Фото, яке уособлює спорт. 59 років тому Мохаммед Алі нокаутував Санні Лістона та увійшов в історію
«Вставай та боксуй, шмаркач. Вставай та боксуй!»
25 травня 1965 року відбувся поєдинок за титул чемпіона світу за версією WBC у надважкій вазі між Мохаммедом Алі та Санні Лістоном.
Історія їх протистояння абсолютно легендарна та насичена різними цікавими фактами.
Лістон прийшов у бокс через бідність та в'язницю
Санні був 24-ю дитиною у родині та досить рано втік із дому – все через постійні побиття від батька. Ще у підлітковому віці хлопець потрапив до в'язниці, де і почав займатись боксом.
Священник побачив талант Лістона, тому допомагав йому як міг. В результаті, саме завдяки священнику Санні достроково вийшов із в'язниці та розпочав кар'єру у любительському боксі. За рік він виграв декілька турнірів – в тому числі й «Золоті рукавиці».
Після цього, у 1953 році, розпочався шлях у професійному боксі. Боєць був серйозним іспитом для будь-кого в ринзі. У 1962 році, маючи рекорд 33-1, він вийшов на бій за титул чемпіона світу у надважкій вазі проти Флойда Паттерсона та нокаутував його у першому раунді. У реванші історія повторилась – Лістон знову фінішував суперника у першому раунді.
Для Алі це був перший титульний бій в кар'єрі. Реванш вийшов абсолютно легендарним
Після другої перемоги над Паттерсоном у липні 1963 року, Лістон готувався до захисту чемпіонського поясу проти топ-проспекта Кассіуса Клея, Олімпійського чемпіона, який мав рекорд 19-0.
Після шостого раунду Санні відмовився продовжувати поєдинок, посилаючись на травму плеча. Клей став чемпіоном у своєму двадцятому поєдинку.
Після цього Кассіус вступив в організацію «Нація ісламу», змінив ім'я на Кассіус Ікс, відмовившись від прізвища, а згодом і зовсім став Мохаммедом Алі.
Реванш між Лістоном та Алі назавжди увійде в історію. Вже у першому раунді Мохаммед відправив суперника у нокдаун. Поки Санні лежав, Мохаммед кричав йому: «Вставай та боксуй, шмаркач. Вставай та боксуй!».
Лістон дійсно підвівся і готовий був продовжувати поєдинок. Рефері намагався зрозуміти, що йому кричать з-під рингу, тому не спішив давати можливість бійцям продовжувати.
В результаті він просто підійшов до редактора журналу The Ring Ната Флейшера, який, розмахуючи секундоміром, кричав, що Лістон був на підлозі 17 секунд.
Поки тривала дискусія, Алі та Санні самі відновили поєдинок. Без нагляду рефері Мохаммед продовжував домінувати над суперником.
На щастя, це протривало недовго і рефері все ж повернувся до своїх обов'язків та зупинив бій, присудивши перемогу чемпіону.
Фото з цього поєдинку стало культовим, хоча спершу не визнавалось у світі
Після перемоги Алі продовжував свій шлях до звання найвеличнішого боксера усіх часів, а Лістон так і не зміг повернутись на вершину. Він провів ще 16 поєдинків (частина із яких у Швеції), здобув 15 перемог та завершив кар'єру.
Санні ніколи не запам'ятається боксерським вболівальникам своїм стилем боксу, своїми перемогами та нокаутами. На все життя він запам'ятається людиною, яка лежала під Мохаммедом Алі на тому самому фото.
Фотограф Ніл Лейфер тоді працював для видання Sports Illustrated. Він не був профільним боксерським фотографом, проте відчув особливість Алі, тому фотографував майже кожен його бій.
Під час поєдинку проти Санні Лістона йому просто пощастило опинитись у правильному місці у правильний час. Він мав ідеальний ракурс для цього фото, на відміну від інших фотографів.
Але не тільки везіння дозволило зробити такий ідеальний кадр. У Лейфера була камера Rolleiflex, якій потрібен певний час для перезаряджання кадру. Отже, у фотографа була лише одна єдина можливість зробити хороше фото цього епізоду, який тривав всього декілька секунд. І він це зробив.
Варто відзначити, що того тижня цей знімок не потрапив на обкладинку Sports Illustrated. Він був аж на четвертій сторінці журналу.
За словами Лейфера, близько десяти років ніхто не звертав уваги на цей знімок. Всі почали розуміти особливість фото тільки тому, що всі ставали розуміти, наскільки Алі особливий боксер.
