Інтерв'ю Влада Гераскевича – як розбити росіян в спортивних кабінетах, бездіяльність Бубки
Ефективна боротьба українських скелетоністів – приклад для всіх федерацій.
15 липня Міжнародна федерація бобслею та скелетону (IBSF) відсторонила російських спортсменів від змагань під егідою організації. Це стало можливим завдяки боротьбі Владислава та Михайла Гераскевичів на Конгресі IBSF.
Вони самотужки уклали програмні документи, підготували меседжі, зробили відеоматеріали з доказами злочинів РФ щодо українського спорту.
Владислав в інтерв'ю Tribuna.com в рамках проєкту «Спортивний фронт» розповів, яким чином вдалося здолати бюрократичні та юридичні перепони міжнародних інстанцій та як унеможливити повернення росіян у світовий спорт.
«Показали приклади того, як Росія використовує спорт у своїй політиці та як впливає на нього»
– Чи складно було отримати документи та виїхати за кордон на Конгрес?
– Виїхали на день пізніше, ніж збиралися. З документами – важко. Коли ми виїжджали, були проблеми з системою «Шлях». Лише за день після того, як виїхали, сказали, що ми в ній.
Заїхали до друзів у Цюрих, забрали у них гуманітарну допомогу для фонду. Після зустрічі з ними попрямували на Конгрес. Там вже бачилися та зустрічалися з представниками світових федерацій.
– Що ви готували для презентації на Конгресі: документи, відео розтрощених спортивних об’єктів, стейтмент?
– Готувалися завчасно – розпочали за місяць до Конгресу. Спочатку відправили листи на наші міністерства та НОК України. Надіслали також запит до Міністерства закордонних справ. Так вийшло, що ми готували гуманітарну допомогу для родича працівниці МЗС – вона сказала, що зараз Міністерство дуже активно працює над ізоляцією росіян, звичайно, спорт вони також хочуть підтримати.
Тому вже за два-три дні наш лист щодо відсторонення росіян у бобслеї та скелетоні був підписаний Дмитром Кулебою. Вони його направили до Міністерства спорту, і через кілька тижнів цей лист підписав Гутцайт.
Його ж ми надіслали до НОК України. І тільки в день виступу на Конгресі ми отримали відповідь від них. Вони дуже лайтово, але підтримали позицію федерації бобслею та скелетону України.
– Чому так важливі саме листи від Мінспорту та НОКу?
– Бо вже було, коли одна спортивна міжнародна федерація запитувала в представників України, чи це особиста позиція, чи позиція держави. Їм була незрозуміла ситуація, бо керівні органи України не зверталися щодо відсторонення росіян.
Представники сказали: «Спочатку розберіться у своїй країні, а потім лізьте до міжнародної федерації». Знаючи про це, ми завчасно почали просити в Міністерства листи – і таки отримали їх.
– Яким чином вдалося переконати міжнародні федерації та Конгрес у вашій позиції? Що з вимог ви висували?
– Перед Конгресом ми розіслали підписаний Кулебою і Гутцайтом лист по представниках національних федерацій, які мали право голосу на Конгресі. Також ми розпочали особисте листування з кожним із них, де описали позицію офіційних осіб держави, президента. Розповіли, чому відсторонення є дуже важливим. Також підготували відео про вплив війни саме на український спорт, та про те, чому російські спортсмени у цьому винні.
Під Конгрес ми підготували чудовий стейтмент англійською, нам його допоміг написати Віктор Трегубов (співзасновник «Демократичної сокири» – прим.). Показали приклади того, як Росія використовує спорт у своїй політиці та як впливає на нього.
І наостанок висунули свої вимоги до IBSF.
1) Відсторонення росіян до моменту, коли їхні війська будуть повністю виведені з території України, включаючи Донеччину, Луганщину та Крим, на якому зробили окремий наголос.
2) Дискваліфікація доти, поки не будуть відбудовані усі знищені під час війни спортивні об’єкти.
3) Виплата усіх репарацій, які будуть призначені після перемоги України.
4) Зупинка всіх світових збройних конфліктів за участі Росії.
Не знаю, чи IBSF буде слідувати всім цим вимогам, але ми їх озвучили. На мою думку, тільки після цього російські спортсмени можуть повернутися на світову арену.
– Чи були лобісти РФ на Конгресі? Російські ЗМІ писали, що США та Канада не підтримали оновлення статуту IBSF.
– Ні, це не зовсім лобісти. Ситуація наступна: питання відсторонення дуже складне, ще на початку березня росіян зняли зі змагань, але вони подали скаргу до Апеляційного трибуналу IBSF, незалежного суду міжнародної федерації, робота якого залежить від статуту. Вони дивляться, чи прописана така можливість у документі, чи ні.
