Футбольна Одеса: як Одеський регіон впливає на якість та рівень футболу в Україні?
Одеські футболісти — це не тільки гордість нашого регіону, а й всієї України, і ми пишаємося ними, як найвищими досягненнями одеського «Чорноморця» у новітній історії клубу — це бронзові медалі Чемпіонату України 2006 року та двобій із французьким «Ліоном» у 1/16 фіналу Ліги Європи у 2014 році.
Одеса завжди постачала до Української Прем’єр-Ліги найкращих та талановитих гравців, які на рівних конкурували з гравцями із столичного «Динамо» та іншими не менш іменитими командами. Тож ми склали символічну збірну з гравців, які розпочинали свій футбольний шлях саме на території Південної Пальміри.
Георгій Бущан — воротар («Динамо», Київ)
Місце у воротах одеської збірної зайняв представник київського «Динамо» Георгій Бущан. Мало хто знав, але майбутній перший номер не тільки «Динамо» а й збірної України розпочинав свій творчий шлях у місцевому ДЮСШ. Проте у 2011 році перейшов до складу киян, де пройшовши через усі юнацькі та молодіжні команди «Динамо» він все ж таки дочекався свого дебюту за основну команду, який відбувся 20 серпня 2017 року у поєдинку проти кам’янської «Сталі», у якому кияни перемогли з рахунком 4:1. За збірну України Георгій дебютував 7 жовтня 2020 року у товариському поєдинку проти збірної Франції, у якому він пропустив 7 м’ячів. Проте це не вплинуло на подальший вибір Андрія Шевченка, який викликав воротаря з Одеси на Євро 2020. І якраз завдяки його впевненій грі у рамці воріт, українці змогли дістатися чвертьфіналу чемпіонату Європи, де їх зупинила збірна Англії, яка перемогла з рахунком 4:0. Враховуючи, що разом із Бущаном за місце у старті конкурували Максим Коваль та Денис Бойко, які у свій час були кращими у своїх командах (у «Динамо» та «Дніпрі»), то він доволі впевнено показував свою гру, за що і заслуговував довіру з боку тренерів. Хоч і зараз Георгій не завжди потрапляє до стартової одинадцятки «Динамо», його досвід, надійність та впевненість стануть у нагоді, та ворота одеської збірної будуть на замку.
Максим Брагару — лівий захисник («Чорноморець», Одеса)
Свій шлях, молодий талант одеситів розпочинав на позиції півзахисника. За «Чорноморець», Максим дебютував 17 серпня 2019 року у грі проти краматорського «Авангарду», а вже 11 липня 2020 року забив свій дебютний м’яч за одеську команду. Загалом за «Чорноморець», провів 85 матчів, де забив 9 голів та віддав 3 гольові передачі. У 2023 році був переведений головним тренером «моряків» Романом Григорчуком у захист. Однак зміна позиції не тільки допомогла Максиму відкрити для себе нові можливості, а й вийти на більш якісніший рівень гри. Неодноразово викликався до лав молодіжної збірної України з футболу, а у цьому році у її ж складі бере участь у молодіжному Євро 2023. За даними «Міжнародного центру спортивних досліджень», Максим Брагару увійшов до списку найкращих молодих дриблерів світу. Його вміння чіплятися за м’ячі, обігрувати суперників та загострювати в атаці нададуть нашій збірній неймовірно вибуховий лівий фланг.
