Лунін – антигерой, Циганков розчарував, Ребров з «двійкою»: оцінки збірній України за матч з Румунією
Ніхто не отримав більше п‘ятірки.
На противагу статистичним порталам сформували свою версію оцінок гравцям. Що стосується критеріїв, то принципи загалом незмінні з попередніх разів – велику роль відіграє результат, а отже за сьогоднішню поразку ніхто не отримає бал вище базової планки (6).
Також нагадаємо, що це суб‘єктивний погляд – своїми версіями/запереченнями можете ділитись у коментарях.
Андрій Лунін – 2,5
Навряд потрібно багато розписувати, чому Лунін (увага, спойлер) отримав найнижчу оцінку в усій команді. Серйозна помилка під час першого голу, яку Андрій сам визнав, та справедливі питання щодо другого результативного дальнього удару, коли м‘яч пролетів під рукою голкіпера.
З іншого боку, можна зрозуміти появу заперечень, мовляв, не зовсім правильно визначати антигероєм воротаря, коли уся команда показала абсолютно провальну гру. Однак є контраргумент – невідомо, якою була б реакція збірної на перебіг матчу та як вона перебудовувалася б при 0:0, а не при 0:1 та особливо 0:2 внаслідок вищезгаданих помилок.
Та і порятунків у Луніна було не так багато – один після чергового дальнього пострілу по центру, а один перед кутовим, з якого прийшов третій гол.
Юхим Конопля – 5
Напевно, один з небагатьох, до кого мало претензій. Він напряму не дотичний до жодного пропущеного голу. Так, перед третім його пас призвів до втрати, але це було на фланзі біля чужого кутового прапорця – за 5-7 ігрових моментів та за 3-4 помилки до кінцевого удару.
Водночас Юхим справляв хороше враження у стартові 30 хвилин та особливо у проміжку між першим та другим пропущеним – був ледь не єдиним, хто шукав нестандартні рішення, багато рухався у центрі/по флангу, виходив з-під пресингу для потенційного розвитку наших атак.
До базової 6, як і решта, все ж не дотягнув – невдалі передачі у карний та жовта картка відіграли свою роль.
Ілля Забарний – 4
Одразу кілька негативних моментів:
– далеко не та надійність, до якої всі ми звикли;
– не найкращі діагоналі, на які робила ставку Україна на старті матчу;
– послизнувся у моменті з другим голом та у підсумку завадив Луніну, заступивши йому траєкторію м‘яча (а до того не зірвав контратаку фолом у центрі поля);
– дивно поводився в епізоді з першим голом, коли Шапаренко та Судаков спровокували пресинг румунів на фланзі, а Ілля втік надто далеко від Матвієнка десь аж до бокової лінії.
І якщо врахувати остаточні 0:3, то на вищий бал центр захисту апріорі претендувати не може.
Микола Матвієнко – 3,5
Власне, під оцінку Матвієнка підходять як мінімум два перших пункти Забарного. Але на пів бала нижче зокрема через те, що якщо в Іллі часткова дотичність до голів, то у Миколи є серйозніша помилка/недопрацювання.
Він став передостанньою ланкою при першому голі, коли довго приймав рішення та залишив собі дві опції – віддати ризиковано на Степаненка чи викотити назад Луніну (обрав другий варіант). А потім не встиг зреагувати на втрату та вчасно ввімкнутися для протидії Ману, який асистував, чи Станчу, який пробивав (бо перекривав іншого гравця, який взагалі-то спочатку забіг в офсайд).
Песимізм справдився – румуни довго пристосувалися, але у підсумку витиснули майже максимум з флангу Зінченка. З проблем на лівому фланзі розпочалася загалом нервозність у грі України, а Олександр також напряму брав участь у пропущених голах.
Винятком є лише перший м‘яч, але він, як і всі, своїми рухами залишив Луніну одну єдину опцію – передачу в один дотик, яка вийшла невдалою.
Натомість куди критичнішими є дві інших гольових атаки. Перша – прогнозоване здвоєння на правому фланзі Румунії у перехідній фазі, до якого Олександр виявився не готовим на початковій стадії (як і вся команда, бо відсутня підстраховка, що головне). Друга – на кутовому забив футболіст, по якому грав саме Зінченко.
Пасовою роботою недоліки не компенсував, тож трійка.
