Огляд Чемпіонату Європи з фігурного катання 2024

Далі буде огляд Чемпіонату Європи 2024, який відбувся в Каунасі 10-13 січня. Обережно багато гіфкоматеріалів)

Ну от десь так я намагалась подивитись цей Чемпіонат Європи та написати до нього огляд…

ЧЄ за новим стилем– це важко. Ну альо! Ну яке 10 січня?! Майте Бога в серці! Це ж час, коли вже треба вийти на роботу, а гості, яких треба привітати, чи які хочуть приїхати привітати тебе (зі всіма святами та за усіма стилями) все не скінчуються і не скінчуються…А в мене ще переїзд та зуб мудрощі.

О так, можете мене привітати – зуб пішов на вихід. Тепер в мене є довідка не тільки про те, що я хейтор, а й про те, що мудрощі в моєму организьмі не лишилося. То ж тепер с чистою совістю можу писати всякі дурниці. Наприклад, розпочну кореспонденцію з ISU. Ну а що? Запропоную їм свої радикальні ідеї щодо реформування спорту.

Почну з пропозиції перенести Чемпіонат Світу з Монреалю теж у Литву. Бо побачене на нац.чемпіонаті Канади, м’яко кажучи, не вразило. А від перегляду ЧЄ у Каунасі суцільні позитивні емоції. Настільки, що, коли я нарешті все додивилась, то мені стало навіть шкода, що я не змогла подивитись турнір отак, щоб на одному диханні, і якщо не в прямому ефірі, то хоча б без спойлерів щодо результатів. Все ж таки це геть інші емоції. І такі фантастичні чемпіонати треба по-можливості дивитись саме так. Вони на це заслуговують. Цей був просто неймовірний! Навіть гала була відмінною!)

Тут величезне дякую організаторам. Арена шикарна! Від цього фіолетового оздоблення в мене був приємний Пхенчанський вайб. Приємний, бо та Олімпіада була для мене дуже щасливою. А який кік! Красивий наче фотозона. Ну і звичайно глядачі! Я вже й забула, коли в останнє я бачила на фігурному катанні таку велику арену забиту битком! Це щось неймовірне. Як в старі-добрі доковідні часи. От і весь цей ЧЄ (ну майже весь) виглядав так…Обнадійливо…Наче тяжкі часи закінчуються. І хай ці думки матеріалізуються.

Ну а поки всесвіт обробляє цей запит, перейдемо до справи – попри увесь позитив, розбір польотів ніхто не відміняв. Я стала менш мудрішою, але не більш добрішою.

А розпочати я пропоную з пар. Тут маю два спостереження. Перше – литовці люблять парні види. Це прямо сюрприз та відкриття. Я розумію, чому танці, а от аншлаг на парах мене здивував. Ні, ні, я не проти! Хай кожен знайде, що йому до душі в цьому безжальному до психіки глядача спорті) Друге – от ми минулого сезону майже відспівували парне катання всім селом, а воно живіше за всіх живих. Там вам і конкуренція, і інтрига, і драма, і ніс Нікколо, і дупця Маттео! Ну тобто повний набір всього, що ми любимо)

Тож давайте і далі про приємне. От, наприклад, яким приємним для мене було здивування, що в нас є така непогана пара - Софія Голіченко – Артем Даренський. Ні, я звичайно їх бачила раніше…Але, знаючи, в яких умовах зараз тренуються наші фігуристи, я взагалі дивуюсь, як вони доїжджають до кінця довільної приграми. А вони не тільки доїжджають, а ще й здаються мені досить перспективними.

Ну так, заплутався трошки в її ногах…Ну задумався хлопець, замріявся…З ким не буває, коли поряд такі гарні, спортивні, підтягнуті ніжки. Багато хто впав би в ступор від перспектив такої взаємодії. Тож цей секатор пристрасті вийшов трошки манікюрним…

Здивування два – в Британії є дві пари. Я якось звикла, що в них є хтось один і дуже вічний. Спочатку була Стейсі Кемп зі своєю посмішкою (динозаври фк спільноти вам привіт!). Чарівною і щирою…Але якщо ти був до неї не готов, то будь готов лікуватися від гикавки. Потім була матір драконів трьох, пардон та мої вітання, вже чотирьох дітей Зоя Джонс. Потім нас познайомили з красунею Анестезією (от хоч нікому в тій Європі не кажи, що ти Анастасія, кажи Настя, а то від анестезії мене тіпає) – і я думала ну все – вона з нами надовго, а за нею нікого аж до кінця Ла-Маншу.А тут такий сурприз.

