9 прогнозів на сезон НБА від баскетбольної редакції Tribuna.com
Найкраща баскетбольна ліга планети повертається.
Bold predictions (вони ж «прогнози наосліп») – невід’ємна частина початку будь-якого спортивного сезону в США. Аналітики, експерти, журналісти чи просто зацікавлені фанати роблять свої сміливі, несподівані, часто контраверсійні прогнози на сезон, намагаючись вгадати якусь неочевидну подію чи поворот подій, що станеться протягом нього.
Баскетбольна редакція Tribuna.com не залишилась осторонь такого дійства та зробила дев’ять прогнозів на сезон НБА-2022/23.
Мирослав Юрчук, баскетбольний соцредактор Tribuna.com:
«Філадельфія» стане головною командою сезону НБА, Ембіід – MVP
Вже кілька сезонів поспіль «Філадельфія» є однією із головних команд Східної конференції, але постійно безглуздо оступається у плей-оф. Команді заважали то якісь фантастичні збіги обставин, то травми лідерів, то Бен Сіммонс. Цього року у команди Дока Ріверса нарешті є все, щоб стати головною командою НБА та домінувати протягом усього сезону.
Джоел Ембіід, який показував елітний рівень баскетболу минулого року і зупинився за крок від нагороди MVP, здається, нарешті відпустив цю ситуацію та перестав гнатися за омріяною індивідуальною нагородою. Як не дивно, саме це допоможе йому виграти приз Найціннішому гравцеві «регулярки». Якщо центровий проведе сезон без серйозних травм, буде першою скрипкою команди, яка виграє Східну конференцію (в чому поки немає причин сумніватися), то саме він піде у плей-оф із почесним званням MVP НБА.
Ще один важливий гравець «Філи», Джеймс Харден, нарешті має змогу реабілітуватися за бруклінський період своєї кар’єри та довести, що він все ще елітний гравець НБА, а не просто «підтанцьовка за великі гроші». Ну а ледь не головним ключем до успіху «Сіксерс» повинен стати Тайріз Максі, який буде одним із основних претендентів на нагороду MIP (гравцеві, що показав найбільший прогрес за сезон) та людиною, яка довершить пару Ембіід-Харден.
«Мемфіс» не вийде у плей-оф напряму
У тому, що Джа Морент та компанія залишатимуться однієї із найцікавіших команд НБА – майже немає сумнівів. Однак «Грізліс» минулого сезону стрибнули настільки вище своєї голови, що уникнути стрімкого регресу у сезоні-2022/23 буде просто неможливо.
«Мемфіс» фантастично грав із Джа Морентом і ще фантастичніше грав без нього, коли лідер «ведмедів» вилетів через травму. Результат 20-5, який «Грізліс» показали без своєї основної зірки не можна назвати закономірним – це скоріше збіг обставин та неймовірний кураж команди Тейлора Дженкінса. Сам Джа у новому сезоні, звісно ж, за умов відсутності травм, повинен виглядати просто елітним гравцем, але от щодо загальної готовності «Мемфіса» провести ще один настільки ж потужний сезон – є серйозні сумніви.
«Грізліс» будуть програвати набагато більше, ніж минулого сезону, можливо, спробують навіть приберегти деяких гравців (а особливо лідерів Джарена Джексона-молодшого та Джа Морента, які є доволі травматичними баскетболістами) задля кращого виступу у постсезоні. І це приведе до того, що вони не потраплять у плей-оф напряму – «Мемфісу» доведеться виборювати місце у вісімці найкращих команд Заходу через плей-ін.
«Сакраменто» проведе найкращий сезон за 17 років та нарешті потрапить у плей-оф
«Кінгс» востаннє грали у плей-оф у сезоні-2005/06, і у нинішньому сезоні у «Сакраменто» нарешті з’явиться можливість перервати ганебну серію без постсезону та таки потрапити до топ-8 команд Заходу.
