Телепулгейт «Динамо» – не тільки про трансляції матчів. Це продовження конфлікту Павелка та Суркісів
Цього разу президент УАФ програв.
Шум телепульної війни вщухає. Відступники на чолі з «Динамо» добились свого через скандальний суд та парламент. Реакція УАФ на це – закликати усю футбольну сім’ю підкоритись рішенню Верховної Ради (хоч його ще не підтвердив підпис президента) та не звертатись в суди загальної юрисдикції (в такі як Печерський), бо це суперечить статутам УАФ, УЄФА та ФІФА. Жодних категоричних заяв та дій. Схоже, реванш противників телепулу вдався.
Такий розвиток подій наразі обертається особистою невдачею Андрія Павелка в рамках його багаторічного конфлікту з братами Суркісами. Історія з телепулом стала полем бою, на якому знайшлось місця для продовження їхнього затяжного протистояння.
Довгоочікуваний єдиний телепул мав стати тріумфом Павелка перед президентськими виборами УАФ
Про це не говорилось відкрито, але цього разу втручання УАФ в роботу УПЛ по створенню телепулу було очевидне і суттєве.
По-перше, тільки перед цим сезоном в дисциплінарних правилах асоціації з’явились чіткі санкції за відмову виконувати рішення Прем’єр-ліги по єдиному телепулу.
Про ці нововведення стало відомо ще в кінці 2021 року, коли виконком УАФ затвердив зміни до регламенту з атестації клубів. Щоправда, розголошувати їх тоді не стали, але Павелко особисто акцентував на категоричності нововведень:
«Зараз у нас немає іншого варіанту розвитку подій – нам потрібно ухвалити жорсткі рішення, за невиконання яких будуть застосовані дисциплінарні санкції. Це стосується не лише телевізійних прав – ідеться й про маркетингові права».
По-друге, УАФ пішла на ще одне нововведення та залучила до роботи УПЛ над телепульним тендером фахівців з УЄФА. Про це також говорив Павелко особисто:
«Під час круглого столу менеджер УЄФА зі стратегічного розвитку Олександр Кучерявий проаналізував поточну ситуацію із цього питання в нашій країні й підкреслив, що централізація медіаправ може збільшити доходи клубів і, відповідно, зробити внутрішні змагання більш конкурентоспроможними. До того ж УЄФА готовий надати власну платформу для тендера з продажу телевізійних прав в Україні».
Обидві заяви президента УАФ пролунали в грудні 2021 року. А вже в лютому 2022 року повинен був відбутись (якби не повномасштабне вторгнення росіян в Україну) і сам тендер. Незадовго до цього стали відомі навіть конкретні пропозиції для його учасників.
Тобто були помітними втручання УАФ та прагнення провести тендер доволі рано – за пів року до старту відповідного сезону. Для порівняння тендер 2019 року, який виграли телеканали «Футбол», пройшов улітку, за місяць до старту чемпіонату.
Враховуючи вплив УАФ на процес, вбачалось свідоме бажання провести тендер та оголосити про створення єдиного телепулу в УПЛ до ключової дати – 7 березня 2022 року. Саме в цей день в рамках конгресу повинні були відбутись вибори президента УАФ.
В них Павелко мав взяти участь уже не лише як єдиний кандидат і очевидний переможець, але як і тріумфатор, за чиєї каденції та прямої участі вперше в історії українського футболу таки сталось таке необхідне об’єднання ТБ-прав. Це давало унікальний статус і зміцнення авторитету та позицій.
І хоч через вторгнення ні єдиного телепулу, ні виборів президента тоді не відбулось, ймовірно, план зберігся і мав спрацювати вже тепер. Але щось пішло не так.
Одним з рішень Печерський суд заборонив проводити вибори президента УАФ. Так ми дізнались про можливі побічні мотиви Суркісів
5 вересня, через кілька днів після резонансних рішень проти вже прийнятого УПЛ єдиного телепулу, Печерський районний суд Києва виніс ще одну показову ухвалу. Цього разу вона, здавалось, не стосувалась ситуації напряму, але сприймалась в тих же рамках скандальності.
Після удару по телепулу, над яким старанно працювала УАФ, суд ударив і по перенесеному з березня конгресу УАФ, який мають провести цієї осені. А саме заборонив в його рамках проводити вибори президента та обирати віцепрезидентів.
Так ухвали Печерського суду за підозрілим збігом стали на заваді намаганню Павелка переобратись на новий термін (це важливо також, щоб зберегти його місце у виконкомі УЄФА), в тому числі в статусі здобувача єдиного телепулу, який тепер нівельовано.
Не виключено, що це й були головні цілі ініціаторів хрестового походу проти угоди УПЛ та Setanta (чи будь-кого іншого, хто міг опинитись на місці грузинської компанії). В той час, коли всі намагались зрозуміти природу настільки лютого спротиву п'ятірки клубів та їхніх власників, потрібно було ще глянути на ситуацію з більшої відстані.
