500 млн втрат для медіа, проблеми для клубів та федерацій, гроші підуть «в тінь». Голова комітету ВР розказав про ризики заборони реклами азартних ігор

На початку квітня поточного року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт «9256-д» «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю (лудоманією) та вдосконалення державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей». Одним із його вимог є заборона реклами азартних ігор – букмекерів та казино, у ЗМІ та на інших платформах, які доступні для рекламодавців. Також законопроект унеможливлює спонсорство компаній, що мають стосунок до гемблінг-сфери.

Наразі законопроект пройшов перше читання в парламенті та готується до другого. Але далеко не всі представники влади солідарні з його авторами. Є й ті, хто бачать суттєві ризики у прийнятті такого закону, і серед них голова Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, який вже заявив у інтерв’ю «Детектор медіа», що не підтримуватиме «9256-д», вважаючи його шкідливим для медіа-ринку та його розвитку.

Пропонуємо до вашої уваги основні тези з інтерв’ю Микити Потураєва, які найбільш красномовно описують недоліки законопроекту про заборону рекламу азартних ігор та спонсорство гемблінг-компаній.

Втрати медіа-ринку – мінімум півмільярда гривень

«Якщо буде заборонена вся реклама азартного бізнесу, включно з так званим беттингом, тобто з букмекерськими конторами, які приймають ставки на змагання, то втрати ринку складуть не менше, ніж півмільярда гривень лише у цьому році.

Телевізійний ринок оцінює свої втрати приблизно в 400 мільйонів. І це нижня межа. Радійний ринок — приблизно у 100–150 мільйонів (я все рахую по нижній межі). І зовнішня реклама втратить десь 50 мільйонів. Інтернет також втратить близько 100 мільйонів. Хоча по інтернету даних менше, тому що не всі інтернет-ресурси показують весь прибуток. Звичайно, є легальні ресурси, вони показують. Тому я й кажу, що мінімум втрат — це 500 мільйонів, а то й більше. Це значні гроші українських медіа, які ми забираємо посеред року. В умовах, коли триває війна, коли ринок украй нестабільний, жодних компенсаторних механізмів немає. Тобто це просто суттєво вдарить по фінансовій спроможності українських медіа. Причому легальних. Треба підкреслити, що стосується це саме тих, які в легальному полі, які працюють, які сплачують податки, які утримують працівників і так далі».

Гроші «сховаються в тінь»

«А що ж станеться з цими грошима? Ми ж маємо розуміти, що вони не розчиняться у повітрі. Очевидно, що вони перейдуть у «сіру» й «чорну» зону інтернету. І вони перейдуть у телеграм, де зараз уже в популярних каналах дуже багато рекламних оголошень якраз грального бізнесу. І ясно, що телеграм стане клондайком для тих, хто буде розміщувати цю рекламу. І заробітки там просто виростуть у багато разів.

Я про це казав під час обговорення на робочій групі, яку скликав Данило Гетманцев (голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики — прим.). Була дуже продуктивна розмова, але, на жаль, я побачив, що члени комітету не схильні до пошуку якихось компромісних рішень. Хоча про наслідки я попередив. Я сказав, що якщо наша мета — обмежити людям, насамперед військовослужбовцям і не тільки, доступ до потенційно небезпечних розваг і зменшити ризики лудоманії в суспільстві, то це точно не той шлях, яким варто було б рухатися. Тому що насправді онлайн-казино — це якраз екосистема інтернету. І ми розуміємо, що якщо у людини є можливість в один клік із телеграм-каналу перестрибнути одразу на сайт онлайн-казино, то це якраз і є головна небезпека. Це якщо наша мета в тому, щоб дійсно зменшити ці ризики, а не дати збагатитися Телеграму й анонімним телеграм-каналам, які не сплачують податки. І не будемо забувати, що наразі як легальні, так і нелегальні онлайн-казино є головними рекламодавцями, головними спонсорами абсолютно всіх сайтів із піратським контентом, який в інтернеті є. Телеграм — тільки частина цієї проблеми, хоча дуже важлива. Тому що з покриттям 70–80% телеграм стане головним майданчиком розміщення такої реклами. Але, окрім цього, є піратські сайти, які ніхто не блокує. Якщо законом «Про рекламу» ми навели зрозумілі правила, то в електронних комунікаціях зараз маємо проблему».

Заборона спонсорства букмекерам вдарить по українському спорту

«Безумовно, ставки на спорт — це теж форма азартних ігор. Але не слід забувати, що нині ці беттингові компанії, які легально працюють, є великими спонсорами спортивних змагань, команд, федерацій і показів. Тобто вони спонсорують купівлю прав на демонстрацію спортивних змагань і так далі. А це може створити серйозні проблеми для функціонування українського спорту. Про це говорив представник Міністерства спорту. Одна з наших великих ОТТ-платформ також казала, що матиме великі проблеми з трансляціями. Бо якщо беттингові компанії підуть з ринку, то не буде грошей, щоб купувати ці права на трансляцію.

Чи надавав ринок свої пропозиції до законопроєкту? Я подав свої поправки як голова комітету, який відповідає за медіаіндустрію. Я сам медійник і розумію реальну шкоду. Такі кроки так не робляться. Коли ми свого часу забороняли рекламу тютюну, тоді був установлений перехідний період, щоб медіа могли підготуватися до втрати цих бюджетів. Так само було з забороною реклами алкоголю. Заборона небезпечних речей — це нормальна історія. І лудоманія — це серйозна хвороба, а азартні ігри слід регулювати (або навіть заборонити). Але є цілий ринок медіа.

Україна — це країна, у якій п’ють не менше, ніж в інших країнах Європи. А заборони на рекламу найжорсткіші. Ми в трійці за жорсткістю заборон — але хіба нам це допомагає боротися з алкогольними залежностями? Очевидно, що ні.

Тож щодо моїх поправок. Я зібрав дані з індустрії,  провів консультації. Мої поправки підтримують заборону прямої реклами. Але спонсорство торгових марок залишається. Також є відповідні позначки про небезпеку лудоманії тощо».

«Нехай спонсорство залишається. Це ж не просто рекламні гроші, це гроші, які йдуть на підтримку українського спорту, на трансляції, на рекламу тощо. Тому безвідповідальних рухів не слід робити.

Але при цьому пряма реклама точно піде в телеграм та «сірий» і «чорний» інтернет. Це означає, що негайно має з’явитися чітка система блокування інтернет-сайтів, які будуть визнані такими, які порушують законодавство.

А що робити з телеграмом, я взагалі не знаю. Бо, наскільки я знаю з моїх джерел (сам телеграмом принципово не користуюся), що у телеграм-каналах повно такої реклами, у найпопулярніших каналах ледь не кожне друге-третє оголошення. І є дані, що для них це найдорожча реклама. Вони й так, м’яко кажучи, добре почуваються, а тепер просто озолотяться. Тобто ми своїми руками фінансово багаторазово підсилимо платформу, яка взагалі не піддається жодному регулюванню і не хоче ніякого діалогу».

Чому Потураєв не буде голосувати за «9256-д»

«Законопроект іде на друге читання. Він має пройти комітет Гетманцева. Поки що комітет не призначений. Якщо вони вирішать все заборонити, то я за це голосувати не буду. Нехай мені закидають, що мені байдуже на проблеми лудоманії (а це не так). Але також мені не байдуже на ті проблеми, які цей закон створить для медіа-індустрії».

Джерело: Детектор медіа