Бразильські фанати відмовляються від традиційної жовтої футболки збірної – усе через чинного президента-фаната Путіна
Його підтримали Неймар та Лукас Моура.
2 жовтня у Бразилії відбудеться перший тур президентських виборів. Згідно з численними опитуваннями напередодні, чинний президент Жаїр Болсонару може програти щонайменше у цьому раунді – йому дають близько 35-40%, тоді як його головному конкуренту, Лулу да Сілві, – 45-50%.
На цьому тлі в країні знову почалися розмови щодо доцільності традиційної жовтої футболки, відомої як «канаріньо».
І взагалі – у футбольної нації вибори не обійшлися без залучення футболу.
Прихильники Болсонару «привласнили» собі футболку збірної та прапор – опоненти закликають змінити кольори команди
Історично футболка національної збірної вже протягом десятиліть асоціюється із сукупною «бразильською нацією». З нею пов'язані найбільші тріумфи команди – від перемог із легендарним Пеле...
...до останньої звитяги на ЧС - у 2002-му році.
Утім, ця ж футболка ще з другої половини XX століття стала політичним інструментом. У часи військової диктатури 1970-х її також використовували як для покращення іміджу військової влади всередині країни (та збільшення народної підтримки), так і за кордоном.
Потому народу вдалося відбити її асоціацію з одним рухом – і футболку знову стали вдягати з різноманітних приводів: від протестів проти Ділми Русеф (президентка Бразилії в часи ЧС-2014) до кампаній за неї.
Усе змінилося після приходу до влади Жаїра Болсонару у 2019-му: він зробив «своїми» політичними символами прапор Бразилії та жовту футболку збірної. Зокрема, після масових протестів щодо кволої відповіді на коронавірусну пандемію, яка в Бразилії на початку 2020-го ширилася надзвичайно швидко, його прихильники виходили на «мітинги-відповіді» у жовтому. Цей же колір та ці ж футболки вони обирали, коли вже у 2021-му виходили на проболсонарівські мітинги за скасування коронавірусних обмежень.
Футболку збірної Болсонару у 2019-му дарував і тодішньому президенту США Дональду Трампу. Жаїр не приховує, що багато у чому надихається вже експрезидентом Штатів.
На День незалежності Бразилії 7 вересня, у розпал передвиборчої кампанії, із прапорами країни та у жовтому теж вийшли майже виключно прихильники чинного президента.
Ще 2 роки тому кампанію під промовистою назвою #GiveBackOurFlag («Поверніть наш прапор») із закликом у тому числі або відмовитися від політичного використання «канаріньо», або змінити кольори збірної на біло-сині, розпочав автор документалки про збірну «Боги футболу» Жуан Карлос Ассумпсан.
«Ми в жахливій ситуації з жахливим урядом, який викрав наш прапор», – казав він тоді.
Нині ж, напередодні виборів, рух знову актуалізувався. Вболівальники просто бояться, що жовта футболка сприйматиметься як політичний жест, а не знак підтримки збірної, зізнався один із фанатів в інтерв'ю Al Jazeera:
«Носіння жовтої футболки було для мене моментом гордості. Це був символ перемоги. Раніше я носив її не лише під час перегляду матчів, але й у звичайні дні.
Зараз я перестав її носити з політичних причин. Нинішній президент разом зі своїми прихильниками перетворив жовту футболку на символ своєї політичної партії. І оскільки я не підтримую його політичні ідеї, я не хочу, щоб мене приймали за одного з них».
І справді, останнім часом жовтих футболок серед вболівальників Бразилії на матчі збірної – меншість. Так, це фото з Сан-Паулу, з листопада 2021 року:
Біло-синій пропонують не випадково – Бразилія не завжди грала у жовтому. Усе змінила поразка на ЧС-1950
Пропозиція замінити на саме біло-синю форму пов'язана із тим, що це насправді були оригінальні кольори збірної. Саме у цій формі у 1950-му Бразилія на домашньому ЧС, зазнала, певне, однієї з найболючіших поразок в історії (точно першої після 1:7 в 2014-му) - програли у фіналі на «Маракані» Уругваю.
Тоді федерація разом із місцевою газетою оголосили конкурс на нову форму. Обов'язковою умовою було, щоб футболка містила в собі кольори національного прапора.
У 1953-му, з понад 300 варіантів, було затверджено знайомий усім жовтий варіант авторства чоловіка, якому та поразка ще й була більш болючою тим, що він жив на кордоні з Уругваєм. Дебютувала ця футболка на великому турнірі на ЧС-1954.
У біло-синьому відтоді збірна грала лише на одному турнірі. На домашньому Копа Америка-2019 команда зіграла у ній матч-відкриття проти Болівії.
Турнір, зрештою, виграли (обіграли Перу 3:1), але у фіналі про всяк випадок грали у традиційному жовтому.
В Європі Неймара та Лукаса Моуру засудили за підтримку Болсонару. Обоє, схоже, висловлювалися з власної ініціативи
Однак залученість футболу до виборів футболкою не обмежується. Буквально за два дні до виборів відео на підтримку чинного президента опублікував Неймар. У ньому бразилець танцює під доволі дивакуватий за звучанням трек із вихваленням Болсонару.
Раніше на підтримку президента висловився і півзахисник «Тоттенгема» Лукас Моура: «Я не бачу ідеального кандидата в президенти, але я не можу заперечувати, що Болсонару найближче до того, у що я вірю».
