«Тяжко, коли війна забирає хлопців чи їхнє здоровʼя». «Шахтар» створив особливу команду – для військових з ампутаціями
Сходили на перше тренування.
Менше як місяць тому «Шахтар» оголосив про створення команди для військових, які внаслідок поранень втратили кінцівки. Невдовзі зʼявилися її перші гравці, яких на цьому етапі хочуть запросити до двадцяти – набір все ще триває.
Тетяна Савенець побувала на першому відкритому тренуванні нової команди та поспілкувалася з військовими.
«Інші клуби мають залучати хлопців, які хочуть грати у футбол, навіть якщо ті мають проблеми зі здоровʼям»
Як військові потрапили до команди? На це запитання у хлопців була однакова відповідь – з ними звʼязалися із патронатної служби «Азову».
«Кажуть: «Валіку, привіт, ми знаємо, що ти раніше займався футболом, бігав всю свою юність. «Шахтар» створює футбольну команду із таких військових, як ти». Ну, тобто, «Шахтар» пропонує пограти за них – я майже не думав, погодився, потім зі мною звʼязалися вже з клубу, ми все обговорили, і от я тут», – розповідає Валентин Романюк, боєць 3-ї окремої штурмової бригади.
Юність Валентина – не якийсь далекий період життя зі спогадів. Валентин закінчив навчання у Шацькому лісовому коледжі незадовго до 24 лютого 2022 року, а до військкомату пішов одразу з початком повномасштабного вторгнення – так і потрапив до Збройних сил України. У своєму першому підрозділі, стрілецькому батальйоні, Романюк служив доти, поки не усвідомив, що настав момент рухатися далі – та приєднався до 3-ї окремої штурмової бригади. Так і поїхав із Волині та Житомирщини на Донбас.
У той період, коли Валентин грав на рівнях району та області, він вболівав за рідну «Волинь» із Луцька, яка вже припинила своє існування. За «Шахтарем» слідкував теж – у єврокубках та в топматчах на українському рівні.
У якийсь момент тренування та інтервʼю здалося, що Валентин – чи не найпозитивніша присутня людина на заході. Він розповідав із захопленням, що зараз відбувається в його житті, помітно, з яким трепетом він ставиться до можливості, що йому трапилася. Дуже імпонувала його доброзичлива та часто навіть весела манера спілкування.
«У нас була можливість поїхати на матч «Кривбас» – «Шахтар», це був топ матч за перше місце в УПЛ. Для нас це організували, авжеж ми поїхали, познайомилися з основною командою, соціалізувалися з «Шахтарем», можна так сказати. Це було круто. Всі підходили, спілкувалися.
Хто справив найбільше враження? Траоре, він дуже великий. На камерах здавався великим, а як зайшов до нас – то він ще більший.
Сьогодні перекинулися декількома словами з Тарасом Степаненком, він заходив до нас у роздягальню, привітався. Ти все своє дитинство дивився, як він за збірну грає, за «Шахтар» у єврокубках, а тут він приходить і вітається до тебе, ви спілкуєтеся. Це круто».
Візит Тараса Степаненка на тренування військових – не випадковість. Недалеко від їхнього поля на базі клубу лідер «Шахтаря» проходить реабілітацію. Зізнався, що коли дізнався, що цього дня буде тренування у новачків – вирішив раніше приїхати, щоб підтримати та подивитися, як вони тренуються.
«Дуже тяжко, коли війна забирає хлопців чи їхнє здоровʼя. Я, як спортсмен, знаю, коли ти травмований і не можеш на полі робити свою справу, це дуже важко психологічно, ментально і фізично. Тому такі соціальні ініціативи ми повинні підтримувати і допомагати хлопцям.
А футбол дарує цю емоційну зарядженість, дарує впевненість в собі і дає можливість спілкуватися та займатись спортом. Я вважаю, що інші клуби, якщо у них є така можливість, мають долучатися до цієї програми, залучати хлопців, які хочуть грати у футбол, навіть якщо ті мають проблеми зі здоровʼям, – сказав Степаненко.
«Працюємо в рамках нашої команди за програмою, адаптованою під ампутантів»
Команду військових з ампутаціями тренує Богдан Білько – тренер, який багато років працював у системі академії клубу. Розповів, що займається з новачками за особливою програмою, яка адаптована під їхні можливості:
«Ми працюємо в рамках нашої команди за програмою, адаптованою під ампутантів. Звісно, вона поєднує в собі спеціальні футбольні вправи для розвитку рухових якостей та навичок. Так само в нас тренуються польові гравці, виконують розминку, спеціальні та, наприклад, тактичні вправи, воротарі працюють окремо з тренером».
Перша частина тренування відбувалася під наглядом преси, при чому польові гравці розташувалися максимально близько, підлаштовувалися під ритм один одного, вели активну комунікацію з тренерами та навіть іноді з пресою. Майже всі хлопці стикалися у своєму житті з футболом на тому чи іншому рівні, тож фундамент у них вже був закладений.
Головна проблема на стартових етапах – адаптуватися до милиць та навчитися розраховувати на одну ногу. Так, наприклад, не раз почула від хлопців, в точу числі від Валентина Романюка – у минулому робоча нога була та, яку довелося ампутувати через поранення на фронті, тож на психологічному рівні мимохідь бувають імпульси вдарити по мʼячеві саме нею.
Донеччани стали першопрохідцями в цій історії саме в Україні серед клубів, адже західніше нашої держави футбол серед людей з ампутаціями більш розвинений. Звідси випливають можливості і для українців, адже зʼявлятимуться варіанти для проведення матчів, обмін досвідом та інше. В анонсі програми ще у лютому «Шахтар» згадував про намір організовувати ігри для новоствореної команди, проте на нинішній дистанції про це говорити зарано.
Але ось цей момент зі знайомством із чимось новим – він не менш значущий. У кожного з цих хлопців є свої історії, і коли чуєш їх з перших вуст, то на підсвідомому рівні хочеться затамувати подих. Важливо, що після поранень всі вони не зосередилися лише на травмі, а живуть повне життя, адаптовуючись до нових реалій.
Зачепила ще одна історія, що належить 23-річному Владиславу. За лічені дні до повномасштабного вторгнення Росії в Україну він дізнався, що стане батьком, дочекався народження донечки та пішов на фронт.
І таких історій безліч у нашій країні, як і військових, які після важких поранень змушені вчитися жити заново. Ініціатива «Шахтаря» — хороший приклад для інших клубів УПЛ, які зможуть охопити ще більшу кількість таких хлопців та дівчат.
Фото: Tribuna.com
