Нові фінансові правила УЄФА: умовна «стеля зарплат», гарантії платоспроможності, ненульовий нульовий баланс
Більше не «фейр-плей».
УЄФА затвердила нові правила, пов’язані із фінансовою стабільністю та рівністю клубів, які увійдуть в дію з 1 червня цього року.
Головна косметична зміна – нова назва правил. Якщо раніше вони називалися «Правила ліцензування клубів та фінансового фейр-плею», то відтепер – «Правила ліцензування клубів та фінансової стабільності». Тож абревіатура ФФП поступово йде у минуле – хоча лише на рівні УЄФА. Ці зміни стосуються лише участі в єврокубках і жодним чином не впливають на обмеження, встановлені у національних чемпіонатах.
А що взагалі передбачав ФФП? Когось справді покарали?
Чинні правила передбачають два основних фінансових критерії при ліцензуванні команд для участі в єврокубках:
- Рівний баланс релевантних доходів і витрат (дозволялося перевищення витрат за звітний період у 2 роки не більше, ніж на 5 млн євро – або 30 млн євро, якщо власник може їх самотужки покрити);
- Відсутність прострочених заборгованостей перед іншими клубами, найманими працівниками та податковими органами.
Найгучнішою історією довкола ФФП був єврокубковий бан на 2 роки для «Ман Сіті», скасований в CAS. Він не був напряму пов’язаний із порушенням балансу, а лише після того, як з нього вирахували усі «спонсорські» кошти від близьких до клубу осіб. Однак через термін давності документів, довкола яких велося розслідування, покарання скасували. А клуб продовжує відкрито тролити перевірчі органи.
Однак деякі команди усе ж таки карали: єврокубковий бан на «Мілан», «Трабзонспор», «Дніпро» та деякі менші клуби, штрафи «Ман Сіті», «ПСЖ», «Ромі» та іншим клубам, зокрема київському «Арсеналу» (ще Рабіновича-Онищенка) та донецькому «Металургу», обмеження кількості гравців у заявках на єврокубки різноманітним клубам різного рівня.
У підсумку – клуби, якими володіють держави (у першу чергу «Сіті» та «ПСЖ») продовжують витрачати значні суми, «Барселона» опинилася на межі фінансового краху, а розрив між потужністю найбагатших клубів та інших, здається, лише посилився.
Що таке релевантний дохід та витрати
Щоб трохи краще розуміти основи як попередніх, так і нових розрахунків, розберемося, що ж таке релевантний дохід та витрати.
Релевантний дохід – сума усіх доходів з:
- квитків,
- спонсорських коштів,
- ТБ-прав,
- комерційної діяльності,
- призових та солідарних виплат УЄФА,
- інших операційних доходів,
- трансферів,
- матеріального майна,
- фінансових та валютних надходжень.
Його сума може бути зменшена, якщо якісь із вищезазначених пунктів охоплюють негрошовий дохід/позику, надходження від пов’язаних сторін вищі за «адекватні» значення, дохід від нефутбольних операцій, не пов’язаних з клубом, дохід від гравця, який залишається зареєстрованим у клубі, та від скорочення невиплаченої заборгованості.
Релевантні витрати – сума витрат на:
- зарплати та бонуси футболістам та персоналу,
- матеріали,
- інші операційні витрати,
- придбання гравців та амортизацію трансферів,
- виплати дивідендів.
Сума релевантних витрат збільшується, якщо клуб виплачував гроші за послуги пов’язаних сторін менші, ніж «адекватна» вартість таких послуг. Ця ж сума зменшується, якщо вищезгадані витрати були спрямовані на розвиток юнацького та жіночого футболу, громадських активностей, охоплювали негрошові витрати, прямі вливання в матеріальні активи, витрати на нефутбольні операції, що не стосуються діяльності клубу.
Зверніть окрему увагу на пункт про «адекватність». Він означає те, що виплати/доходи від компанії не повинні вибиватися із загальної картини – тобто, якщо умовний «ПСЖ» платить спорідненій компанії за, скажімо, оренду тренувальної бази в Катарі, то клуб повинен заплатити стільки ж, скільки б там узяли з будь-якого іншого клубу.
Таким чином УЄФА може багатомільйонний спонсорський контракт оцінити в десятки разів менше, якщо такою була б його ринкова вартість. Саме через цей пункт без ЛЧ ледь не лишився «Ман Сіті», і саме за ним відтепер обіцяють стежити ще жорсткіше.
