Десять з десяти! Історія моєї кар'єри у найреалістичнішому боксерському симуляторі.

Навіть для володаря порталу, який надає можливість подорожувати будь-яким мультивсесвітом, потрапити у Головний ТРЦ галактики TSE-37 - дуже велика рідкість. Проте сьогодні вирішив себе потішити, тим більш є дуже вагома причина.

У ігровому залі поставили новий ігровий автомат, який вже називають "Найреалістичнішим спортивним симулятором усіх часів", тому не зміг собі відмовити у можливості побути трошки у ролі професійного боксера.

Так як новинка спричинила справжній фурор потрібно було буквально записуватися за декілька днів. Проте мені пощастило, оскільки саме сьогодні у кінотеатрі цього ж ТРЦ мали показувати бій Тайсона Фьюрі з Тойотою Супра 1995 року випуску, тому до моєї черги залишалося якихось 20 хвилин.

Щоб згаяти час вирішив зайти у місцевий KFC. Якщо чесно не дуже сподобалося, напевно полковник Сандерс видав свій знаменитий таємний рецепт тільки у моєму рідному всесвіті. Ще й на кожній серветці надрукували курку, яка з докором на мене дивилася. Ох же ці екоактивісти.

Проте вже й підійшла моя черга пограти у симулятор. Працівник у формі прем'єр міністра Угорщини (я зрозумів по надпису "мудак" на лівій штанині) одягнув на мене шолом та якість поролонові перчатки. Раптом з кінотеатру поруч почали масово виходити люди. Як я дізнався вже потім Тойота Супра "відмовилася битися" з Тайсоном Фюрі і її "оперативно замінили на Дерека Чісору".

Як. Неочікувано.

Проте вже час трошки погратися.

Створення персонажу

Зі стартового меню мене одразу перекинуло до створення персонажу. Так, зараз подивимося що в нас тут.

Зріст. Ну давайте хай буде під два метри. Відчую себе не тільки боксером, а ще й високим.

Вага. Так, ну точно хевівейт, тому трошки за 100 кг.

Стійка. О, цікаво. Я правша, тому як вже хочеться нових вражень то буду шульгою.

Бажаний період виступів. А от тут експерименти проводити не буду. Алі-Фрейзерів-Форманів я не застав, а Вайлдерів-Фьорі-Джошуа я і так подивлюся, тому хай будуть часи Тайсона, Кличків, Льюіса.

Реалізм. Ну я й прийшов сюди для цього, тому ставим на максимум.

Бажана країна походження. Тицьнув на Україну, але потім вирішив не давати собі фору і обрав рандом, хай гра сама обере.

Наявність вусів. Пфф, звичайно так.

І все? Дивно, пунктів для налаштування не так і багато, але ж не дарма цю гру так хвалять, подивимося. Ну, поїхали.

Початок гри

От тепер я зрозумів, за яку реалістичність хвалили цю гру. Це був не симулятор боксерських боїв чи симулятор боксерської кар'єри, це був симулятор життя боксера.

Мій боєць народився у Африці, що вже не давало надій на легке проходження. Крім того, хоч і при виборі параметрів бійця такого параметру не було, але харизми йому насипали дай Боже.

Я займався водними лижами, гольфом, регбі, і тільки після цього почав виступати в любительському боксі. І ви думаєте це була гра типу "побився - тицьнув кнопку наступний матч - побився"? Ні, я ще й справно ходив на роботу у поліцію і ловив злочинців.

Реалізм то звичайно добре, але мені здалося що його занадто. Але добре, треба ж таки дочекатися поєдинку з кимось відомим.

В аматорах я виступав добре. Настріляв під дві сотні поєдинків, при чому не виграв ну може з десяток. До речі не раз побив Франсуа Боту. Це перший боксер, якого знайшов Гугл. А він між іншим непогано показав себе проти Майка Тайсона!

Це звичайно добре, але вже хотілося побитися з кимось, хто хоч трошки відомий. Але я не міг поїхати на якісь міжнародні змагання. І знаєте чому? Через санкції проти моєї країни з боку ООН мені це було заборонено!

Я зняв шолом та поставив гру на паузу. Я мав право один раз піти покурити чи сходити у туалет під час ігрового сеансу. Пішов в курилку та почав думати. Гра цікава, але реалізм ну прям дуже занудний. То чому її всі так хвалять? Може таки треба дочекатися великих боїв?

Добре, раз вже тут то дограю. По дорозі до автомату побачив на екрані як б'ються Фьюрі та Чісора. Проте це був вже не четвертий їхній поєдинок, а п'ятий, який вони встигли організувати поки я пів години грав на автоматі.

Професійна кар'єра

Для початку професійної кар'єри мені довелося звільнитися з поліції. Я доволі таки бадьоро стартую та свого першого професійного суперника нокаутую у першому ж раунді. Далі ще кілька перемог - і нарешті! Перші поєдинки у США та Британії.

Щоправда бійці хоч і професійні, проте знову ж таки майже нікому невідомі. Але все починає змінюватися, коли я переміг Берта Купера. А він, на секундочку, перший, хто відправив Евандера Холіфілда у нокдаун. Причому переміг дуже впевнено.

