Tribuna/Футбол/Блоги/Volia/Найвидовищніші фінали єврокубків: епічні матчі «Ліверпуля», камбек «МЮ» у 1999-му, 10 голів «Реала» з «Айнтрахтом»
Спецпроєкт

Найвидовищніші фінали єврокубків: епічні матчі «Ліверпуля», камбек «МЮ» у 1999-му, 10 голів «Реала» з «Айнтрахтом»

Сила вражень.

Блог — Volia
10 червня, 19:30
5
Найвидовищніші фінали єврокубків: епічні матчі «Ліверпуля», камбек «МЮ» у 1999-му, 10 голів «Реала» з «Айнтрахтом»

Настав час фінального і ключового матчу сезону у клубному європейському сезоні – у фіналі Ліги чемпіонів зіграють «Ман Сіті» та «Інтер».

Для нейтральних вболівальників хотілося б, щоб цей матч подарував багато яскравих емоцій – навіть попри всю важливість, яку будуть відчувати команди.

Tribuna.com у спецпроєкті з Volia зібрали тaкі єврокубкові фінали, які запам’яталися навіть через роки та десятиліття саме своєю видовищністю і вписали себе у історію футболу.

КЄЧ 1955/56, «Реал» – «Реймс» (4:3)

Вже перший офіційний єврокубковий фінал під егідою УЄФА в історії видався напрочуд яскравим. Чемпіони Іспанії та Франції здолали своїх суперників і зійшлися на паризькому «Парк де Пренс».

У складі мадридців тоді запалювали Альфредо Ді Стефано та Франсіско Хенто, у «Реймса» на вістрі атаки грав майбутній футболіст «Реала» Реймонд Копа.

У фіналі була своя драма. Вже у перші 10 хвилин «Реймс» зміг забити двічі: на 6-й хвилині відкрив рахунок Мішель Леблонд, ставши першим гравцем в історії КЄЧ, який забив у фіналі турнірів. А на 10-й мʼяч класно прийняв головою Жан Темплін – скинув собі під ноги, спровокував воротаря на вихід й забив фактично у порожні.

«Реалу» такий провалений початок не сподобався. Вже на 14-й Ді Стефано відіграв один гол – зреагував на влучний асист. Перший тайм завершився узагалі унічию – Ектор Ріал на 30-й забив другий гол команди.

У другому таймі «Реймс» знову натякнув, що дуже хоче виграти матч – Мішель Ідальго вдало головою замкнув подачу у штрафний. Здавалося б, виявили сильнішого – однак Маркітос на 67-й зрівняв, а Ріал на 79-й вирвав перемогу для «Реала». Першу з пʼяти поспіль.

КЄЧ 1959/60, «Реал» – «Айнтрахт» Франкфурт (7:3)

Останній з тих пʼяти титулів поспіль «Реал» виграв теж у божевільному фіналі. 10 голів – абсолютний рекорд єврокубків, який навряд хтось у найближчому майбутньому зможе побити!

127 тисяч вболівальників зібралися на «Гемпден Парк» й отримали справжнє видовище. У матчу була й своя передісторія: «Айнтрахт» міг не вийти на матч через заборону федерації футболу ФРН грати з будь-якими командами, де грає Ференц Пушкаш, бо той заявив, що німці на ЧС-1954 вживали наркотики. Угорцеві довелося письмово вибачатися, щоб фінал відбувся.

Вже на 18-й хвилині рахунок відкрили німці: Річард Кресс замкнув простріл. На тому, власне, «Айнтрахт» і закінчився – почався «Реал». Альфредо Ді Стефано забив два голи вже на 20-й та 23-й хвилинах, а далі ще чотири голи до 71-ї накидав Пушкаш – навибачався на славу. Німці спромоглися на ще два голи у відповідь на 72-й та 75-й (дубль Ервіна Штайна), однак і між ними Ді Стефано встиг оформити хет-трик.

КЄЧ 1961/62, «Бенфіка» – «Реал» (5:3)

Наступний надрезультативний фінал ЛЧ теж відбувся за участі «Реала» – однак на цей раз він вже програв. «Бенфіка» Белли Гутмана з Ейсебіу в складі підходила до фіналу як чинний володар трофея і єдина команда крім «Реала», якій вдавалося його виграти.

Цей фінал запамʼятався у першу чергу тим, що єдиний раз в історії хет-трик у фіналі оформив гравець, чия команда його програла – тричі у ворота португальців забив Ференц Пушкаш. Власне, завдяки його голам «Реал» двічі вів у рахунку: спочатку 2:0, потім 3:2, але, зрештою, усе вирішив дубль Ейсебіу на 64-й та 69-й хвилинах.