Та шо ти кажеш? Серйозно? Окрім нас в британскьому парному є життя?

Я її не чіпав! Вона сама!

Ну от, а могла би і постаратися. Викликали би не лише здивування автора, а може ще й бажання за нас вболівати. А так лише інфаркт у тренера.

Ну не засмучуйтесь! Це був такий приємний чемпіонат, що я всіх люблю (ну майже…), а ще всім бажаю, щоб на вас дивились як Анастезія на свого Люка. Попри те, що він ледь не навернув її з підтримки.

Так стоп! Це було побажання, а не заклик до дій! А то таке враження, що Стрекалін вже задумав позбутися партнерки.

Та я натякав як міг! Навіть томік Кареніної подарував на Новий Рік.

Побалакали трошки про хороше, можна й далі про сумне. Ложкою дьогтю в цій парній діжці меду цього разу були Мінерва з Нікітою та Сара з Нікколо. Обидві пари вочевидь розраховували на більше (мінімум на подіум), в обидвох не склалось. Не склалось, як на мене, за дуже схожих причин – для них все трапилось зашвидко. Оці всі перемоги полетіли так несподівано…А разом з ними і тягар очікувань, пресинг і всі інші радощі лідерства. Але що поробиш, через це також треба пройти.

Ну і за драму в парному теж відповідали вони. Подейкують, що Нікколо влаштував справжній ураган італійських пристрастей у підтрибунці. Ковзанами не жбурляв, але був рішуче налаштован послати все до дідька лисого та відчалити додому, про що гучно сповіщав коридори литовської арени красивою італійською мовою…Не літературною. Його німецький колега Нікіта був менш експресивним. Він суворо, по-чоловічому просто встав і вийшов із кіка. О так, нам треба більше драми!)

Хотіла одразу перейти до майже тріумфального виступу на Євро моєї улюбленої тім-Італі, але є ще дещо. Точніше дехто. Маю зізнатися, Лука Берулава симпатії в мене не викликає, скоріш навпаки. Але саме його коротка програма стала найяскравішою плямкою того турніру. Це був такий файний трешачок, як раз для моїх оглядів.

Коли бджола залетіла в брюки

Тож Берулава має усі шанси стати зіркою, якщо не мого серця, то моїх оглядів)

Автор почекайте, це ви ще не бачили нашу довільну про грузинського Атоса і міледі Вінтер. Але чомусь під Квін)

Берулава, як ото казав один проффесор – «Астанавітєсь».

Але мені цікаво, що там бахнула партнерка. Червону пігулку, чи синю, чи взагалі стопарик.

Оооо мені нарешті зайшли проги Гіларді/Амбросіні. Ось тепер вони заблищали, бо були і елементи, і емоушенси…

Аааа тримай будь ласочка себе, мене і емоушенси в руках!!

І це що лупааааа? Ребекка, ти що забула Head&Shoulders?

В цьому сезоні в мене костюми займають більше місця, то ж Head&Shoulders вже не вліз!

О так, ми помітили, що в цьому сезоні Ребекка витратила багато тканини на костюми і не показала нам класичну боротьбу файної італійської дупки з трусами. І я вже навіть встигла засмутитися з цього приводу. А як засмутився мій чоловік – великий поціновувач гм катання Ребекки Гіларді я взагалі мовчу. Як на нас чекав несподіванний сурприз на галі! Ніт Філіппо Амбросіні так і не відростив назад вуса(

Але обидва відростили та продемонстрували не аби яку харизьму! Все ж таки правильна музика то ключ до успіху.

Раз-два-три харизьмушка при!

Божечки, яка ж краса! Ще й під ель класіко грандіозе! Ну от тут усе зрозуміло, чого ті мужики так з розуму їхали з тієї Кармен.

