🔎 Рейтинг тренерів сезону УПЛ: Пушич – не перший, Шовковський поза топ-3, Скрипник – на дні
А в лідерах тренер, який не потрапив в єврокубки.
Учора завершився регулярний розіграш УПЛ сезону 2023/24. Як і минулого року, одним з видів підсумків стане рейтинг тренерів.
Тенденція в українському футболі зберігається – на тлі спаду загального рівня гравців все важливішою стає робота коучів. Спробували оцінити їх за визначеними раніше критеріями:
1. Співвідношення ресурсів та результату
При рівній кількості балів вище у рейтингу знаходитиметься тренер, у якого кращий цей показник. Якщо ж він буде однаковим, то тоді позиції розділятимуться між декількома кандидатами.
Чому це так важливо? Бо вся сьогоднішня УПЛ – це робота в умовах певного ліміту, адже клуби опинилися у незвично скрутній для себе ситуації (у порівнянні з роками до повномасштабної війни).
2. Привабливість стилю гри
Загалом весь рейтинг є доволі суб’єктивним попри встановлення чітких критеріїв, але цей пункт найбільше залежатиме від персональних вражень.
3. Кадрові рішення, відкриття нових гравців
Комплексний фактор, який стосується використання наявних футболістів, експериментів чи довіри до молоді, які вистрілила.
***
Оскільки цього сезону було значно більше тренерських перестановок, то знизимо ліміт потрапляння у рейтинг – з мінімум 10 проведених матчів до мінімум 5.
25. Ярослав Вишняк («Колос», 8 балів)
6 перемоги, 11 нічиїх, 8 поразок
Співвідношення ресурсів та результату: 4/10
Привабливість стилю гри: 1/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 3/10
«Колос» за рівнем бюджету та виконавцями (зокрема, що стосується досвіду) – один з найбільших андерперформансів сезону.
Головним винуватцем слід вважати Вишняка, оскільки його підхід до футболу явно псував загальне враження від українського чемпіонату. Тому мінімальні бали за стиль гри, відсутність гнучкості та яскравості.
Навіть щодо кадрів – назвете польового гравця «Колоса» (тобто окрім Фесюна), який запам’ятався вам класними виступами? Отож. А все це наслідок того, у що грала команда.
24. Валерій Кривенцов («Зоря», 9 балів)
1 перемога, 2 нічиїх, 3 поразки
Співвідношення ресурсів та результату: 2/10
Привабливість стилю гри: 4/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 3/10
Кривенцов по ходу сезону прийшов рятувати «Зорю», але закінчив швидко та безславно. Так, подекуди його команда справляла хороше враження, але це було переважно кілька разів в єврокубках. В УПЛ же падіння лише продовжувалося – 5 очок у 6 турах для тоді ще амбітної команди.
21-23. Віктор Скрипник («Ворскла»/«Металіст 1925», 10 балів)
6 перемог, 6 нічиїх, 5 поразок / 1 перемога, 5 нічиїх, 7 поразок
Співвідношення ресурсів та результату: 3/10
Привабливість стилю гри: 3/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 4/10
Скрипник абсолютно точно опинився б останнім у рейтингу з мінімальними балами, якби ми вирішили розділити його роботу у «Ворсклі» та «Металісті 1925». Період з харків‘янами – справжнє розчарування.
Зустрічаються думки, мовляв, клуб провів не настільки хорошу трансферну кампанію, бо взяли переоцінених гравців – але, камон, за потенціалом ресурс був точно кращим, ніж підсумкове 16-те місце. Гра «Металіста 1925» – взагалі інша тема для розмови, особливо у захисті.
Скрипника дещо рятує перше коло у «Ворсклі» – хай там що, але Полтаву він за собою залишив на 7-й позиції.
