То хто ж тепер найкращий футболіст в історії? У нашій версії Пеле поза топ-3, а на другому місці гравець без перемог на ЧС
Члени редакції та автори Tribuna.com склали свої топ-5.
2022 рік – історичний для світового футболу. Важливу роль у цьому відіграв ЧС, адже вперше за багато років серйозно пожвавилося питання про найкращого футболіста в історії цієї гри. Вічна суперечка, яка триватиме до кінця існування людства – і це круто, що ми можемо обговорювати такі теми.
Редакція Tribuna.com спробувала знайти відповідь на це запитання, опитавши членів редакції та наших позаштатних авторів. Кожен із них склав свій топ-5 найкращих гравців в історії футболу. Перше місце отримувало 5 балів, друге – 4, третє – 3, четверте – 2, п'яте – 1. Наприкінці підсумовували набрані бали від кожного та отримали відповідь.
Запрошуємо вас сперечатися в коментарях, також можете складати свої топ-5 – та публікувати постами у блогах.
Дмитро Литвинов, позаштатний автор Tribuna.com
4. Дієго Марадона
3. Пеле
2. Ліонель Мессі
1. Йоган Кройфф
Роналду є взірцем ідеального атлета, котрим протягом кар’єри став із неймовірного технаря. Немодна думка, коли прийнято хейтити його, але насправді у нього до цього року мало бути якщо й не більше, то порівну «Золотих м’ячів» з Мессі (і так, в кожного менше 5). У суперечці Пеле та Марадони віддам перевагу другому, хоча на піку (1986-87 роки) аргентинець був найсильнішим гравцем в історії. Але три титули ЧС – це три титули ЧС, навіть коли один з них був здобутий з лави запасних через травму.
Мессі зробив все, аби випередити цих легенд. Як кажуть, «пройшов футбол», причому фінал цього проходження ми бачили тільки-но, у неділю в Лусаїлі. Але не можу поставити когось іншого вище Кройффа. Хтось забив більше, чийсь пік був кращим, хтось виграв більше, хтось тримався у топі довше – але саме Йоган був тією людиною, котра створила сучасний футбол ще як гравець на полі. Той випадок, коли навіть найдетальніша нарізка скіллів не передає враження, котре складається, коли дивишся на футбол «Аякса» та збірної Нідерландів на ЧС-1974. У порівнянні навіть з найкращими взірцями епохи до цього, тією ж Бразилією-1970 з піковим Пеле – це просто як поставити запис матчу на швидкість 1,5х. Якість гри та її ідейність витримує порівняння навіть з піковими клубними командами сьогодення.
А щодо меншої кількості трофеїв, то три «Золоті м’ячі», стільки ж Кубків чемпіонів, та ще й з «Аяксом», та ще й у добосманівську епоху – впевнений, що кращих результатів не досягнув би жоден з топ-5. Додайте нанесення Нідерландів на футбольну мапу світу та закладання ідеологічної бази, з котрої виросла сучасна філософія «Барселони», у тому числі й Гвардіола з Мессі – достатньо аргументів, аби вважати його найбільш впливовим, а відповідно й найкращим гравцем в історії.
Ігор Яслик, позаштатний автор Tribuna.com
4. Пеле
3. Дієго Марадона
2. Йоган Кройфф
1. Ліонель Мессі
Ще 17 грудня не поставив би Лео на перше місце цього рейтингу, але фінал чемпіонату світу розставив все по місцях – на даний момент. Не Мессі придумав тотальний футбол. Але саме він показав, яким повинен бути тотальний футбол XXI сторіччя. Бомбардир, плеймейкер, вінгер, центральний півзахисник – у будь-якій цій іпостасі він показував себе безумовним топом. Нам пощастило, що ми – сучасники його епохи.
Якби це був рейтинг про найголовнішу особистість в історії Гри, то на перше місце поставив би Кройффа. Бо великий нідерландець змінював футбол і як гравець, і як тренер. Йоган не забивав більше всіх, але саме він краще за всіх показав, що таке тотальний футбол, коли гра переживала революційні зміни.
Марадона – феномен. Футболіст з даними часів до тотального футболу став генієм, коли і швидкості стали іншими у порівнянні навіть з 60-ми, і по ногам ще лупцювали від душі і без жалю. «Наполі» і збірна Аргентини без Марадони були б просто хорошими командами. «Наполі» і збірна Аргентини з Марадоною – чемпіони.