Ну і звичайно, говорячи про файні італійські дупці, не можна промовчати про Маттео Гуарізе….ЦЕ СТАЛОСЯ! ЦЕ СТАЛОСЯ! Він так довго до цього йшов! Найкраща дупця всього фк тепер чемпіон Європи! Все! Тепер точна можна відливати…В золоті! Страшенно за нього рада!

Ходи сюди мій золотий пенсіонерчику, я тебе обійму!

Що казати, Маттео дуже пощастило з новою партнеркою, в нього справді відкрилось друге дихання. Ця Лукреція диво яка гарна!) А мені не пощастило, бо кляті правила ISU дозволяють на цей ЧС привезти лише дві італійські пари! І як з них обирати? Тож поки ви морально налаштовуєтесь на наступний вид, я пішла строчити листа до ISU з пропозицією запровадити на ЧС додаткові квоти для пар медалістів крупних змагань. Ну вам що шкода?! Там і так тих пар як кіт наплакав.

А наступний вид нашої програми – сумні бабоні прекрасні дами. І було їх 33…Блін, якась негарна асоціація виходить) Чесно, я до останнього сподівалась, що половина з них не доїде/зніметься по ходу, бо це було би гуманно по відношенню до глядача. І що ви думаєте? Жодна не знялась. То ж треба продовжувати слати ISU (не стану брехати на цьому місці дуже хотілось поставити крапку) пропозиції скоротити кількість учасниць до формату Фіналу Гран-Прі. Тобто до 6 од.

Спокуха, спокуха, зараз порєшаємо. Автор давайте так, ми не скорочуємо кількість учасниць до 6, а я натомість обіцяю на наступний сезон поставити в програмах більше гідного контенту для вашого блогу?

Ладно, ну справді, не можна ж одразу отак радикально - згодна на формат Гран-прі і число 12. Але, щоб в довільну кваліфікувалось 8!

Так, терміново треба її чимось задобрити! Несіть фотки безвусого Патріка Чана та випустить на лід когось, кого вона любить! В жіночому одиночному? То ж майже нереальна задача)

Була не була! Випускайте кракена! Йосфіна, жгі! Пішла душа, пішла харизьма!

Обожнюю пані Йосфін! Мало того, що вона одна з небагатьох, від кого нема враження, що її сюди притягли силоміць і вона бідненька страждалиця змушена стрибати оті лутци та фліпи в надії, що одного разу прийде прекрасний принц і врятує її (і нас) десь напочатку довільної програми. О ні, від пані Йосфін такого враження не було і не буде! Тож Йосфін, Їб** їх ***ь. Ну і далі по тексту)

А ще вона справжній перформер та вміє слухати музику. Зараз це така рідкість, що мені стає глибоко фіолетово, чи було в її програмі щось потрійне, чи ні. Ті, хто знов почне щось про квади, ті, що тримаються на двох креветках – ну ми давно зрозуміли, що нам з вами не по путі. Тих, хто почне знов розповідати, як судді ображають в компонентах Настю Губанову – вас я буду відправляти дивитись Йосфін.

Залишу це тут просто для краси

Ні, не тому, що я вважаю, що Йосфін теж мало дали в компонентах (хоча, я особисто вважаю, що вона заслуговує на всі компоненти цього турніру), а тому що подивиться її виступи і подивиться виступи Насті і скажіть мені, у чому відмінність. Чому про дівчину, яка далека від подіуму, я написала три хвалебних абзаци, а про срібного призера можу написати лише декілька загальних фраз про «мило» та «гарно»?

Бо вона бліда на льоду і не запам’ятовується суддям та глядачам! До речі, в угорців (про яких я забула написати в частині про парне катання) така ж сама проблема. Важко засуджувати суддів за те, що ставлять невисокі компоненти, коли ти засинаєш десь к середині довільної і вже на наступних учасницях геть на пам’ятаєш, що та Губанова катала. І це насправді єдина причина. Але звичайно, куди простіше кричати, що це все тому, що вона руська. То ж замість того, щоб розповідати в інтерв’ю, як уколи ISU роблять вас тільки сильніше, краще зробить щось! Вийдіть з зони комфорту! І ні, помахати руками стоячи на місці типу це вог, то не вихід з зони комфорту) Чи, якщо зовсім не хочеться виходити з образу лірікал скейтер, то хоча б візьміть більш вишукану класичну музику, зробіть дорогу обгортку, ну і припиніть ходити пішки від стрибка к стрибку.

