Топ найкращих команд в історії АПЛ: частина перша
Зібрали best of the best.
За 30 років існування АПЛ вболівальники побачили десятки великих команд. Хтось із них став чемпіоном, а хтось підсковзнувся у вирішальний момент – але назавжди залишився у серцях фанатів.
Tribuna.com разом з Parimatch Ukraine у рамках міні-серіалу «Легенди АПЛ» вирішили зібрати найкращі команди в історії Прем’єр-ліги. Сьогодні до вашої уваги перша п’ятірка.
Parimatch Ukraine також глибоко інтегрована в сучасну історію АПЛ. Компанія – партнер минулих чемпіонів Англії «Челсі» та «Лестера», команд, які мають багатьох прихильників у світі.
Також прочитайте про Зал слави АПЛ:
***
У англійських меломанів існує термін «hidden gem», який буквально перекладається як «прихована перлина». Ним позначають пісню, або альбом виконавця, який не став одразу популярним, але який можуть оцінити справжні знавці творчості. Тому окрім головної зірки у кожній команді буде своя «прихована перлина».
10. «Блекберн Роверс», 1994/95
Головна зірка: Алан Ширер
Hidden gem: Марк Аткінс
Чемпіонський «Блекберн» часто порівнюють із «Лестером», але в 90-х ріверсайці були радше схожі на грошовитий «Челсі».
Все завдяки власнику команди Джеку Уокеру. Команду прийшов тренувати сам Кенні Далгліш з «Ліверпуля», а на трансферному ринку «Роверс» одразу відкусили найбільший шмат пирога, забиравши з-під носа у «Барси» та «Мілана» молодого Алана Ширера за рекордні для Англії 3,6 млн фунтів. Також «Роверс» підписали перспективного Тіма Шервуда, що став капітаном команди та головною балансуючою силою в центрі поля. Є відома історія про те, як після здобуття чемпіонства у «Блекберн» із «Бордо» прибули на перегляд Крістоф Дюгаррі та Зінедін Зідан, але власник сказав Далглішу: «Навіщо тобі Зідан, якщо в тебе є Шервуд?»
Перед стартом сезону 1994/95 у розпорядженні тренера опинилася бойова команда. На воротах стояв Тім Флаверс - тоді найдорожчий англійський голкіпер, що встиг пограти за збірну Англії і був запасним на ЧЄ-96 та ЧС-98. На флангах захисту бігали норвежець Геннінг Берг, який згодом здобув требл з «МЮ», та гравець збірної Англії Грем Ле Со, що пізніше став легендою «Челсі» та всю свою кар’єру доводив вболівальникам, що він не гей. В центрі поля був Марк Аткінс, який пройшов з клубом шлях із найнижчих дивізіонів до вершини АПЛ. Влітку 1994 року Уокер виписав чек на 5 млн фунтів за форварда Кріса Саттона із «Норвіча», чим знову оновив англійський трансферний рекорд.
Після вдалого старту в чемпіонаті, «Блекберн» програв «МЮ» 2:4 і опустився на п’яте місце. Ще в жовтні чемпіонство здавалося чимось примарним, але хлопці Кенні видали серію з 11 перемог та однієї нічиї, вийшли на перше місце і відірвалися на 6 очок від манкуніанців. «Юнайтед» постійно були на хвості і перед останнім туром «Блекберн» мав перевагу у два очки. В завершальному турі все вирішила сім’я Реднаппів. Джеймі забив переможний гол за «Ліверпуль» у ворота «Роверс», але титул таки дістався «Блекберну», адже його батько - Гаррі Реднапп звів у нічию поєдинок проти «МЮ» на чолі «Вест Гема».
Через рік з команди пішов Ширер, а за два роки до нього в «Ньюкаслі» приєднався Кенні Далгліш. У 1999 році «Роверс» взагалі вилетіли з АПЛ, але їх чемпіонський склад залишається одним із найяскравіших в історії АПЛ.
9. «Челсі», 2016/17
Головна зірка: Н'Ґоло Канте
Hidden gem: Віктор Мозес
Для «Челсі» не звикати, коли новий тренер з наскоку бере титул в АПЛ. Так було із Жозе Моурінью та Карло Анчелотті, але випадок Антоніо Конте по-своєму унікальний. Італієць дуже невдало почав: поразки від «Арсенала» та «Ліверпуля» виглядали, як вирок чемпіонським амбіціям «синіх».
