Мені 18, я з Донецька та ненавиджу окупантів. Чому Україна переможе

Так, це фото з українського Донецька 2014 року.

БлогCrazy=genius
21 лютого, 20:24
17
Мені 18, я з Донецька та ненавиджу окупантів. Чому Україна переможе

Так, це фото з українського Донецька 2014 року.

Зараз путана-путін на дешевому порно-кастингу нанесла пурги про «гєноцид рускага насєлєнія на дамбасє», «атаку на славян та православних», «про ультра-нео-фашистсько-нациську державу Україну». Про те, що нас «саздала расєя». Тому вєлікій пу визнав суверенітет донбабве, щоб захистити етнічних рускіх

І всі ці тези просто розбиваються вщент кількома фото. Фото з щасливими дітьми, які продукують український етнічний продукт в Донецьку за кілька місяців до окупації. Не в підпіллі, а під спалахами камер місцевих медіа.

Мені тоді було 10 років. І я прекрасно пам’ятаю, наскільки круто було робити свою малу частку вкладу в яскраву та потужну культуру. Ставати частинкою чогось теплого та РІДНОГО. Не хейтерського, не нацистського, не кровавого, як це описують рос-ЗМІ

Тоді я розумів це інтуїтивно. Без будь-яких роздумів про причетність до етносу, українського народу з глибоким корінням. І я був не один. Це видно: на фото щасливі обличчя, яскрава виставка у донецькій російськомовній школі на 200-річчя з народження Шевченка. Не фотошоп.

А зараз хочу запитати. Що треба зробити, щоб люди зненавиділи свою власну культуру? Яку толерували, робили з нею виставки, пишалися. Що треба зробити, щоб виростити повальну ненависть до СЕБЕ Ж?

Може провести культурний геноцид? Геноцид українців. Змусити їх вимушено втікати, або йти на підвал? Або втратити ідентичність під тиском ненависті та пропаганди.

В мене відібрали дім. Поставили ментальний заслон на раннє дитинство (у сімейному архіві багато щасливих фото, але я не пам’ятаю того щастя, бо в голові точно стоїть бар’єр на згадки через біль). Розчленували велику родину, розкидали всіх по кутках. І це реально жахливо.

А тепер, так, я ненавиджу окупантів. Не через нав’язану позицію і «бандерівську пропаганду», як кажуть пропагандони на болотах. А через особисту травму, через її пропрацювання. І таких, як я, виросло ціле покоління. Переселенців, доньок, синів, братів, родичів полеглих героїв на фронті.

Знищивши одних, ви виростили інших. рускіє, вам п***а.

Найкращі
Нові
Перші
Мирослав Юрчук
Сильно. Дякую за позицію, Стас, ти крутий.
Відповісти
35
Solomiya Paitak
Потужні слова! 👏🇺🇦
Відповісти
27
Nikita Serhiichuk
Стас 👏
Відповісти
23
Стас, найкращий 👏 Донбас це Україна, як би одному діду цього не хотілося
Відповісти
11
Денис Юдінков
Ненависть до когось або до чогось через дитячу травму - то надовго. Респекти, Стасян.
Відповісти
9
Міша Пихней
Уроки вироблення писанок легендарні!
Відповісти
9
Ірина Козюпа
Стас 💙💛
Відповісти
8
До сліз, Стас
Відповісти
8
V_Voloshyn
Знаю сім’ю (мати з трьома дітьми, батько був добровольцем у ЗСУ), яка втекла з Луганська у квартирних тапках. Вони до останнього думали, що все обійдеться. Поки у травні 2014 їм не сказали добрі люди, що вони у списках лунарів на посадку у буцегарню. Вони встигли випередити окупантів на добу. Люди залишили весь скарб, все, що нажили, щоб врятувати своє життя. Ми їх тут з нуля одягали-облаштовували-підтримували. Пам’ятаю радісні очі діточок, коли на Новий Рік вони отримували ялинку і подарунки. Дуже вражають такі історії, як у автора. Бо діти - це немає ціни.
Відповісти
7
Дарина Калінчук
Пробило на сльозу 💔👏🏻
Відповісти
6
Кр.От.
✌️🇺🇦
Відповісти
6
Пабло
+
Відповісти
6
Олександр Сажко
Стас - найкращий!
Відповісти
5
Артур Киров
поддерживаю земляк!
Відповісти
3
У мене в класі в Донецьку був хлопчина, який гарно говорив українською, співав українські пісні та навіть одягав вишиванку. Тепер вгадайте, хто на початку 2014 став найбільшим прихильником Псевдоросії та недоНР?
Відповісти
1
AndroidYT
Респект, мокшанє за все поплатяться
Відповісти
0
vasylashko
Сумно і водночас радісно. Сумно, тому що втратили дім. Радісно, тому що не втратили свою ідентичність.
Відповісти
0

Інші пости блогу