«Ми повинні тиснути більше». Українські спортсмени дали пресконференцію світовим ЗМІ та висловились проти допуску росіян
Важливі меседжі від Ольги Харлан, Лесі Цуренко, Влада Гераскевича та інших топів.
У відповідь на нові рекомендації МОК повернути росіян та білорусів у міжнародний спорт українські спортсмени на чолі з Владом Гераскевичем провели велику онлайн-пресконференцію для світових медіа. З метою привернути увагу до резонансного рішення на користь Росії та Білорусі.
Її спікерами стали як українські зірки спорту (Ольга Харлан, Ярослава Магучіх, Леся Цуренко, Марта Костюк), так і світові (Домінік Гашек, Йоханна Таліхярм, Леа Крюгер). Що зробило захід першим подібним за масштабом за час вторгнення Росії в Україну.
Завдяки цьому представники понад 70 світових ЗМІ з допомогою Tribuna.com, яка виступила модератором зустрічі, змогли вислухати протилежну до МОК позицію спортсменів та поставити власні запитання.
«Йдеться про захист не лише атлетів з Росії, але й з України та інших країн, які також мають право на мирну та безпечну участь в Олімпійських іграх»
Ключовими спікерами пресконференції стали експерти з права, які пояснили, чому мотивація МОК повернути росіян та білорусів, посилаючись на порушення прав людини, є некоректною в цьому випадку.
Саме на цьому акцентував рішення у своїх промовах президент МОК Томас Бах, відштовхуючись від оцінки спецдоповідачки ООН Александри Ксантакі. Про її позицію допускати до змагань навіть тих росіян, котрі воювали проти України, ми уже розповідали.
Так, Патрісія Віатер-Хельгарт, професорка з міжнародного права університету Ерлангена-Нюрнберга, а також член комітету з прав людини Німецького НОК, розповіла:
«Всі комітети з прав людини та суди трактують нерівне ставлення на основі національності як неприпустиму дискримінацію. Але тільки якщо це не може бути виправданим законним способом.
Справді, заборона расової дискримінації є частиною того, що ми називаємо вищими правилами міжнародного права. Однак, це ще не означає, що ось це право не бути трактованим по-різному через свою національність є абсолютним.
В генеральній рекомендації 30 комітету ООН з ліквідації расової дискримінації вказано, що за обʼєктивного та належного обґрунтування різне трактування все ж допускається».
Як приклад, Патрісія навела справу за 2017 рік, коли в Європейському суді з прав людини російська держава намагалась захистити положення свого закону про усиновлення - він виключав американських громадян через їхню національність. І Росія в суді посилалась якраз на ось це обʼєктивне та належне обґрунтування різного трактування на основі національності.
Це й же підхід, на думку Віатер, є релевантним і в нинішній ситуації з поверненням росіян та білорусів у міжнародний спорт.
«Це означає, що цей кейс потрібно розглядати крізь призму двох запитань. Перше - якими є законні підстави для відсторонення російських та білоруських спортсменів? Друге - чи можна ці підстави задовільнити меншими обмежувальними заходами у порівнянні з повним відстороненням?
Для мене такими є дві підстави. Перша - це захист людських прав українців, про що, на жаль, не згадали ні МОК, ні спеціальні представники ООН. Друга підстава - сприяння миру.
Коли ми говоримо про людські права українських спортсменів в рамках змагань, то маємо на увазі право на психічне здоровʼя, захист гідності та їхнє власне право на безтурбтно участь у спорті як спосіб вираження культурного життя та права на працю».
Патрісія вважає, що з одного боку, МОК та міжнародні спортивні організації дійсно повинні бути політично нейтральними. Але з іншого боку цю політичну нейтральність формує Олімпійська хартія, яка закликає МОК та федерації сприяти миру.
Тобто, відстороненням росіян та білорусів вони зробили вагомий внесок в сприяння миру, адже захистили змагання та їхніх учасників від впливу російської воєнної пропаганди.
Цю ж думку поділяє інший експерт-правник Марк Орт. Він наголосив, що спортсмени самостійно можуть кидати виклик МОК, апелюючи до статуту організації та правил проведення змаганнь.
