«Зараз Польща – як сестра України». Федір Черкашин про війну, волонтерство в Польщі та дебют в США
Український проспект Федір Черкашин свій наступний поєдинок проведе 19 червня в США. Це буде дебют для боксера за океаном, але припадає він на дуже важкий час для нашої батьківщини.
Федір вже п’ять років проживає в Польщі й виходить на бій з двома прапорами. За час війни саме Польща прихистила найбільшу кількість українських біженців і є одним з найбільших партнерів на міжнародній арені.
Боксер – амбасадор букмекерської компанії Parimatch Ukraine, представники якої і поспілкувались з ним на головні теми
– Розкажи, як ти зустрів новину про війну, де ти був і що робив у цей час? – 24 лютого я був Чикаго. Зранку до мене зателефонував друг, в Україні було 5 ранку. Він був в паніці. Подзвонив і говорить, що був якийсь вибух. Я до кінця не міг повірити, що це війна. Ще ніякої інформації ніде не було.
Друг зібрався і поїхав в безпечне місце, а я вже зателефонував дружині. Вона знаходилась у Варшаві й підтвердила, що дійсно розпочалась війна. Я ще два дні був в Чикаго і після цього повернувся до Варшави.
На щастя, мої близькі знаходяться в безпеці. Ну як сказати в безпеці, наскільки це можливо. Мої батьки за 30 кілометрів від Харкова. Десь чути здалеку постріли, але, слава богу, є світло, вода, продукти. Допомагаємо з дружиною як можемо.
– Чи вдається надавати допомогу Україні?
– Так, звичайно. Ми з дружиною намагаємось допомагати. Багато людей приїздить до Польщі й ми стараємось допомогти у всьому. Навіть в таких елементарних речах, як переклад, знайти житло. Не хочеться вихвалятись, якщо чесно.
Багато роботи зробили з хлопцями з фонду Polska 360. Вони дають дуже багато волонтерської і гуманітарної допомоги. Раджу всім, хто хоче допомогти українцям, які знаходяться в Польщі й на території України, використовувати цей благодійний фонд.
Стараємось максимально допомогти, знаходячись тут. Ми прийняли рішення, щоб без фізичної підготовки навіть немає сенсу їхати на фронт. В мене багато друзів, яких без підготовки не взяли навіть до тероборони. Вони працюють просто як звичайні волонтери. Тому, я вважаю, що тут ми з дружиною можемо більше допомогти.
– Як ти приймав рішення про продовження підготовки до бою?
– Я був в Чикаго, коли розпочалась війна. Повернувся в Варшаву і не міг зосередитись на тренуваннях та підготовці, тому в якийсь момент відпустив думки про це. Але десь через місяць промоутер почав говорити, що вже варто повертатись до тренувального процесу.
Зараз розпочну підготовку до поєдинку, який буде 18 червня. Для мене велика честь та гордість представляти Україну та Польщу, вийти з двома прапорами в ринг. Це буде невеличка інформаційна допомога з мого боку.
– Хто допомагає тобі з підготовкою, як відбувається тренувальний процес?
– Ми вирішили пройти цю підготовку в США, адже промоутер подзвонив і сказав, що поєдинок буде там. Відповідно, допомагати будуть місцеві тренери
Федір зараз знаходиться в Маямі, де готується до поєдинку під керівництвом Чіко Ріваса. Нижче його фото з Джервонтою Девісом
– Розкажи про свого суперника, які особливості ти можеш підкреслити?
– Це буде дебют в США, інша відповідальність. Я знаходжусь зараз в топ-15 рейтингу WBC, відповідно – суперник буде набагато вищого рівня, ніж я мав перед цим. Потрібно віддати себе всього, аби показати себе на американському ринку.
– Чи плануєш після бою приїхати до України?
– Так, звичайно. Після поєдинків ми з дружиною завжди їздимо до України. В мене тут знаходяться друзі, батьки.
– Чи не було думок змінити музику, під яку ти виходиш, на українсько-патріотичну?
– Насправді тут справа не в патріотичній музиці, а в словах. Я виходжу під польську пісню, це сентиментальна історія. Коли я приїхав до Польщі, вчив польську мову, мені ця пісня приїлась. Вона називається: «На верхівці гори». Кому цікаво, може просто почитати переклад цієї пісні.
На свій перший поєдинок в Польщі я виходив під неї, тому, думаю, в Штатах також буде вона.
– Ломаченко скасував свій бій, а Усик – розпочав підготовку. Як ти вважаєш, хто вчинив правильно?
– Не можу судити, тому що це вибір кожного. Але я більше схильний до ситуації Олександра Усика. Можливо це через те, що я сам знаходжусь в таких обставинах.
Але Олександр виступить на дуже великій арені і його допомога буде інформаційною. Ми бачимо, що у росіян справжній зомбі-ящик, вони зомбовані пропагандою і потрібно як можна більше з різних джерел доносити, що в Україні йде війна, вбивають мирних жителів. Таке відчуття, що дехто не хоче в це вірити.
Тому, моя думка, що Олександр завдяки своєму виступу і, дай бог, перемозі зможе підтримати духом наших хлопців, донести світові, що відбувається в нашій країні.
– Як вважаєш, через скільки зможеш вийти на чемпіонський бій і що для цього потрібно?
– Насправді в професійному боксі багато що залежить від промоутера. Це бізнес. В моїй ваговій категорії чотири чемпіони світу. Я вважаю, що незабаром я отримаю свій шанс і завоюю пояс чемпіона світу.
– Чи відчуваєш ти себе в Польщі як вдома, чи імпонує тобі таке зближення українських та польських народів?
– Я в Польщі живу вже п’ять років. Коли я приїздив сюди у 2017 році, тут було своєрідне відношення до українців. Називали «бандери». Відносились не те щоб вороже, але з призрінням. Зараз же Польща – як сестра України. Велика підтримка, особисто зіштовхуюсь з нею, коли приїздять мої друзі або просто біженці. Колосальна підтримка.
Я сподіваюсь, що такий настрій між країнами залишиться і після війни, щоб ми були таким своєрідним згуртованим колективом. Я дійсно радий. Мені приємно знаходитись тут. В Польщі мені абсолютно комфортно.
– Фінальне слово для фанатів.
– В цій важкій ситації можна тільки побажати мирного неба над головою і хотілось би подякувати ЗСУ, які дійсно показують свій характер, стійкість. Всім терпіння. Все буде Україна.
Фото: Parimatch