Пеле – найкращий футболіст часів до тотального футболу, тобто король своєї епохи. Можна трохи поприкалуватися – мовляв, і «Золотого м’яча» в «Короля футболу» немає (ну, ви зрозуміли), і в Європі він не грав (але «Сантос» тих часів був як мінімум на рівні топів Старого Світу). Можна навіть стати серйозним і обґрунтовано довести, що Пеле не був таким вже королем що в 1958 (у тій команді також були Вава, Діді і Гаррінча), що в 1970 (там були Жерсон, Тостао, Жаїрзіньйо і Рівеліно), а до золота 1962 взагалі має формальне відношення. Але це все штучки на кшталт ролі адвоката диявола. Пеле – в пантеоні футбольних богів. І це не обговорюється.
Важко не включити у топ-5 Роналдо-феномена, але один бразилець тут вже є, а рейтинг без німців – це й не рейтинг. Беккенбауер – єдиний реальний конкурент Кройффа серед сучасників нідерландця. Гравець, який також змінював футбол, а потім став успішним тренером і функціонером
Володимир Гарець, заступник головного редактора Tribuna.com
5. Пеле
4. Йоган Кройфф
2. Дієго Марадона
1. Ліонель Мессі
Обрати п’ятірку найкращих не так складно, як розставити її за місцями. Пеле першим показав усьому світу, як може домінувати гравець на полі – і він же автор одного з найбільших «якби» у світі футболу – що було б, якби він перейшов грати у Європу. Кройфф мав бути ще вище, якби оцінювалася не лише ігрова кар’єра. За сукупністю усіх років ніхто інший не вплинув на розвиток футболу так сильно, як це зробив Йохан з «тотальним» футболом.
Велич Зідана проглядається у його здатності робити не лише себе, а і партнерів великими. Збірна Франції кінця 1990-х – початку 2000-х за підбором виконавців вражає, але без Зідана ця команда втратила у 2002-му занадто багато. Велич Марадони – у тому настільки він вплинув на життя та культуру одного міста (Неаполя) та країни (Аргентини). Жоден інший футболіст не міняв так суспільний ланшафт за футбольним полем.
Щодо Мессі на першому місці, то людям складно відчувати всю масштабність події, якщо ти безпосередній свідок всіх цих моментів. Вже пізніше, через років десять кар’єра Мессі буде виглядати потужнішою та легендарнішою, ніж зараз може здаватися. Бо за футбольними якостями Ліонель перший вже дуже давно. Футбол 1960-х чи 1980-х подарували купу історії, але Ліонель у сучасний набагато складніший відрізок часу зумів перевершити майже все, що було створене у «епоху рекордів».
Але цей чемпіонат світу дійсно став останнім для мене аргументом. Навіть не завдяки самій перемозі, а завдяки тому, як часто Мессі вмикав магію у складні для команди моменти. Востаннє на чемпіонатах світу такий перфоманс на фоні сильно посередньої команди лідер продемонстрував у 1990-му – але тоді Марадона довів Аргентину тільки до срібла. А Мессі пішов далі і зумів поставити крапку – він пройшов футбол.
Дмитро Клименко, заступник головного редактора Tribuna.com
5. Дієго Марадона
4. Кріштіану Роналду
3. Пеле
2. Йоган Кройфф
1. Ліонель Мессі
Ніколи не був фанатом Мессі, але особисто для мене він був найкращим гравцем в історії і до цього ЧС. Турнір у Катарі вбив останній аргумент противників такої думки – тепер він має і цей кубок. Хоча тут річ навіть не в трофеях, а в усьому сукупно. І за грою, і за статистикою, і за виграними кубками, і за впливом на футбол, і за авторитетністю, і за медійністю Лео завжди у топі.
Пеле і Кройфф обидва заслуговують розділити друге місце, але віддаю все ж таки невелику перевагу нідерландцю (на 0,0001%). Навіть попри відсутність перемог на ЧС. Бразилець же зробив такий величезний внесок у розвиток та історію футболу, що його складно переоцінити. Хоча, звичайно, говорячи про Пеле, завжди постають питання: а чому він не грав у Європі? а як би він грав у наш час? Через це були сумніви, чи не поставити його наприкінці списку, але рука не піднімається так опустити єдиного триразового чемпіона світу серед футболістів.
Роналду та Марадона теж мали б ділити між собою одне з місць, але ставлю португальця трохи вище за неймовірну форму, на яку він вийшов у нульових і тримав її аж до 20-х. Нехай зараз він трохи розчаровує, але він легенда, тут не може бути суперечок. Дієго – теж, хоч і не здобув стільки трофеїв, не забив стільки голів, а окрім футбольної магії запам'ятався й іншими історіями, але він був гравцем, який робив різницю, чим творив історію.