21-23. Володимир Шаран («Минай», 10 балів)
0 перемог, 6 нічиїх, 8 поразок
Співвідношення ресурсів та результату: 3/10
Привабливість стилю гри: 3/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 4/10
Шаран минулого сезону потрапив у топ-7 рейтингу, але разом з «Минаєм» сильно регресував. Хтось майже напевно не погодиться з такими низькими оцінками, посилаючись на кадрову ситуацію команди.
Але, по-перше, 0 перемог у 14 матчах та великий відрив від інших клубів є все ж надто поганим результатом. По-друге, Любенович у другому колі довів, що варто жорсткіше ставитись до виправдань про малий бюджет і рівень футболістів.
21-23. Ненад Лалатович («Зоря», 10 балів)
1 перемога, 2 нічиїх, 2 поразки
Співвідношення ресурсів та результату: 3/10
Привабливість стилю гри: 4/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 3/10
Так, Лалатович вище Кривенцова. За одним єдиним критерієм – результатом, оскільки тут мінімальна перевага на користь серба за відсотком набраних очок. Розсудити їх можна тільки так, бо «Зоря» під керівництвом обох цих тренерів перебувала у перманентному хаосі (сильної різниці помітно не було).
20. Олександр Поздєєв («Колос», 12 балів)
1 перемога, 0 нічиїх, 4 поразки
Співвідношення ресурсів та результату: 2/10
Привабливість стилю гри: 5/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 5/10
Вишняка у «Колосі» замінив тренер молодіжки Поздєєв – і навіть встиг позбавитися приставки в.о. попри те, що до останнього туру програв усі 4 матчі із загальним рахунком 3:12.
Звісно, команда виглядала значно живішою (за це накинуто балів), але з таким підбором гравців можна було уникнути подібної серії з поразок.
19. Едмар/Олег Голодюк («Металіст 1925», 12 балів)
4 перемоги, 3 нічиїх, 10 поразок
Співвідношення ресурсів та результату: 4/10
Привабливість стилю гри: 4/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 4/10
Їх теж не розділятимемо, адже маємо заплутану та складну історію хто тренував/хто головний/коли саме пішов Едмар. Початок сезону у «Металіста 1925» видався непоганим, але потім серія з 5 поспіль поразок (6:15 за голами) перед Новим Роком заклала фундамент для майбутнього вильоту в першу лігу.
17-18. Сергій Долганський («Ворскла», 13 балів)
3 перемоги, 1 нічия, 9 поразок
Співвідношення ресурсів та результату: 4/10
Привабливість стилю гри: 4/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 5/10
Вихід у фінал Кубка України, схоже, змусив багатьох закрити очі на великі проблеми «Ворскли» під керівництвом Долганського. Це історія як про результати, так і про гру за наявності достатньо якісних виконавців на багатьох позиціях.
На виході – 10 очок у 13 турах, «сірість» та серйозні сумніви щодо майбутнього, коли загальний рівень футболістів у клубі впаде.
17-18. Сергій Лавриненко («Верес», 13 балів)
2 перемоги, 6 нічиїх, 8 поразок
Співвідношення ресурсів та результату: 4/10
Привабливість стилю гри: 5/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 4/10
Доволі цікавий кейс, бо літнє підсилення «Вереса» складно назвати… підсиленням. Тому навряд можна сприймати виступи рівнян під керівництвом Лавриненка великим провалом.
Проте одне зрозуміло точно – Лавриненко переоцінив можливості своїх гравців та намагався поставити їм «свій» футбол попри усі «але», що закінчувалося подекуди нелогічними втратами очок. Відсутність гнучкості, вчасної реакції на труднощі та прямолінійність у підході – напевно, головний перелік передумов того скандального звільнення.
16. Юрій Калитвинцев («Полісся», 14 балів)
9 перемоги, 6 нічиїх, 5 поразок
Співвідношення ресурсів та результату: 5/10
Привабливість стилю гри: 4/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 5/10
Так, настільки низько. Попри те, що Калитвинцев йшов на зимову паузу на третьому місці в таблиці, ще восени виникали серйозні запитання до його стратегії та гри «Полісся». Команда швидше оверперформила завдяки індивідуальному класу футболістів, а житомиряни за командними діями перебували десь поруч з «Колосом» у рейтингу симпатій вболівальників.
