Петраков у збірній Вірменії: викликав чотирьох гравців з РФ, каже про «спорт поза політикою»
Був готовий їхати у Мілан за Мхітаряном.
У вікно збірних до роботи повернеться ще один український тренер - Олександр Петраков, який на початку року очолив національну команду Вірменії.
У січні вірменський журналіст Роберт Маркосян повідомив, що Петраков на своїй посаді зароблятиме 500-600 тисяч євро на рік. У збірній України він заробляв 200 тисяч на рік.
Кого викликав: 4 гравці з Росії (в одного є російський паспорт), хотів повернути Мхітаряна
Збірна Вірменії у березневе вікно зіграє два домашніх матчі: зі збірною Туреччини у відборі на Євро-2024 і товариський зі збірною Кіпру.
На цей матч він викликав 25 гравців одразу з трьох континентів. Окрім представників європейських клубів, Вірменію також представляють уродженець Аргентини Норберто Бріаско, який грає за «Боку», та Лукас Зелараян, теж уродженець Аргентини, але який грає за клуб МЛС «Коламбус Крю». У Бріаско вірменка - мама, у Зелараяна - батько.
Дебютувати за національну команду у це вікно можуть одразу восьмеро гравців: 18-річний Георгій Харутюнян, 19-річний гравець дублю «Баварії» Грант-Леон Ранос, 21-річний Арман Нерсесян, 22-річні Ерджанік Губасарян та Ерік Пілоян, 23-річні Угочукву Іву (натуралізований нігерієць) та Наїр Тікнізян, 25-річний Давід Давідян.
Дещо контраверсійним для особи українського тренера став виклик чотирьох гравців, які грають у Росії: це Наїр Тікнізян («Локомотив»), Хорен Байрамян («Ростов») Едуард Сперцян («Краснодар») та Георгій Арутюнян («Краснодар-2»).
І якщо Байрамян та Сперцян в останні роки - доволі помітні гравці для збірної (21 та 13 матчів відповідно), то Тікнізян та Арутюнян не з'являлися жодного разу. Причина їхнього виклику ховається у цьому факті: Тікнізян також має російський паспорт і виступав за молодіжні збірні країни-окупантки. Тож можна припустити, що федерація просто намагатиметься «переманити» до себе цих двох гравців, щоб не програти РФ за них конкуренцію, як це сталося з Арсеном Захаряном.
Також Петраков намагався повернути до команди Генріха Мхітаряна, який у березні 2022-го оголосив про завершення кар'єри у збірній. На відміну від схожого сценарію з Андрієм Пятовим у збірній України, тут не вийшло:
«З першого дня свого прибуття до Вірменії я намагався особисто зв‘язатися з Генріхом Мхітаряном. Спочатку не виходило, потім я зацікавився ним у його колишніх одноклубників по «Шахтарю», Пятовим, Степаненком.
З різних джерел мені повідомили, що Генріх не хоче і дотримуватиметься свого рішення. Я попросив свого помічника Романа Березовського зв'язатися з ним та зрозуміти його позицію, але Мхітарян також сказав Березовському, що він уже ухвалив рішення. Я був готовий поїхати до Мілана і поговорити з ним, але він відмовився. Рішення Мхітаряна слід поважати. Він винятковий футболіст».
Петраков вже встиг потрапити у скандал - розповів про «спорт поза політикою»
Матч Вірменії проти Туреччини має яскраво виражений політичний підтекст: священна гора вірмен, Арарат, знаходиться на території Туреччини, а пам'ять про геноцид вірмен у країні жива, хоч Туреччина досі відмовляється його визнавати.
Коли Петракова запитали про політичну складову гри, він дав ось таку відповідь:
«Я не виступаю за те, щоб майбутня гра була політизована. Всі футболісти, які виступають за кордоном, добре знають свою історію, і я дуже добре знаю вашу історію. Але футбол не повинен політизуватися. Це ніяк не повинно впливати на гру.
Пріоритет – це спорт та інтерес до нього. Я не за політику. Всі вони є досвідченими гравцями, які приїжджають з-за кордону. Вони з'явилися за кордоном не за власною волею. Всі знають свою історію».
Так, це сказав той самий Петраков, якого ледь не дискваліфікували за слова про необхідність ізоляції Росії.