«МОК зайняв позицю: «Ми будемо допускати нейтральних спортсменів доти, поки вони не скажуть чогось на підтримку російської армії чи дій Росії в Україні». Але згідно з правилом 50 статуту МОК будь-який спортсмен уже зобовʼязаний утримуватись від політичних заяв.
Тому цього недостатньо, адже йдеться про захист усіх спортсменів. Не лише з Росії, але й з України та інших країн, які також мають право на мирну та безпечну участь в Олімпійських іграх».
Марк нагадав заяву президента НОК Росії Станіслава Позднякова, в якій він назвав честю для російського спортсмена взяти участь у війні проти України. На думку Орта, ця заява і є доказом звʼязку між спортом та державою в Росії, який заперечує нейтральність російських атлетів і через який вони не повинні бути допущені до змагань. МОК мав би звернути на це свою увагу, знаючи про таку заяву Позднякова.
«Наша позиція в тому, що зараз не час для повернення російських та білоруських спортсменів до змагань»
Зі словом на пресконференції виступили атлети світового рівня. Наприклад, естонська біатлоністка, учасниця трьох Олімпіад Йоханна Таліхярм.
Вона розповіла про власний досвід спілкування з Александрою Ксантакі на одній з нещодавніх онлайн-зустрічей МОК.
«Наша позиція (мова про естонських спортсменів - Tribuna.com) у тому, що зараз не час для повернення російських та білоруських спортсменів до змагань.
Я була єдиною, кого перебила Ксантакі під час нещодавньої онлайн-зустрічі МОК і проти кого вона застосувала свої вотебаутизм-аргументи. А коли в мене зʼявилась коротка можливість відреагувати, нам повідомили, що вже час продовжувати.
Після цього я отримала вибачення від менеджерів МОК, які модерували цю зустріч. Думаю, це був потужний момент, після якого ми зрозуміли небажання Ксантакі приймати думку інших та її негідний стиль комунікації».
З коротким спічем висловився і легенда хокею Домінік Гашек, який систематично критикує лояльність керівників спортивних організацій та федерацій до росіян та білорусів. Чех закликав усіх бути активними, аби усі знали про інше бачення рішення МОК:
«Дякую юристам, які пояснили, що Бах не мав рації у своєму поясненні поверненні росіян та білорусів. Тепер треба пояснити це іншим людям. Хочу заохотити усіх, щоб ми були гучними, підтримували один одного.
Так само потрібно гучно говорити про такі речі, як у випадку спілкування Таліхярм з Ксантакі. Побачимо, чим це закінчиться, але нам треба підтримувати один одного в нашому прагненні. Це буде довга війна, але ми переможемо. Потрібно працювати разом».
Позицію деяких фехтувальників світового рівня представила німецька спортсменка Лея Крюгер.
Вона поділилась реакцію на те, що Міжнародна федерація фехтування ще до нещодавнього рішення МОК дозволила росіянам та білорусам повернутись до змагань:
«Думаю, для багатьох фехтувальників це рішення було безладним. Постало багато запитань. Не було зрозуміло, наприклад, як тепер працюватиме кваліфікація на Олімпійські ігри. Як тепер українцям змагатись проти росіян, враховуючи, що у нас в руках зброя.
Федерації приймають рішення, що стосуються атлетів, а ми повинні уже мати справу з наслідками. І цим рішенням федерація поставила інтереси росіян та білорусів вище інтересів інших спортсменів, зокрема, українців.
Потрібен був знак, щоб показати світу, що не всі фехтувальники згідні з цим. Ми написали великого листа, під яким підписалось понад 300 атлетів і який ми опублікували вранці 28 березня, до рішення МОК. Його вимога — скасувати рішення про повернення росіян та білорусів з вище названих причин. Вони повинні бути забанені, бо ми говоримо про життя, а не лише про змагання».
Крюгер також висловила пропозицію, що українським фехтувальникам потрібен потужний голос, аби заявити, чи влаштовують їх такі рішення федерації та МОК.
«Чому ми повинні прислухатись до людей, які не вважають винними російських солдатів, що добровільно пішли на війну?»
З боку українських фехтувальників виступила Ольга Харлан. Вона розповіла, що на позачерговому конгресі Міжнародної асоціації фехтування, де й було прийнято рішення про повернення росіян та білорусів, вона не почула жодного слова солідарності з Україною чи українськими фехтувальниками.