У 2024-му увесь скептицизм підтвердився – стрімке падіння з ідентичною блідою грою та серія з трьох поспіль матчів без перемог, яка перекреслила хоча б якийсь позитив. Однак свої додаткові бали за кадрові рішення Калитвинцев отримав – як мінімум за правильне використання Макуана, який невчасно зламався навесні.
14-15. Мірча Луческу («Динамо», 15 балів)
5 перемог, 1 нічия, 4 поразки
Співвідношення ресурсів та результату: 4/10
Привабливість стилю гри: 7/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 4/10
Історія, у якій все сказано сказано давним-давно. Після яскравого старту Луческу відкотився до тогорічного темпу набору очок та багато втратив у боротьбі за чемпіонство – виграв всього половину матчів (але зупинився та пішов сам, і на тому дякуємо).
Від нижчої позиції у рейтингу Мірчу врятувала сімка за стиль гри. Його «Динамо» страждало у захисті, але у перших турах просто феєрило в нападі зі здоровим Ярмоленком, даруючи вболівальникам емоції. За цим принаймні було весело спостерігати.
14-15. Патрік Ван Леувен («Шахтар», 15 балів)
5 перемог, 3 нічиїх, 1 поразка
Співвідношення ресурсів та результату: 4/10
Привабливість стилю гри: 6/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 5/10
Нідерландець розгубив не так багато очок, як Луческу з «Динамо», але має стільки ж сумарних балів. Відповідь проста – ресурс та можливості «Шахтаря» суттєво більші, ніж у киян, тому за співвідношенням проблеми їхня ефективність співставна.
Ван Леувен допустив багато помилок – не зміг знайти спільну мову з гравцями, щоб прищепити їм свій агресивний вертикальний футбол (який мав право на життя, бо сильно подобався у «Зорі»), експериментував зі складом (свідки Сікана-вінгера довго згадуватимуть ті часи) та не підлаштувався під умови. Ось терпіння у Ріната Ахметова й луснуло.
А у Ван Леувена серйозний регрес у порівнянні з рейтингом минулого сезону, бо тоді він посів першу позицію.
13. Сергій Шищенко («Полісся», 15 балів)
5 перемог, 2 нічиїх, 3 поразки
Співвідношення ресурсів та результату: 5/10
Привабливість стилю гри: 5/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 5/10
Шищенко вище Калитвинцева, бо врятував інвестиції «Полісся» і таки проліз в єврокубки, видавши непогану кінцівку сезону (17 очок у заключних 8 турах).
Ба більше, місцями гра команди здавалася цікавішою, ніж з попереднім коучем – швидшою, зі ставкою на контроль м‘яча, зі зміщенням балансу в сторону атаки. Без ефекту «вау», але цілком прийнятно.
Щоправда, за чутками Шищенко навряд залишиться головним – тому припускаємо, що Геннадій Буткевич теж жодного разу не сказав «вау».
11-12. Юрій Коваль («Зоря», 16 балів)
5 перемог, 7 нічиїх, 7 поразок
Співвідношення ресурсів та результату: 5/10
Привабливість стилю гри: 5/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 6/10
Неочікувано, але підійняти з дна «Зорю» зумів ексдиректор клубу Коваль. Набраних очок могло бути й більше, якби не внутрішні скандали.
З новим тренером луганці не грали у щось складне, але віднайшли стабільність та нарешті показували +- стабільні результати. У Коваля навіть деякі гравці розкрились по-новому – наприклад, Яцик, який почав діяти ближче до атаки та виділявся навесні.
11-12. Руслан Ротань («Олександрія», 16 балів)
8 перемог, 10 нічиїх, 12 поразок
Співвідношення ресурсів та результату: 5/10
Привабливість стилю гри: 6/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 5/10
Запитаєте, що так високо робить Ротань? А я запитаю, чи помітили ви, що «Олександрія» фінішувала восьмою?