До обох виникли питання як в Європі, так і в Бразилії. Обидва змогли відстояти свою думку.
Неймар у твіттері послався на свободу слова: «Вони говорять про демократію та багато про що, але коли хтось має іншу думку, на нього нападають ті самі люди, які говорять про демократію. Зрозумів».
Лукас Моура там же пояснив, що підтримує Болсонару, бо його суперник - комуніст: «Комунізм – найрозвиненіша стадія соціалізму. А для мене комунізм і нацизм – це дві аберації. Обидва вбили мільйони людей і є режимами, які неможливо захистити! Але якщо ви хочете цьому протистояти, доведіть мені це на успішному прикладі комунізму».
Болсонару хвалив Путіна після 24 лютого і пропонував Україні здатися, його опонент винить у війні Зеленського і хоче стати перемовником
Обидва основні кандидати (там є ще два, але їхня підтримка не перевищує 5%), м'яко кажучи, не майорять симпатіями до України.
Про внутрішні скандали, пов'язані з обома, читайте за лінком нижче, тут же зосередимося чисто на їхній позиції щодо України.
Жаїр Болсонару, як заведено у прихильників Трампа, ще й прихильник Путіна. З президентом країни-агресорки він зустрічався у Москві буквально за лічені дні до початку повномасштабного вторгнення, 16 лютого (цю дату західні розвідки називали однією з ймовірних дат початку нового етапу війни).
А вже після 24 лютого назвав його однією з наймогутніших людей на планеті (серйозно!): «Кілька тижнів тому я зустрічався з одним із наймогутніших людей у світі. Він переживає конфлікт із сусідньою країною. Ми розмовляли з ним майже три години — тільки ми та наші перекладачі — про стратегічні питання».
І хоч Бразилія й підтримала резолюцію, що засуджувала агресію Росії та вимагала виведення російських військ з України, країна не доєдналась до антиросійських санкцій, а сам Болсонару до останнього казав, що не обиратиме сторону – мовляв, це розбірки «братських народів».
Вже після злочинів РФ у Бучі, Маріуполі та інших містах, 23 червня Болсонару взяв з іншими країнами участь у саміті БРІКС, на якому був присутній і Путін. За 4 дні Росія вдарить ракетами по ТРЦ в Кременчуку.
Попри це, Зеленський у середині липня сам спілкувався із Болсонару, де той вже... ніби як висловив жаль щодо вторгнення. Це не завадило президенту України публічно розкритикувати свого бразильського колегу:
«Я не підтримую його позицію нейтральності. Я не вважаю, що у війні можна бути нейтральним. Уявім другу світову війну. Тоді багато лідерів спочатку були нейтральними. Це дало можливість фашизму з’їсти половину Європи, а потім йти все далі, і далі. А потім і всю Європу захопити через те, що була нейтральність».
Вже після того Болсонару ще й запропонував Україні сценарій Аргентини у Фолклендській війні – здатися! «Я висловлю свою думку про те, у що вірю, – про вирішення ситуації. Я знаю, як виглядала б розв'язка справи, але я не збираюся її просувати. Розгадка справи... Чим закінчилася війна Аргентини з Великою Британією в 1982 році? Так воно і йде. Ми шкодуємо про це, правда в тому, що це боляче, але ми повинні це зрозуміти».
Однак погляди Лули да Сілви на агресію не надто відрізняються. Особливо з огляду на те, що коли той востанє був президентом, також вибудовував тісні зв'язки з РФ.
Лула да Сілва і Путін у 2010-му
Він нібито і засуджує Путіна, але водночас винним вважає Зеленського: «Він (Зеленський – прим.) хотів війни. Він би ще трохи домовлявся, якби не хотів війни. Так воно і є. Я критикував Путіна, коли був у Мехіко, сказавши, що вторгнення було помилкою. Але я не думаю, що хтось сприяє миру. Люди розпалюють ненависть до Путіна. Це не закінчить війну. Треба стимулювати згоду, натомість є заохочення до конфронтації!
Іноді бачу президента України по телевізору, ніби він святкує, йому аплодують стоячи всі парламенти, розумієте? Цей хлопець так само відповідальний, як Путін. Він має нести таку ж відповідальність, як і Путін».
Ці слова радник голови ОП Михайло Подоляк тоді назвав «спробами РФ розмити правду».
Утім, уже у вересні да Сілва поповнив ряди Берлусконі у бажанні стати перемовниками між РФ та Україною: «Якщо ми переможемо і війна не закінчиться, ми з ними поговоримо і скажемо, що війна нікому не цікава, тільки продавцям зброї, а ми хочемо продавати людству культуру, книги, їжу». Зручно вкладається у раніше висловлений Лулою наратив про те, що постачати зброю Україні – погано.
Фото: globallookpress.com/Cris Faga via www.imago-images.de, Saulo Angelo via www.imago-images.de, Fernando Souza/dpa, Chris Kleponis/Consolidated News Photos, Varley Media via www.imago-image/www.imago-images.de, imago sportfotodienst, dpa, Marcelo Machado De Melo/ZUMAPRESS.com, Kremlin Pool/Global Look Press, Li Tao/XinHua, UPPA/ZUMAPRESS.com; Al Jazeera; Gremistas