Саме з цього матчу стартує одна з найбільших легенд в історії португальського футболу – за нею Белла Гутман попросив у керівництва «Бенфіки» підвищення зарплатні, але отримав відмову. Після власної відставки угорський тренер начебто заявив «Без мене «Бенфіка» не зможе виграти європейський трофей ще 100 років».

Як бачимо, прокляття Белли Гутмана досі діє, а вісім програних фіналів єврокубків вже склалися у містичний список.

Кубок кубків 1978/79, «Барселона» – «Фортуна» Дюссельдорф (4:3)

Ця «Барселона» не мала якихось суперзіркових імен крім Неєскенса, Артоли та Карлеса Решака. Однак у ньому змогла дістатися фіналу. Їй протистояв тодішній середняк Бундесліги, який розвинувся до навколотопа – «Фортуна» Дюссельдорф з братами Аллофсами.

На те, що матч буде цікавим, крім не найкращого (і ще й вологого) поля «Сент-Якобс Парк», вказали вже перші хвилини. Вже на 5-й хвилині Тенте Санчес зумів відкрити рахунок, відірвавшись від захисника суперника, а на 8-й німці відповіли – Артола спочатку відбив, однак на добиванні найспритнішим виявився Томас Аллофс. Після того «Барселона» не змогла забити пенальті – Даніель Йорг зробив не найвпевненіший, але ефективний сейв.

Але у середині першого тайму команди знову обмінялися голами – Хуан Мануель Асенсі скористався ще одним не найвпевненішим сейвом Йорга і добив мʼяча у ворота, а вже за 7 хвилин німці знову зрівняли зусиллями Вольфганга Зіля. Так перші 90 хвилин і скінчилися.

Діло дійшло до екстратаймів – і там спочатку «Барса» за 7 хвилин забила двічі (відзначилися Решак та Кранкль), на що «Фортуна» змогла відповісти лише голом Зіля на 114-й. Ось такий він, перший єврокубок каталонців під егідою УЄФА.

Кубок УЄФА 1980/81, «Іпсвіч» – АЗ (3:0, 2:4)

Здавалося б, «Іпсвіч» Боббі Робсона у першому матчі удома виграв 3:0, тому інтрига на матч-відповідь в Амстердамі мала бути відсутньою.

Однак АЗ Георга Кесслера був украй незгоден – і влаштував гостям холодний душ вже з перших хвилин. Точніше, холодний душ спочатку організував «Іпсвіч» – Франс Тейссен вже на 4-й забив дальнім ударом з межі штрафного. Але вже за три хвилини АЗ зрівняв – Метгод скористався не найвдалішим виходом воротаря суперника Купера та подав на Курта Велцля. Потому команди знову обмінялися голами – тепер вже Метгод забив сам, а йому відповів Ворк.

Здавалося, три голи переваги для «Іпсвіча» – де може бути проблема? Проблема була у тому, що АЗ не збирався здаватися – Тол ще на 40-й вивів команду уперед, а на 73-й Йонкер звів різницю у загальному рахунку до одного голу. Господарі могли б і зрівнювати, але англійці мають завдячувати голкіперу Полу Куперу – той здійснив два класних сейви.

Добити «Іпсвіч» у АЗ не вийшло, але перед святом треба було трохи видихнути – Боббі Робсон потім назвав цей фінал «дуже нервовим».

Кубок УЄФА 1987/88, «Баєр» – «Еспаньйол» (0:3, 3:0, пенальті)

У цьому випадку йдеться про дещо інший «переворот» у двоматчевому фіналі Кубка УЄФА, де обидва матчі закінчилися 3:0 – тільки на користь різних суперників.

«Еспаньйол» з Ернесто Вальверде та Мікелем Солером (встиг потім пограти і за «Барсу», і за «Реал») у складі впевнено розібрався з «Баєром». Було достатньо дубля орендованого у «Реала» Себастьяна Лосади (іронічно, що це був його єдиний єврокубковий фінал у житті) та ще одного голу вищезгаданого Солера.

Однак у «Баєра» були свої плани на матч-відповідь. Перший тайм теж пройшов у боротьбі, як і другий тайм у першому. А от у другій половині гри німці вирішили по-справжньому шокувати суперника – Тіта на 57-й хвилині відкрив рахунок, на 63-й Фалько Гетц подвоїв перевагу. Леверкузенці продовжували тиснути, тиснути, і це призвело до необхідного результату: штрафний, подача – Чха Бом Ґин вистрибує вище усіх та переводить матч у екстратайми! Там команди забити не змогли.