Тарас Степаненко – 3,5
Звинувачувати у другому голі варто й Степаненка – його надто легко обіграли біля чужого карного, коли в українців була позиційна перевага. Той епізод став роковим – Румунія отримала гектари простору, яким потім скористалася на тлі недопрацювань інших футболістів. Тобто програна дуель Тараса – головна першопричина.
У першому голі теж не встиг перекрити хоча б когось із суперників, а по ходу матчу показував нижчий рівень, ніж у спарингах. Особливо це стосується пасової роботи, адже якісного просування не було зокрема й через прийняття надто простих рішень опорним хавбеком.
Микола Шапаренко – 3,5
Почав непогано – виглядав явно найактивнішим на полі та мав менший відсоток браку, ніж Судаков. Однак цього разу, на відміну від товариських матчів, не до кінця впорався з чорновою роботою у глибшій позиції. Це не стільки про обсяг, скільки про ефективність.
Наприклад, у першому та другому голах опинявся найближче до авторів точних ударів, але не завадив їм. І якщо у першому можна виправдати, що Шапаренко взагалі-то був вище та мусив долати солідну відстань, щоб закрити Станчу, то при другому спочатку не до кінця виконав відбір проти Мана, а потім трохи відвернувся від м‘яча при спробі заблокувати удар.
З третім же голом все просто – тут пряма дотичність, оскільки хавбека «Динамо» легко прибрали на краю карного після розіграшу кутового.
Георгій Судаков – 4
Судаков насправді отримує на 0,5 бала вище виключно за активність, бо конвертація – на дуже поганому рівні як для такого гравця. Купа неправильних рішень, браку, неточних/невдалих за задумом передач.
Підсилили негативне враження удари Георгія – як мінімум двічі ситуація була вкрай дивною для того, щоб наважуватися на ці спроби, а не шукати інші варіанти для пасової гри.
Віктор Циганков – 3
Справжнє розчарування, якщо порівнювати очікування від нашого лідера та те, що ми у результаті побачили на полі. Величезний технічний брак, невдалі паси, відсутність якісних спроб загострення, обрізки – незвичний набір для Циганкова.
Його заміна у першому слоті, який використав Ребров – яскравий доказ провального матчу. Більше й додати нічого, бо Віктор абсолютно нічим не запам‘ятався.
Михайло Мудрик – 5
Натомість роль «я хоча б старався» перехопив Мудрик. Його амбіційні спроби самотужки створити момент стали хоча б якимось позитивом на тлі командної безідейності та блідості. Без хайлайтів для нарізок не залишились – і вже добре. У Циганкова, на жаль, не було навіть цього, як і хоча б половини динаміки Михайла.
Артем Довбик – 4,5
Важко сильно дорікати форварду, особливо типажу Довбика, який залежний від команди. Він свою справу робив – багато відкривався у глибину на старті матчу, що очевидно було пріоритетним планом збірної. Але навіть якщо приймав м‘яч, то не мав жодної підтримки.
Тому при будь-яких закидах в бік Артема треба враховувати контекст – а він абсолютно несприятливий за умови провальної гри усього колективу.
Вийшли при 0:3 та суттєво не могли вплинути на перебіг гри, тому отримали середню в команді оцінку – як мінімум нічого не зіпсували для ще більшого розгрому.
Олександр Тимчик, Руслан Маліновський – без оцінки через малу кількість ігрового часу
Сергій Ребров та його тренерський штаб – 2
Люди, які першими мають взяти відповідальність за результат:
– не підготували збірну до зламування захисту румунів, зробивши ставку лише на один варіант із закиданнями у глибину;
– не зреагували на появу пожежних розіграшів м‘яча після 15-ї хвилини матчу, що призвело до першого пропущеного;
– не підготували лівий фланг (Зінченка) та всю команду до перехідних фаз Румунії та здвоєння вінгера Мана і фулбека Раціу;
– затягнули із замінами, зробивши їх аж на 62-й хвилині за рахунку 0:3;
– загалом не завели підопічних емоційно принаймні впродовж матчу (невідомо, що відбувалось у роздягальні, але після перерви Україна навпаки пропустила ще двічі).
Фото: Revierfoto, Action Plus Sports Images, IMAGO/Eibner-Pressefoto/Globallookpress.com, IMAGO/kolbert-press/Globallookpress.com