У грі з'являється така опція як увага преси та видача авансів на майбутнє чемпіонство. Ну добре, це вже цікаво. Може нарешті скоро я побачу поєдинки з відомими боксерами. Проте я майже одразу програю Нейту Таббсу. Піймався на правий прямий, а цей хлопець бив доволі добряче. І преса вже пише, що очікування були завищеними, і вже толку з мне не буде.

Шкода, що не можна ще раз вийти покурити. Проте спортивний азарт захопив мене і я вже точно вирішив дограти цю гру.

На спортивній злості у наступному поєдинку прибиваю цілого колишнього чемпіона світу по версії WBC Карлоса Де Леона. Далі проводжу ще сім поєдинків, у яких п'ятеро бійців не доживають навіть до екватора поєдинку.

І ось нарешті. Перший чемпіонський бій. Так, WBU не сама престижна організація, але все ж. Але то не так важливо. Нарешті перший боксер, якого я знаю. Росс П'юрітті.

Росса можна називати джорніменом. А можна казати, що він просто не боїться викликів абсолютно ні від кого. Проте Володимир Кличко отримав свою першу поразку саме від нього.

І... перемагаю! Доволі впевнено. Хоч і по очкам, але перший титул дуже радує. Далі три захисти і знову мега поєдинок! Хасім Рахман власною персоною! А переможцю нашого поєдинку обіцяють у суперники самого Леннокса.

Ну нарешті. Тут вже варто добряче підготуватися. Боксер він хороший, удар у нього добрячий. Але зроблю ставку на свою стару тактику - заганяти його своїм воркрейтом у перших раундах, навряд він витримає.

Проте він витримує, а я навпаки видихаюся. Другі половини поєдинку завжди були моєю слабкою стороною, але я дуже сподівався на першу. Я не впав, але цей хлопець просто мене забив.

Ну це фіаско. Не бачити мені Леннокса. Знімаю шолом та рукавчики та збираюся завершити гру. Кажу робітнику, що трошки втомився, і напевно не буду грати далі, оскільки дуже хочеться курити, а другий раз не можна. Проте він каже, що можна сміливо піти покурити та при бажанні завершити гру, оскільки в черзі нікого немає бо всі побігли дивитися якесь важливе оголошення. Ну добре.

Йду до курилки. Торговий центр наче вимер. Хм, що ж там за оголошення таке важливе.

Ну що ж. Треба дограти.

Володимир Кличко

Поки я курив, у грі пройшло півтора року. Мій боєць встиг добряче відпочити. А що найбільш цікаве - йому надійшло запрошення побитися із самим Володимиром Кличко. Напевно його промоутери вже сприймали мене як одного з тих рядових чуваків, яких треба побити на шляху до великих звершень.

Ну що ж, перевіримо чи можна мене вже списувати. Змінювати тактику я не буду, тому побачимо як Володя витримає мій стартовий натиск.

Напевно один чи два рази в житті бувають моменти, коли тобі вдається абсолютно усе. І це був один з них. Я попадав, Володимир пропускав. Буквально за два раунди я знищив одного з найперспективніших боксерів планети, відправивши його на настил чотири рази та завоював титул чемпіона WBO. Преса називала це апсетом року, проте для мене це була перемога усього життя.

Я почав розуміти суть цієї гри. Без поразок не буває перемог. Не пізнавши їх гіркоти ти не зможеш оцінити на скільки може бути солодкою перемога.

Віталій Кличко

Ну куди ж без помсти за брата. Ну це так для хайпу, хоча я просто отримав право на поєдинок за титул чемпіона WBC, який звільнився після відходу Леннокса Льюіса на пенсію, а Віталій також на нього претендував.

На той час Віталій був явно більш небезпечним ніж його брат, але і я не збирався так просто здаватися. Я пройшов дуже довгий шлях та чесно завоював шанс отримати цей титул.

Починається бій. Я доволі таки достойно змагаюся і впевнений, що його ще ніхто ніколи так не бив. Проте і він дуже міцний, і мені також прилітає доволі таки серйозно.

Закінчується третій раунд. Я бачу як Віталій йде до свого кутка і отримую найбільш болючий удар за усю кар'єру, хоча мій суперник у протилежному кутку рингу.

Кінець гри

Вибачте, але час вашої гри завершився. Тим більш вас чекають.

Працівник зняв з мене шолом та ненав'язливо показав на вихід. На виході мене чекала донечка.

-Татко, а ми підемо у кафе?

-Ні доць, я дуже втомився.

-Нуууу. Я хочу у KFC!

-Доця, я тобі вдома приготую набагато смачніше. Вибач, але я дуже втомився.

Ми сіли у машину та потихеньку поїхали в сторону виїзду з торгового центру.

-А ти не чула що там за оголошення таке важливе було, що усі побігли з торгового центру?

Раптом до автівки підбіг здоровенний лисий мужик, у якому я впізнав Тайсона Фьюрі.

Артем!

Я буду битися з Олександром Усиком!!!

***

Присвячуються Коррі Сандерсу, який трагічно загинув, закривши своїм тілом доньку від озброєних грабіжників.