Проте геніальні тактичні рішення Конте зробили його команду однією із найяскравіших в історії АПЛ, сам Антоніо тричі поспіль (віж жовтня по грудень) отримував нагороду найкращому тренеру місяця.
Перехід на гру в три центральних захисники виявився найточнішим рішенням, всі гравці наче знайшли свої ідеальні місця і «сині» набрали такого маху, що стали чемпіонами за два тури до фінішу. Захисники «Челсі» за сезон забили 18 голів, але окрім блискучих іспанців Маркоса Алонсо та Сесара Аспілікуети, найібльше здивував Віктор Мозес, який грав у свій найкращий футбол на правому фланзі захисту і став справжнім козирем в рукаві від Конте. Куртуа 16 матчів відстояв на «нуль».
Чудовий сезон видав Фабрегас, якого потроху почали списувати, а він закінчив чемпіонат найкращим асистентом команди. Постійного місця в основі Сеск не мав, але коли з’являвся, то нагадував себе арсеналівсього. Монструозна пара півзахисників Матчі-Канте не залишала шансів суперникам, а Н'Ґоло став найкращим гравцем сезону. Якщо за рік до того у «Лестері» його виступ сприймали радше, як сенсаційний, то в Лондоні він остаточно утвердився в якості одного за найкращих руйнівників на планеті і став покращеною версією Клода Макелеле.
Атака «Челсі» теж вражала, адже у тріо в нападі були розв’язані руки і вони могли менше думати про оборону. Дієго Коста у проміжках між сварками із Конте , все ж зумів стати найкращим бомбардиром команди в АПЛ (20 голів) і моментами демонстрував магічне взаєморозуміння із Фабрегасом. Його голи принесли команді 15 очків. Еден Азар отримав потрібну свободу і потрапив у символічну збірну сезону, а Педро та Вілліан стабільно підтверджували свій високий клас. Команда Антоніо Конте запам’яталась пристрастю і неймовірною тактичною гнучкістю протягом усього сезону.
8. «Манчестер Юнайтед», 1993/94
Головна зірка: Ерік Кантона
Hidden gem: Денніс Ірвін
«МЮ» початку 90-х зовсім не здавався тим всесильним монстром, яким його звикли бачити вболівальники АПЛ вже у 2000-х. Алекс Фергюсон за сезон до того виграв перший за 26 років титул для «Юнайтед», але на п’ятки вже наступав «Блекберн». Першу перемогу над «Роверс» вдалося здобути не на футбольному полі, а саме на трансферному ринку, де манкуніанці змогли перехопити 22-річного ірландця Роя Кіна, що став заміною Брайяну Робсону. Ірландець вже був однією ногою у «Блекберні», але дзвінок Фергюсона змінив усе з ніг на голову і майбутній капітан команди відправився у Манчестер за рекордну для Англії суму 3,75 млн фунтів.
Сезон був довгим, адже в АПЛ тоді грали 22 команди, але «Юнайтед», захопивши лідерство у четвертому турі, не віддавав його до кінця чемпіонату. Хоч «Блекберн» та «Ньюкасл» із феноменальною парою форвардів Брідслі-Коул (55 голів на двох!) намагалися завадити манкуніанцям захистити титул, але їм не вистачило сил протистояти збалансованій команді Фергюсона.
У шотландця був надійний захист - чудовий сезон провів Денніс Ірвін. Ірландець відіграв усі 42 матчі та потрапив у символічну збірну чемпіонату разом із одноклубником Гаррі Паллістером. Не слід забувати, що за хорошим захистом стояв сам Петер Шмайхель, якому вже тоді було 30. В середині поля Рой Кін знайшов спільну мову із Полом Інсом, а за прудкі фланги відповідали Гіггз, Лі Шарп та Канчельскіс. Попереду все ще запалював валлієць Марк Хьюз у активі якого 12 влучних ударів.
Але головною зіркою був Ерік Кантона, який забив 18 голів та віддав 12 асистів попри отримані 4 (!) червоні картки протягом чемпіонату. У тому сезоні він явив себе манчестерській публіці у всій красі: забивав шалені голи, як оцей «Арсеналу», та бився із турецькими поліцейськими, коли навіть Рой Кін не ризикнув влізти.
На фініші манкуніанці привезли 8 очок «Блекберну», а Фергюсон здобув свій перший дубль з «Юнайтед», на голову розбивши у фіналі «Челсі» з рахунком 4:0.
