його інтелект – настільки шалений, що він дивиться футбол трішки більше за всіх інших. Дубінчак, як на мене, має потенціал грати за збірну. Що стосується Артема Довбика, то таких футболістів, як він, мало на європейському ринку. Самі бачите, яка його вартість. «Бордо» викупив Ігнатенка. 

Коли працюєш з молодими, то маєш враховувати їхні помилки. Вибираєш склад і приймаєш дуже велику відповідальність за це. Молодому гравцеві треба запропонувати кураж і впевненість, що він має довіру. Не помиляється той, хто не пробує. Найбільший гріх і найбільша помилка – грати у футбол, не пропонуючи себе, не бути відважним та сміливим. 

Знаєте, людина інколи знаходиться посередині і хоче досягти успіху, але думає: «А якщо не вийде?» Так, ти можеш помилитися, але ця помилка зробить тебе кращим. Якщо в тебе є інтелект, ти зробиш аналіз і будеш ближчим до успіху. У мене були програні матчі і погані заміни, які я зробив. 

У «Карпат» забирали очки через трансферні заборони, ми були на останньому місці в «Дніпрі-1» через коронавірус та інші фактори. Нам не хотіли переносити матчі, а у нас було по 16 футболістів. Все це зробило мене сильнішим і допомогло розвиватися. Майкл Джордан казав: «Я успішний, тому що зробив 9 тисяч неточних кидків».

Якщо залишатись у зоні комфорту, боятись зробити крок вперед через страх бути неуспішним, то ти нікому не потрібен. Бо ми всі – наслідок і результат тих ризиків, які брали на себе впродовж життя. Ми зараз сидимо тут, тому що пішли у минулому на певні ризики. Зараз я в «Шахтарі», бо взяв на себе всю відповідальність. Як воно піде - я не знаю, але вірю у свою роботу. 

«Виходить, що з «Дніпром-1» вийшов скандал, але все було прозоро. Всі були в курсі»

– Ваш перехід в «Шахтар» викликав величезний резонанс. Що у вас відбулося з «Дніпром-1»?

– З поваги до вас і до читачів, але це більше питання до клубу «Дніпро-1», тому можу сказати, щоб зараз без коментарів. 

Я провів два дуже гарні роки у «Дніпрі». Тренерський штаб і футболісти чимало дали клубу за цей час – як спортивний результат, як то вихід до Ліги Європи, так і фінансовий. Пишаюся, що провів ці два роки, працюючи там. І ці спогади ніхто в мене не може вкрасти. Я їх ношу в серці. 

Друзям не треба пояснювати свої кроки. Всі інші хай роблять аналіз на власну думку. Дуже велика повага до «Дніпра-1», але це чисто спортивний принцип, який рухає кожного фахівця до мрії, яку він має в собі. Ми зіграємо у Лізі чемпіонів - заради цього я працюю кожен день. Матч з «Аяксом» був симуляцією того, чим я хочу жити.

– Чи можна було уникнути такої ситуації?

– Виходить, що вийшов скандал, але все було прозоро. Всі були в курсі. Це вже питання до тих, хто робить шум. 

– Читали заяву «Дніпра-1» і слова Берези?

– Це питання до клубу. У мене максимальна повага до нього. Я отримав максимальне задоволення, працюючи в «Дніпрі-1». Ми показали всім вболівальникам, що команда грає в хороший футбол – видовищний і прикольний. І команда заслужено була на третьому місці. 

Але спортивні виклики деколи не вибирають ні таймінг, ні місце. Інколи це може стати несподіванкою. 

– Чи спілкувалися ви після свого переходу з керівництвом «Дніпра-1»? 

– Ні. Якщо ви думаєте, що я щось скажу проти «Дніпра-1», то ви від мене цього ніколи в житті не почуєте.

– Тоді останнє по цій темі. «Дніпро-1» стверджує, що ви перейшли в «Шахтар», скориставшись правилом ФІФА. Це так?

– Думаю, клуб пояснить, що ми не користувалися правилом ФІФА. У мене особисто навіть думки про це не було. Те, що я приймав рішення, піти чи не піти – це зовсім інший фактор. Тут я поставлю крапку.

«Динамо» має перевагу на цю мить»

– Яким бачите майбутнє протистояння з «Динамо»?

– Можна сказати, що вони мають перевагу на цю мить. Ця команда вже грає разом 3-4 роки поспіль, має дуже мало іноземців і багато українців, кістяк збірної України. Ми це поважаємо. Ми тільки починаємо той процес, який вони пройшли 3-4 роки тому. Але все одно «Шахтар» є «Шахтар». Ми шукатимемо можливість зміцнити певні позиції, зробити їх «дорослішими» за віком, щоб не тільки молоді пацани грали і брали на себе відповідальність.