Чи от Лара Накі Гутман. Дівчині дай боже три-три скрутити, але, коли розмова заходить за програми, не можу її не відмітити. Так, вони в неї трошки того..Трошки дзьобнуті. Але в цьому щось є! Є певна сомобитність. Є стиль. Він може подобатися, чи ні, це вже питання смаку, але її програми виділяються та запам’ятовуються.

Ось вона ощупала хрудь, та не поспішаючи приклала мобільник правою рукою до лівого вуха, чіпляючись усіма іншими кінцівками за всі доступні поручні в набитому вагоні метро…

В контексті програм ще хотіла відмітити Кіммі Репонд. Ні, не за самі програми, а скоріше за розумне рішення після минулого дуже вдалого сезону звернутись за постановками до відомого хореографа. Бо інвестиція в саморозвиток, то завжди гарна ідея. Нажаль раз – Девід Вілсон дав Кіммі якусь традиційну заготовку для середньостатистичної японки. Нажаль два – Кіммі за літо відростила собі ще більш модельні ноги, що розгледити ті програми в більш-менш чистому виконанні нам так і не вдалося. Але для модельної кар’єри ноги то напевно величезний плюс, тож може вона і не так сильно засмутилась.

То ж до чого я веду, за рідким виключенням з програмами в дівчаток швах( І от ми критикуємо Луну, що вона застрягла в одному образі, але я починаю розуміти суддів, які дають фідбек «Нам дуже подобається – давай ще!».Отак дивишся 6 розминок страждань, журби та тягомотини…Усе тлін, життя то біль…

І тут опача приватний танець біля борту! Як тут не виникне бажання запхнути танцівниці компонентів в ліфчик? Пардоньте…Я хотіла сказати як тут не заохотити компонентами?

Ну не знаю, я як тільки рейтузи не підтягувала, а компоненти ніхто не побіг сувати

Дорогенька Лівія Кайзер, розуміємо ваше спантеличення, але з таким ім’ям вам буде важко у цьому бізнесі. Не знаєш, яку імперію ненароком образиш, якщо підійдеш до вас з такими пропозиціями.А ви не думали над творчім псевдонімом?

Ну а поки ви думаєте, Луночка Хендрікс проведе вам наглядний майстер-класс, як привернути увагу до області рейтузів не задираючи спідниці. Он як оператора пройняло та надихнуло на крупні плани!

Не подумайте, не маю нічого проти Луни) Навпаки, я страшенно за неї рада! Чи кліпнули їй десь більш ніж іншим? Так. Але, як то кажуть, I’m ok with that. Бо я на це дивлюсь з трошки іншого боку. Фігурному катанню взагалі і європейському зокрема страшенно не вистачає зірки, яка б промоутила цей спорт. І зараз Луна найкраще підходить на цю роль.

Та й судді он в якому захваті! Стільки уваги до них. Руки самі тягнуться до кнопок з тими вашими компонентами!

Ну нічого собі бали! А шо так можна було? Дівчатка, я чесно в шоці, що ви досі не перейняли цю фішку.

Але при всій повазі і любові до Луни, за сукупністю факторів найбільше на ЧЄ мені сподобалась її молодша суперниця Ніна Пінзарроне. До речі, подобається вона мені не тільки катанням, а й отим personality. Сказала, що в неї в планах трошки потріпати нерви Луні (ну не так прямо відверто, але перекладаючи з мови інтерв’ю на людську сенс саме такий) і потріпала. Конкуренція прийшла звідки не чекали. І знаєте що? А мені це подобається, коли отак відверто кажуть о своїх намірах, коли не забувають, що фк то спорт (ми самі в шоці, але поки що так) і не ховаються за маскою «Ой ми всі тут найкращі друзі і змагаємось лише самі з собою!»

