Браво, Федерація! Епізод 3. It's Always Sunny In Bilhorod-Dnistrovskiy

Tribuna/Футбол/Блоги/Браво, Федерація! Епізод 3. It's Always Sunny In Bilhorod-Dnistrovskiy

26 грудня, 21:52

Дисклеймер: сезон сам по собі був краще за будь-який фанфік. Тому повертаємось у міжсезоння. В тексті присутні расистські жарти, але це зроблено виключно з метою розкриття персонажа. Автори проєкту засуджують майже всі можливі дискримінації, окрім дискримінації фанатів низькоякісної музики на портативних колонках. Все персонажі вигадані, згадки реальних імен та брендів побудовані виключно на медійній репутації, і жодним чином не стосуються їх прототипів. Якщо я ненароком розкриваю якусь брудну схему - це я випадково. Або ні...

Епізод 1. Ми на порозі великого шухєра: https://ua.tribuna.com/uk/football/blogs/3083043-bravo-federacziya-epizod-1-my-na-porozi-velykogo-shuxyera/

Епізод 2. Ви продаєте рибів?: https://ua.tribuna.com/uk/football/blogs/3083646-bravo-federacziya-epizod-2-vy-prodayete-rybiv/

Ранкове сонце сліпило екран монітору. Через це зум-колл видавався просто великим голосовим чатом. Учасників було небагато, проте вони всі не були схожі на людей, що обговорюють важливі теми. Емік сидів поряд з тестем, на фоні бігали діти, в той час як їх дідусь відчував себе незручно не лише від дитячого садку в нього за спинами, але йому здавалося, що дитячий садок - це все, що його оточує: Емік, що вважав за потрібне вдягати дорогий костюм на всі ділові зустрічі, але при цьому довершував цей ансамбль гумовими капцями на босу ногу, ті двоє шмаркачі по той бік екрану, один з них взагалі сидів у дитячій кімнаті, а інший - у піжамі посеред офісу. І це вони йому пропонують розвивати клуб? Звідки в них гроші? Навідкладали зі шкільних сніданків? Отримали спадок від тітки в Ізраїлі? Так, вони кажуть про якісь стартапи та інвестиції, але це певно щось нематеріальне, до чого він не звик. Віртуальні активи, віртуальні гроші, віртуальні прибутки, а тепер ще й віртуальні зустрічі, які, він був певен, завершаться віртуальним бенкетом. Це все було дуже дивно, десь майже дико. Не було більше такого, що потенційного бізнес-партнера можна зрозуміти під час ділового обіду, подивившись йому в очі, потиснувши руки. З іншого боку - цей футбольний клуб, про який йшла мова, був цікавий Еміку, а зять в нього мав добру бізнес-чуйку. Та були і непогані моменти - Сергій, менеджер компанії-інвестора, виглядав ледь не єдиним адекватним співрозмовником, якого можна було хоча б зрозуміти.

тож таким чином, по реєстрації ми зробимо розподіл участі у статутному капіталі, де вам та вашому мʼясокомбінатові належить 5%, а у випадку АйПіО - маєте пріоритетне право викупу ще десяти…
айпі…шо?
папа, не хвилутесь, цей бандіт правильно каже. АйПіО - це акції, вихід на фондовий ринок. В нас таке лише у Вересі поки є, але то більше таке - понти. Ці хлопці знають тему… знаєте ж?
Еміку, я не хвилююсь, тим більше, шо я ще на цьому заробляю тут і зараз. Але навіщо ви залишаєте мені ці пʼять відсотків?
Так, тут найцікавіше. Оскільки юридично наша компанія все ж закордонна, то преса дуже негативно пише про таємничих інвесторів, які хочуть нібито загарбати весь український футбол. Але ми свої, аккерманці, обидва вчились у третій школі…
я вас знаю, хлопці. Просто не можу зрозуміти, навіщо вам це все.
Нам потрібно, щоб клуб успішно пройшов реєстрацію, а для цього не хочеться міняти власників команди. До того ж, талант Емануеля дозволить йому обійняти посаду і допомагати в керівництві клубу, як він того і хотів.
Еміку, ти йдеш з заводу?
Ні, папа, ви шо! Я буду робити ще більше, ви не хитайтесь
не хвилюйтесь…
так-так.
Сергій завтра приїде до міста, щоб допомогти оформити всі папери, після чого поїде до Києва продовжувати процес сертифікації. Ми уважно передивились вимоги - потрібно виконати деякі роботи на стадіоні, тож паралельно ми шукаємо підрядника, що міг би все це швидко зробити.
Не треба шукати, я маю бригаду, що все це зроблять.
Це навіть краще! Дуже вам дякуємо, обіцяємо що у вас буде свій квиток на віп-ложі.
Хлопці, мені на ваш футбол, якщо чесно, байдуже. Це я заради онуків усе. Тож грайтесь, тим більше шо не треба сюди гроші давати.
Дякуємо вам! Ще є якісь питання?

