Новачок «Дніпра-1» зіграв 1 матч за збірну Аргентини – і все. Це поширена практика у Південній Америці, в УПЛ вже були такі гравці
Так роблять, щоб дорожче продати гравців.
Днями «Дніпро-1» офіційно оголосив про трансфер Домінго Бланко. Багато українських ЗМІ подало інформацію про те, що Бланко – ексгравець збірної Аргентини – і заперечити цьому неможливо.
Домінго й справді одного разу зіграв за національну команду – у березні 2019-го провів 45 хвилин на полі у товариському матчі з Венесуелою, а спільне фото з Ліонелем Мессі, ймовірно, висить на стіні в домі аргентинського футболіста.
Бланко – один із багатьох гравців, які зіграли 1-2 матчі за національні збірні Південної Америки. Там ця схема достатньо розповсюджена – її любіюють агенти, але федерація футболу і, звичайно ж, тренери національних збірних в курсі справ.
Усе це робиться для того, щоб якомога дорожче продавати (хоча у випадку дніпрян це не зіграло ролі, вони узяли його безкоштовно) молодих футболістів у інші чемпіонати. Одноразова акція виклику гравця у збірну в жодному разі не гарантує йому місця в національній команді в майбутньому. Цікаво, що в національні команди також викликалися футболісти, які не зіграли жодного матчу за юнацькі або ж молодіжні збірні.
Нижче декілька яскравих прикладів з топових південноамериканських збірних – Аргентини і Бразилії.
Гонсало Мартінес (Аргентина)
Ви точно могли чути про Гонсало Мартінеса – надзвичайно талановитий футболіст розкрився в середині 2010-х, але аж у 25-річному віці. У 2018-му він запалив у місцевому чемпіонаті за «Рівер Плейт», зацікавив топи Ла Ліги і Серії А.
У тому ж році він дебютував за збірну Аргентини, а через 2 місяці його трансферна вартість злетіла до 18 млн євро.
Ще через місяць, коли його трансфер в Європу здавався неминучим, Мартінес нерозрозумілим чином перебрався до МЛС – в «Атланту Юнайтед» за 14,5 млн євро. Ще через півтора року він знову пішов за велику суму – за 16 млн євро в «Аль-Наср».
Зараз йому вже 29, про трансфер в європейський чемпіонат і мови не може бути. Аргентинець, на жаль, обрав гроші.
Матіас Сарачо (Аргентина)
Сарачо – ще один перспективний в минулому футболіст, якого багато вболівальників бачили в Європі. Йому лише 24, теоретично він ще може переїхати у європейський чемпіонат, але його перехід в «Атлетіку Мінейру» у 2020-му викликає чимало запитань.
У 2019-му він зіграв за збірну 15 хвилин у товариському матчі з Марокко – ймовірно, щоб більш статусно переїхати у інший клуб, але ніхто не думав, що наступним клубом буде бразильська команда.
Були активні перемовини із «Міланом», але все обірвалося дуже швидко.
Адольфо Гайч (Аргентина)
У 2019-му, коли Гайч непогано проявив себе за «Сан-Лоренсо», європейські клуби почали звертати на нього увагу. Тоді ж Адольфо «дебютував» за збірну – відіграв 3 хвилини у спарингу з Мексикою.
На статус «гравця збірної Аргентини» купився московський ЦСКА, який виклав 8,5 млн євро за центрфорварда. 1 гол і 1 асист – вся результативність аргентинця у цьому клубі, оренди в «Уеску» і «Беневенто» також були невдалими.
Матеус Енріке (Бразилія)
У жовтні 2019-го тоді ще 21-річного футболіста випустили на 20+ хвилин у товариському матчі проти Сенегала за національну збірну Бразилії.
Центральний півзахисник Енріке був однією із зірок бразильського чемпіонату у тому сезоні, граючи у складі «Гремію». Він не відзначався результативністю, але загалом вів гру команди на позиції 8-ки. Ймовірно, його дуже сильно хотіли продати у Європу, де на нього був попит, але сума трансферу, яку пропонували «Гремію», не влаштовувала керівництво клубу.
Виклик у збірну Бразилії спрацював, але аж майже за 2 роки: минулого літа його орендував «Сассуоло» за 4 млн євро, а цього літа викупив ще за 8.
Густаво Скарпа (Бразилія)
Ви, мабуть, навряд чи чули про такого футболіста, але Густаво Скарпа вважається одним із найкрутіших талантів академії «Флуміненсе». Після вдалої оренди в бразильський «Ред Булл» Скарпа став основним у рідній команді і швидко зацікавив європейські клуби.
У 2017-му Тіте кинув його в бій у товариському матчі з Колумбією на 21 хвилину, Скарпа не зумів себе проявити і більше в збірну не викликався.
Наступного року переїхав у бразильський гранд «Палмейрас», а у 2019-му вважався головним претендентом на те, щоб замінити Бруну Фернандеша у «Спортингу», був інтерес з боку «МЮ». До трансферу, однак, діло не дійшло.
Дуглас Сантос (Бразилія)
Сантос, мабуть, найвідоміший футболіст зі списку. Він переїхав у Європу ще у 19-річному віці, не заграв ні у «Гранаді», ні в «Удінезе», тож вже через рік знову поїхав додому – в «Атлетіку Мінейру».
Там справи пішли набагато краще, але футболіст дуже хотів грати в Європі. Агенти домовилися – і того викликали у національну команду у травні 2016-го.
Вже за 8 місяців Дуглас Сантос повернувся в Європу – його за 6,5 млн євро придбав «Гамбург», а ще через 3 роки купив «Зеніт» за 13,5 млн. Зараз бразильцю 28, він досі грає у країні-агресорі.
В УПЛ не вперше приїжджають «одноматчеві» футболісти. Багато таких було у «Металісті»
Пам'ятаєте, як у найкращі часи харківського «Металіста» в команді грали чимало південноамериканців, яких розкривав український клуб?
Так от, багато з них також пройшли через таку схему.
Відігравший майже 150 матчів за харків'ян Крістіан Вільягра у 2010-му яскраво дебютував за збірну Аргентини під керівництвом Дієго Марадони – відіграв 90 хвилин у спарингу з Гаїті. Аргентинці перемогли з рахунком 4:0, а дублем відзначився Факундо Бертольо. Матч відбувся у травні 2010-го, а вже через 2 місяці Вільягра перейшов в «Металіст», а Бертольо – в київське «Динамо».
Для обох це був єдиний матч у національній команді.
Ви, мабуть, посмієтесь з цього співпадіння, але четвертий гол у тому матчі забив Себастьян Бланко – ще один майбутній гравець «Металіста». Для нього, правда, цей виклик вже був другим, але останнім.
Хонатан Крістальдо хоча б грав за збірну U-20 перед запрошенням у національну команду, щоправда отримав виклик у збірну вже в якості футболіста харківського клубу. Є теорія, що агенти були вражені швидким розвитком гравця і хотіли перепродати його вже у європейський топ-чемпіонат – так і вийшло: через 2 роки він поїхав в оренду в «Болонью», а потім у «Палмейрас».
Фото: Mundo Аlbiceleste, TyC Sports, «Сассуоло», Jean Catuffe/Getty Images, Fabian Ceballos/AFP; Mutsu Kawamori/AFLO