Вийшло, що спираючись на статут, рішення про відсторонення РФ було незаконним.
– Тобто така можливість не була прописана, а документ потребував зміни для подальших санкцій?
– Так, і це було найважчим. Більшість міжнародних федерацій олімпійських видів спорту зареєстровані в Лозанні, тому статут підпорядковується швейцарським законам. А за ними дуже важко провести дискваліфікацію саме через військову агресію.
Тому всі зміни до документів мають бути прописані за всіма швейцарськими стандартами. Там не дуже сподобалася наша риторика і слова, якими це було прописано.
Тому Канада голосувала проти змін у самому статуті. В деяких світових федерацій були питання до цих змін, а не щодо відсторонення росіян. Прохання від них було не скасовувати їх, а надати додаткові два-три місяці на розгляд – детальніше вивчити статут, щоб він ідеально відповідав швейцарським канонам.
Коли ж було голосування за відсторонення РФ, то проти цього були тільки представники Росії. Не знаю, яким чином вони змогли дістатися Швейцарії, отримати візи та дозвіл участі у Конгресі. Всі інші федерації були одностайно за відсторонення РФ.
А питання були саме у змінах до статуту, за які таки теж проголосувала більшість. До них входять пункти про перенесення змагань та дозвіл дій за форс-мажорних обставин (тероризм, війни, хімічне та ядерне забруднення, пандемії – прим.). Під час ковіду з цим також були проблеми, бо IBSF не мала права на швидку реакцію через статут.
Ми проробили серйозну роботу – обговорили зі всіма федераціями важливість українського питання. На жаль, в юридичній частині ми розбиралися також самостійно. Дякуємо за допомогу латвійській федерації та юристу IBSF.
– Наше Мінспорту не допомогло з цим?
– На жаль, Міністерство спорту та НОК України не змогли надати нам юриста. Напевно, у них там тисяча працівників сидить у штаті, але вільного юриста немає, який зміг би допомогти структурувати роботу: системно розібратися у статутах і вкласти зміни до них правильно. Робили ми все це своїми силами, розбиралися самостійно.
«Думаю, що ближче до зимового сезону росіян почнуть повертати до міжнародного спорту»
– Чи готові ви ділитися своїм успішним досвідом з іншими українськими федераціями?
– Звичайно, готові і будемо це робити. Поділимося всіма матеріалами, стейментом, відео, розповімо, що ми робили. Якщо є запитання, готові допомогти всім, чим зможемо. Бо відсторонення росіян з міжнародної спортивної арени – дуже важливе питання.
Погано, що в нас НОК не займається цим, наскільки потрібно, а федерації залишилися в такій ситуації, що мають боротися самостійно. Немає системності – кожен сам бореться на своєму фронті. А Міністерство спорту тільки робить доклади, кого і де відсторонили, а насправді ніякого відношення до цього не має.
– Тобто найскладнішим у вашій боротьбі було саме організувати все в Україні через Міністерство та НОК?
– Виходить, що саме так. Роботи проведено багато, але було б ефективніше, якби все організували системно. Якби була виділена група юристів, яка допомагала б кожній федерації з особливостями статутів. Написали б листи на всі федерації. Допомагали б вивчати юридичну частину – не всі представники федерацій розуміють, що потрібно вносити зміни до статуту, чи навіть його читали. Це тонкощі, які мають розбирати юристи Мінспорту.
Я думаю, що ближче до зимового сезону росіян почнуть повертати до міжнародного спорту, бо вони знову будуть апелювати до Трибуналу та незалежних судів. І ті приймуть їхні апеляції, бо дискваліфікації не прописані у статуті.
Тому потрібно системно підійти до питання по всіх федераціях.
– Наскільки сильна підтримка України у міжнародній бобслейно-скелетонній спільноті?
– Підтримка дуже відчувалася. Багато людей запитували подробиці, особливо, після переглядів відеоматеріалів. Але на шостий місяць війни все ж не всі представники європейських країн розуміють, що відбувається. Саме після перегляду стейтменту та наших відео люди потрохи змінювалися і детальніше розуміли ситуацію. Тому важливо, щоб спортсмени продовжували говорити про війну, вказували на злочини РФ.
Але попри все, підтримка була величезна – представники світових федерацій казали нам дуже теплі речі.
– Вони готові фінансово підтримати Україну для участі у змаганнях?
