«Ми не роботи та кіборги, а звичайні люди, які потребують підтримки». Чому Ігри нескорених важливі для ветеранів в Україні
Історії, які треба розповідати та чути.
Попросили підписати прапор для розіграшу на потреби ЗСУ у ветерана на Іграх нескорених. Він тільки-но подолав бігову дистанцію у 1500 метрів – 4 кола львівського стадіону «Скіф». Весь забіг ми голосно підтримували його – мова йшла не про результат, а про дух та силу волі конкретної людини.
Бігуна звати Олександр Ходос, він прикордонник, що отримав поранення на початку російського вторгнення у 2014-му – боєць вижив, коли осколок російського «Граду» прошив наскрізь його голову.
А зараз він пробіг 1500 м за 7:34 хвилини. «Дякую, що вболівали за мене, дякую, що ви тут, я реально дуже щасливий», – каже розчулено Олександр під час підпису прапора. Ці емоції складно передати словами. І складно згадувати без мурах.
Ще один із ветеранів передав щемке послання нашим колегам, що зараз на фронті: «Мирної перемоги, повернення живими додому з фронту! Успіхів та натхнення».
Tribuna.com, як інформаційний партнер національного відбору Ігор нескорених-2023, зібрала серію історій українських ветеранів із івенту, що пройшов у Львові.
Парамедикиня Тайра: «Йде війна. У всіх на підсвідомості ідея, що ми мусимо діяти, а не сидіти вдома»
Що таке Ігри нескорених?
Invictus Games – міжнародні спортивні змагання серед ветеранів війни, що засновані принцом Гаррі. Перші Ігри нескорених відбулися у 2014 році в Олімпійському парку королеви Єлизавети у Лондоні.
Україна отримала у 2017 році перше запрошення на міжнародний івент, що пройшов в Канаді. З того часу щорічно проводиться й національний відбір на Ігри – ком’юніті ветеранів збирається, щоб поділитися досвідом та відчути дружню змагальну атмосферу.
Але йдеться не про результат, а про ментальну й фізичну реабілітацію. На цьому акцентується й у формулі відбору збірної на міжнародні змагання, що пройдуть в Дюссельдорфі.
40% оцінки – це результати реабілітації: як Ігри допоможуть одужанню певного учасника.
Ще 25 % – ставлення ветерана до змагань, його мотивація, дух та комунікація із партнерами.
Наступні 25% – спортивна етика.
Й останні 10% – уже спортивний результат на відборі.
«Усього змагання відбору проводяться з 10 видів спорту. Окрім самих національних змагань (це тільки одна маленька частинка самого процесу відбору), в нас також є психологічні інтерв’ю, які проводять психолог і ветеран-асистент.
Це або член попередньої збірної чи ветеран, який постійно бере участь, ми їх беремо на роль асистентів психолога, щоб учаснику було комфортно спілкуватися з психологом. Це більше мотиваційне інтерв’ю: чому для нього важливо брати участь, соціальний статус.
Психологічна складова – це теж важливий відсоток, як і спостереження на локаціях. Кожен з організаторів та волонтерів спостерігає, як учасники проявляють себе на локаціях, чи вони допомагають іншим побратимам, чи вони їм підказують, чи навпаки, якось конфліктують.
Ми всі ці випадки нотуємо. Це показує їхню спортивну етику, їхнє ставлення до побратимів і це займає в загальній системі відбору 25%. Найбільша вага – це реабілітаційний ефект. Наскільки ці Ігри будуть корисні для цього учасника, що вони йому дадуть, чому вони будуть важливі», – розповіла у розмові з Tribuna.com Ілона Волошина, національна координаторка Ігор нескорених в Україні.
На початку червня буде оголошений остаточний склад національної збірної України Ігор нескорених», зазначає Ілона. І додає: «Вплив Ігор нескорених на життя учасників вимірюється поверненням сенсу життя. Якщо вони після участі в Іграх нескорених відчули себе переможцями, відчули, що вони здатні на все, що вони можуть бізнес створити, що вони можуть сім’ю створити, що вони керують своєю долею – для нас це головний імпакт.
Ми бачимо їх на початку, коли вони до нас приходять, потім після декількох навчально-тренувальних таборів, після комунікації з нашими психологами, з пресою. У нас є в збірній психотерапевти, які працюють безпосередньо з тими учасниками, які відібрані, і ми бачимо кардинальні зміни, елементарно в кольорі шкіри.
Коли людина починає спати, коли вона не прокидається від жахів серед ночі, коли вона починає комунікувати з іншими, виходить з дому – це для нас важливо».
