«Наполі» – найкраща команда Європи цього сезону: лише одна поразка, рознесли групу ЛЧ, забивають в середньому 3 голи за матч
Секрет неаполітанців – у філософії Спаллетті.
«ПСЖ» та «Наполі» до цього вівторка були єдиними команди топ-5 ліг, які ще жодного разу не програли у поточному сезоні – і мова не лише про чемпіонат, а й про усі турніри, в яких ці клуби беруть участь. Якщо від парижан з Неймаром, Мбаппе і Мессі цього можна було очікувати, то от неаполітанці приємно здивували.
У них лише в матчі з «Ліверпулем» перервалася серія із 13 перемог поспіль, в якій також була найбільша кількість забитих в Серії А (30) та Лізі чемпіонів (20), а це 2,9 голи за матч в середньому. На цьому етапі їх впевнено все одно можна назвати найкращим європейським клубом у сезоні 2022/23.
У чому ж секрет?
Майже ідеальне трансферне вікно влітку (хоч на перший погляд таким не здається). Новачки швидко вписались і стали одними з лідерів
Хто б міг подумати, що після відходу Лоренцо Інсіньє, Дріса Мертенса, Каліду Кулібалі, Фабіана Руїса і Давіда Оспіни «Наполі» переживатиме настільки успішні часи?
Відхід багаторічних лідерів – одна справа, а футболісти, які прийшли їм на заміну – зовсім інша. Кулібалі замінив відносно ноунеймний кореєць Кім Мін Чже, який приєднався після одного сезону в Європі – у «Фенербахче» (і це у 25 років). За позицією на місце Руїза прийшов орендований у «Тоттенгема» «збитий льотчик» Тангі Ндомбеле, 21-річний і недосвічений Хвіча Кварацхелія з «Динамо» Батумі став спадкоємцем екскапітана Інсіньє, а ще одну легенду Мертенса фактично замінив Джакомо Распадорі, якого неаполітанці орендували у «Сассуоло».
Клуб також придбав лівого фулбека «Гетафе» Матіаса Оліверу, центрального захисника Лео Естіґора з «Брайтона» (в Італії засвітився минулого сезону, коли грав за «Дженоа»), орендував сина Дієго Сімеоне Джованні у «Верони», нарешті викупив Замбо-Ангісса у «Фулгема» і підписав Сальваторе Сірігу вільним агентом.
9 із 10 пересічних вболівальників розкритикували б таку трансферну політику – але лише 1, який повірив би у них, мав би рацію.
Кім Мін Чже став безальтернативно основним, а Естіґор грає мало, але у дебютному матчі ЛЧ вже відзначився забитим голом і загалом має чудову статистику у матчах, в яких виходив на поле. Олівера непогано адаптується до нового чемпіонату, а Ангісса, який нащупав свою гру минулого сезону, перетворився на одного з лідерів. Ндомбеле отримує ігровий час і потрохи приходить в себе, про успіхи Хвічи ви вже точно чули й знаєте (він – один із найкращих молодих футболістів Європи на даний момент і найкращий гравець Серії А у серпні), а Распадорі і Сімеоне вже поклали по 4 м'ячі в ЛЧ.
За те, що усі вони заграли, потрібно віддячувати лише одній людині – Лучано Спаллетті.
Для Спаллетті найважливіше на полі – звільнений суперником простір. Це і є секретом успіху «Наполі» цього сезону
Ви маєте право недолюблювати Лучано Спаллетті через його роботу у «Зеніті», але факт залишається фактом: 63-річний спеціаліст є одним із найбільш шанованих і кмітливих тренерів в Італії.
Після одного з матчів нинішнього сезону він видав геніальний коментар: «Схеми вже не важливі у футболі, вся справа у тому, скільки простору залишає суперник. Ви повинні швидко це помітити і знати правильний момент для нанесення удару, руху у ці зони – навіть коли знаходитесь під пресингом».
Взагалі Спалетті – це не про гнучкість або версатильність ігрових схем. Спалетті і «простір на футбольному полі» – поняття-синоніми. Якщо команди Лучано виграли – значить правильно використали вільні зони, які їм надав суперник, якщо програли – опонент зробив це краще.
Саме тому італійський спеціаліст – один із найцікавіших тренерів-тактиків у сьогоденному футболі. Основа його тренувань полягає у тому, щоб гравці постійно знаходили вільні зони на полі. Усі, кого тренував Лучано, багато грали у футбол на обмеженому просторі: найчастіше це гра 9х9 із п'ятьма невеликими воротами з обох боків. Обов'язкова умова – гра в 2 дотики (це робиться для того, щоб футболісти більше рухались і хутчіше приймали рішення).