В купі з тим, що в окремих матчах олександрійці дійсно виглядали яскраво та забивали класні командні голи, робота коуча не є настільки вже й провальною.
Звичайно, до озвучених амбіцій далеко, але й 11-те місце у рейтингу – не топвизнання.
Питання до Ротаня перш за все повинні виникати щодо його рішень. Постійна зміна стратегій (потрібна молодь, а не вікові гравці, які не вчаться / ні, вже не потрібна молодь, потрібен досвід) відібрала в «Олександрії» можливість бути стабільною, а отже розтягнула процес адаптації до складних ігрових вимог тренера.
10. Валерій Іващенко («Оболонь», 17 балів)
5 перемог, 11 нічиїх, 14 поразок
Співвідношення ресурсів та результату: 6/10
Привабливість стилю гри: 5/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 6/10
Перш за все, треба наголосити, що за бюджетом та рівнем футболістів «Оболонь» якщо не остання команда УПЛ, то як мінімум поступається всім, окрім «Миная». Те, що Іващенко уникнув прямого вильоту, є досягненням та відповіддю усім скептикам, які прогнозували киянам 15-16 місця.
Попереду стикові матчі з «Лівим Берегом», але Іващенко вже запам‘ятався – не лише скандалами, а й вмінням витискати максимум та грамотно проводити активну ротацію.
Та що там, сам Дарійо Срна високо оцінив його роботу.
9. Роман Григорчук («Чорноморець», 18 балів)
10 перемог, 2 нічиїх, 18 поразок
Співвідношення ресурсів та результату: 5/10
Привабливість стилю гри: 7/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 6/10
Не настільки феєричний сезон, як очікувалося після багатообіцяльної кампанії 2022/23. Цьому можна шукати виправдання – знову скрутне становище клубу, проблема з кадрами (глибиною складу), погіршення морального стану команди на тлі нестабільності та неприємних чуток.
Проте в якийсь момент почали з‘являтися претензії й конкретно до Григорчука – власне, він повторив поширену помилку, гнучи свою лінію та не підлаштовуючись під умови. Унікальний персональний пресинг 1 в 1 по усьому полю – це, звісно, привабливо для глядача та додає ефектності, але не тоді, коли складне завдання з вищої математики пробують виконати 5-класники (гравці, на яких наприкінці весни вимушено довелося розраховувати).
8. Олег Шандрук («Верес», 19 балів)
4 перемоги, 4 нічиїх, 6 поразок
Співвідношення ресурсів та результату: 7/10
Привабливість стилю гри: 6/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 6/10
Прогрес «Вереса» після призначення Шандрука помітно неозброєним оком – команда вилізла з дна таблиці, підійнялася на 13-те місце (за логікою, матиме слабшого суперника у стиках) та тепер вирізняється ідентичністю.
У рівнян добре поставлений контратакувальний футбол, в якому розкрилися кілька футболістів. Найяскравіший приклад – Дахновський з його ключовими (і якими красивими!) голами в заключних турах.
Цей локальний успіх – у першу чергу наслідок тренерської роботи, не інакше.
7. Юрій Максимов («Дніпро-1», 19 балів)
13 перемог, 8 нічиїх, 5 поразок
Співвідношення ресурсів та результату: 8/10
Привабливість стилю гри: 7/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 4/10
Можна по-різному ставитись до Максимова після сумбурної весняної частини, але не треба забувати кілька фактів:
– він відродив команду восени, сходу давши результат та повернувши «Дніпро-1» у боротьбу за єврокубки;
– його вертикальна гра з грамотним використанням сильних сторін футболістів насправді виглядала доволі ефектно;
– після зимової паузи тренер працював в екстремальних умовах: серйозні кадрові труднощі (футболістів ледве вистачало на виставлення основного складу) та фактор проведення ігор у Дніпрі з постійними тривогами.