У серії пенальті, де за спинами гравців, що били, стояв буквально натовп, «Еспаньйол» почав бадьоро: Алонсо забив, а от удар Фалькенмаєра засейвив камерунський воротар Томас НʼКоно. Зрештою, іспанці програли цю серію самі: Сантьяго Уркеа влучив у поперечку, від якої мʼяч вилетів не у ворота, удар Мануеля Суньїги узяв воротар суперника, а вирішальний удар вище воріт відправив... усе той же Лосада.

ЛЧ 1993/94, «Мілан» 4:0 «Барселона»

Точно один з найбільш приголомшливих розгромів в історії фіналів ЛЧ. «Барселона» Йогана Кройффа з Субіссаретою, Гвардіолою, Куманом та Стоічковим була безумовним фаворитом матчу. Здавалося, що друга перемога у турнірі за три сезони – питання часу. Ще й у «Мілана» були серйозні кадрові проблеми: Марко ван Бастен та тоді найдорожчий футболіст світу Джанлука Лентіні вилетіли через травму, а ще трьох легіонерів Фабіо Капелло був змушений залишити поза заявкою на матч через регламент.

Це протистояння вважалося протистоянням стилей – захист Капелло проти атаки Кройффа. Однак до того матчу італійський тренер підготувався ідеально, а його команда шокувала каталонців.

Савичевич спочатку перехопив пас, а потім посадив на землю гравця «Барси» – і віддав Массаро бити у порожні. Донадоні увірвався у штрафний і побачив вільного того-таки Массаро – гол. Савичевич обікрав суперника і пробив у бік Субіссарети – той навіть не очікував, що мʼяч залетить до його воріт. Десаї знову скористався нерозумінням гравців «Барси» одне одного – сам перехопив мʼяч, сам зробив рахунок 4:0.

ЛЧ 1998/99, «МЮ» 2:1 «Баварія»

Єдиний требл (принаймні, поки що) в історії англійського футболу просто мусив взяти Алекс Фергюсон. АПЛ та Кубок вже були позаду, залишалася лише ЛЧ – фінал проти «Баварії», яка потом та кров’ю у півфіналі пройшла «Динамо» Валерія Лобановського.

«МЮ» провалив вже одразу початок матчу – на 5-й хвилині Ронні Йонсен сфолив біля карної зони проти Карстена Янкера. Пʼєрлуїджі Колліна призначив штрафний – удар Баслера – гол! Команда Фергюсона не здавалася, але не могла нічим узяти «Баварію» – а ті ще й могли доводити рахунок до розгромного, але Янкер та Мехмет Шолль влучили у каркас воріт.

Після замін Лоттара Маттеуса та Маріо Басслера вже здавалося, що «Баварія» поступово готується святкувати перемогу. Але далі сталося диво. Компенсований Колліною час, 90+1 хвилина, вже навіть Шмейхель прийшов зрівнювати – задачею було перевести матч в екстратайми. Кутовий, данець не дострибнув, гравці «Баварії» вибили, Гіггз пробив не надто вдало, однак мʼяч опинився у Шеррінгема – гол!

Але екстратайми так і не сталися. Остання компенсована, знову кутовий Бехкема, Шеррінгем скинув мʼяч у бік воріт, Сульшер виставив ногу – перемога! Гравці «Баварії», які три хвилини тому думали, що виграли ЛЧ, були безсилі проти часу, якого в матчі вже не було – Колліні буквально доводилося їх підіймати з поля.

Кажуть, що організатори вже навіть до голів «МЮ» встигли привʼязати стрічки кольорів «Баварії» до трофею. Ось це вони точно зря.

Кубок УЄФА 2000/01, «Ліверпуль» 5:4 «Депортіво» Алавес

Де «Ліверпуль», а де «Алавес», який проводив лише третій сезон в Ла Лізі після підвищення й перший в історії – у єврокубках? Мерсисайдці були очевидними фаворитами, але Жерар Ульє попереджав, що іспанці можуть і мають нести загрозу. Й мав рацію.

Ні, спочатку здавалося, що «Ліверпулю» нічого не загрожує: майже традиційно для матчів у цьому тексті все почалося зі швидкого голу – Маркус Баббель відправив мʼяч у ворота після подачі Гарі Макаллістера зі штрафного вже на 3-й хвилині. А на 16-й тоді ще без кількох тижнів 21-річний Джеррард подвоїв перевагу команди!

