Замість Росії ФІФА призупинила членство Пакистану, Кенії та Зімбабве. За що і чи могла це зробити з РФС
Що у ФІФА вважають важчим злочином, ніж напад на іншу країну-члена ФІФА.
Що там вважають важчим злочином, ніж напад на іншу країну-члена.
Конгрес ФІФА, попри деякі інсайди, сподівання та здоровий глузд, так і не виключив Російський футбольний союз і навіть не призупинив його членство. «Якщо ми не збиратимемо людей разом під час наших конгресів, тоді нам краще припинити нашу діяльність і піти додому», – так Інфантіно пояснив це рішення.
Утім, членство трьох федерацій ФІФА усе-таки призупинила. Причому по усіх трьох майже одноголосно.
У відстороненні Пакистану – майже детективна історія, яка тягнеться вже не один рік. У 2018 році в тамтешній федерації відбулися вибори, які нібито виграв Ашфак Хусейн Шах. Їх визнав Верховний Суд Пакистану, але не ФІФА. Однак, Шах із групою інших футбольних чиновників захопили будівлю федерації.
Окрім того, вони узяли під контроль Комітет з нормалізації Пакистанської федерації футболу (ФІФА створює такі у країнах, членство яких призупинялося, для того, щоб привести діяльність федерації у відповідність зі Статутом ФІФА).
ФІФА ще тоді призупинила членство ПФФ, і з того часу лише продовжує це призупинення.
Членство Кенії та Зімбабве призупинили через втручання керівництва влади у роботу футбольних органів. Міністр спорту Кенії у листопаді 2021 року своїм рішенням розпустила керівництво тамтешньої федерації, а правоохоронні органи заарештували її президента Ніка Мвендву, звинувативши у нецільовому використанні коштів ФІФА та уряду. Він відкидає звинувачення.
У Зімбабве у тому ж листопаді 2021 року урядові структури розпустили керівництво федерації. Причина – нецільове використання отриманих коштів від участі в КАН-2019. Окрім того, вже колишнє керівництво федерації звинувачують у сексуальних домаганнях до жінок-арбітрів.
Тобто, ФІФА призупинила членство двох останніх федерацій за юридично недолуго оформлену боротьбу з корупцією.
А чи могли призупинити членство Росії?
Питання не настільки очевидне, як здається на перший погляд. Стаття 14 Статут ФІФА дає вичерпний перелік зобов’язань федерації, порушення яких може призвести до покарань:
- повністю слідувати нормам Статуту, правилам, директивам та рішенням органів ФІФА та CAS;
- брати участь у змаганнях, організованих ФІФА;
- платити членські внески;
- стежити за виконанням їхніми власними членами Статуту, правил, директив та рішень органів ФІФА;
- збирати основний та регуляторний органи регулярно, щонайменше раз на два роки;
- затверджувати статути, які відповідають вимогам Стандартного Статуту ФІФА;
- створити комітет арбітрів у прямому підпорядкуванні асоціації-члена;
- поважати Правила гри;
- проводити діяльність незалежно та дотримуватися того, щоб на її справи не впливали жодні треті сторони відповідно до ст. 19 цього Статуту;
- повністю виконувати усі інші зобов’язання, які виходять з цього Статуту та інших правил.
На жаль, зобов’язань не підтримувати збройну агресію своєї держави проти іншої держави немає ані у цьому переліку, ані в інших місцях Статуту.
Однак привід відсторонити РФС у ФІФА усе одно був. 23 березня президент РФС Олександр Дюков, розповідаючи про новий ліміт на легіонерів (як ніби він їм знадобиться) прямо зізнався, що на рішення федерації впливає Міністерство спорту та президент РФ Володимир Путін: «Роботу по легіонерах РФС почав обговорювати з Мінспорту ще минулого року, була проведена велика робота, ми вийшли на рішення, яке передбачає урегулювання наступного: не менше 12 доморощених гравців, 4 з них підготовлено самим клубом. (...) Ми зважаємо на думку президента, на цю думку зважає і Мінспорту».
Тепер прочитаємо пункт а статті 19 Статуту ФІФА: «Кожна асоціація-член повинна здійснювати свою діяльність незалежно і без невиправданого впливу третіх сторін».
Вочевидь, на думку Інфантіно і компанії, думка Путіна про потенційну кількість легіонерів в умовному «Зеніті» є виправданою.
Фото: скриншот трансляції, Getty Images