Чи можна лише на основі цього робити висновок, що вигодонабувачами в усіх випадках є саме давні опоненти Павелка Суркіси? Навряд. Але такий зв’язок з братами-олігархами можна дійсно відстежити.
Обидві ухвали щодо незаконності єдиного телепулу та відповідних санкцій Печерський суд прийняв у відповідь на позови Світлани Лобановської та Олександра Козаченка. Перша є донькою Валерія Лобановського та співвласницею «Динамо» разом з Ігорем Суркісом. Тоді як людина на ім’я Олександр Козаченко працює керівником в одному з департаментів медіахолдингу «1+1 media», співвласником якого є також Ігор Суркіс.
В ухвалі про заборону президентських виборів УАФ позивачем є колишній очільник Одеської обласної федерації футболу Петро Чілібі. Чотири роки тому він втратив посаду, коли в скандальному процесі перереєстрації УАФ (тоді ще ФФУ) утворилась інша футбольна організація на Одещині на чолі з губернатором Максимом Степановим. Вона й стала новим членом УАФ від Одещини, тоді як очолювану Чілібі федерацію виключили зі складу.
В результаті тих перебудов Петро разом з такими людьми Григорія Суркіса, як Олександр Бандурко та Ігор Кочетов, втратив місце у виконкомі ФФУ.
Наостанок ініціатором змін до Закону України «Про фізичну культуру та спорт», які визнають клуби власниками медіаправ, став народний депутат Андрій Кожем’якін. Саме до нього, як до очільника комітету ВР з питань молоді та спорту, звернулись клуби-противники телепулу на чолі з «Динамо» з відповідним проханням.
Крім того, що Григорій Суркіс є колегою Кожем’якіна по цьому комітету, Андрія раніше помічали у VIP-ложі НСК «Олімпійський» на матчах «Динамо», також він відвідував похорони батька братів Суркісів торік.
В купі всі ці зв’язки чіткіше вказують на тих, кому вигідні описані проблеми у Павелка.
Мовчання Павелка зараз натякає – УАФ шукає можливість вирулити із ситуації неушкодженою. Можливо, крайнім зроблять Дикого
Реакція УАФ на всі події Телепулгейту з’явилась лише днями. Виконком прийняв два рішення у відповідь на дії відступників телепулу:
- вирішив звернутись до УПЛ, ПФЛ та клубів, щоб ті виконали вимоги змін до Закону України «Про фізичну культуру та спорту». Іншими словами, йдеться про перегляд рішення про єдиний телепул, який тепер доведеться, вочевидь, скасувати;
- закликав усіх суб’єктів футболу виконувати передбачені статутами ФІФА, УЄФА та УАФ зобов’язання – а саме дотримуватися виключної юрисдикції органів здійснення футбольного правосуддя щодо вирішення футбольних спорів. Тобто не звертатись в суди загальної юрисдикції.
При цьому сам Павелко досі ніяк не прокоментував, що відбувається. Хоча Tribuna.com відомо про його активну позицію в перемовинах, зокрема, із Setanta на етапі творення тендерної пропозиції та обговорення її з претендентами на показ УПЛ. Тобто президент УАФ був безпосереднім учасником подій, від продовження яких тепер, схоже, намагається відмежуватись. Принаймні тимчасово.
Можливо, це пов’язано з тим, що тепер у Павелка немає настільки потужного рупора для висловлення та впливу на громадську думку, яким були дружні до нього телеканали «Футбол». А такий особливо потрібен в часи, коли чинна влада в країні може бути незадоволеною тобою.
Вочевидь, в керівництві асоціації взяли паузу, прораховуючи власні дії без різких рухів. Якими б вони не були, в будь-якому випадку рано чи пізно висловитись Павелку доведеться, адже судовий процес, в який втягнули УАФ та УПЛ, ще не закінчено. Асоціація має відповісти на позови в юридичній площині.
Тим паче під загрозою членство УАФ в УЄФА та ФІФА. Те, що на роботу асоціації впливають суди загальної юрисдикції, є порушенням статутів міжнародних органів, за які Україну можуть покарати виключенням з системи міжнародних змагань. А це уже мітка на правлінні Павелка як президента.
Такі обставини і можуть спонукати УАФ не поглиблювати телепульний конфлікт і частково змиритись із ситуацією. Натомість свою нерішучість прикрити чимось або кимось іншим – наприклад, виставивши винуватцем УПЛ та її виконавчого директора Євгена Дикого, які, мовляв, не змогли домовитись із клубами-відступниками заздалегідь.
Яким би не був розвиток подій, однозначно зрозуміло одне – вся ця ситуація тільки шкодить українському футболу, і винуватцями цього є як відступники телепулу (бо свідомо і грубо порушили правила світового спорту), так і його організатори (бо відштовхуються не від цих правил, а від політичної кон’юктури).
Фото: сторінка Андрія Павелка у фейсбуці