Євгеній Мартиненко — центральний захисник («Фана ІЛ», Норвегія)
Євгеній знаходився у структурі «Чорноморця» з 2011 року, де переважно виступав за молодіжну команду одеситів. Проте за основну команду Євгеній дебютував 25 вересня 2013 року у грі з миколаївською «Енергією». Загалом, коли «Чорноморець» тренував Роман Григорчук, Євгеній залучався до тренувань із основним складом команди, однак грав у товариських іграх та кубкових матчах. Але коли у команду прийшов Олександр Бабич, Мартиненко став основним центрбеком моряків, де завдяки високому зросту він не тільки був надійним у захисті, а й корисним у атаці під час стандартних положень. Якраз 5 голів, які Євгеній забив за «Чорноморець» — це результат вдалої гри Євгенія на стандартних положеннях. Крім одеситів, Євгеній виступав за полтавську «Ворсклу», однак за 2 роки перебування у полтавському клубі він зіграв 23 поєдинки, де результативними діями не відзначався. Наразі виступає у четвертому дивізіоні норвезького чемпіонату, однак у нинішніх реаліях українського футболу, він би був корисним для багатьох українських клубів.
Владислав Бабогло — центральний захисник («Олександрія»)
Хоч Владислав і народився у Молдові, проте свій футбольний шлях він розпочав у одеському «Чорноморці» з 2015 року, де виступав за юнацьку та молодіжну команди «моряків», але за основний склад «Чорноморця» так і не зіграв жодного поєдинку. Влітку 2017 року Владислав перейшов до «Олександрії», де спочатку грав за дублерів. Однак дебютував за свою нову команду 17 лютого 2018 року у поєдинку проти кам'янської «Сталі». У наступному сезоні Бабогло став отримувати більше ігрової практики, а у сезоні 2019/2020 він став основним гравцем «Олександрії» яка на той час виступала у Лізі Європи. Загалом за проведений період у «Олександрії», Владислав зіграв 97 матчів, у яких забив 6 м’ячів та віддав 4 гольові передачі. Також у своєму активі Владислав має виступи за юнацьку та молодіжну збірні України. Крім цього, Владислав встиг зіграти 2 поєдинки за національну збірну Молдови, де у поєдинку проти збірної Польщі, що відбувся 20 червня 2023 року, відзначився забитим м’ячем, який став переможним у матчі, та переможним для Молдови. Його непоступливість та надійність будуть заважати суперникам проводити атаки на ворота нашої збірної.
Денис Балан — правий захисник («Верес», Рівне)
Ще один вихованець одеського футболу розташувався справа у захисті. Денис починав свою кар’єру граючи за місцеву ДЮСШ, з якої потім перейшов у київське «Динамо», де переважно грав за дублюючий склад киян. Далі Денис намагався знайти свою гру у дніпропетровському «Дніпрі», однак невдало. Далі він видав непогану гру під час виступів за одеську «Реал Фарму» та черкаський «Дніпро», за що і отримав запрошення перейти до головної команди Одеси — «Чорноморця». Однак провівши за одеситів 3 гри, він покинув команду, коли до Чорного моря прибув новий тренерський штаб. По справжньому Денис зміг розкритися у «Інгульці», де за проведені 4 роки він відіграв 89 матчів, в яких забив 3 голи та віддав 2 гольові передачі. Далі був сезон у криворізькому «Кривбасі», який через 9 років повернувся до «еліти» українського футболу. Взимку 2023 року, Денис перейшов до складу рівнян, де провів 12 матчів, у яких відзначився 2 забитими м’ячами. Також, у своєму активі, має виступи у словацькому чемпіонаті, що також є перевагою.
Володимир Шепелєв — опорний півзахисник («Динамо», Київ)
Свій футбольний шлях, розпочинав з семи років, займаючись у дитячій школі одеського «Чорноморця». Однак у 2010 році перейшов у академію столичного «Динамо». Грав спочатку за юнацькі команди киян, а вже 25 лютого 2017 року вперше дебютував у дорослому футболі у поєдинку проти луганської «Зорі». А дебютний гол забив 18 липня того ж року у ворота одеситів. У складі киян провів 182 гри у всіх турнірах, де забив 5 м’ячів та віддав 8 гольових передач.
