Що читати, коли у вас «нечитун»?

Якось мене запитали, як я справляюсь з тривожністю.

– Читаю.

Я любила книги, скільки себе памʼятаю. Моїм улюбленим заняттям з дитинства було разом з бабусею гортати каталоги КСД та обирати нові книжки. Одного літа на канікулах я прочитала десь під 100 книжок, бо спочатку мене захопили «Тореадори з Васюківки», потім схотіла прочитати всього Всеволода Нестайка, а тоді понеслось.

Після початку повномасштабної війни книги стали моїм головним антистресом, бо я можу тягнути їх навіть в укриття. Якщо читання книг настільки рятує та допомагає, ти ж не можеш дозволити собі впадати в «нечитун». Правильно ж?

Що ж, книжковий офтоп-блог повертається.

1. Книги Тейлор Дженкінс Рід

Завжди повторюватиму, що Тейлор Дженкінс Рід – найкраща авторка в період «нечитуна». Вона пише настільки легко, що її книжки ви ковтаєте за лічені години.

Тейлор створила свій окремий всесвіт вигаданих знаменитостей, про яких пише історії – дуже і дуже реалістичні історії. Її основні книги «Сім чоловіків Евелін Г’юґо», «Дейзі Джонс і The Six», «Світанок Малібу», «Керрі Сото знов у грі» обʼєднані в одному всесвіті – персонажі однієї історії згадуються в іншій і навпаки (не хвилюйтесь, на сюжет це не впливає ніяк, вони просто є і все).

Окремо зупинюсь на своїй улюбленій «Керрі Сото знову у грі». Якщо коротко, це книга про 37-річну тенісистку, яка після завершення карʼєри вирішує повернутись на корт, щоб не дозволити молодшій і талановитій Нікі Чан побити свій рекорд.

💭 «Люди, які реально грають, – вони ще й програють. Ми всі програємо. Таке життя»

💭 «Послухай, закохатися дуже просто. Хочеш відкрию секрет? Людина кожен божий день закохується в життя. І байдуже, що все колись закінчується»

💭 «..Не дозволяй чужим кривдам пустити коріння тобі в душу. Шавки гавкають караван іде. Люди будуть усяке патякати, але не допускай, щоб це вплинуло на твою самооцінку»

Я люблю книги, які викликають емоції – ця саме така. Бо під час прочитання ви будете ненавидіти Керрі, бо вона дуже різка жінка; милуватися її гарним стосункам з батьком, бо це, мабуть, найкрасивіша лінія всієї книги; і врешті-решт, як би вона вам не подобалась, ви все одно вболіватимете за неї на корті.

До речі, Netflix придбав права на екранізацію цієї книги. Уявіть собі, виконавчим продюсером серіалу стане легендарна Серена Вільямс. Саме американська тенісистка і надихнула Дженкінс Рід на написання цієї історії.

2. Екранізовані історії

«Щасливих вам Голодних ігор і нехай удача завжди буде з вами» – все, що я знала про серію «Голодні ігри» до січня. Так сталось, що ця трилогія завжди проходила повз мене, але на фоні хайпу довкола виходу приквелу про Геймітча, я вирішила нарешті познайомитись з цим світом.

Стадіон в Німеччині використали в зйомках приквелу до «Голодних ігор»

Для тих, хто не знає, коротко про сюжет: антиутопія, дії якої розгортаються в так званому Панемі, а всім керує Капітолій. У минулому проти Капітолію повставали, через це вони придумали дуже жорстке реаліті-шоу, де хлопці та дівчата з кожного округу (їх 12) бʼються на смерть.

💭 «Мені лише треба дати їм зрозуміти, що вони мені не господарі. Навіть якщо я помру, то хочу остаточно залишитися собою»

💭 «Надія – єдине, що сильніше за страх»

Паралелельно читала та дивилась екранізації на основну трилогію – і спіймала себе на думці, що це ідеальне чтиво, коли читати і не дуже хочеться. Якщо ви ще й бачили екранізацію, то книги стануть просто глибшим зануренням в тему. У мене так працює, наприклад, з «Гаррі Поттером». Фільми – це щось дуже особливе, що повертає в шкільний час, коли я вперше познайомилась з цим світом. Але коли я дійсно хочу знову зануритись в цю історію, завжди оберу книжки, бо в них все більш багатогранно і глибоко.

3. Щось абсолютно нове, незвичне і навіть «дике» для вас

Востаннє, коли вирішила почитати щось незвичне, зі мною трапилась «Пітьма». Про цю книгу та її автора в Україні говорять з кожної праски, тож, я упевнена, що її або всі вже прочитали, принаймні сходили виставу. Якщо ж якимось дивом ви ще не знайомі з творчістю Павлюка, вам це треба.

За сюжетом кримінальний психолог Андрій Гайстер приїхав у село Буськів Сад розслідувати зникнення дівчинки. Але мешканці села не просто відмовляються допомагати, а ще більше плутають Андрія. Історія настільки лякала і захоплювала, що, повірте, інколи я вже думала, що сходжу з розуму.

«Пітьма» буквально вкрала мій спокійний сон і я не могла думати ні про що інше, окрім неї. І це однозначно найкращий психологічний трилер зі всіх, які читала.

💭 «Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої».

А ви читали щось з цього переліку? І діліться, які жанри читаєте ви, коли бажання читати зовсім немає?

«Єдине, що дає нам спорт, – це мить». Чому я раджу прочитати «Ведмеже місто» кожному