І при всьому цьому «Дніпро-1» під керівництвом Максимова таки зберіг 4-те місце та єврокубковий слот.
6. Олег Дулуб (ЛНЗ, 21 бал)
10 перемог, 8 нічиїх, 7 поразок
Співвідношення ресурсів та результату: 8/10
Привабливість стилю гри: 6/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 7/10
Напевно, найкращою буде наступна характеристика – Дулуб не підвів та не розчарував, впоравшись з очікуваннями після зимової закупівлі легіонерів. 7-ма позиція у таблиці, 5 перемог в останніх 7 матчах чемпіонату. Чим не пристойний показник? Тим паче, що з Ковпаком Черкаси впевнено рухались у напрямку боротьби у нижній вісімці.
ЛНЗ не грає у «суперсучасний» футбол, це факт. Ставка пріоритетно на результат, тому й шістка за критерієм стилю, але не можна не відмітити роботу з ресурсами: як Дулуб вдало адаптував іноземців, як знайшов їм на полі ефективні позиції та як перелаштувався після невдалих дебютних матчів 2024-го.
Тепер вкрай цікаво, якими будуть наступні дії керівництва клубу, адже чутки про запрошення Григорчука ходять не перший тиждень.
4-5. Желько Любенович («Минай», 25 балів)
5 перемог, 4 нічиїх, 7 поразок
Співвідношення ресурсів та результату: 9/10
Привабливість стилю гри: 7/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 9/10
Справжнє відкриття сезону. Достатньо хоча б згадати жарти про те, що в усьому світі у порятунок «Миная» вірила лише одна людина – саме Любенович. І йому майже вдалося зробити неможливе!
Кілька камбеків з 0:2, перемоги над «Чорноморцем», «Колосом» та «Ворсклою», успішне підлаштування під ростер гравців – перелік звитяг Желько можна продовжувати довго.
Окрема відзнака – за роботу з Вакулою. Перший за багато років тренер, який змусив протягом кількох місяців говорити про Владислава виключно як про крутого футболіста, а не як про місцевого шоумена. Сюди ж віднесемо прогрес інших гравців: Корабліна (4+1 навесні), Устименка (перервав свою суху серію з 30+ матчів), Ременюка (4 голи в останніх 5 турах), Кемкіна.
Підсумує роботу Любеновича цитата Василя Кобіна після Паски у студії УПЛ ТБ: «Люди на Закарпатті вже кажуть не «Христос Воскрес», а «Минай» Воскрес».
4-5. Олександр Шовковський («Динамо», 25 балів)
17 перемог, 2 нічиїх, 1 поразка
Співвідношення ресурсів та результату: 9/10
Привабливість стилю гри: 8/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 8/10
Також відкриттям є те, що Шовковський виявився дуже грамотним та мудрим тренером. Головна якість Олександра – здатність оцінювати актуальну ситуацію.
Він постійно знаходив правильні рішення, аналізуючи вхідні дані: розбирав суперників та їхні слабкі сторони (показові перемоги над «Кривбасом» та «Рухом»), вдавався до прагматизму, коли випадали креативні лідери, чи навпаки вмів зарядити команду на агресивну атакувальну гру (перемоги над «Металістом 1925»/ «Минаєм» або спроби врятувати чемпіонський матч з «Шахтарем» у другому таймі).
Окрема історія – розкриття гравців. Кабаєв, якого при Луческу не критикував хіба що лінивий, доріс до резервного списку збірної на Євро, у дорослому футболі непогано дебютував Михавко, різноманітніше почав діяти Бражко, у топову форму повернувся Шапаренко.
Для топ-3 Шовковський не дорахувався балів за останнім критерієм, бо допустив пару помилок, які вплинули на перебіг гонки за золотом – наприклад, зайва обережність проти «Вереса» та ротація воротарів з ЛНЗ, що призвели до двох втрат очок.