Микола вибіг із квартири надвір ніби на крилах. В нього буде свій футбольний клуб! Все так як він і мріяв. Стрибнув на самокат та поїхав в бік стадіону. Центральний стадіон, який він обовʼязково перейменує на Аккерман-арену, невеличкий стадіон з двома трибунами та без накриття, стояв серед приватних будинків, але хлопцю він здавався, щонайменш “Вемблі”. Він підійшов до калитки і зателефонував брату.

привіт!
О, Коля. Ти де зараз, що такий захеканий?
Андрюха, я біля нашого стадіону.
Вітаю, шо сказать ще - Андрій усміхнувся - шо там цікавого?
ну, все красиве, ідеальний газон, сидіння, вітерець приємний, я вже уявляю як ми тут граємо в Лізі Чемпіонів!
Коля, угомонись. Яка ще Ліга Чемпіонів. По-перше, він абсолютно не підходить під вимоги міжнародних матчів. Я провів дослідження і побачив, що має бути для цього зроблено.
так! Треба поставити велике табло! Таке, з екраном! ще треба поставити щоб реклама була на бортах навколо поля…
це називається “рекламний периметр”.
ото ти душніла, Андрій! І ще я хочу щоб за воротами стояло джакузі, або баня! Я таке бачив шо десь в Америці є.
Микола, я тебе розчарую, але нічого з цього немає в переліку для сертифікації. Ти сказав, що газон ідеальний…
так!
Мене це лякає. Бо ніхто не доглядає його активно. Може бути штучним, то з цим тоді проблема. А можеш зайти всередину і перевірити?

Газон дійсно виявився штучним. Андрій знав регламент, що у нижчих лігах таке допускається, але це на перспективу треба було робити футбольне поле повністю з нуля. Чому саме - він не знав, але у серіалі про Рексем, який він подивився за вихідні, нові власники чомусь найбільше переживали, коли дізнались, що газон треба робити з нуля. І це чомусь дуже багато грошей. Але якщо відчуваєш себе Раяном Рейнолдсом - треба бути ним до кінця! Бо є в них дещо спільне - обидва час від часу мають прикидатись, що вони круті хлопці, і обидва керують футбольним клубом на відстані. Навіть на секунду Андрій замріявся, що кількасот фанів співають перед грою на той самий мотив The Declan Swans:

Менше кілометру від центру міста

На наших трибунах нема більше місця

Ніхто до команди не простягне руки

Але в нас не Суркіси, а брати Савчуки!

Андрюха, ало! Ти там шо, поплив?
А, слухай, Миколо, а ти можеш включити камеру?
шо, скучив за братом?
Та йди ти! Я купив клуб, хочу подивитись на те, що я тепер маю.