Ірина Козюпа, репортерка Tribuna.com
5. Зінедін Зідан
4. Пеле
3. Кріштіану Роналду
2. Дієго Марадона
Чемпіонат світу в Катарі зняв багато питань щодо цього рейтингу, тому топгравців просто зараз виглядає саме так. Хоча такі речі все одно будуть суб’єктивними.
Зідан – художник на полі. Навіть далекі від футболу люди знають його не лише за ударом головою в груди балакучого італійця, але й майстра, який гарно бавився з м’ячем на полі. Пеле завжди буде королем футболу і поки він залишається єдиним триразовим чемпіоном світу. Але тоді був трохи інший футбол і бразилець свої найкращі роки провів у межах рідної країни.
Кріштіану Роналду – людина майбутнього. Він вийшов за межі людських можливостей. Коли відкриваєш сторінку з його рекордами та титулами, то хочеться аплодувати йому стоячи. Але навіть в Кріша є свої ліміти. У Марадони менше голів, ніж у Пеле і менше трофеїв, ніж у Кріша, але в нього є своя церква в Неаполі. Треба справді творити дива на полі, щоб отримати таке визнання. Мессі – просто бог футболу. З перемогою на ЧС-2022 він досяг повного абсолюту.
Сергій Барановський, голова відділу ком'юніті Tribuna.com
5. Кріштіану Роналду
3. Пеле
2. Ліонель Мессі
1. Йоган Кройфф
Коли ми порівнюємо зірок із різних епох, то дуже важко знайти якийсь один об’єктивний фактор, адже рівень підготовки у спорті загалом за останні десятиліття виріс на порядок, а деяких видах спорту в рази. Нещодавно коментатор «Формули-1» Максим Подзігун заявив, що Міхаель Шумахер початку 2000-х мав би серйозні проблеми у нинішніх умовах, адже зросла не лише технічна складова болідів, але й рівень готовності самих пілотів. У футболі це видно ще яскравіше, але зовсім нехтувати досягненнями умовних Меацци, Ді Стефано чи Пушкаша було б не дуже коректно, адже вони були найкращими продуктами своїх епох.
Саме тому в мене на вершині перша топ-зірка «сучасного футболу». Звісно, цей термін трохи дивний, бо справді сучасний футбол лише той, який грають прямо зараз на найвищому рівні, але його «Аякс» та збірна Нідерландів стали своєрідним водорозділом між періодом Пеле, коли індивідуальності вирішували майже все та добою тотального футболу, де будь-яка індивідуальність так чи інакше підкорялася системі (окрім Марадони, але про нього нижче). Футбол і без Кройффа та Міхелса прийшов би до цього рано чи пізно, але так вийшло, що саме Йохан став головним революціонером гри на полі, хоча й палив як чорт, але то вже інша історія.
Мессі – це чистий індивідуальний талант, який став справжнім тактичним гіком на полі. Постійно змінюючись впродовж кар’єри, він показав свою велич у всьому: голах, передачах, розумінні тактики, та якихось тваринних інстинктах, що притаманні усім великим гравцям.
Пеле – безумовний король своєї епохи і не визнавати його велич було б дивно. Але внутрішня європоцентричність говорить: «жаль, що ти не грав у Європі». Якби бразилець грав сьогодні, то впевнений, що сотні журналістів критикували б його за теплу ванну у Бразилії. Наприклад, його великий партнер Діді так і не зумів заграти у «Реалі». Але одне можна сказати точно – Пеле єдиний Король футболу, адже як каже сам бразилець «його батьки вже закрили виробництво нових Пеле».
Унікальність Дієго в тому, що він гравець поза епохами. Марадона знайшов себе у доволі силовому та атлетичному футболі 80-х, хоча ментально вів себе наче зірка рок-зірка 60-х, не відмовляючи собі в гедонізмі. Хтось каже, що справа в особливій тілобудові, яка допомагала контролювати м’яч на безпрецедентно високому рівні, але справжня таємниця геніальності Дієго не розгадана й досі, в цьому і є його феномен.
Останні новини від португальця змушують трохи підзабути його велич, але вона й досі вражає. Головний self-made man в історії футболу, а можливо, і спорту загалом. Це не значить, що у Кріша не було таланту, але він зумів перетворити себе із умовного Куарежми на Ейсебіо (та навіть вище). Постійна жага конкуренції, постійне самовдосконалення і космічна ефективність.
***
Склавши всі бали, ми отримали таку картину:
Згодні з таким топом? Пишіть у коментарях, цікаво дізнатися вашу думку.
Фото: Barcelona, Global Look Press