7. «Лестер», 2015/16
Головна зірка: Джеймі Варді
Hidden gem: Денні Дрінквотер
Коли тобі 63 роки і тебе щойно поперли зі збірної Греції, то останнє, на що можна надіятися - це перемога в найсильнішій лізі планети. Але історія чемпіонського «Лестера» показала світу, що можливо якщо не все, то дуже багато, і команда вартістю 23 млн фунтів може обійти вп’ятеро дорожчі клуби.
Усі сюжети тієї команди вже давно стали канонічними: тренер-невдаха (Раньєрі) доводить усім свою профпридатність, хлопчина з нон-ліги (Варді) стає головним форвардом АПЛ, дорослий син (Шмейхель) нарешті виходить з тіні батька, а скромний трудяга (Канте) виявляється справжнім футбольним діамантом і з часом виграє чемпіонат світу.
Якщо одразу багатьом здавалося, що «Лестер» просто взяв нічийне чемпіонство, яке не могли підхопити кризові топ-клуби, то зараз ми бачимо, що титул був цілком заслужений. Команда Раньєрі мала чіткий малюнок гри, феноменально вибігала в контратаки та відкрила лізі декілька зірок. Поруч з футболістами, які згодом стали топгравцями були й ті, для кого той сезон був найкращим у карєрі. Наприклад, Денні Дрікуотер встигав допомагати Канте в обороні та грати на атаку, але після чемпінства карєра Денні піша на спад - із гравця збірної Англії він перетворився на запасного в Туреччині, а зараз грає в Чемпіоншипі.
За «Лестером» було приємно спостерігати – це не типовий андердог, який вигризає перемоги завдяки вдало припаркованому автобусу. Їхню перемогу не назвеш випадковою, бо 10 очок відриву від другого місця таки щось означають.
«Лестер» став першим новим чемпіоном Англії із 1978 року, коли титул брав «Ноттінгем Форест». На перемогу «лисів» перед початком сезону коефіцієнт становив 5001.00 – це більше, ніж шанси Кім Кардашян стати президентом США. За одного із своїх лідерів – Ріяда Мареза «Лестер» віддав «Гавру» 450 тис. євро. За співвідношенням ціна-якість «Лестер» – точно номер один серед усіх переможців АПЛ.
6. «Манчестер Юнайтед», 2007/2008
Найкращий гравець: Кріштіану Роналду
Hidden gem: Карлос Тевес
Влітку в Алекса Фергюсона у розпоряджені вже була чемпіонська команда із потужною звязкою Roonaldo попереду. Захист цементувала пара захисників у Відіч – Фердинанад, у півзахисті не псували каші Гіггз та Скоулз (який виведе «МЮ» у фінал ЛЧ), хорошим опорним виявився Майкл Каррік, але для того, щоб справді почати домінувати не вистачало якогось важливого штриха. Ним став Карлос Тевес, який через мутні оборудки агентів опинився у «Вест Гемі», а вже звідти пішов в Манчестер.
Тріо Руні-Тевес-Роналду всі його учасники згадують з особливою теплотою. Уейн та Карлос заховали подалі свій егоїзм і залюбки створювали моменти для Кріша, а португалець почав забивати в гігантських масштабах і вперше досяг відзначки 30+ голів в чемпіонаті в кар’єрі. Саме з того сезону почалась їх шалена гонка «Золотих м’ячів» із Лео Мессі. Можливо, це атакуюче тріо досі є найкращим в історії АПЛ, але вони зіграли разом надто мало часу.
Але повернімось до захисту, адже Відіч і Фердінанд складали не просто надійну пару центральних захисників, вони були найкращою парою центрбеків у світі декілька років поспіль. У сезоні 2007/2008 команда пропустила всього 22 голи. За рівнем взаєморозуміння вони залишили далеко позаду легендарну пару Стів Брюс – Гаррі Паллістер із 90-х. На флангах «дияволів» баржували Уес Браун та Патріс Евра, які теж видали одні з найкращих сезонів у кар’єрі, а Ван дер Сар був не лише топом в АПЛ, але виграв серію пенальті у фіналі ЛЧ.
Одна з найкращих команд Алекса Фергюсона, де здорові амбіції кожного підпорядковувались загальній ідеї великого тренера.
***
Пишіть в коментарях – чи згодні ви з потраплянням цих команд у наш рейтинг? І які команди мають потрапити у топ-5?
Фото: Kieran McManus/globallookpress, твіттер Blackburn Rovers
