5 головних інтриг першої ліги: «Карпати» рвуться в УПЛ, потужне «Полісся» та найкращий шанс «Оболоні»
Незвичний формат та інтрига в боротьбі за підвищення.
Незвично довга – навіть за мірками ПФЛ – перерва в кілька місяців підійшла до кінця. Цими вихідними до нас повертається перша ліга, а це привід запросити постежити за кінцівкою її унікального розіграшу.
Все через формат, який зазнав змін внаслідок повномасштабної війни та браку команд в ПФЛ. На першому етапі змагань 16 клубів поділили на дві групи – А та Б – по вісім команд в кожній за географічним принципом. Він відбувся восени.
За його підсумками по чотири найкращі та найгірші команди кожної з них утворили групи з промовистими назвами «Чемпіонська» та «Вибування».
В першій з них боротимуться за вихід в УПЛ, куди можна потрапити двома шляхами:
- напряму (1-2 місця);
- через плей-офф з 14-ю та 13-ю командами УПЛ (3-4 місця відповідно)*.
* є варіант, коли з третього місця потрапити в Премʼєр-лігу можна буде і напряму. Це якщо «Десна» або «Маріуполь», які пропускають цей сезон, але за якими закріпили на рік місце в еліті, вирішать повернутись до змагань. Але, як відомо Tribuna.com, ніхто з них навіть не проходить зараз відповідну атестацію
В другій групі визначать найгіршу команду, яка вилетить до другої ліги напряму. Ще одна команда, яка посяде 7-ме місце, зіграє перехідний плей-офф з другою командою другої ліги - за місце в дивізіоні.
На цьому етапі в обох групах команди проведуть вісім турів, в рамках яких зустрінуться по два рази тільки з тими суперниками, проти яких не грали на першому етапі розіграшу.
А тепер час розібрати головні інтриги, які цей нетиповий розіграш зумовив перед вирішальними іграми.
Чи завадить хтось «Поліссю» взяти перше місце?
Якщо вас раптом дивує таке формулювання, так як вершину ліги ділять двоє, то ось пояснення.
Житомирський клуб багато в чому уже не є командою першої ліги. Рівень гравців, кваліфікація тренера та насамперед розмір бюджету роблять «Полісся» клубом УПЛ, якому просто залишилось оформити це звання офіційно.
Судіть самі. По-перше, за підсумками першої частини сезону команда Юрія Калітвінцева подекуди з відривом найкраща за ключовими параметрами: очки (40), забиті (34), пропущені (6), поразки (0).
По-друге, лідери колективу відомі насамперед виступами в УПЛ: Будківський, який є найкращим бомбардиром всієї ліги (10 голів), капітан команди Огіря, а ще Грицук, Гітченко, Кудрик та й навіть Вакула.
По-третє, взимку навколо клубу кружляли чутки про запрошення гравців «Динамо» (Супряга) та «Шахтаря» (Тотовицький). І хоч вони не підтвердились, натомість керівництво купило молодого вихованця «Львова» Бориса Крушинського, якого начебто також хотіли до себе «Ворскла», «Зоря» і навіть той же «Шахтар».
По-четверте, «Полісся» єдиним серед клубів ПФЛ проходило зимові збори в Туреччині, де знову взяло участь у Winter Cup разом з командами УПЛ.
Ну ви зрозуміли.
Тому сумнівів немає – за підсумками сезону «Полісся» повинно виходити в Премʼєр-лігу. І майже немає сумнівів, що зробить це команда з першого місця.
Найкращі шасни завадити їм у цьому – судячи з позиції в таблиці – має «Оболонь», яка, власне, це перше місце наразі й займає. І яка водночас уже роками ходить серед претендентів на підвищення з сезону в сезон, але кожного разу звідти випадає. Та цього разу кияни підійшли до цілі максимально близько.
Ми вже пояснювали, що в цьому сезоні навіть формат розіграшу сприяє пивоварам, які в матчах з сильними суперниками зазвичай добиваються кращого результату, ніж зі слабшими. А в другій частині розіграшу якраз грати виключно проти четвірки найкращих команд групи А, серед яких те ж «Полісся».