Три матчі на тиждень – це досить насичений та атиповий календар. Ніколи такого не було, щоб все закінчити до 5 листопада. Мусить бути ротація, тому нам потрібна рівноцінна заміна. 

А дербі з «Динамо» завжди буде цікавим. Читав, що киян називають фаворитом в боротьбі за чемпіонство. Але не завжди виграють фаворити. Ти мусиш бути кращим саме в той день. Не треба бути кращим завтра, післязавтра чи сьогодні.

– Які ваші очікування від Ліги чемпіонів? Чи можна говорити про вихід з групи?  

– Футбол непередбачуваний - ми будемо рухатись день за днем. Хочемо зміцнити деякі позиції, закінчити цей збір, потім у Словенії додати в інтенсивності. Згадайте минулий рік – «Шахтар» інвестував 58 чи 59 мільйонів у футболістів, але не вийшов з групи ЛЧ. Футбол – це не чиста математика, у ньому є багато факторів. Ми будемо битись за кожен клаптик поля, матч, очко і подивимось, як воно буде. І завжди мусимо грати на перемогу. 

Коли шалена мотивація множиться на талант, то ми маємо більше можливостей виграти у будь-кого. Два роки тому «Шахтар» не у повному складі обіграв «Реал», правда? У футболі все можливо. Пару футболістів цієї команди грали у тих матчах проти найкращого клубу світу. Як каже колишній тренер «Реала» Вуядін Бошков, футбол є футбол.

«Нам потрібні старші за віком гравці, щоб були лідерами на полі і могли крикнути комусь»

– Яких трансферів очікувати від «Шахтаря»?

– Шукаємо можливості подвоїти позиції, щоб у кожного була рівноцінна заміна. Коли грає Мудрик один матч в Лізі чемпіонів, один в УПЛ, то третю гру йому буде важко зіграти. Він молодий і може це зробити, але інколи треба і відпочити. Необхідно, щоб він мав достойну заміну. Те саме стосується Степаненка та інших гравців. Ми маємо бути конкурентними та перемагати, тому будемо робити точкове підсилення за позиціями.

Нам потрібні досвідчені гравці, старші за віком, щоб були лідерами на полі і могли крикнути комусь. Я люблю працювати з молодими футболістами, але їм потрібні старші колеги поруч. Конкуренція робить тебе сильнішим. Я знаю, що ви хочете почути прізвища, але це більше до Даріо Срни питання. Ми працюємо разом в одному напрямку, наскільки можемо і наскільки бюджет дозволяє. Ми свідомі того, що зараз зовсім інша ситуація, ніж минулого року. Працюємо далі і робимо новий «Шахтар».

– Яка ваша позиція по трансферах з клубу – чи продавати своїх гравців і коли? 

– Є два шляхи: продавати потенціал, щоб хтось купив молодого гравця, або трошки притримати його, щоб він тут виріс, і продавати готовий продукт. Перший і другий шляхи непогані. Але, зважаючи на вік футболістів, було б добре, щоб вони тут зігралися мінімум рік чи два, а потім побачимо, хто вистрелить, хто краще сприймає інформацію, краще грає зі стресом. 

Мені потрібні футболісти з характером. Не тільки талановиті гравці, але й ті, хто може витримати стрес, показати характер, коли ламається гра, коли падає дощ, коли ти не граєш і думаєш, що тренер тебе не любить. Ти мусиш працювати щоденно, бути мотивованим на кожному тренуванні, щоб, коли випаде можливість грати, ти був найкращим, і тренер це побачив. Це все входить у комплект молодого футболіста, який може принести користь клубу з фінансової точки зору. 

***

Хоча Йовичевич пов’язаний з Україною ще з часів виступів за «Карпати», можна зустріти різні варіанти написання його прізвища. Навіть в нашій редакції були дискусії на цю тему і окремий текст, як правильно писати прізвище хорватського тренера. Не могла не запитати, що сам Ігор думає на цю тему. 

«Карпати» першими зустрілися з моїм прізвищем і у мене було два «і» - Йовічевіч. А зараз я не знаю, може моє прізвище змінилось, - сміється тренер. - Думаю, що так правильно, а не через два «и». 

Ви кажете, що я дуже добре володію українською, але «і» та «ї» - це мені створює такі проблеми, що ви собі не уявляєте. Коли я на дошці пишу якісь тактичні речі чи щось про тренування, то мій штаб постійно мене виправляє: «Ігоре, не «ї», а «і», як у слові «Містер». Це один з моментів в українській мові, над яким я ще працюю».