Лучано – фанат того, щоб атака закінчилась якомога швидше, йому не потрібен пас заради пасу, а лише декількох передач вистачить, якщо атака добігає логічного кінця.
Для цього Спаллетті потрібен правильний підбір футболістів. Один із найкращих гравців цього сезону і неоспіваний герой – опорник Станіслав Лоботка, точність передач якого складає шалені 94%. А ще – майже 80% успішних обіграшів і 61% виграних єдиноборств. Трикутник у центрі поля замикають граючі трохи вище Замбо-Ангісса і Зелінський, які чудово працюють у тріо і доповнюють один одного своїми сильними сторонами.
Для втілення бачення Спаллетті важливу роль відіграють фланги. Ось приклад з матчу проти «Болоньї», коли неаполітанці забили третій гол.
Лівий вінгер Кварацхелія змістився у центр і отримав передачу між лініями від партнера (знайшов цей вільний простір), по його флангу вже відкривався лівий захисник Маріу Руй, який мав перед собою велику вільну зону для руху. У цьому моменті Хвіча віддав на Осімхена, який який зробив поміж центрбеками, а передача, в результаті, виявилася результативною. Показовий епізод того, що хоче Лучано від своїх підопічних на футбольному полі.
Якщо продовжувати тему флангів, то Руй – активний учасник атакувальних дій своєї команди. У поточному сезоні він вже віддав 5 гольових передач і наніс 9 ударів по воротам. Ді Лоренцо, який грає на протилежному крилі захисту, також не засиджується на своїй половині поля – 1 гол і 3 асисти в усіх турнірах.
Про позицію центрфорварда усе можна зрозуміти лише з одного статистичного факту: хто б там не грав, усі забили мінімум 5 голів цього сезону (Осімхен – 8, Распадорі – 5, Сімеоне – 6). Нігерієць, який вважається головною ударною силою «адзуррі», пропустив майже весь вересень і початок жовтня через травму, а команда навіть не відчула цього.
Трансфери + бачення Спаллетті = фантастичний результат на полі: 14 перемог і 2 нічиїх цього сезону, остання поразка була ще у квітні
Трансфери, бачення Спаллеті і (куди ж без неї) ще трішечки удачі. «Наполі» абсолютно точно можна назвати найкращою командою Європи прямо зараз.
Початок сезону в Серії А – справжній успіх для неаполітанців. 9 перемог в 11 матчах (серед них – виїзні вікторії над «Лаціо», «Міланом» та «Ромою») уже виглядають фантастичним результатом, а він міг бути ще кращим, якби не прикра нічия із «Лечче», оборону якого «Наполі» намагався пробити весь другий тайм (матч закінчився із рахунком 1:1).
У Лізі чемпіонів справи ще кращі: 5 перемог у п'яти матчах, впевнені 4:1 в зустрічі з «Ліверпулем», розгром «Аякса» в Амстердамі 6:1.
Вражає те, що «Наполі» працює як єдиний механізм. Коли Мерет припустився результативної помилки у матчі з «Болоньєю», його одразу ж підбігли підтримати захисники, оборона грає надійно (Кім Мін Чже ставав найкращим футболістом Серії А у вересні), центр поля і фланги чудово розуміють і втілюють філософію Спалетті, форварди забивають, коли отримують шанси.
«Адзуррі» не роблять зайвих дотиків із м'ячем і постійно б'ють по воротам суперників. Банально, але це головна причина, чому вони так багато забивають. Таким же чином вони заробляють кутові, які згодом трансформують в забиті м'ячі – і загалом використовують сильні сторони один одного (як, наприклад, у випадку з Кварацлехією).
Саме це все і приносить фантастичні результати. Лише вдумайтеся – команда востаннє програвала аж наприкінці квітня (2:3 у матчі з «Емполі»).
«Наполі» грає у крутий атакувальний футбол, драйвовий стиль захоплює вболівальників і таку команду хочеться дивитися якомога частіше.
Фанати неаполітанців побоюються, що у другому колі, як це зазвичай буває, команда збавить оберти і врешті-решт профукає такий старт сезону, що дав багато сподівань, але прямо зараз, відштовхуючись від обставин, «Наполі» – головний фаворит на перемогу в Серії А. Лучано Спаллетті ще ніколи не вигравав Скудетто, але точно на нього заслуговує.
Круто, якщо це станеться саме цього сезону.
Фото: Alessandro Garofalo/Global Look Press, скріншот з матчу, IMAGO/Global Look Press, football-italia.net