У міжсезоння «королі» змінили тренера: у новий сезон каліфорнійську команду поведе Майк Браун – доволі непоганий, досвідчений наставник та чинний чемпіон НБА (як асистент Стіва Керра у «Голден Стейт»). Та це далеко не основна причина майбутнього успіху «Сакраменто» – головне те, що «Кінгс» просто немає куди падати. У них занадто хороший склад, щоб «танкувати» та боротися за перший пік драфту (тобто за Віктора Вембаньяму) із «Сан-Антоніо», «Оклахомою», «Г’юстоном» чи «Ютою».
Пара Сабоніс-Фокс чи не найкраща комбінація лідерів «Сакраменто», які були у команди за ці роки без плей-оф, а задрафтований цього літа Кіґан Мюррей взагалі повинен бути у трійці найкращих новачків сезону. Додамо до цього те, що Західна конференція стала навіть дещо слабшою («Фінікс» уже просів, «Мемфіс» ще просяде, «Юта» із контендера перетворилась на абсолютного аутсайдера конференції), і отримуємо ідеальну формулу для виходу «Сакраменто» у плей-оф НБА.
Якщо ж команда, за яку, нагадаю, виступає українець Олексій Лень, і тут примудриться зробити щось не так та не потрапити у постсезон, то цю прокляту організацію можна буде розпускати одразу ж після 82 гри регулярного чемпіонату.
Євгеній Власенко, баскетбольний соцредактор Tribuna.com:
«Лейкерс» вдруге поспіль не вийдуть у плей-оф
Уболівальники найпопулярнішої команди НБА перед кожним сезоном сподіваються, що саме в цій компанії «озерники» нарешті зможуть стати найтитулованішою франшизою в історії (наразі у них з «Бостоном» по 17 титулів), але можемо їх засмутити – в цьому сезоні не бачити їм перснів.
Причини прості:
Рассела Вестбрука не дарма намагалися обміняти усе міжсезоння. Цей гравець може стати величезною проблемою для каліфорнійців: невдалі (а іноді навіть смішні) виступи, травми, дорогий контракт та внутрішні чвари (усі ми пам’ятаємо їхні напружені стосунки із новачком команди Патріком Беверлі) – можуть вбити сезон-2022/23 для жовто-пурпурової половини Лос-Анджелесу. В найкращому випадку Расс просто не заважатиме команді Дарвіна Гема грати і отримуватиме свої хвилини з лави запасних (таку схему вже застосовували у передсезонній грі).
Здоров’я лідерів. Другий рік поспіль лідери «Лейкерс» – вікові гравці (у минулому сезоні вони взагалі були найстаршою командою ліги). А з віком у більшості баскетболістів виникають проблеми зі здоров’ям і «озерників», з величезною вірогідністю, не обійде ця тенденція. Як ми бачимо: сезон ще не розпочався, а Девіс, Вестбрук і Шрьодер вже мають ушкодження.
Тож навіть попри непогані підсилення, зміну тренера та вмотивованість Леброна Джеймса – виліт на стадії плей-ін це максимум для цьогорічних «Лейкерс».
«Бостон» зіграє у другому фіналі НБА за два роки
«Кельти» провели надзвичайно успішну компанію-2021/22, поступившись у фіналі безперечно найкращій команді сезону – «Голден Стейт». Вони зможуть повторити минулорічне досягнення.
«Селтікс» не втратили своїх лідерів, а лише підсилилися у міжсезоння (особливий акцент тут варто зробити на Малкольмі Броґдоні, який додасть глибини та варіативності лаві запасних команди). На фоні конкурентів, деякі з яких істотно корегували склад, «Бостон» зазнав лише однієї вагомої зміни – Іме Удока. Нігерійський наставник дискваліфікований на рік через інтимні стосунки з співробітницею клубу. Маємо надію, що колишній асистент Джо Маззулла достатньо детально розуміє організацію та специфіку гри бостонців і зможе якщо не примножити, то хоча б зберегти усі надбання Удоки. Також на початку сезону будуть недоступні Роберт Вільямс та Даніло Галлінарі, але травмованих гравців є кому підстрахувати.
