Держава щороку витрачає мільярди на спорт. Як ці кошти ділять між видами
Пояснювалка від Tribuna.com.
Щороку Tribuna.com публікує пост про те, як держава Україна фінансує види спорту з власного бюджету у новому році. Останній з таких — про цифри на 2024 рік — викликав резонанс через розміри цього фінансування.
Тому наше видання підійшло до теми держфінансування спорту з іншого боку і спробувало зʼясувати, як саме формується розмір видатків на кожен вид, що на це впливає та чому ці розміри можуть змінюватись по ходу року.
Результат — ось ця пояснювалка, яку ми зробили з допомогою представниці Мінмолодьспорту, директорки департаменту спорту вищих досягнень Оксани Анастасьєвої.
На основі її відповідей ми й побудували цей матеріал з відповідями на ключові запитання.
Від чого залежить розмір видатків по кожному виду спорту на рік?
Мінмолодьспорту по видах спорту працює у двох базових напрямах — олімпійські та неолімпійські. Їхнє фінансування формується згідно з критеріями прозорого розподілу бюджетних коштів. Є два відповідні накази — про затвердження цих критеріїв для олімпійських та неолімпійських видів спорту.
Ці два документи і є механізмом розподілу бюджетних коштів, що розподіляються між видами за прописаною у згаданих критеріях формулою.
Також цими критеріями передбачені дві окремі робочі групи, які розглядають спірні питання. Наприклад, потребу у додаткових коштах, якщо такі зʼявляються протягом року.
В ці групи входять представники Міністерства і представники спортивної громадськості. Якщо мова про олімпійські види спорту, то цю громадськість представляє Національний олімпійський комітет, фізкультурно-спортивні товариства. Якщо говорити про неолімпійські види спорту, то спортивну громадськість представляє Спортивний комітет України який займається їхнім розвитком в країні.
Представники спортивних федерацій чи тренери в ці робочі групи не входять. Вони є зацікавленими особами, а такі не можуть бути членами робочих груп.
Як саме розподіляються кошти згідно з критеріями? За якою саме формулою?
Міністерству з державного бюджету доводиться базова сума окремо на олімпійські та неолімпійські види спорту. Візьмемо за приклад олімпійські.
Почнемо з того, що кожна федерація повинна завчасно інформувати Міністерство про те, які міжнародні та всеукраїнські спортивні заходи та навчально-тренувальні збори в Україні та за кордоном плануються (на момент підготовки проєкту бюджетного запиту на наступний рік) протягом наступного року. І подавати аргументацію з відповідним кошторисом витрат на розгляд робочої групи.
Від доведеної суми віднімається сума на офіційні міжнародні спортивні змагання, що проводяться на території України. Оскільки під час війни такі змагання не проводяться, то даного розподілу не відбувається.
Потім від суми, що залишилась, автоматично виокремлюється 15%, які рівними частками розподіляються між олімпійськими видами спорту.
Далі знову від суми, що залишилась, віднімаються ще 5%. Вони, на розгляд робочої групи, можуть розподілятись на види спорту, яким не вистачило для аргументованого повного забезпечення на рік.
Від суми, що залишилась, 60% коштів спрямовується за результат, показаний спортсменами на Олімпійських іграх, чемпіонатах світу та Європи серед дорослих та найближчої до дорослих спортсменів вікової групи.
Як це вираховується. Залежно від змагання за певний результат передбачені бали. Вони прописані у критеріях, є таблиця нарахування очок за кількістю медалей на останніх міжнародних змаганнях. Наприклад, за перше місце на Олімпіаді спортсмену нараховується найвища кількість балів, 12 000. А, наприклад, за 10-те місце на чемпіонаті Європи нараховується лише 175 балів.
Потім ці бали сумуються, вираховується, скільки вартує один бал. І так ці 60% розподіляються між всіма видами спорту за їхніми здобутками.
Тобто, основна сума бюджетних коштів для будь-якого виду спорту йде за медалі. І це прямо впливає на розмір фінансування.
Наприклад, якщо в легкій атлетиці є 48 класичних дисциплін, то там просто більше наших спортсменів, які можуть взяти в них участь. Потенціал медалей більший. Тоді як, наприклад, в тенісі лише пару медалей можемо взяти. Тому, наприклад, в легкої атлетики в рази більше фінансування, ніж у тенісу.
Ще 40% коштів спрямовується видам спорту за кількість спортсменів національних збірних команд з олімпійських видів, які брали участь в останніх Олімпійських іграх. Або в разі неучасті в Олімпійських іграх — за кількість спортсменів, які брали участь в останньому чемпіонаті світу в олімпійських номерах програми. У командних ігрових видах спорту це кількість спортсменів, які брали участь у фінальній частині або найвищому дивізіоні чемпіонату світу або Європи.
Хто і як має право розпоряджатись виділеними на кожен вид бюджетними коштами?
Міністерство не фінансує кожен вид спорту напряму. Це робить державна установа «Укрспортзабезпечення», яка здійснює матеріальне та фінансове забезпечення національних збірних команд з видів спорту. Це підготовка та участь у змаганнях та проведення всеукраїнських змагань.