Тож ці обличчя в очікування оцінок Ніни то щось з чимось) Дррррама якої так не вистачало жіночому катанню!

А поки дівчатка переводять дух та зітхають з полегшенням, що цього разу пронесло і їх не обстрибала нова 16-річна молодуха, ми переміщуємось до більш динамічних частин цього допису. Далі в нас буде те, заради чого на арені зібрався увесь Каунас! Далі в клубі будуть танці!

О так, про танці я почала нити ще до початку Чемпіонату Європи. Бо знала, що на щось добре годі й сподіватись. Хіба що поржати. Це ж танці, я їх то ховаю, то женю геть з Олімпійської програми стабільно раз на рік з року так 2014го…І кожен раз думаю, що це кінець і гірше вже бути не може. І кожен раз ISU та судді знаходять, чим мене здивувати.

Ну а що? Хіба можна назвати спортом те, де медалістів можна вгадати заздалегідь суто по місцю проведенню чемпіонату? Не маю нічого проти Рід/Амбрулевічуса, навпаки, страшенно за них рада, це мабуть неймовірні емоції виграти медаль вдома та ще й з такою шаленою підтримкою трибун! Та й чим вони гірші за фінську Юлю, яка брала бронзу минулого року? Але тенденція напрягає) Не приведи Господь, дадуть ЧЄ Грузії…

Відкинемо поки ці страшні думки. Тим паче, що починалось все багатообіцяюче. Бо коли на тебе від початку викотується така пишнота, ти розумієш, що оце ти вдало зайшов - гальмівну рідину з Замбоні вже спустили.

Розступіться ніщеброди, на льоду золотовалютний запас Бельгії і не грамом менше!

Якщо Бельгія шокувала мене наявністю танцювальної пари, то Британія здивувала привізши одразу три. А от шокувала вже третя з них) Ота, де жіночка Лейла в компанії синова однокласника пішла вразнос, гадаючи, що вона потрапила на концерт Олега Вінніка.

Зорі прозорі вгорі, вам спиться, чи не спиться? Вила на місяць новий молода вовчиця

Молодчик, підійміть вовчицю з полу!

Ні, ну я прямо розчарована, що мадам не пройшла до довільної програми! От впевнена, там був шедевр, а ми його не побачили! Така ж саме фігня в мене з угорцем Іліасом Фуратті. Кожного разу він настільки приголомшливо вражаюч у короткому танці, що кляті судді бояться його пускати до довільного танцю, бо як попре, як порушить їм там всі розклади і трошки психіку глядача.

А? А? Ну яка краля!

Падав безжалісно град, била блискавиця…Я іду тебе шукать, моя вовчиця!

Упс, не той трек. Хоча…Коротше, зірковий потенціал величезний, дайте лише нагоду продемонструвати! Ви ба як його пре від самого себе?)

Юля я ох*єнний! Я себе навіть торкаюсь боюсь, щоб коротке замикання раптом не сталось.

От чую, там мав бути шедевр в довільному! В мене нюх на такі речі) А ми цього не побачили! Усе, пішла ридати.

Хтось, знайдіть автору салхфетку, а то зараз заллє тут все бацильними соплями!

Автор, ну не засмучуйтесь. А хочете, ми вам розтанцьовку забабахаєм, у стилістиці безжальних 80х?

Ооо це ж в нас юна заміна червоним ботфортам Наталлі Калішек) Ну скромненько поки, скромненько) Але, нікому не можна відмовляти в прогресі. Ну а з безжальними розтанцьовочками ви, будь ласка, йдіть ближче до суддівського борту. От щоб прямо в лоб! Щоб бачили очі що обирали! Тож, якщо там вже обрана якась хрінотінь на наступний сезон, типу 90х, 00х, чи збірки найкращого для масажних кабінетів та радіо Релакс (на випадок повернення Сізерона), то ще є час схаменутися!

І вжарити тангою! Не дарма ж я ходжу на курси акторської майстерності? Роздутися від пафосу ще більше важко, але я спробую. Чого не зробиш заради мистецтва.