«Пусть «Днепр-1» покажет бумагу, что Йовичевич ушел по статье ФИФА». Палкин – про УПЛ, новый «Шахтер» и Ахметова

Фото: «Шахтар», «Дніпро-1», Віталій Вітлео/Tribuna.com

Найкращі
Нові
Перші
Vasya Tynkaliuk
Цікаве вийшло інтерв'ю . Дякую за роботу!
Відповісти
24
Можна думати і сперечатися про Йовичевича як завгодно, але красиво розкидувати все по поличках він вміє. Приємно слухати/читати.
Відповісти
23
Твій Дід
Чудове інтерв'ю. Дуже розумна, вихована та приємна людина.
Відповісти
12
Yuriy Kunytskyy
відповів на коментар користувача Твій Дід
Лапшу вішати він майстер
Відповісти
7
Roman 2mannyi
відповів на коментар користувача Yuriy Kunytskyy
Локшину.
Відповісти
12
slayer_v
"З поваги до вас і до читачів, але це більше питання до клубу «Дніпро-1», тому можу сказати, щоб зараз без коментарів. " більшості було цікаво саме це питання, але... Якщо ти повністю впевнений усвоїй правоті, то чому мовчиш?
Відповісти
12
DT
відповів на коментар користувача slayer_v
Бо для деяких людей «корпоративний етикет» – це не пусті слова, а «похайпити» – це не головна ціль. На відміну від маленьких людей з маленьких клубів, на яким усім чхати, тому вони роблять все, щоб про них говорили.
Відповісти
12
Тібібо
відповів на коментар користувача slayer_v
принаймні сказав що пішов не за правилом ФІФА
Відповісти
6
DT
відповів на коментар користувача Тібібо
У дніпрян та динамівців все одно своя правда. Нічим не підкріплена, але своя. Їм не доведеш.
Відповісти
5
Показати ще 7
Andriy Bartkiv
Звичайно, що Йовічевіч дуже добре розуміє важливість роботи журналістів. Адже вони згодом своєю компліментарністю (свідомою чи підсвідомою) створюють ореол навколо постаті чудової людини-тренера.
Відповісти
9
Yuriy Kunytskyy
відповів на коментар користувача Andriy Bartkiv
жаль що футболи закрили, вони б йому уже корону наділи. А так тільки один Вацько старається.
Відповісти
8
Serega Kosenko
Стелить Йовічевіч практично ідеально по ньому політична кар'єра в Україні так і плаче, йому б в якусь партію вступити, там таких люблять;)
Відповісти
7
Олег Мельник
Нічого так і не сказав про Дніпро по суті, але то таке... Суто по футбольному, від Шахтаря нічого надзвичайного не чекаю. Я був серед тих, хто завжди казав що в Шахтарі має бути більше українських гравців, особливо це стало зрозуміло в 2014 році, коли стало очевидно, що у разі загострення ситуації бразильці розбіжаться і тоді нікому буде грати. Нажаль це сталося, за таких трагічних умов, але якщо вже ми вирішили грати у футбол, то тепер побачимо, на що здатен, шахтар без бразильців. А Пвлкіну залишається, лише бідкатися і жалітися на правило ФІФА, хоча як на мене воно і справді дуже для нашого футболу не вигідне. Зрозуміло, що футбол зараз далеко не на першому місці, але по спортивному має бути дуже цікаво.
Відповісти
6
_Lemberg_
Не розумію для чого форсити тему дніпро-1. Це клуб фальш, який був створений, щоб кинути людей на бабло.
Відповісти
4
DT
відповів на коментар користувача _Lemberg_
Обережно, по прийде президент СК-1 і назве тебе "під*р*м".
Відповісти
0
Zina Katoric
Почекаємо поки він розведе кротів і тоді поговорим!
Відповісти
2
Иван Ибн-Рашид
Итого: И́ова, "парень неплохой, только ссытся и глухой"!
Відповісти
2
Містер Коцький
Треба було, щоб кацапи почали повномасштабну війну і хорват очолив клуб, щоб гравці перейшли на українську мову. Чому свідомість приходить такою великою ціною?
Відповісти
2
Nazarii Zanoz
наймолодший клуб поки Зоря, але Шахтар в трійці
Відповісти
1
Євген Бриж
Дякую за текст. Прочитав на одному диханні
Відповісти
1
Він ще й серба в інтерв'ю зацитував. Взагалі безстрашний якийсь.
Відповісти
1
andrew_lupak
Склалось дуже приємне враження. Бажаю команді лише успіхів, особливо на європейській арені.
Відповісти
0
Сергій Дніпро
Просто смердюча КРИСА!
Відповісти
0
Дмитрий Фурсов
Брехун, хамелеон, приспособленец.
Відповісти
-31
DT
відповів на коментар користувача Дмитрий Фурсов
Чи просто Дмітрій Фурсов.
Відповісти
17
Дмитрий Фурсов
відповів на коментар користувача DT
Ты ч мо кон ченое. Какого х рена переходишь на личности?
Відповісти
-14
Padlo_Picasso
відповів на коментар користувача Дмитрий Фурсов
Хіба не ти перший особисто образив Йовічевіча?
Відповісти
13
Показати ще 1