Кирило Ковальчук — опорний півзахисник (завершив кар’єру)
Несподіванкою у цій збірній є поява гравця, який вже завершив свою футбольну кар’єру. Кирилу Ковальчуку вже 37 років, однак як він сам зазначав у своєму інтерв’ю, що він готовий ще трішки пограти. Одеський Том Круз виступав у тому відомому «Чорноморці», який у 2013-2014 роках грав у плей-оф Ліги Європи, та давав бій українським грандам (Динамо, Шахтарю, Дніпру, Металісту). Також, викликався у національну збірну України, за яку провів 4 поєдинки. Крім цього виступав за харківський «Металіст», та грав у Молдавському, Турецькому та Казахстанському чемпіонатах. Його вміння відбирати м’ячі та досвід стануть у нагоді нашій збірній та допоможуть гравцям на фоні досвідченого лідера прогресувати та рости.
Владислав Кабаєв — лівий півзахисник («Динамо», Київ)
Ще один представник київського «Динамо» розташувався зліва у півзахисті. Розпочинав свою кар’єру у складі «Чорноморця», дебютувавши 7 серпня 2014 року у поєдинку Ліги Європи проти хорватського «Спліту». А вже через півроку, став основним гравцем моряків, через відхід з команди більшості футболістів. Дебютний гол за «Чорноморець» забив 18 жовтня 2015 року у ворота запорізького «Металурга». Також, Владислав зіграв на молодіжному Чемпіонаті Світу 2015 року, де провів 4 поєдинки, та неодноразово викликався до лав «молодіжки» України. У 2017 році перейшов до складу луганської «Зорі», де спочатку отримував не так багато ігрової практики. Однак з початком сезону 2018/2019 став майже безальтернативним лідером команди на своїй позиції, зігравши 98 поєдинків, в яких відзначився 10 м’ячами та 15 асистами. Своєю грою він зацікавив представників столичного «Динамо», до якого він приєднався 31 серпня 2022 року. За киян поки що не так яскраво виступає, як за «Зорю», адже за 21 зіграний поєдинок за «Динамо» відзначився лише 2 асистами. Є до чого прагнути!
Бека Вачіберадзе — центральний півзахисник («Металіст 1925», Харків)
Багато хто не знає, але грузинський легіонер нашої збірної розпочинав свою футбольну кар’єру саме у юнацькій академії «Чорноморця», з якої потім перейшов до донецького «Шахтаря», у складі якого дійшов до фіналу юнацької Ліги Чемпіонів у 2015 році, де поступилися іменитому лондонському «Челсі» з рахунком 3:2. Після цього перейшов у іспанський «Реал Бетіс», де переважно виступав за дублюючий склад. Викликався до багатьох збірних України різного віку, а у молодіжній збірній був навіть капітаном. Також, у своєму активі має виступи у чемпіонаті Латвії та Бельгії. У 2021 році повернувся до «Чорноморця», де одразу зміг закріпитися у старті. Після початку повномасштабного вторгнення, як і решта іноземців покинув одеську команду. Однак у вересні 2022 року приєднався до складу харків’ян, де провів 21 матч, у яких забив 1 гол та віддав 3 гольові. А його поставлений удар та вміння виконати стандартні положення стануть у нагоді нашій збірній.
Владислав Кочергін — правий півзахисник («Ракув», Польща)
Ще один вихованець місцевого ДЮСШ-11, розташувався справа у півзахисті. Однак на дорослому рівні дебютував за дніпропетровське «Дніпро» у 2016 році, вийшовши на заміну та через 18 хвилин забив свій перший м’яч на дорослому рівні. У 2017 році, як і Кабаєв приєднався до складу «Зорі». Перший сезон за луганську команду зіграв нормально. А вже з 2018 року почав набагато частіше потрапляти у стартовий склад «Зорі» та відзначатися результативними діями. За проведені 96 поєдинків у складі луганчав забив 19 м’ячів та віддав 11 асистів. У березні 2022 року перейшов до польського «Ракува», однак свій перший сезон провів не так гарно. А вже у наступному сезоні Владислав забив 8 м’ячів та віддав 3 гольові передачі, тим самим зробив свій внесок у перше чемпіонство в історії червоно-синіх. Його гольове чуття зробить гру нашої збірної більш результативною.