Флагманський смартфон у надвисокій роздільній якості дуже чітко показав - це вам тут не Рексем. Незважаючи на нещодавну реконструкцію, це був все ж косметичний ремонт. Дві трибуни і поле. Незрозумілий дитячий майданчик, який не підходить під його уяву, немає навіть натяку на “коп” - і де ж дивляться футбол віддані фанати, що підтримують клуб? Історія видається складнішою, ніж він це на початку уявляв. Звісно, можна грати і на тому, що є, або тимчасово перевезти команду до Зорі, там будуть не проти підзаробити на оренді полів. Але слухайте - це ж фактично реалізація мрії! Так, ця мрія зʼявилась за вихідні, після перегляду діснеївського серіалу, але старий Волтер виховав не одне покоління так, щоб воно вірило у яскраві казки! Жанр нуару треба було замінити на щось яскраве, щось знеболююче для провінційного тихого містечка, що живе лише літньою навалою туристів. Андрій якраз мав бажання та ресурс принести сюди, на бессарабське узбережжя цей шматочок казки, серіалу, який захоплюватиме людей хоча б раз на тиждень, як новий епізод. А для перегляду цього яскравого мюзиклу потрібен як не величний оперний театр, то хоча б бродвейський мюзик-хол.

Коля, а наш дрон зараз заряджений?
Так, шо треба зняти?
Треба політати над стадіоном, зробити багато футажу, я хочу віддати це архітекторам, щоб вони спланували декілька тимчасових конструкцій та розпланували тимчасові комерційні зони. Нам треба пройти сертифікацію якнайшвидше.
А шо ти хочеш?
Нам треба, спочатку, зробити так, щоб люди приходили на соккер, незважаючи, люблять вони його, чи просто хочуть провести час.
Шо ти зараз сказав?
Що нам треба залучати глядачів на трибуни.
Андрюха, ти зараз сказав "соккер". Ти там в своїх Америках поплавився остаточно? Це футбол в першу чергу! Ти ще придумай таке в інтервʼю сказати, нас фанати розірвуть. Теж мені, Глейзер акерманського пошиву...
Слиш умнік, давай швидше дуй знімати.

Микола побіг через всю бігову доріжку в напрямку паркану, в подумках вже малюючи красиві картини, як виглядатиме стадіон...

Альо, шо ти тут бігаєш? - голос охоронця змусив хлопця озирнутися і, перечепивши через колоду впав на доріжку, трохи не дотягнувши до ями з піском.
Д-драсьтє, а я тут цей...
Шо? НЕ ЧУЮ!!! - охоронець стадіону відчув запах крові, до того ж ще й буквально - Микола пошкодив лікоть, а його модний смартфон розлетівся на шматки.
А я новий інвестор цієї споруди, роздивляюсь потенційні плани реконструкції - намагався додати впевненості Микола.
Хрінвестор! Якась малеча тут бігає, щось знімає, а потім розказує мені. Шо, метал хотів вкрасти? Закладку шукав? Ото через таких як ти в нас весь спорт в... - охоронець згадав, що все ж розмовляє з дитиною - в поганому стані. Я викликаю поліцію!
За шо поліцію? Я нічого не порушив! До того ж, я запамʼятав ваше обличчя, а значить, що ви тут більше не працюватимете - не можна так з керівництвом!
Малий, то шо ващє поїхав головою об асфальт? Ти мені ще погрожувати будеш? - очі охоронця почали наливатись гнівом і він пішов на хлопця. Микола зрозумів, що адмінресурс тут не допоможе, але з тим залишався останній аргумент.
Чекайте, я ж не брешу. Я серйозно прийшов за завданням архітекторів, просто вони в Одесі. Ну і серед іншого, інвестори попросили перевірити систему безпеки. Тому я от чесно скажу їм, що з охороною все добре.
Малий, ти серйозно думаєш, шо я в це повірю?
Я не знаю, як вам ще це пояснити - Микола втрачав впевненість у голосі, але ось тут промайнула ідея - давайте так: я вам лишу свій самокат, а віддасте його мені після дзвінка від директора стадіону. Новий самокат, такий майже 800 євро коштує. Якщо я це не зроблю, вважайте це премією за пильність.