Проте «Алавес» не планував так швидко відмовлятися від боротьби – й влаштував справжній трилер. Іван Алонсо вийшов вже на 22-й хвилині замість захисника – а за 4 хвилини після цього скоротив відставання. Макаллістер забив знову, тепер з пенальті – «Алавес» відповів дублем Хаві Морено на старті другого тайму. Здавалося, що «Ліверпулю» вирвав перемогу Фаулер на 72-й? Йорді Кройф у відповідь замкнув подачу з кутового й перевів матч в екстратайми!

Казка закінчилася завдяки правилу «Золотого голу» – «Ліверпуль» усе-таки виграв трофей, але і його забила не команда Ульє. Дельфі Хелі після подачі мерсисайдців зі штрафного вистрибнув вище усіх… і відправив мʼяч у власні ворота. Тоді матч зупиняли при першому ж голі в екстратаймах – тож 116-та і стала останньою хвилиною цього шаленого двобою.

ЛЧ 2004/05, «Ліверпуль» 3:3 «Мілан»

Класика Ліги чемпіонів, фінал, який хочеться передивлятися раз по раз. «Диво у Стамбулі» – матч, про який розповідатимуть ще не одне десятиліття.

Коротко ще раз нагадаємо про події: Вже на 50-й секунді Паоло Мальдіні підібрав мʼяч після подачі Пірло – 1:0. На 39-й Шевченко та Креспо вибігли на ворота Єжи Дудека – українець віддав аргентинцю, той забив. На 44-й Кака вирізав один з найкращих асистів в історії – Креспо підібрав мʼяч та без особливих проблем перекинув поляка.

Але, як показали приклади вище, 0:3 – ще далеко не вирок. Бенітес змінив схему гри «Ліверпуля», і перший же небезпечний момент для команди на 54-й хвилині став голом – Стівен Джеррард головою відправив мʼяч після подачі Ріісе. Через дві хвилини Шміцер вирішив пробити здалеку – і влучно! А ще за пʼять хвилин Андреа Пірло сфолив проти Джеррарда у штрафному – пенальті. Алонсо не забив, але опинився першим на добиванні – 3:3!

Обидві команди мали потім свої моменти й до кінця матчу, й в екстратаймах, однак найепічніший – коли Шевченко міг і мав забивати, але Дудек видав просто неймовірні два сейви. А в серії пенальті вирішальним став промах саме Андрія – «Ліверпулю» вдався, певне, найшаленіший камбек в історії єврокубків.

ЛЧ 2013/14, «Реал» 4:1 «Атлетіко»

Напевне, останній по-справжньому епічний фінал єврокубка. «Атлетіко» йшли до своєї першої перемоги в ЛЧ, щоб остаточно закріпитися як топсила на іспанському та європейському рівнях, і вела в рахунку завдяки комічному голу Дієго Годіна з 36-ї хвилини майже до кінця. Здавалося, що «матрасники» святкуватимуть перемогу – «Реал» навалювався на ворота Тібо Куртуа, однак супернику вдавалося відбити всі атаки.

Всі, крім однієї – вже коли Бйорн Кюйперс планував дати фінальний свисток, стався той самий кутовий із тим самим голом Серхіо Рамоса головою. На екстратайми «Атлетіко» вже не вистачило – «Реал» накидав ще три голи (Бейл 110, Марсело 118, Роналду з пенальті 120).

Команда Дієго Сімеоне за два роки мала ще одну нагоду, але й там програла «Реалу».

***

Кожен українець робить усе і трохи більше для допомоги країні та армії, і компанія Volia поставила собі за мету давати щось додатково навзаєм для абонентів.

Для всіх нових абонентів, що замовлять підключення стандартних телепакетів з інтернетом («Базовий», «Релакс», «Сімейний»), або послугу фіксованого інтернету, або інтернет і ТБ та навіть мобільний зв’язок, компанія Volia надає додаткові можливості у вигляді однієї з п’яти особливих «Сил Волі».

Одна з таких «Сил Волі» – це «Сила Вражень». Це безмежний доступ до преміальних пакетів TOP Film, Kids і Music. І це все разом із доступом до одного з найбільших онлайн-кінотеатрів України – Volia TV, що налічує понад 20 000 топових фільмів, серіалів і ТВ-шоу від провідних світових і вітчизняних студій, таких як Disney, Pixar, Dreamworks, Universal, Marvel та Paramount. Поринь у світ найкращого контенту без додаткових оплат!

Переглянути всі інші пропозиції можна за посиланням.

Найкраще у блогах
Більше цікавих постів

Інші пости блогу

Всі пости