Михайло Шестаков — нападник («Верес», Рівне)
Хоч і Михайло є вихованцем Ладижинського футболу, свій шлях у дорослому футболі Михайло розпочинав саме у командах з одеського регіону ( «Реал Фарма», «Балкани», «Перлина»). Також виступав за вінницьку «Ниву». У 2019 році перейшов до складу рівненського «Вереса», який на той момент грав у Другій лізі чемпіонату України. Разом з командою за 2 роки він пройшов шлях від Другої Ліги до УПЛ. А у сезоні 2020/2021 був навіть капітаном рівнян. За проведений період провів 100 матчів, у яких забив 36 м’ячів, та є одним із найкращих бомбардирів рівненського клубу з часів незалежності.
Запасні гравці: Євген Паст («Чорноморець», Одеса), Юрій Кравчук («Минай»), Петро Стасюк («Сабаїл», Азербайджан), Костянтин Вівчаренко («Динамо», Київ), Юрій Вакулко («Рига», Латвія), Руслан Паламар («Минай»), Іван Бобко («Чорноморець», Одеса), Микола Мусолітін («Естерсунд», Швеція) Денис Баланюк («Спартак (Варна)», Болгарія), Володимир Прийомов (Вільний агент), Михайло Плохотнюк («КСМ Політехніка», Румунія).
Головний тренер: Роман Григорчук («Чорноморець», Одеса)
Керувати цією збірною ми довірили головному тренеру «моряків» Романові Григорчуку. Він неодноразово доводив, що вміє створювати боєздатну команду майже з нуля. Капітан не залишив свій корабель, коли з нього повтікали всі легіонери, а навпаки зміг створити нову команду. Хоч і розпочав новий сезон чемпіонату України невдало, однак керівництво «Чорноморця» довірилося досвідченому тренеру, і вже у другому колі одесити продемонстрували гарні результати, піднявшись з передостаннього місця турнірної таблиці до десятого з яких було 7 перемог, 3 нічиї та 5 поразок (що є найменшою кількістю, якщо не враховувати команди з першої шістки) при цьому обігравши «Динамо» та відібравши очки у «Шахтаря». А його прагнення досягати високих результатів та не боятися грати на рівних проти багатьох топових команд є перевагою у виборі саме цієї кандидатури.
Бонус: Володимир Салюк — центральний захисник («Чорноморець, Одеса)
Володимир Салюк — це відкриття не тільки одеської команди, а й всього сезону чемпіонату України. Ще півтора роки тому двадцятиоднорічний футболіст грав у Другій лізі за «Балкани» з Одеської області, а зараз вже є основним центрбеком «Чорноморця» та вперше отримав виклик до молодіжної збірної України, у складі брав участь на Євро 2023. Номінально центральний захисник, розпочинав на позиції флангового захисника в «Чорноморці», та здебільшого або виходив на заміну, або грав тільки перший тайм. А вже з кінця першої половини сезону, став частіше виходити у стартовому складі, та проводити повні поєдинки за одеситів. Та ще плюсом є його активність. У своєму дебютному сезоні в УПЛ провів 27 ігор відзначився 2 голами та 1 асистом, у тому числі у ворота «Шахтаря». Його надійна гра в обороні, вміння виконати якісну довгу передачу на 50 метрів та не по рокам футбольна впевненість значно допоможуть йому і в майбутньому.
Фото: Футбол 24, Суспільне Спорт, СпортАрена, НК Верес, Football.ua, Ua-football.com, FootBoom, Дзеркало Тижня, Dynamo.kiev.ua
Примітки: НК — Народний клуб, УПЛ — Українська Прем'єр Ліга, ДЮСШ — дитячо-юнацька спортивна школа.