Але Андрієві ця ідея не сподобалась:

Малий, от шо ти за збиток такий? І справа не в грошах. Так, ти молодець, домовився, але ти розумієш, що не можна світити наші плани передчасно? Інформаційна кампанія - це не, то що я планував на цьому етапі. Хто знає, чи не розпатякає він це все іншим - місто невелике, чиновники зрозуміють, що ми зацікавлені, і вимагатимуть від нас додаткової стимуляції. А я хотів працювати чесно.
Так в чому проблема? Приїде Сергій, зробить всю брудну роботу за тебе. Ніби це все вперше.
По-перше, він зараз в Києві на атестації клубу, по-друге, як тільки вони дізнаються, шо ми даємо хабарі - апетити не закрити ніколи.
і навіть звʼязками в НАБУ?
так, Коля, яке НАБУ? Звідки в мене там люди? Ти щось розумний не там, де треба! В тебе зараз три задачі - познімати стадіон з дрону, домовитись з охоронцем і приховати розбитий лікоть так, щоб мама нічого не дізналась. Одразу скажу - мама не повірить у версію зі спортивними іграми, бо ти днями сидиш за компом, а якщо ти скажеш, шо впав з самокату - отримаєш заборону на катання ледь не допоки тобі виповниться 18 років... Ось таке в тебе вузьке вікно рішень. Займайся, в мене дзвінок за 4 хвилини.

Подоляна мучив головний біль. І це не була метафора до клопоту, що він мав під час атестації нових клубів Другого Національного Дивізіону. Банальний головний біль, спричинений хмарами, що зависли зранку над Печерськом та похміллям. От правду ж казали - з віком якої якості напої ти не пив, наступного дня відучваєш себе ніби після сільського самогону. Взагалі, він вже давно збирався кинути пити, але це було те, що чиновник Федерації називав "стратегічна пʼянка", коли це було необхідно задля підтримки важливих ділових звʼязків. А безпосередньо цей бенкет був приурочений до завершення подачі документів з атестації. Сьогодні мало відбутися засідання атестаційної ради, після якої, за традицією мав бути ще один бенкет, на цей раз, за рахунок нових клубів.

До зали засідань зайшов Царенко. Він виглядав свіжим та веселим, жартував з учасниками засідання, ніби вчора його не було на бенкеті. Подолян терпіти не міг цей його занадто доброзичливий погляд, бо десь розумів, наскільки награно це було.

Олексій Васильович, доброго вам раночку, у вас все добре? Я вас дуже попрошу - ви хоч трохи посміхніться, мова йде про розвиток футболу у нашій країні, тому я вас дуже попрошу поставитись до цього з притаманним заступнику Голови Федерації ентузіазмом.
Так, Юріє Миколайовичу, зранку трохи голова на погоду болить....
Мені дуже шкода, Олексію Васильовичу, - Царенко відкрив пляшку мінералки, що стояла на столі, мабуть, з часів раннього Павелка, перевернув вертикально і вилив її з шумом та булькотінням до склянки. До різкого високого голосу Президента Федерації цей скрегіт різав Подоляну всі думки у голові. - але хто як не ви знаєте, наскільки ми раді розвитку професійного футболу, а - голос став нижче і тихіше - оцю свою совкову мармизу залишіть на той час, коли ані мене, ані журналістів, ані наших дорогих учасників не буде поряд. Ми ж тут переймаємо найкращі європейські зразки комунікації - Царенко знову почав голосити, ніби забиваючи цвяхи.
Так, Юріє Миколайовичу, зрозумів, я почну як ви будете готові.

Ну не вірив Подолян в те, що Царенко настільки щирий та відвертий. Людина "зверху", що вкрай цинічно підставила легенду українського футболу на цій посаді, а тепер всюди кричить про ідеологічну важливість бути відкритими та прозорими, точно щось приховує. Хоча певні речі Царенко зробив добре - преса наввипередки вихваляє роботу федерації, і, за тою інформацією, що була у Подоляна, до третини лідерів думок робили це без стимуляції. Але як щодо футбольної складової?

Шановні колеги, розпочинаємо засідання атестаційної комісії клубів Другого Національного дивізіону, що подали свою заявку до вступу до Професійої Ліги. На ваших планшетах ви можете знайти план засідання, тож я пропоную дотримуватися протоколу і відкрити засідання шляхом процедур передбачених регламентом...

Олексій Васильович за роки роботи у Федерації настільки вжився в роль класичного чиновника, що міг подібні засідання проводити у будь-якому стані, ледь не напамʼять виголошуючи бюрократичні процедури. Мабуть це був його основний скілл - тонке знання всіх регламентів, процедур, підходів до делікатних питань клубів, які намагалися десь обійти цей регламент. Тому кожна команда, що прагнула чогось досягати в професійному спорті, мала бути в дуже добрих стосунках з Подоляном. Або знаходити собі медіакіллера, поки це не зробив їм Олексій Васильович. А на що здатен він та його ручні продакшени - ми вже знаємо.