Окрім цього, основна обойма команди отримала неоціненний досвід гри у плей-оф (дуже повчальними були серії з «ГСВ» та «Маямі»), який допоможе їм впевненіше та надійніше показувати себе у наступному році.
Добре, що «кельти» не вписалися в можливий трейд Кевіна Дюрента. Такі колосальні зміни в команді не привнесли б жодної користі, і звичайно, не додали б стабільності у нинішній ситуації.
«Шарлотт» Майкла Джордана знову залишаться без омріяного плей-оф
«Хорнетс» зразка 2022 року – це молода та талановита атакувальна команда, яка легко тримала глядачів у екранів, створюючи божевільні хайлайти майже кожної гри. Але був у неї і вагомий недолік – відсутність оборони як явища. Саме ця проблема, у комбінації з відсутністю досвіду (особливо у лідера команди Ламело Болла), завадила феєричному колективу з Північної Кароліни пройти в плей-оф через турнір плей-ін.
Є два фактори, які зіпсують сезон «Шарлотт»:
Звільнення Джеймса Боррего та призначення Стіва Кліффорда. Молодий фахівець вибудував гарну та видовищну атаку, використовуючи сильні сторони своїх лідерів, але ж, як зазначалося вище, не зміг привести «Хорнетс» у плей-оф. Власник франшизи Майкл Джордан вирішив не давати додаткових шансів Боррегго, звільнивши 44-річного керманича. На посаду головного тренера був призначений досвідчений та випробуваний часом Стів Кліффорд (старий знайомий Джордана). Новий наставник зможе навести лад у обороні (наскільки йому дозволить рівень виконавців), але неповторна атака блакитно-білої команди залишиться в історії.
Друга зірка клубу та напарник Ламело Болла ризикує більше не зіграти в НБА. Майлз Бріджес за день до підписання максимальної угоди із «Хорнетс» потрапив у величезний скандал із домашнім насильством. Тепер замість сотень мільйонів доларів йому світить лише 10 років ув’язнення. Це вагома втрата, яку майже неможливо компенсувати у повній мірі. До речі, вслід за Бріджесом заарештували і Джеймса Букнайта, який мав стати чи не головним скорером «Шарлотт» за відсутності Майлза. 22-річний гравець, ймовірно, керував автомобілем напідпитку.
У гонитві за стабільністю та захистом «Шарлотт» втратить свою індивідуальність і не зможе увійти до вісімки найсильніших команд конференції.
Андрій Білик, баскетбольний редактор Tribuna.com:
Наступна травма зіркового гравця запустить велику перебудову у «Денвері»
Буду відвертим – мені дуже не подобається, як збудована актуальна команда «Наггетс». Центровий без навичок центрового, стрижневий захисник без плеймейкінга та молода (і постійно травмована: з чотирьох сезонів на дитячому контракті один пропустив повністю, а у іншому зіграв дев’ять зустрічей) третя зірка, яка публічно заявляє, що не готова грати по системі Майкла Мелоуна і хоче мати право на поганий кидок у будь-якій ситуації – не та конфігурація ростеру, з якою можна чогось добитися. У найкращому випадку, це команда під регулярний чемпіонат, якій істотно допомагає фактор високогір’я у домашніх матчах – та й то, лише до того моменту, доки здоров’я дозволяє Ніколі Йокичу грати по 75 поєдинків за сезон.