До того ж з перших хвилин конгресу, за відчуттями Ольги, стало зрозуміло, що керівництво федерації стало на бік росіян. Хоча до цього й ходили такі чутки, для Харлан це все ще було чимось неймовірним, тому що війна в Україні все ще триває.
«Для мене як насамперед громадянки України це рішення навіть важко зрозуміти. Ми намагались надати цьому публічності. Хочу подякувати Леї та 325 фехтувальникам, які підписали згаданий лист. Ми повинні тиснути ще більше», - додала Ольга.
Разом з головним редактором Tribuna.com Олегом Щербаковим пресконференцію модерував Влад Гераскевич. У своєму слові він також висловив незадоволення та претензії до намагань повернути росіян та білорусів у міжнародний спорт, зокрема, до рекомендації МОК.
Так він акцентував, посилаючись на представника України в ООН Сергія Кислицю, що посилання Томаса Баха на оцінку спецдоповідачки ООН Ксантакі має недолік. Адже Александра висловила її як свої особисті думки, а не позицію ООН, на що зіслались у МОК.
«То чому ми повинні прислухатись до людей, які не є експертами у спорті і які не вважають винними російських солдатів, які добровільно пішли на війну? Очевидно, що вони не розуміють процеси в олімпійському русі».
Крім цього, Гераскевич нагадав, що в різних комітетах МОК досі працюють росіяни. Наприклад, Олена Ісінбаєва. На думку Владислава, ці люди не повинні впливати на мабутнє олімпійського руху, тому повинні покинути свої посади.
Що стосується інших акцентів у поясненні Томасом Бахом рішення МОК, то одним з ключових є теза про те, що в тенісі українці та росіяни уже виступають одні проти одних. Відтак, можуть це робити і в інших видах, тому повернення росіян та білорусів не буде критичним.
Щоб прокоментувати цю тезу, слово взяли Леся Цуренко та Марта Костюк, які й були учасницями таких поєдинків.
«Ми боремось проти участі росіян та білорусів у змаганнях від самого початку війни. І те, що говорить Бах [про теніс як приклад змагань українців проти росіян], є очевидною маніпуляцією. Але він не сказав, що це є поганим прикладом, памʼятаючи про російські прапори та символи з Путіним на трибунах під час гри.
Цілий рік ми бачимо, як ATP та WTA насправді захищають росіян та білорусів, повністю забувши про українців та їхні права і почуття. Хоча є приклад росіянки Анастасія Гасанової, яка у своїх соцмережах опублікувала відео в підтримку війни в Україні. Вірю, що вона не одна така.
Так ми опинились в пастці. Ми повинні грати, бо наші організації кажуть нам робити так, попри усе. При цьому роблять усе, щоб запобігти будь-яким акціям з боку українців. Днями матимемо ще одну зустріч, де порушимо це питання ще раз», - сказала Цуренко.
Своєю чергою Костюк наголосила, що українські тенісисти просто не мають достатньо впливу та сил, аби добитись від ATP та WTA рішення про відсторонення росіян та білорусів.
Щодо матчу проти росіянки, то Марта пояснила, що через рейтингову систему змагань вона може втратити свої позиції, якщо бойкотуватиме такі матчі. А це призведе до закінчення карʼєри.
В українців була пропозиція заморозити рейтинг, але їм відмовили. Через що українські тенісисти почуваються дискримінованими весь цей час з боку таких організацій як WTA та ITF.
Про те, як російська пропаганда використовує спорт у власних цілях, на власному прикладі розповіла Ярослава Магучих.
Вона згадала своє спільне фото з росіянкою Марією Ласіцкене з Олімпійських ігор в Токіо, яке в Росії використали як символ дружби двох народів. Мовляв, попри виступи за різні країни, росіянка та українка залишаються представницями однієї нації. І це в Росії використали для пропаганди наративів спорідненості з Україною, хоча Магучіх лише висловила таким чином повагу до суперниці.
***
У підсумку Владислав Гераскевич наголосив, що такі пресконференції та інші типи взаємодій членів світової спортивної спільноти не будуть поодинокими. Натомість продовжаться з метою «зробити світ кращим».
Фото: Tairo Lutter, АР, фейсбук Ольги Харлан, Panoramic/ZUMAPRESS.com/Globallookpress.com