Спорт – один з найконструктивніших шляхів реабілітації військових після травм та поранень
На змаганнях у Львові зібралися учасники зі всіх областей України: від Луганщини та Донеччини, до Чернігівщини, Херсонщини та Закарпаття. В атмосфері єднання ветерани діляться досвідом та емоціями. А головне, нитка, що пов'язує всіх – спорт та атмосфера змагань.
«Спорт – це найкраща, найзрозуміліша, найдоступніша рольова модель реабілітації і реінтеграції для ветеранів. Він найзрозуміліший і він реально працює на досвіді сотень тисяч українських військовослужбовців», – розповів Tribuna.com Тарас Чмут, директор фонду «Повернись живим».
Фонд є одним зі співорганізаторів нацвідбору Ігор нескорених. «Ветерани тут показують, що можливо все. Сьогодні на відео ви бачили, 1% давали лікарі, але людина повністю відновлюється. Люди були лежачі – відновлювалися, люди були з максимально суїцидальними настроями, але відновлювалися», – підкреслює Тарас.
Важливість спорту для відновлення після поранень відзначила в розмові з нами й парамедикиня Нацгвардії України Катерина «Пташка» Поліщук: «Я вважаю, що спорт це, мабуть, одна з найважливіших складових у відновленні.
Тому що спорт – це не тільки фізичне: це і дух. Багато людей, які мають дві ноги й дві руки, вони не можуть знайти в собі силу волі для того, щоб зранку встати з дивана і піти побігати. А ці хлопці й дівчата, вони вкотре показують, що український дух сильніший за російську зброю, за будь-що».
Важливий меседж передала й парамедикиня Юлія «Тайра» Паєвська: «Мене спорт витаскував завжди. Я все життя займаюся спортом, більше-менше, але постійно і дуже серйозно. Якщо в мене щось не добре по здоров’ю або психологічна якась травма, я йду в зал або в басейн.
Я просто переключаюся і фізична активність знімає цей стрес або перенапруження. Для мене це найкращі ліки. Це моя особиста думка, бо я все життя в спорті. Звичайно, люди, які ніколи не займалися, не можуть уявити силу оцієї фізичної активності. І я би радила просто спробувати».
Кожен учасник Ігор – конкретна історія боротьби
Понад 60% цьогорічних учасників Ігор нескорених у Львові ‒ військовослужбовці, які отримали поранення протягом 2022 року, відколи триває повномасштабна війна. Вони тільки у процесі інтеграції у нове життя.
Вдалося поспілкуватися з багатьма – кожна історія сильна. Але майже кожен із ветеранів просив донести один чіткий меседж: ветерани потребують підтримки, а не звеличення, вони також люди зі своїми слабкостями, мріями, цілями та чеснотами.
«Важливо доносити, що ми не роботи та кіборги-вбивці, а звичайні люди, які потребують прийняття та підтримки», – каже Олександр «Терен» Будько. Він взяв участь у різних за специфікою видах – від баскетболу на візках, до веслування на тренажерах.
Але найемоційнішим виділяє свій забіг на 400 м на двох протезах. Він подолав таку дистанцію вперше.
«Ви ж розумієте, ми не просто бігаємо. Хлопці молоді, а в мене уже вік. Я змагаюся для задоволення і, перш за все, для мене біг – це реабілітація.
Я бігаю і показую молодим хлопцям, що займатися спортом потрібно не тільки у юному віці, але і у більш дорослому віці», – каже Олександр Піковець, 46-річний прикордонник, що пережив облогу «Азовсталі».
Він став одним із найкращих у бігових дисциплінах і завдячує цьому своїй родині: «Коли ти бачиш свою родину, яка за тебе вболіває, ти чуєш їх, то просто не передати ці емоції».
Олександр тримає при собі сакральні талісмани – обручку та хрестик, що він зберіг у полоні.
«Коли вийшли з «Азовсталі», мені вдалося ці дві речі сховати, тому що все забирали у хлопців під час обшуку. Обручка, хрестик і ще маю бойовий жетон. Ми з дружиною вінчались у Луганську і цей хрестик вона мені подарувала і ці речі єдині, які залишились у мене після Маріуполя і я зміг сховати. Квартиру ми втратили, все згоріло і пропало», – розповідав ветеран.
***
Для себе отримав колосальний досвід комунікації із дуже сильними людьми – це мотивує. Бо війна близько, вона тягла, кажу, як переселенець із Донецька ще у 2014 році. Важливо бачити своїх героїв в обличчя.
Вони всі різні. Всі люди. Але всі незламні. І це не пусті слова.
Слідкуйте за оновленнями на головній сторінці нашого сайту та по тегу Ігор нескорених.
Парамедикиня Тайра: «Йде війна. У всіх на підсвідомості ідея, що ми мусимо діяти, а не сидіти вдома»
Фото: Соломія Пайтак/Tribuna.com, скріншоти з трансляції XSport, Ігор Єфімов