Відчитавши всі необхідні процедурні норми, далі наступала частина, коли комісія мала звітувати перед керівництвом Федерації з приводу деталей атестації. За доброю традицією, перед голосуванням всі отримували "тихі" нотифікації на робочі планшети, що підказували, які питання ставити і, за потреби, як "завалити" занадто самостійних кандидатів на вступ.

Футбольний Клуб "Авангард" з Білгород-Дністровського, Одеська область. Подаються вперше. Грали у Чорноморській зоні Аматорської ліги останні три сезони, інтереси представляють операційний директор Одоеке, Емануель Обогва Айзекович та Фінансовий директор Бабенко Сергій Анатолійович на підставі рішення Ради Директорів...
Боже, шо це ще за Чунга-Чанга - подав голос один із членів комісії, колишня зірка черкаського футболу, що пригрівся в кабінетах Федерації.

В залі запанувала тиша. Емік, що відвик був від подібного, просто закотив очі.

пане Емануель, я дуже перепрошую за це. Вікторе Михайловичу, ви розумієте, що ваш вчинок повністю дискредитує Вас, як чиновника. І найкращим виходом буде дочекатися від вас заяви на звільнення за власним бажанням. - Царенко намагався бути кризовим менеджером. - Ще раз, від імені Української Футбольної Федерації, я перепрошую за цей вчинок нашого КОЛИШНЬОГО колеги... Я сподіваюсь, цього не буде в протоколі, Олексій Васильовичу?

А шо сталося, прогресивний ви наш? Ідеальній федерації не потрібен скандал? Чи це якась чергова піар-акція, яку хоче розіграти Царенко перед новими членами ліги? Так це ж було вже. Подолян хотів насолодитись цією миттю, за яку він обовʼязково виставить рахунок, але думки про подвійну гру його керівника пульсували у скронях... Щоб знавець регламентних норм та протоколів так просто взяв і порушив це на очах у сторонніх спостерігачів? Але ні, Юрій Миколайовичу, але ні...

Нажаль, ми не можемо ігнорувати цього, але так, в протоколі це відобразиться як втручання сторонніх осіб у засідання Комісії. Через те, що розіграш Чемпіонату стартує за два тижні, тож ми можемо провести засідання за спрощеною процедурою вже цієї пʼятниці. Гадаю, клуби приймуть подібну пропозицію, тим більше, у федерації немає критичних претензій до пакету атестаційних документів.
Я підтримую подібну пропозицію. Сподіваюсь, клуби теж її підтримують, а цей прикрий інцидент не залишить межі цієї кімнати. Ще раз, пане Одоеке, мені дуже шкода за це непорозуміння - Царенкові важливо було сказати заключне слово у цій ситуації.
Clowns... - прошипів собі тихо Емік, залишаючи залу засідань з фальшивою посмішкою на обличчі

Андрій дивився на те, що йому намалювала знайома дизайнерка. Так, тут гарні, під низьким кутом трибуни для ультра, ось тут стильно пофарбовані контейнери, перероблені на лаунж, що є відсилкою до морського порту. Тераса з шезлонгами як відсилка до пляжів Затоки, що тут неподалік. Цікаво, чи будуть ходити на матчі туристи, що відпочивають у Затоці? Треба буде зробити частину місць доступними для туристів, непогана ідея. А ще можна продавати місцеву тюлечку, ніби це фіш-н-чіпс, і вийде дуже стильно, як для команди найнижчого професійного рівня. Єдине, що йому не подобалось - логотип "Авангарду", який дуже недолуго виглядає з усіма цими новомодними дизайнами. Шкода, що якнайменш до зими не можна нічого в клубі міняти...

Але наступне повідомлення змусило його хитро посміхнутись і зрадіти тій новині, що йому надіслали після засідання. Він почав друкувати повідомлення в чат "Авангард Аккерман C-Level"