За зиму кардинальних змін у пивоварів не сталось, принаймні візуально. Тому підстави очікувати, що весною команда Валерія Іващенка може виступити навіть краще, ніж восени, таки є. А отже є й підстави очікувати, що їй вдасться кинути виклик «Поліссю».
Якщо, звісно, є таке бажання у керівництва клубу, який відповідає рівню УПЛ за інфраструктурою (свій стадіон, база, школа), але не за результатами команди.
Чи зможуть «Карпати» вийти в УПЛ напряму?
«Карпати» – найгучніший бренд в чемпіонській групі, власники якого з моменту відродження у 2020 році прагнуть якнайшвидшого повернення минулої слави. З перших днів тут говорять про УПЛ, з перших матчів тут грають з думкою про еліту, набравши відповідний розгін.
Правда, перед останнім ривком у напрямку мрії у левів деякі проблеми. Зараз вони в другій половині таблиці чемпіонської групи, в якій відстають від зони виходу в УПЛ напряму на десять очок.
Все через слабкі виступи «Карпат» восени в іграх проти головних конкурентів. В першій частині розіграшу команда Андрія Тлумака обидва рази програла і «Поліссю», і «Епіцентру». Нинішнє становище львівʼян могло бути ще гіршим, якби не пізні переможні голи в поєдинках проти «Ниви». Не було б їх – сьогодні б леви взагалі висіли у таблиці передостанніми. Доволі промовисто, чи не так?
Тому взимку «Карпати» активно попрацювали на трансферному ринку над підсиленням складу. Команду поповнили лише новачки з клубів УПЛ: Олексій Хобленко, Іван Бобко, Олександр Ілющенков, Сергій Горбунов, Тарас Саків, Данило Книш. Підписання, які говорять самі за себе. Львівʼянам потрібен результат тут і зараз.
Як і у випадку з «Оболонню», сприяє амбіціям «Карпат» і цьогорічний формат, який дозволяє пробитись в УПЛ навіть з четвертого місця, від якого зелено-білих зараз відділяє всього два бали. Але тренер команди Андрій Тлумак цілиться все ж вище:
«За друге місце ми можемо поборотися. Нам треба навесні перемагати у всіх матчах і однозначно вигравати в «Оболоні». Все у наших руках. Якщо ми здобуватимемо перемоги у своїх матчах, то спокійно можемо вийти на друге місце»
Зарядженість головного тренера приваблює. Можливість спостерігати, чи вдасться заявлене йому та його команді – також. Як і потрапляння в УПЛ загалом.
На що здатен цей «ЛНЗ»?
Якщо думаєте, що третє місце черкащан в таблиці – випадковість або овердосягнення, то помиляєтесь. У чергового клубу, за яким стоїть агрокомпанія, амбіції вже цього сезону пробитись в Премʼєр-лігу.
В підтвердження цього команда, яку очолює Олександр Ковпак (так, ексфорвард «Таврії» та збірної України), восени виграла групу Б. А тепер начебто готова навіть посперечатись за друге місце, сподіваючись на проблеми «Оболоні», яку, втім, восени особисто не змогла переграти ні разу (нічия та поразка).
Головний фактор для реалізації елітних амбіцій – склад. За «ЛНЗ» також виступає чимало гравців з досвідом ігор УПЛ. З найпомітніших це Денис Шеліхов, Ігор Солдат, Микита Полюлях, Олександр Насонов, Назарій Нич та Сергій Шестаков. Троє останніх переїхали в Черкаси взимку, що підкреслює наміри клубу на весняну частину чемпіонату.
Не дивно, що за сумарною вартістю складу (3.55 млн євро за даними Transfermarkt) «ЛНЗ» входить в топ-четвірку першої ліги разом з «Поліссям», «Оболонню» та «Карпатами». Показово також те, наскільки ця четвірка виділяється серед решти ліги. Якщо в кожного з перелічених клубів сумарна вартість складу сягає понад 3 млн євро, то в жодного з решти колективів цей показник не перевалює за 2 млн.
Тобто як мінімум за вкладеними ресурсами у нас є очевидна четвірка претендентів на УПЛ. От і цікаво буде переглянути, як ці перегони ресурсів відобразяться на полі, наприклад, в очних поєдинках «ЛНЗ» з «Карпатами».
Хто може втрутитись в боротьбу за плей-офф УПЛ?