А ще цей ростер дуже, дуже дорогий. Не настільки, як у «Голден Стейт», але у сезоні-2023/24 перша четвірка Мелоуна (Йокич, Джамал Мюррей, Майкл Портер-молодший та Аарон Гордон) має сумарні гарантії на 135 мільйонів доларів, а у кампанії-2024/25 – на 145. Якщо додамо до цієї суми 15 мільйонів Кентавіуса Колдуелла-Поупа (повна гарантія на 2023/24 та опція гравця на 2024/25), отримаємо класичну ситуацію імені Ніла Олші: на ринку вільних агентів ловити нічого, обмінювати з вигодою для себе нікого, окрім єдиної суперзірки, а стеля команди – абсолютно точно не небо.
Зважаючи на те, що Мюррей пропустив останні півтора роки через важку травму коліна і навряд чи повернеться сильнішим, аніж він був, а Портер-молодший взагалі не факт, що колись зможе стати надійним гравцем НБА (у нього вже у 24 роки хронічні проблеми зі спиною – такі травми довго та важко лікуються і можуть дати про себе знати у будь-який момент), новий сезон стає моментом істини для «Денвера». І, водночас, запускає зворотній відлік до великого вибуху: Йокич у праймі, здобувати титул першою зіркою він має зараз, і те, що всі важливі гравці «Наггетс» зустрінуть початок регулярки умовно-здоровими, створюватиме додатковий тиск на тренерський склад та менеджмент команди.
Звісно, у будь-який момент можна звільнити Майкла Мелоуна, зробивши цапом-відбувайлом головного тренера (зазвичай так і роблять), але є відчуття, що наступна серйозна травма когось з трьох гравців на максимальних контрактах запустить у «Наггетс» масштабну перебудову. На кшталт тієї, що ми бачили у «Юті» влітку 2022-го: спортивне старіння та важка травма Джо Інглза (саме австралієць, а не Донован Мітчелл з Руді Гобером, був фундаментом «Джаз» Квіна Снайдера на баскетбольному майданчику) змусили клуб натиснути на гачок і обміняти ледь не усіх статусних гравців на піку їхньої ціни на ринку, не чекаючи, доки вони стануть токсичними активами або просто баскетболістами із поганими угодами (за пару-трійку років Гобер матиме одну з найгірших максимальних угод в усій НБА).
«Денвер» зараз – у майже ідентичній позиції, тож чекаємо або історичних здобутків (бодай перемоги на Заході), або великих змін.
«Голден Стейт» форсуватиме зміну поколінь та буде активним на ринку обмінів
Нехай вас не вводять в оману нові довгострокові угоди Джордана Пула та Ендрю Віггінса – вони аж ніяк не означають, що «Ворріорз» планують ще три-чотири роки грати тим самим складом, який у червні здобув четвертий чемпіонський титул в епоху Стефа Каррі. Боб Маєрс знову робить трюк, який він колись виконав із Діанджело Расселлом: зберігає активи та примножує їхню вартість (очевидно, що будь-який гравець, молодший 30 років, буде коштувати більше з угодою на три-чотири сезони, аніж з контрактом, що спливає), щоб викласти їх на стіл у потрібний момент часу.
Платити майже 500 мільйонів доларів за склад, яким би потужним він не був (з урахуванням податку на розкіш усі гарантовані витрати на ростер у сезоні-2023/24, якщо Дреймонд Грін активує останній рік своєї угоди, складуть 483 мільйони – і це ще без урахування запасних на ветеранських мінімумах, яких «Голден Стейт» підпише наступного літа) – це економічне самогубство у реаліях надконкурентної ліги, і Маєрс, як кваліфікований ГМ, це чудово розуміє. «Ворріорз» не підуть у повну перебудову доти, доки Стеф Каррі грає на більш-менш зірковому рівні – але акценти поступово зміняться. Як і дійові особи: Стів Керр активніше заграватиме Джеймса Вайзмена, Джонатана Кумінгу та Мозеса Муді, а менеджмент дивитиметься, кого з ветеранів (хто сказав «Клей Томпсон»?) можна буде відпустити, доплативши якимось драфт-піком, без великої шкоди для загальної концепції, але з суттєвою економією грошей.