Які правила тепер
УЄФА з 1 червня видозмінить структуру вимог щодо фінансової діяльності клубів. Раніше вони розподілялися на дві категорії – «Рівний баланс» та «Інші». Тепер категорій три, і вони отримали чітку структуру.
1. Вимоги щодо платоспроможності. Це пункт щодо недопустимості прострочення виплат іншим клубам, гравцям, тренерам чи податковим органам. З нововведень – чітко прописали також необхідність здійснювати вчасно усі виплати для УЄФА. Чіткого покарання не вказано, однак ця вимога є обов’язковою для участі в єврокубках.
Тобто, коли «Шахтар» безкоштовно віддав Алана Патріка «Інтернасьоналу» за борги за Вінісіуса Тобіаса, він фактично убезпечив себе від потенційного порушення цього пункту у конкретному епізоді – адже невідомо, чи зміг би потім вчасно розрахуватися у майбутньому.
2. Вимоги щодо стабільності. Це та ж сама вимога щодо «нульового балансу», або ж відповідності релевантних витрат релевантним доходам. УЄФА усе ще дозволяє перевищення у 5 млн євро за звітний період. А от «велике відхилення», яке повинно бути покрите власниками на кінець звітного періоду, збільшили з 30 до 60 млн євро.
До того ж, клубам, які не мають угод щодо виправлення ситуації із органом з моніторингу (такі укладаються для зменшення покарання, скасування єврокубкового бану та виправлення нездорової ситуації) або не піддавалися дисциплінарним покаранням, дозволено перевищення у 10 млн євро на кінець звітного періоду. Навіть якщо власник не одразу може це покрити.
Фактично, «ПСЖ» і «Сіті» доведеться менше хитрити із псевдо-спонсорами. Витратив на 60 млн більше – влив ці 60 млн і живеш спокійно. Хоча з огляду на те, як люблять витрачатися ці клуби, цього їм усе одно навряд буде достатньо.
3. Вимоги щодо контролю за витратами. Ключове нововведення нових правил – відтепер витрати на гравців та персонал не повинні перевищувати 70% від суми операційного доходу та доходу від трансферів. Обраховується це за двома періодами: за останній календарний рік та за останні три роки станом на 31 грудня.
Називати це «стелею зарплат» неправильно. По-перше, у «витрати на гравців» також входять амортизація трансферу (розподіл виплачених коштів по тривалості контракту) та виплати посередникам. По-друге, його можна спокійно перевищувати. Для цього в УЄФА розробили навіть окремий «податок на розкіш». Так, звісно, офіційно він вважається покаранням – і за серйозне порушення передбачені додаткові санкції.
Однак у більшості випадків відкупитися можна буде, покривши відсоток від суми, яка перевищує максимальний ліміт для клубу (в кожного він свій). Розраховується він за такою схемою:
- доплатити 10% - 25% – якщо порушення вперше і не перевищує 10%;
- 25% - 50% – якщо порушення вдруге і не перевищує 10% або вперше і між 10% та 20%;
- 50% - 75% – якщо втретє і не перевищує 10%, або вдруге і між 10% і 20%, або вперше і між 20% та 30%;
- 75% - 100% – якщо вчетверте і не перевищує 10%, або втретє і між 10% і 20%, або вдруге і між 20% та 30%, або вперше і понад 30%.
Чому саме 70%? Офіційну позицію висловив директор з фінансової стабільності УЄФА Андреа Траверсо – це був максимальний середній показник до пандемії, і зріс він у першу чергу через втрату прибутків. Таким чином, вочевидь, УЄФА намагається навчити клуби жити відповідно до нових реалій – і робити це поступово. Адже обмеження вводитимуться у три етапи. У сезоні 2023/24 буде достатньо 90% витрат на гравців, 24/25 – 80%, і лише з сезону 25/26 нововведення запрацює повноцінно. Це пов’язано, зокрема, і з чинними контрактними зобов’язаннями клубів перед гравцями та штабом.
***
Спортивний юрист та колишній віце-президент УПЛ Маркіян Ключковський ще з появою перших чуток про це нововведення у колонці на Tribuna.com так висловився про її потенційну ефективність:
«Александр Чеферін заявляв, що на фоні жорсткого удару, якого завдала по клубних фінансах пандемія, важливим є залучення грошей в футбол та їх залишення в футболі. Поставивши видатки в залежність від доходів, УЄФА ніби каже багатим власників європейських клубів – забагато грошей в футболі не буває ніколи».
З огляду на офіційний дозвіл вливати вдвічі більше, ця думка лише підтвердилася. Залишилося дочекатися імплементації – і, що важливіше, справді реальних покарань.
Фото: UEFA