3. Юрій Вернидуб («Кривбас», 26 балів)
17 перемог, 6 нічиїх, 7 поразок
Співвідношення ресурсів та результату: 9/10
Привабливість стилю гри: 8/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 9/10
Передбачаю, що тут можуть виникнути суперечливі думки щодо дев‘ятки за першим критерієм. Але давайте відповімо собі відверто – чи хтось з вас перед сезоном очікував топових перформансів від Задераки, Кожушка, Дібанго, Бізімани, Кузика з позиції правого вінгера чи Стецькова? Чи, можливо, бачили у Бандейрі потенціал для ролі інвертованого фулбека?
«Кривбас» – це не «Полісся» чи ЛНЗ, які готові інвестувати великі кошти. Клуб з Кривого Рогу працює з певними лімітами – і те, як з за наявності цих обмежень ресурсами розпоряджається Вернидуб, вражає. Він фактично витиснув максимум (бронзу) з того, що мав.
Так, під кінець сезону результати пішли на спад, як і погіршилась фірмова вертикальна гра коуча, але це не має суттєво впливати на заслужені високі бали.
2. Марино Пушич («Шахтар», 27 балів)
16 перемог, 2 нічиїх, 2 поразки
Співвідношення ресурсів та результату: 9/10
Привабливість стилю гри: 9/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 9/10
Враховуючи, яку перевагу має «Шахтар» за ресурсами над іншими 15 командами чемпіонату, для 10/10 за першим критерієм Пушич повинен був виграти усі свої матчі. А так була й поразка від «Дніпра-1», й складні 0:0 з «Олександрією», які обернулися технічною перемогою, й нічия з «Поліссям».
Що стосується стилю, то до десятки Марино не дотягнув, бо його футбол ще не завжди працює у матчах так, як того хотілося б. Хоча це, звісно, найсучасніший з підходів в УПЛ (тому єдина 9 серед усіх тренерів).
Дев‘ятка за третім критерієм – через відсутність більшої ротації, коли дозволяла/вимагала ситуація.
Міцні загальні 27 балів та визнання вкрай якісної роботи. А все вище описане – це пояснення, чому Пушич не став лідером.
1. Віталій Пономарьов («Рух», 28 балів)
12 перемог, 13 нічиїх, 5 поразок
Співвідношення ресурсів та результату: 10/10
Привабливість стилю гри: 8/10
Кадрові рішення, відкриття нових гравців: 10/10
Втрата єврокубкового місця в останньому турі не вплинула на бажання поставити Пономарьова на верхівку рейтингу з десяткою за першим критерієм.
«Руху» на тлі попереднього сезону влітку пророкували боротьбу за виживання. Підсумкове шосте місце з відставанням в одне очко від зони Ліги конференцій – дуже хороше досягнення. Враховуючи, що:
– Пономарьов грає юними вихованцями клубу та з мінімальною кількістю трансферів;
– Пономарьов втратив 3-4 ключових гравців (Едсон, Сапуга, Климчук) по ходу сезону;
– Пономарьов поставив «Руху» впізнаваний інтенсивний футбол.
Чудовий показник у комплексі. Навіть не знаю, чи є сенс додатково говорити про розкриття гравців, бо це і так очевидно: Квасниця, Слюбик, Пастух, Підгурський та інші показали неймовірний прогрес. Купа готової молоді для юнацьких та молодіжних збірних, а можливо незабаром й для дорослої.
Що це, якщо не якісна робота тренера за сукупністю факторів? Тільки шкода, що без хепі-енду – у резервного невмотивованого складу «Динамо» треба було забирати очки, як не крути.
***
Що змінили б у рейтингу? Діліться у коментарях 👇👇👇
Фото: «Колос», «Зоря», «Минай», «Металіст 1925», «Ворскла», «Динамо», «Верес», «Шахтар», «Полісся», «Олександрія», «Дніпро-1», «Чорноморець», «Оболонь», ЛНЗ, «Кривбас», «Рух»
