Тренди старту Євро: 20 з 24 (!) команд з м‘ячем грають в три захисники, є багато натяків на «роль Зінченка»
Трент у півзахисті, Кроос – центрбек-плеймейкер, універсал Канселу.
У Німеччині завершився перший тур групового етапу Євро-2024. І якщо для пошуку тенденцій в грі окремих збірних ще зарано, то певні тренди та схожості між різними командами вже помітні.
Деякі з них напряму свідчать про ріст популярності гібридних формацій, які змінюються по ходу матчів.
Майже третина збірних базово діють у 3 центральних захисники, а 20/24 (!) команд перелаштовуються на трійку позаду у грі з м‘ячем
Перше, що впадає у вічі – відсоток команд, які загалом грають у 5 захисників (чи просто 3 центрбеки). Це стосується одразу 9 збірних, що є понад третиною учасників турніру.
Якщо від 8 з них було очікувано, то Португалія здивувала – Роберто Мартінес випустив у центрі поруч з Пепе та Діашем лівого фулбека Мендеша, на флангах поставив Далота (справа) та Канселу (зліва), а в центрі відповідно мав змогу використати трьох виключно креативних півзахисників: Бруну, Бернарду та Вітінью. І все з купою ротацій.
Однак більше за португальців здивував загальний тренд перебудовуватися при володінні м‘ячем – одразу 20 з 24 команд відносно часто (а то і завжди) трансформувалися у схему з трьома «захисниками» позаду та гравцями у широких і високих позиціях на флангах.
Винятком стали Словенія, Іспанія, Бельгія та Словаччина, які розташовувалися стандартно у четвірку з опорником перед нею. 9 вищезгаданих збірних базово грали з трійкою, а ось 11 у різних варіаціях змінюють схему безпосередньо у матчах.
Один з найцікавіших варіантів – задум Юліана Нагельсманна щодо використання Тоні Крооса проти насиченого захисту шотландців.
Він опустив його аж до центрбеків, звідки Кроос контролював темп та розганяв атаки своїми шикарними діагоналями (і головне – розтягував захист суперника). Теплова карта Тоні у підсумку мала бути схожою до Та і Рюдіґера, а перформанс виявився видатним:
Як мінімум у стартові 15 хвилин, допоки не забив Беллінґем та не прийшов «зірковий час Ґарета Саутґейта», гра англійців виглядала доволі складною за своїми принципами.
Трійка позаду з Кайлом Вокером, якого іноді міг змінювати й Трент Александер-Арнольд з позиції центрхава, а ширину віддали Сака та, увага, лівому захиснику Тріпп‘єру – щоб у центр міг заходити номінальний вінгер Фоден та розв‘язувати руки Джуду.
Шкода лише, що Саутґейт-болл переважив, коли Англія повела в рахунку.
В усіх інших збірних куди простіші історії. Перша з них – щось схоже до описаної вище гри Англії, коли один з фулбеків сідає в трійку, а інший займає позицію високо на фланзі у ролі вінгера.
У французів на атаку зліва працював Тео Ернандес, а позаду розігрувати допомагав номінально правий захисник Жуль Кунде.
У Нідерландів на одному з флангів захисту теж вийшов гравець, який номінально є центрбеком (або був до роботи з Хосепом Гвардіолою) – Натан Аке. Тож нижче сідав він, а вперед прогнозовано йшов Дензел Думфріс.
Дзеркальна ситуація в австрійців – сідав навпаки правий захисник.
Інший варіант – опускання опорного хавбека між двома центральними захисниками. Так, наприклад, діяли румуни – ключовою фігурою у їхніх розіграшах є Маріус Марін.
У хорватів цю роль менше, але епізодично все ж виконував Марцело Брозович:
Трохи виділилися італійці, які використовували обидва варіанти. Як з фулбеками – Федеріко Дімарко вище, а Джованні Ді Лоренцо в трійці:
Так і з опорником, коли «дуже глибинного плеймейкера» грав Жоржиньйо:
Менш активно, ніж інші, до трійки вдавалася Туреччина, але при зламуванні оборони Грузії ця тенденція теж іноді простежувалася.
Ще один доказ, що так роблять не тільки фаворити – албанці також напрацьовують гібридні схеми.
Ну і, власне, трендів дотримується й збірна України, особливо за наявності у складі Олександра Зінченка. Щоправда, нам це допомогло найменше з-поміж усіх.
На Євро є багато натяків використання інвертованих фулбеків – та сама «роль Зінченка»
До речі, якраз про Зінченка – багато хто з тренерів на цьому турнірі загалом нестандартно використовує своїм флангових захисників. Зокрема у стилі, що нагадує роль Олександра у «Манчестер Сіті» та «Арсеналі».
Так, українець насправді не є новатором – задовго до нього точно так само зі зміщеннями в центр при володінні м‘ячем діяв Філліпп Лам. Просто його хайп обійшов стороною, а ось в АПЛ журналісти/аналітики почали звертати увагу на цей трюк, які дотепер часто називають саме «інвертованою роллю Зінченка».
Звісно, на Євро-2024 її виконував сам Олександр – не так часто, як в клубі чи у спарингу з Німеччиною при схемі в 5 захисників, але моменти були:
Найбільш яскравим прикладом старту турніру точно треба називати швейцарця Мішеля Ебішера. Номінально у схемі команди він є лівим захисником (хоча у клубі – центрхав), але на полі виконував неймовірний обсяг функцій. Як глибше всередині:
Так і ближче до атаки у центрі, коли шукав простір між лініями Угорщини:
Власне, він навіть конвертував все це у забитий гол:
В угорців теж цікаво діяв фулбек – Мілош Керкез зліва (партнер Забарного по «Борнмуту»). Це навряд «роль Зінченка», оскільки він центрувався не позаду для розіграшів, а високо в атаці, шукаючи можливість для вбігання за спини захисникам суперника:
Менш показові приклади – Йозуа Кімміх та Ді Лоренцо. Найімовірніше, цілеспрямованої задумки з інвертуванням у центр вони не мали, але проти насиченої оборони Шотландії та Албанії епізодично робили це.
Однак як мінімум один справжній чіткий приклад знайшовся. Хто б сумнівався, що це черговий експідопічний Гвардіоли – Жоау Канселу діяв в найкращих традиціях «Манчестер Сіті» попередніх років, коли при володінні постійно заходив у центр.
І наприкінці унікальний поки для цього Євро випадок з повноцінним переміщенням фулбека у центр півзахисту – Саутґейт нарешті наважився по-іншому залучати Трента до гри збірної.
6 спостережень по першому туру Євро: ноунейми запалюють, бомбардири мовчать, економ-режим топзбірних
Фото: інфографіка Tribuna.com, Action Plus Sports, Bagu Blanco/PressInPhoto, скриншоти трансляції MEGOGO