Тобто, цими грошима розпоряджаються не спортивні федерації, а держава через свою установу «Укрспортзабезпечення». Але є виключення — це шість федерацій, що беруть участь в державному експерименті. Його суть в тому, що ці федерації все ж отримують виділені їм кошти у власне розпорядження (статті витрат передбачені законодавством), а потім звітують про їхнє використання.
Це федерації хокею, баскетболу, регбі та водного поло. З 2024 року додались бокс та триатлон.
Чому за підсумками року витрачені по факту суми можуть відрізнятись від виділених на кожен вид на початку року?
Бувають випадки, що в деяких видах спорту не можуть використати всі виділені їм кошти. Бо щоб використати їх, має бути підготовлений відповідний наказ Міністерства на участь у змаганні таких-то людей.
Щоб підготувати наказ, треба купу документів. Не просто подав готелі, в яких хочеш жити. Це все має відповідати бюджетному законодавству і враховувати умови сьогодення.
Бувають банальні випадки, коли в деяких видах спорту не можуть відзвітуватися за гроші. Наприклад, був передбачений переліт, людина полетіла, але не надала звітні документи. Той же посадковий квиток.
Якщо цього нема, вони не можуть відзвітуватися за ці кошти. Тоді ці кошти повертаються в бюджет. Це не забирання грошей у виду спорту, це цей вид не може їх освоїти.
Бувають випадки, коли спортсмени по рейтингу не проходять на уже заплановані змагання.
«Укрспортзабезпечення» щомісяця подає Міністерству звітні документи про те, скільки підписано та зареєстровано наказів та які кошти витрачено.
Якщо проходить, наприклад, пів року, а в певного виду спорту залишається невикористана значна частина коштів, тоді Міністерство запрошує представників цього виду. Вони повинні пояснити, чи зможуть використати ці кошти до кінця року.
Тому в деяких видах не в змозі освоїти все виділене фінансування. А є навпаки види, які ще й просять додаткового фінансування. Наприклад, якщо міжнародна федерація додала якесь змагання, яке не було заплановане на початку року.
Тоді засідає робоча група й розглядається кожен окремий випадок. Запрошується за потреби головний або державний тренер, який додатково аргументує потребу.
Чому є види спорту, де взагалі не освоюють виділені на рік кошти?
За підсумками 2023 року більшість олімпійських видів спорту освоїли виділені їм бюджетні кошти. Водночас є й такі, які зовсім не скористались (або не змогли скористатись) фінансовою допомогою від держави. Це, наприклад, теніс та бобслей.
Таке трапляється через різні аспекти, по кожному виду спорту треба розглядати окремо. Базові причини — це:
🔹 Неучасть у міжнародних заходах, через участь в них росіян та білорусів під своїми прапорами;
🔹 Допомога міжнародних федерацій/партнерів, яка покрила витрати на участь у міжнародних заходах. Тут можуть бути різні варіанти: від звільнення від оплати стартових внесків (або часткова оплата) до повного або часткового покриття витрат на акредитацію, проживання чи проведення навчально-тренувальних зборів;
🔹 Участь у міжнародних заходах не в повному складі або не в усіх категоріях/дисциплінах;
🔹 У видах спорту, де спортсмени мають приналежність до силових структур, були випадки, коли їх не відряджали з міркувань безпеки;
🔹 Через війну і постійні обстріли не в усіх видах спорту проводились чемпіонати України по всіх вікових категоріях та інші всеукраїнські змагання. Відповідно не проводились також і навчально-тренувальні збори.
Тобто, по кожному вид спорту треба окремо розглядати. У тенісі, наприклад, були міжнародні змагання, в яких брали участь росіяни. Відповідно Міністерство офіційно не відряджало туди нікого, а тому й не фінансувало.
Щодо бобслею, то там річ у тому, що склад національної збірної команди України з цього виду не було сформовано у 2023 році. Також в Мінмолодьспорту пояснюють, що в Україні відсутня навчально-тренувальна база з санно-бобслейною трасою. Тому виділені кошти комісія перерозподілила серед інших олімпійських видів спорту.
Чи регламентує законодавство, на що саме можна витрачати бюджетні кошти?
Так. Є чітко визначені статті витрат. Проїзд, проживання, харчування, добові, оренда спорткомплексу чи залу — все згідно з нормами постанови Кабміну.
Наприклад, навчально-тренувальні збори. В Україні їх зазвичай проводять на державних базах, де є необхідне обладнання. Це можуть бути «Конча-Заспа» чи «Заросляк».
Бюджетне законодавство також дозволяє проводити збори за кордоном. Це стосується, наприклад, зимових видів спорту, де наші погодні умови не дозволяють проводити якісну підготовку. Або є інша специфіка.
Тоді потрібно оплатити весь спектр. Від оренди спорткомплексу та обладнання до переїзду та проживання з харчуванням.
Фото: НОК України, IMAGO/BEAUTIFUL SPORTS/Olaf Rell, Мінспорту, Panoramic/Keystone Press Agency