Правлінню Павелка в УАФ – кінець. Це лише питання часу
Зміна влади в українському футболі близька як ніколи.
Про це в українському футболі говорять все відкритіше, впевненіше та гучніше. Череда неповʼязаних, здавалось би, між собою подій, вказує – прямо зараз триває процес зі зміщення чинної влади в УАФ.
Схоже, кінець правління Андрія Павелка близький як ніколи. Ось перелік обставин, які на це вказують.
Павелко продовжує перебувати в СІЗО – як мінімум, до 23 листопада
6 жовтня Шевченківський районний суд у Львові продовжив запобіжний захід для президента УАФ. Згідно з рішенням судді, Андрій повинен перебувати у слідчому ізоляторі ще 48 діб. Тобто, до 23 листопада.
Таким чином загальний період перебування Павелка у СІЗО зросте до 160 днів. І, судячи з того, що адвокатам очільника УАФ поки ніяк не вдається помʼякшити запобіжний захід, а суд пролонговує його на користь сторони обвинувачення, цим період перебування під вартою для 48-річного функціонера може не обійтись.
Затяжне перебування Павелка в СІЗО (не забуваємо і про генерального секретаря УАФ Юрія Запісоцького) кидає тінь на спроможність асоціації футболу функціонувати повноцінно. Особливо на фоні викликів по протидії поверненню росіян у міжнародний футбол.
Плюс ще до затримання Андрія повисло питання чергових президентських виборів в УАФ, які, згідно зі статутом організації, повинні були відбутись ще минулого року. І хоч на заваді стало повномасштабне вторгнення Росії, підвішеність цього питання не втрачає актуальності з часом. А разом із перебуванням Павелка в СІЗО створює нерозуміння, чи може асоціація в такому стані якісно діяти надалі.
Вже 21 обласна федерація футболу вимагає скликання виконкому УАФ
Через три дні після продовження терміну перебування Павелка в СІЗО стало відомо про конфлікт керівництва УАФ із кількома обласними федераціями футболу, які є колективними членами асоціації.
9 жовтня Запорізька обласна асоціація футболу опублікувала лист, який того дня отримала від віцепрезидента УАФ Анатолія Демʼяненка. В ньому функціонер просить надати копії протоколів засідань обласної асоціації.
Йдеться конкретно про торішнє засідання ЗОАФ, після якого організація звернулась до УАФ із пропозицією провести позачерговий конгрес.
Тоді в УАФ зреагували на це заявою, що проведення такого конгресу буде порушенням статуту організації. А саме не буде відповідати процедурі скликання найвищого органу правління асоціації, в рамках якого й відбуваються вибори її президента.
Тоді в УАФ також заявили, що отримали такі звернення від різних неназваних обласних асоціацій, кількість яких не була відомою. І що така поведінка колективних членів може бути наслідком «впливу представників органів державної влади на рішення окремих регіональних асоціацій футболу».
І от майже через рік після тих подій, які так і не привели до позачергового конгресу (згадаємо повідомлення ФІФА та УЄФА, що це могло б призвести до позбавлення УАФ членства у міжнародних організаціях), до обласних асоціацій прийшли вищезгадані листи від Демʼяненка.
Окрім запорізької федерації, про це негайно повідомили також закарпатська та кіровоградська асоціації. Виявилось, що прохання Демʼяненка стали тригером, які зумовили реакцію обласних футбольних осередків по всій країні. Уже вони стали заявляти про порушення власних статутів та втручання у їхню внутрішню діяльність.
На сьогодні, за інформацією блогера Костянтина Андріюка, 21 обласна федерація звернулась до УАФ із вимогою провести виконком. Частково це раніше підтверджував й редактор Профутбол Digital Володимир Звєров.
Ці федерації вказують на кризову ситуацію в правлінні УАФ у звʼязку з арештами Павелка та Запісоцького, обурюються втраті 20 млн грн асоціації на їхню заставу та хочуть того ж – позачергового конгресу.
Різниця з тогорічними подіями – в масштабі. Тепер невдоволених обласних федерацій більше, а серед них є навіть ті, які очолюють раніше лояльні до Павелка функціонери. Це, наприклад, Дніпропетровська, Київська, Івано-Франківська, Волинська, Харківська, Донецька, Миколаївська, Сумська, Хмельницька, Луганська чи Чернігівська асоціації, керівники яких входять сьогодні до складу виконкому УАФ.
Натомість інші функціонери, яких також можна характеризувати лояльними до нинішньої футбольної влади в країни, покидають свої посади в областях. Як це, приміром, зробив у Рівному Олексій Хахльов.
Також характерною рисою цього процесу є те, що лише Запорізька, Кіровоградська та Закарпатська обласні федерації повідомили про свої вимоги до УАФ публічно. Що, своєю чергою, знову підштовхує до думки, що атака на Павелка є заздалегідь спланованою та керованою ззовні.
Принаймні, така версія пояснює вищеописані процеси та зміни позицій у прихильників Павелка. Як це було десять років тому, коли до влади у ФФУ прийшов сам Павелко.
Шевченко став радником Зеленського та останнім часом супроводжує збірну України на міжнародних матчах як офіційна особа
Повертаємось до тих самих подій кінця минулого року, коли Запорізька обласна асоціація футболу хотіла ініціювати позачерговий конгрес УАФ, який так і не провели.
Тоді ЗОАФ робила це з конкретною пропозицією та власним кандидатом на заміну Павелку. Таким вони обрали Андрія Шевченка. Так в публічній площині матеріалізувалось те, про що говорилось чи не з часу скандального відходу Шевченка з посади головного тренера збірної України.
Андрій – конкурент свого кума у боротьбі за президентське крісло УАФ.
Опісля інших прямих підтверджень цьому не звучало публічно. Ні від когось іншого, ні від самого Шевченка. Натомість говорили дотичні факти.
26 вересня президент України Володимир Зеленський призначив Шевченка, який до цього уже був амбасадором президентської фандрейзингової кампанії United24, своїм позаштатним радником з питань спорту.
14 та 17 жовтня Андрій був присутнім на матчах збірної України проти Північної Македонії та Мальти. Вересневі ігри з Англією та Італією він теж відвідував.
На грі з Мальтою Шевченко сидів поряд з міністром спорту острівної країни та президентом місцевої федерації футболу. Тоді як керівник делегації УАФ Вадим Костюченко подалі від них.
Все це збіглось в часі з активізацією процесів у областях, де хочуть позачергового конгресу і, логічно припускати, президентських виборів. Виборів, участь в яких Павелка під великим сумнівом, зважаючи на судовий процес та продовжене перебування в СІЗО.
Якщо все це разом взяте не є спробою змінити футбольну владу в Україні, то що це?