Хоч у нас є четвірка масивних фаворитів, це ще не означає, що вони в підсумку й розділять усі чотири місця на шляху в УПЛ. Як мінімум є дві команди, які можуть втрутитись в цей розподіл.
«Епіцентр» уже своєю назвою вказує на міцні фінансові тили, за якими стоять також амбіції. Хоча іменитістю складу команда, яку очолює такий собі натхненник Руслана Ротаня Сергій Нагорняк (окрім роботи в клубі першої ліги він очолює збірну України U-19 та виступає за збірну ветеранів), не відзначається. І при цьому розпочинає другу частину сезону на тій позиції в таблиці, на якій би воліла і фінішувати.
Восени «Епіцентр» окреслив свій рівень двома перемогами над «Карпатами», які в підсумковій таблиці групи А випередили хлопців Нагорняка лише не один бал. Логічно очікувати, що і «Оболонь» разом з «ЛНЗ» вони здатні покусати, не кажучи про «Кремінь» та запорізький «Металург».
Для солідності та статусності «Епіцентр» взимку навіть змінив прописку з рідних, але непримітних Дунаїців, на більш привабливий Камʼянець-Подільський, де й буде тепер проводити домашні ігри. З іншого боку це вказує на штучність клубу, який попрощався з рідними вболівальниками задля «розвитку та популяризації футболу на Поділлі».
Може втрутитись в боротьбу за УПЛ і «Нива», попри передостаннє місце в таблиці чемпіонської групи. Найкраще вкаже на користь тернополян той факт, що вони єдиними в цьому сезоні змогли взяти очки в протистоянні з «Поліссям» (нічия 0:0 в Тернополі). При тому, що клуб робить ставку здебільшого на місцевих вихованців.
І завдання у команди Сергія Задорожного далеко не приземлені. Їх нещодавно озвучив директор клубу Андрій Тихий, коментуючи плани на весняну частину чемпіонату:
«Намагатимемося наздоганяти лідерів та спробувати потрапити у четвірку, щоб, принаймні, взяти участь у перехідних матчах для участі в УПЛ. Розуміємо, що ситуація непроста і ми випереджаємо тільки «Кремінь».
Проте, віримо у власні сили. Сила не в грошах, вона - в команді, в нашому колективі. Якщо не зможемо фінішувати в топ-четвірці, то на наступний сезон ставитимемо завдання підвищитися у класі».
Хто стане найгіршим у боротьбі за виживання?
З одного боку група виживання пропонує менше інтриг на відміну від чемпіонської. Адже ліфтовими тут є тільки дві, а не чотири позиції в таблиці - передостання та остання. З іншого боку тут більша щільність між командами - між другою та останньою відстань у всього 6 балів.
То хто ж з них має вигляд фаворита на пониження?
Перше припущення очевидне – «Гірник-Спорт». Команда з Горішніх Плавнів провалила ще осінню частину розіграшу, фінішувавши останньою в групі Б – з єдиною перемогою в активі. Як наслідок зʼявилися навіть чутки про зникнення клубу, які керівництво згодом розвіяло, але головного тренера все ж змінило. Замість знакового для «Гірника» Ігоря Жабченка прийшов Сергій Дірявка, якому тепер доведеться мати справу з деморалізованим колективом. Як мінімум тому, що на фоні всіх подій футболістам скоротили зарплату.
Другим на виліт зараз стоїть ФСК «Маріуполь», в минулому «Яруд». На тлі навіть зовсім сумного «Гірника-Спорт» у команди зараз в таблиці найбільша кількість пропущених. Можливо саме тому взимку тренерський штаб команди підсилив легендарний Ігор Шуховцев.
За цими двома йде група з чотирьох команд, яких розділяє між собою лише один бал різниці. Серед них впадає у вічі ситуація у вишгородському «Діназі», який тренує Олександр Головко. У команди найгірший захист у лізі (28 пропущених у 14 іграх), чималі кадрові зміни зимою (клуб покинули сім гравців) та статус наймолодшого колективу дивізіону за показником середнього віку (24.3 роки). Не виключено, що ця суміш може призвести до боротьби за виживання.
Фото: «Полісся», «Карпати», «Нива», «ЛНЗ».