А знаєте що, от від танги я би не відмовилась…Але хто ж дасть)

До речі, ще я дуже чекала на дебют Колі Майорова в танцях. Ну а що? Я сподівалась, що приклад Дайса таки когось надихне і він таки когось надихнув) Не думала, що це буде саме Майоров, але ж треба з когось починати) Як то кажуть, лиха біда початок.

Ой, я ще не досить добре розумію, як оце поводитися з жінкою…Ой це ж ще торкатися її…

Так-с, я озброїлась інструментом, щоб розгледіти у всіх деталях всі грані таланту Діани Девіс. От шоб прямо на усі ті бали, що їм ставлять.

У Всесвіту все ж таки є почуття гумору і лебляді йшли майже одні за одними. З перервою на мою зіроньку, але про неї трохи пізніше. Угу, хтось йшов, хтось несся. А в нас конкурс на найкращу тематичну підтримку. В конкурсі змагаються:

Мразеки та їх фірмове гніздо під час торнадо

Та Діана «Ця хрінь на голову не налазить» / «Схочеш бути балериною ще не так розкарячишся» / «Як би на ялинку влізть та щоб сраку не поколоти» Девіс.

В мене бракує слів, одні емоції. Мистецтво все ще в великому боргу. Шок та занавіс. Фініта ля балета.

Так єта что же? Вікідівать?

Кидайте. Отуди, прямо за борт. Можна прямо в суддів, кажіть, що то кешбек. Бо це нікуди не годиться.

Ні, якщо чесно, я налаштовувалась на гірше. На багато гірше. Місце десь на п’яте. На цьому фоні восьме звучить не так страшно (мабуть ресторани в Каунасі не дуже, чи ікру Етері не завезла). Але то все одно стид та сором. Це не має буди в десятці і в жодному разі не може бути над французами Дюпаяж/Набе!

Давайте покажемо суддям креативно завуальований фак

Ооо молоді французьки пари, то тепер моя нова любов в танцях. Вони класні, креативні і ні на кого не схожі! Від них йде оця свіжість…Нарешті! Бо танці застоялися в нудлях. Застоялися в одних і тих самих обличчях. Даєш молоду кров!

І майже ж дали! Треба просити більше і чіткіше формулювати бажання) Моя Люсенька п’ята! П’ята! Це ж майже рукою до подіуму подати! Залишилось, щоправда, обійти в національній черзі Лопареву/Бріссо. Але ми над цим працюємо)

Ну що я можу сказати? Вибачайте мене, я все бачу, і гарне ковзання, і добру техніку, але ніяк в мене Лопарева та Бріссо не мачаться ні з тим матеріалом, що вони катають, ні між собою. І я готова була вимагати французьку революцію та Люсєньку на царство…Але після перегляду їх гала, готова дати ще один шанс. Слухайте, ну де ж ви раніше були з оцим стилем крінж-фрік-секас-фаммфаталь? Виявилось, це те, що лікар прописав. А якщо ще колір волосся їй зробити менш колхозним…

До речі, а який посил цього номеру? Що спочатку в нас був ковід?

Фу, брись звідси бацильний!

А потім на нас чекає повернення до матриці…

Та лихий діскач 90х? Ох, життя до такого нас не готувало)

Ну а тепер, як і анонсувалось, увесь двіж ближче до суддівського борту, щоб вони насолодились всіма своїми нововведеннями сповна. Тож, шановне панство, не соромимось і не стримуємось. Даємо повний вихід експрессії. За звання кращого бортопереформансу змагаються:

Лайла та Льюїс усолода суддівських очей, яка і почала всю цю фігню з бортами, Фір Гібсон

Марко я тягнуся вночі за ковбасою Фаббрі

Та нова зіронька мого серця, Юхо це просто розрив Пірінєн

Тільки-но я засмутилась, що моя попередня зіронька, Філіп Ташлер, в цьому сезоні якось підзгас, чи прикрутив гайки креативу та харизьми, як на небосхилі засяяли нові фарби та перспективи в обличчі гарячого фінського хлопця Юхо Пірінєна. Який і здобуває в запеклій боротьбі звання головної зіроньки моїх оглядів) Нє, ну на таку красу можна подивитися і з іншого ракурсу.