Бійка Гріна з Пулом тут, до речі, абсолютно ні до чого: необхідність омолоджуватися на ходу та приймати болісні кадрові рішення стосовно вікових гравців – цілком нормальний побічний ефект намагання збудувати команду-династію у лізі, де існує хоч і не жорстка (як, наприклад, у НХЛ), але все ж стеля заробітних плат. Щоб виграти ще щось із Каррі, «Ворріорз» мають вести себе максимально прагматично – інакше перетворяться на щось подібне до «Лейкерс» часів останніх сезонів Кобі Браянта, чого, з огляду на масштаб платіжки, вони просто не можуть собі дозволити.
Тож Маєрс буде набагато більш активним, аніж зазвичай, на ринку обмінів гравців – особливо, молоді на дитячих контрактах та баскетболістів на угодах-містках, які потребуватимуть зміни навколишнього середовища для подальшого прогресу впродовж цього і наступного сезонів. Це, звісно, не означає, що «Голден Стейт» зайде у перший ліпший трейд лише заради економії – але уважно слідкувати за ситуацією та ризикувати клуб просто зобов’язаний.
Попович зробить усе від нього залежне, щоб «Сан-Антоніо» отримав Вембаньяму – і завершить тренерську кар'єру
Історія – штука циклічна, тож буде максимально логічним, якщо Грегг Попович піде з «Сан-Антоніо» у приблизно такій самій ситуації, у якій він очолив клуб. Хто забув (чи, може, не знав), нагадаємо: п’ятиразовий чемпіон НБА у якості головного тренера очолив «Сперс» впродовж сезону-1996/97, який техаський колектив відверто зливав заради Тіма Данкана, і потім збудував навколо нього одну з найкращих команд НБА у 21 сторіччі. Зараз отримати перший пік трохи складніше, аніж 25 років тому, але приз на драфті-2023 буде не менш привабливим за члена Зали баскетбольної слави.
У довгострокових перспективах Віктора Вембаньями можна сумніватися скільки завгодно (власне, я відношусь до категорії людей, які не дуже вірять у суперкар’єру француза – на мою думку це, скоріше, новий Крістапс Порзінгіс, баскетболіст унікальний за навичками, але дуже проблемний у частині фізичних можливостей, здоров’я та витривалості на рівні найсильнішої ліги світу), проте лише актив такого масштабу, як найбільш розхайпований тинейджер планети з часів Леброна Джеймса, спроможний вдихнути у проект «Сан-Антоніо» нове життя та бодай якісь надії на світле майбутнє.
Зробивши усе можливе для того, щоб «Сперс» отримали Вембаньяму (тобто, програючи якомога більше матчів і паралельно адаптуючи до реалій НБА талановиту молодь, що вже є в організації – тих же Джеремі Сохана з Малакаєм Бренемом, наприклад), Попович, якому впродовж сезону-2022/23 виповниться 74, зможе зі спокійним серцем та чистою совістю піти на тренерську пенсію. Ще один титул він не здобуде (хіба що десь асистентом, але у це дуже складно повірити), рекорд усіх часів за кількістю перемог у регулярних чемпіонатах ліги він вже встановив, Олімпіаду зі збірною Сполучених Штатів виграв – більше йому доводити нічого навіть самому собі.
Тренерське дерево Грегга настільки масштабне, що у «Сан-Антоніо» не має виникнути жодних проблем із тим, щоб замінити патріарха без революційних змін. Той-таки Іме Удока, якому після секс-скандалу у «Бостоні» доведеться розпочинати кар’єру з чистого аркуша, після дискваліфікації може повернутись у систему, яка повірила у нього десять років тому, і це точно буде цікаво.
Фото: Nathaniel S. Butler, Rocky Widner/NBAE, Nic Antaya/Getty Images, Robert Gauthier/Los Angeles Times, Eric Christian Smith/The Associated Press