– Наразі у нас є надія, що ми поїдемо наступний сезон. Було дуже багато розмов щодо підтримки: фінансової, забезпеченням. Може, вони не будуть давати гроші, але винайматимуть готелі, запроваджуватимуть умови для тренувань. Є надія, що сезон для нас відбудеться, попри відсутність фінансування від держави.
Історія про Фонд солідарності – окрема розмова. Не знаю нікого, хто б якусь допомогу отримував із нього. Нещодавно читав інтерв’ю В.о. президента федерації легкої атлетики Проніна, який сказав, що його федерація отримала нуль від фонду. Все більше питань, куди діваються ці гроші.
«Було дуже ніяково пояснювати, чому Сергій Бубка не відповів федерації Кореї»
– Але попри все ви готуєтеся представляти Україну у наступному сезоні?
– Так, готуємося. Один факт нас дуже сильно обурив на Конгресі.
На посаду віцепрезидента з комунікацій IBSF балотувався Чанмін Чюн – це президент федерації бобслею та скелетону Південної Кореї. Дуже серйозна та впливова людина, його родина володіє однією з найбільших компаній в Кореї.
Для розуміння, корейська федерація за останні роки надала тільки сусіднім азійським країнам допомоги на розвиток понад 800 тисяч доларів.
Представники їхньої федерації поставити нам запитання: «Чи знаємо ми Сергія Бубку?» Виявилося, що вони ще на початку повномасштабного вторгнення направили листа в НОК України, що готові прийняти 20 українських спортсменів у скелетоні та бобслеї на повне забезпечення на необмежений термін. І сказали, що якщо нема стільки спортсменів з цих видів – готові прийняти з інших, тільки узгодять це зі своїми федераціями.
Корейці сказали, що направили лист особисто Бубці, він написав: «Так, цікаво, але відповім пізніше». Після цього вони писали ще 3-4 рази, але відповіді так і не отримали. Нас це надзвичайно обурило, бо ми планували збори на естакадах, які є в Кореї.
Цікаво, чому, якщо немає можливості дати фінансування з Фонду солідарності, немає й часу відповісти на офіційний емейл федерації Південної Кореї з бобслею та скелетону? Чому було так важко відповісти, або перенаправити питання до нашої федерації? Щоб дозволити нашим спортсменам або допомогти іншим видам поїхати на якісні збори.
– І коли корейці надіслали перший лист?
– Вони сказали, що зробили це ще на початку березня, десь у перші тижні вторгнення. Лист дійшов, але не було ніякої конкретики. Було дуже ніяково пояснювати, чому Сергій Бубка не відповів. Я сказав, що, напевно, він дуже зайнятий.
Хоча цікаво було б почути саме від нього, чому він не відповів? І цікаво, скільки таких листів було усього від організацій, структур та федерацій інших видів спорту? Скільки людей не отримали можливість тренуватися в якісних умовах через те, що в Сергія Бубки немає часу відповісти на листи?
– Зараз федерація Кореї також готова йти на співпрацю?
- Так, ми все ж домовились про співпрацю. Ми з ними побачилися, познайомилися, більш детально все обговорили. Будемо, звичайно, вирішувати все без участі НОК – напряму.
Я сподіваюся, що найближчими тижнями ми складемо детальний план сезону та розкажемо, куди ми будемо їхати, що робити.
– Команда планується з двох людей: ви та ваш батько-тренер?
– Ні, плануємо залучати юніорів на Юнацькі Олімпійські ігри в Кореї. І відносно багато, як для нашого виду спорту. Ведемо розмови, наскільки велику допомогу, скільки людей може прийняти корейська сторона.
У нас є кандидати, яких ми відбирали ще у минулому сезоні. Зараз ми вже іноді тренуємося разом – вони приїжджають до Києва. Детально розкажемо трошки пізніше, але команда буде більшою.
– Це молодь 15-16 років?
– Так, але в нас вже є діти вже й на наступні Юнацькі ігри, на 2028 рік. Зараз для нас дуже важливо, щоб діти їздили, набиралися досвіду.
У нас є серйозні сподівання на Ярослава Лавренюка на Іграх в Кореї. І якщо він не візьме участь у цьогорічних змаганнях – це буде дуже великий крок назад, і, звичайно, про високі результати на Іграх ми тоді не будемо говорити.
Але ми докладемо всіх зусиль, щоб він проїхав цей сезон.
***
Владислав Гераскевич надав текст стейтменту, який уклала федерація бобслею та скелетону України з Віктором Трегубовим для Конгресу. Його можуть використовувати та адаптовувати й інші українські спортивні федерації.
Фото: Viesturs Lācis/IBSF, herman.krieger, особистий архів Владислава Гераскевича