Пане операторе, приготуйтесь, зараз вилетить птичка

На цій яскравій ноті неперевершеної танцювальної майстерності частину про танці можна і завершувати, все одного нічого кращого ми не побачимо. Ви спитаєте, ну як же так?! А як же призери? Невже вам геть нічого про них сказати?

Ні, ну а що призери? Всі розмістились згідно придбаних квитків, тут взагалі без сурпризів. А змагання без супризів та інтриги то тогось, трошки нудно) То ж всі молодці, але танцям відчайдушно не вистачає якоїсь інтриги та боротьби. Бо найяскравішим видовищем трійки призерів все ще залишається Барбара Фузарполі за бортиком, навіть коли переможці намагаються запалювати наповну)

А ми нарешті переходимо до драми, пардоньте до десерту. Десерт в нас цього разу з дуже французьким присмаком і французьким характером. От знаєте, як безе. Як колись мені розповідав знайомий про свій досвіт приготування цього десерту: поставив в духовку і пильнуєш…Воно сире…Воно сире…Воно сире…Воно згоріло. З чоловічим одиночним така ж сама історія. Пан чи пропав.

Для французьких чоловіків це взагалі особливо вірно. От про кого з фігуристів рівня Еймоза, ви можете сказати «Ну…Може бути на подіумі, а може не пройти в довільну програму»? Нє, ну дивлячись на його минулий прокат, було відчуття, що Чемпіонат Європи може скластися для нього не найкращім чином…Але щоб так…Гадаєш же, що снаряд в одну лунку двічі не падає…А от Еймоз, виявляється, падає. Але я все одно не була готова, що перформанс буде настільки в стилі «Згорів сарай – гори і хата».

*Нетранслітерабільна італійська нецензурна* Господи, подаруйте хто-небудь цій жінці річний запас заспокійливого і фарби для волосся.

Хоча, треба віддати Кевіну належне, в кік він поводив себе дуже мужньо і в Каунасі не довелося вводити червоний рівень небезпеки через загрозу затоплення.

А ще знаєте, що мені подумалось? От ви вірите в знаки? Минулого разу, коли Кевін на Євро ось так пролетів мимо довільної програми, хоча їхав фаворитом на перемогу…Ну так, цього разу він фаворитом не був, але мав усі шанси на медаль. Так от, минулого разу, коли стався цей французький катаклізьмь, з нами трапився ковід. І я тепер не можу викинути з голови думку, що на нас чекають нові потрясіння(

Анастасія, в мене від ваших слів мурашка побігла! Досить з нас потрясінь…

О, Іване, а в мене, до речі, до вас пропозиція. Я дуже вдячна, що ви своїми програмами розказуєте зарубіжній аудиторії про ситуацію в Україні, і саме тому мене турбують деякі побоювання, що програми зі складним сюжетом можуть важко зчитуватись пересічним глядачем. Тому пропоную зробити акцент на музиці. І в мене вже є ідеальний варіант! А якщо зробити програму під Червону калину? Будете нести українську музику в маси. Ну і бонусом вирази обличь росіян, коли ця пісня почне лунати з їх девайсів під час перегляду «савєршенна нєсматрибєльного і нам нє інтєрєсного турніра, каторій мі все равно смотрім».

Автор, ну які знаки?! Ну не шокуйте мене так відверто, я думав ви нормальна! Ну який ковід?! В мене он тільки кар’єра пішла в гору.

Так, несить щось сильнодіюче! Будемо повертати автора в тверезий розум і здоровий глузд, а фігуристів після таких заяв будемо повертати з предпанічного стану. Економід, що там в тебе?

Ггггг солі нюхатєльні…Саморкрутні ой тобто саморобні…Хочете?

Бачите, одразу справи пішли в гору, з плеч ніби впав тягар, хвіст розправився пістолетом

Ти диви, працює. Он як підданого його величності вштрило не за протоколом.

Аааа макарена-макарена-макарена-макарена

Що буде, якщо дмухнути подвійну порцію? Ну он подивіться на іспанського Томаса. Вже третю годину скаче козликом, вважаючи що він ковбой. Ііііігогого!

Цікаво, а в цього парошочка є якісь побіжні ефекти? Бо в мене щось нога чухається та в дупі стріляє.

А ще хочеться комусь врізати. Наче озвєріна ковтнув!

Озвєріна? Ну рррррр.

Літвінцев в тигрі під Короля лева все ще викликає багато питань і бажання подарувати дитячу книжку «В світі тварин» з малюнками.

Спочатку, мені здалося, що на мене з усіх сторін поперли стіни…

А потім мне всю ніч нудило над унітазом…Страшне похмілля.

Аааааааа мамочки за бортом судзілла!

Нікіта, ви хотіли сказати Годзілла? Судділа? Чи може муділа? Знаєте, якби ми зараз були на танцях, то я мабуть що погодилась би з варіантом номер три.

Томас, от шо ви наробили своїм сценічним коздюмом? Налякали бідолагу Старостіна. Хоча, хто ж знав, що його настільки накриє.

А ну зізнавайтесь, в кого були еротішні думки про міньйонів? Не було? Ну зараз будуть.

Але якщо подивитись по деяким перформансам, то стимулюючі речовини треба було давати не тільки атлетам, але й їх тренерам. Угу, Сільвія Фонтана претендент номер один. Але ж не тільки в неї на цьому ЧЄ був надважкий тиждень. От уявіть, як складно було Етері! Мало того, що дочку не оцінили і Діана не злетіла горделивою грузинською лебідкою кудись на рівень європейської п’ятірки, а краще навіть вище, так ще й довелось йди в кік до того Егадзе, та ще й після такого виступу.

Ти хоч прикрийся! Стид та сором. Знов йти за тебе червоніти на увесь всесвіт. Ще вирішать, що Тутберідзе вже не тренер топів.

Але треба віддати Егадзе належне, він спробував врятувати честь своєї дами і просто втекти…Клятий борт.

Що можу сказати, на відміну від Етері, для мене цей ЧЄ склався шикарно! І зокрема в чоловічому одиночному. Так, Еймоз вчудив, Васільєвс міг бути вище, Брічке міг бути з медаллю…Але, коли ти любиш їх усіх, то як би не завершились змагання, то все одно буде якийсь привід для радості.

Ви тільки подивіться на тріумф цього естонського вболівальника!

От і я шалено рада за Селевко! Хто би міг подумати, що він опиниться з медаллю, та ще й зі сріблом? Але чоловіче одиночне воно таке) Різке і раптове, як пробка від шампанського - ніколи не знаєш, чи то фонтан емоцій, чи то дірка в стелі)

А Мотя? Як багато мабуть значить для нього ця бронза напередодні операції ї дострокового завершення сезону. І от хто скаже, що він за нього не радий?

Так, Лукаса шкода, придавив його цей вантаж очікувань від самого себе і близькість медалі. Але, хай не вішає носа, в нього все ще крутезні перспективи в танцях) Ну а шо? Він з такою легкістю вчить нові підтримки для кожної гали! Це ж талант!

Ой автор, не лукавте, знаємо ми один варіант, коли ви б були геть не раді результатам цього турніру в чоловіків. Якби Адам проперформів усі полімери і не був першим.

Ну тааааак)) Але знаєте, що зробило би мене ще щасливішою? Якби він позбувся Рішо оцієї сценки «Я їв шавуху і капнув майонезом на концертний лонгслів…І чим тепер це відіпрати?»

Хотіла завершити на цій фантастичній гастрономічній ноті, але згадала, що треба ж щось сказати про нелегальне сальто) Знаєте, я чомусь одразу згадала іншого француза присутнього на цьому ЧЄ. Флорана Амодіо, який колись забив на той бал дедакшену і катався під музіку з вокалом, коли це ще було неможна. Як ви знаєте, вокал потім таки дозволили. То ж інколи потрібен один сміливець, щоб показати, що може прийшов час реформ і правила треба трошки переглянули.

Це був неймовірний, феєричний Чемпіонат Європи! То ж я тепер не знаю, що треба зробити Чемпіонату Світу, щоб не вдарити обличчям) Вперше за вже довгий час від фігурного катання було відчуття саме свята і мені б дуже хотілось, щоб воно зберіглося.

Всім чао! Побачимось далі по сезону)